Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів англ Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders DS

DSM-IV

DSM-IV

Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів (англ. Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders — DSM) — це посібник з діагностики і статистики, довідники, розроблені Американською психіатричною асоціацією (АПА/APA). Вони містять реєстри і опис психіатричних діагнозів, аналогічні керівництвам Міжнародного класифікатора хвороб (МКХ). Остання версія класифікатора — DSM-5 2013 року, оновлена ​​у 2022 році під назвою DSM-5-TR.

image
DSM-IV-TR (французька мова) и DSM-5.

Історія

DSM змінювалися по мірі змін переважаючих концепцій психічних розладів.

DSM-I (1952) відображала вплив Адольфа Маєра на американську психіатрію і класифікувала психічні розлади як різноманітні «реакції» на стресори.

З DSM-II (1962) концепція реакцій була виключена, але вона була відображенням сильного впливу психодинамічної теорії. У DSM-II гомосексуальність була сексуальним відхиленням, але в наступному виданні (DSM-III) вона стала розцінюватися як норма. Видалення гомосексуальності з реєстру психічних розладів відбувалося у формі голосування президії Американської психіатричної асоціації 15 грудня 1973 року. Гомосексуальність була замінена на егодистонічну гомосексуальність, а в наступному виданні DSM-III-R егодистонічна гомосексуальність зникла як діагностична категорія.

DSM-III (1980) означала перелом в розвитку системи класифікації. У ній був намічений емпіричний і феноменологічний підхід до діагнозу, базований на дослідженнях.

Для кодифікації розладів DSM-IV застосовувались коди МКБ-9-КМ (ICD-9-CM). У наступній версії (DSM-5) вказуються два коди: код МКБ-9-КМ і код МКБ-10-КМ для статистичних цілей. [en] (МКХ-10-КМ) відрізняється від звичайної МКХ-10 також зміненими назвами (наприклад, гебефренічна шизофренія у МКХ-10-КМ названа дезорганізованою шизофренією, як і в DSM).

DSM-IV

Відповідно до DSM-IV при формулюванні повного діагнозу враховувалися такі фактори (англ. axes, «осі»):

  • наявність чи відсутність
    • психічного захворювання (вісь I),
    • фонової психопатії (вісь II),
    • соматичного захворювання (вісь III),
  • посилювачі психосоціальних факторів (вісь IV),
  • загальний рівень адаптації (вісь V).

Багатовісна система, що використовувалася у DSM-IV

  • Перша вісь (axis I) містила минущі зворотні порушення, які проявляються і зникають, наприклад фобії, генералізований тривожний розлад, депресії, аддикції і т. д. Ці порушення «симптомні», оскільки пацієнти з порушеннями на даній вісі часто виявляють у себе наявність психічних порушень («симптомів»), які їх турбують і потребують лікування.
  • Друга вісь (axis II) містила розлади особистості та інші стабільні, практично мало зворотні тривалі психічні розлади, як-от порушення або затримка розумового розвитку. Ставлення пацієнтів до порушень першої осі носить егодістонний, тобто чужий, невластивий его характер, водночас порушення другої осі, зокрема розладів особистості, егосінтонни і розглядаються пацієнтами як властиві їм характерологічні особливості та/або природні реакції на ситуацію, що склалася.
  • Третя вісь (axis III) містила перелік фізичних розладів або станів, які можуть спостерігатися у пацієнта з психічними розладами, тобто всі соматичні та психосоматичні захворювання (наприклад, епілепсія, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба шлунка, інфекційні захворювання тощо). Вісь III містила коди, запозичені з Міжнародної класифікації хвороб (МКБ-9).
  • Четверта вісь (axis IV) містила перенесені психосоціальні стреси (наприклад, розлучення, травма, смерть кого-небудь з близьких людей), що мають відношення до захворювання; ранжирувалися (окремо для дорослих й окремо для дітей і підлітків) за шкалою з континуумом від 1 (відсутність стресу) до 6 (катастрофічний стрес).
  • П'ята вісь (axis V) характеризувала найвищий рівень функціонування, що спостерігався у пацієнта протягом минулого року (наприклад, у громадській, професійній діяльності та психічній активності); ранжування за шкалою з континуумом від 100 (верхня межа) до 1 (грубе порушення функції).

Оскільки етіологія більшості психічних захворювань невідома, Класифікація DSM-IV ґрунтувалася на феноменологічному принципі. Такий підхід практичний, хоча і позбавлений вагомої теоретичної основи.

Орієнтація DSM-IV на суворі робочі критерії зумовила високу надійність психіатричної діагностики та якісніше лікування хворих.

Факт, що психіатричний діагноз є стигмою, яка викликає дискримінацію, що ускладнює соціальну адаптацію і реалізацію передбачених законом прав, визнаний Всесвітньою психіатричною асоціацією.

DSM-IV-TR

У 2000 році вийшла друком «перероблена» (англ. «text revision», буквально «текстова ревізія») версія DSM-IV, знана як DSM-IV-TR. Діагностичні категорії та переважна більшість конкретних критеріїв для діагностики залишилися незмінними. Оновлено текстові розділи, що надають додаткову інформацію щодо кожного діагнозу, а також деякі з діагностичних кодів, щоб підтримати узгодженість із МКБ.

DSM-5

Розробка DSM-5 розпочалася у 1999 році, опублікована 18 травня 2013 року. З DSM-5 багатовісну систему скасували. У роботі над DSM-5 брало участь понад 400 експертів із 13 країн різних спеціальностей.

Розробка DSM-5

При створенні DSM-5 враховували всі недоліки, що виявили у DSM-IV-TR. Крім цього, у новий класифікатор інтегрували результати останніх клінічних і наукових досягнень у галузі психіатрії. Одним із завдань також було зробити для дослідників і клініцистів використання керівництва зручнішим. У роботі над DSM-5 прийняло понад 400 фахівців різних спеціальностей (психіатрія, неврологія, педіатрія, перша медична допомога, епідеміологія, методологія наукових досліджень і статистика, психологія) з 13 країн.

Як наслідок накопичення нових відомостей про гендерні та культуральні відмінності, експерти вирішили при короткому огляді розділів супутніх кожному набору діагностичних критеріїв, згадувати гендерні, вікові та культуральні аспекти. Майже всі діагностичні категорії у новому посібнику мають ці дані. Оскільки соціальне оточення стурбоване спадковістю, епігенетикою, ризиком виникнення розладів і захисними факторами, у тексті DSM-5 порушуються ці питання.

Також під час розробки нового керівництва враховувалися особливості прояви симптомів у різних культурах. Наприклад, критерій «B» DSM-5 (критерій «A» в DSM-IV-TR) соціального тривожного розладу (англ. social anxiety disorder) був розширений і охоплює страх зганьбитися чи страх самоприниження та тривогу з приводу образи іншими. Цей симптом взятий з японської культури, зокрема хворих японським синдромом тайдзин кьофусе, схожим із соціальним тривожним розладом.

Нові генетичні дослідження DSM-5

Оскільки більшість досліджень у галузі генетики та психіатрії, виконані за останні 20 років, вказують на загальну генетичну схильність до виникнення афективних розладів (включно з біполярними) та психотичних, то вони більше не розглядаються як окремі стани.

Також пов'язано з недавніми успішними дослідженнями геному психічних розладів, що виявили загальний поліморфізм генів між психічними розладами: шизофренією, біполярним афективним розладом, синдромом порушення активності та уваги, великим депресивним розладом і розладами аутистичного спектра. Ці стани вирішили виставити як перші чотири розділи DSM-5. Аналогічно автори намагалися групувати психічні розлади з урахуванням досягнень нейронауки більше, ніж психопатології.

Співпраця з ВООЗ й АПА у розробці DSM-5

Національний інститут психічного здоров'я США організовував зустрічі та конференції з експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я, їхня мета — удосконалення DSM-5 та МКБ-11, розвиток спільної дослідницької бази для їхньої ревізії. Розробники DSM-5 хотіли зберегти чи навіть посилити узгодженість методології обох класифікацій.

Наукові конференції ВООЗ та АПА

Між Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) й Американською психіатричною асоціацією (АПА) було проведено 13 міжнародних наукових конференцій (2003—2008), присвячених вдосконаленню та розробці DSM-5, що стало причиною публікації монографій, які привертали увагу на критерії тощо. Монографія, написана експертами з ВООЗ й АПА, присвячена питанням психіатричної діагностики та класифікації в інших країнах. Інші монографії містили відомості про оцінку культуральних факторів та нозології, зокрема вплив на прояви депресії та тривоги. Також була написана класифікація психотичних розладів для західних й інших країн, соціально-культуральні фактори зі зв'язком із соматичними захворюваннями. Додатково, в рамках співробітництва конкретними групами, відповідальні за окремі нозології, були створені відповідні монографії.

Структура

Довідник складається з 5 осей:

  • Вісь 1 Клінічні розлади.
  • Вісь 2 Розлади особистості, затримка психічного розвитку.
  • Вісь 3 Загальні соматичні стани.
  • Вісь 4 Психосоціальні і екзогенні проблеми.
  • Вісь 5 Глобальна оцінка функціонування.

Примітки

  1. Stuart H. Fighting the stigma caused by mental disorders: past perspectives, present activities, and future directions (англ.) //  : journal. — 2008. — October (vol. 7, no. 3). — P. 185—188. — PMID 18836546. — PMC 2559930. 21 января 2022 года.
  2. Owen M. J., Craddock N., Jablensky A. The Genetic Deconstruction of Psychosis //  : journal. — Oxford University Press, 2007. — Vol. 33, no. 4 (16 June). — P. 905—911. — ISSN 0586-7614. — DOI:10.1093/schbul/sbm053.
  3. Identification of Risk Loci With Shared Effects on Five Major Psychiatric Disorders: a Genome-wide Analysis // The Lancet : journal. — Elsevier BV, 2013. — Vol. 381, no. 9875 (16 June). — P. 1371—1379. — ISSN 0140-6736. — DOI:10.1016/s0140-6736(12)62129-1.
  4. Saxena S., Esparza P., Regier D. A. et al (eds). Public Health Aspects of Diagnosis and Classification of Mental and Behavioral Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-5 and ICD-11. — Arlington : American Psychiatric Association and World Health Organization, 2012. — .
  5. Goldberg D., Kendler K. S., Sirovatka P. J. et al (eds). Diagnostic Issues in Depression and Generalized Anxiety Disorder: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2010. — .
  6. Tamminga C. A., Sirovatka P. J., Regier D. A. et al (eds). Deconstructing Psychosis: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2009. — .
  7. Dimsdale JE, Xin Y, Kleinman A et al (eds). Somatic Presentations of Mental Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2009. — .
  8. Widiger T. A., Simonsen E., Sirovatka P. J. et al (eds). Dimensional Models of Personality Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2006. — .
  9. Saunders J. B., Schuckit M. A., Sirovatka P. J. et al (eds). Diagnostic Issues in Substance Use Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2007. — .
  10. Sunderland T., Jeste D. V., Baiyewu O. et al (eds). Diagnostic Issues in Dementia: Advancing the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2007. — .
  11. Helzer J. E., Kraemer H. C., Krueger R. F. et al (eds). Dimensional Approaches in Diagnostic Classification: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Washington : American Psychiatric Association, 2008. — .
  12. Andrews G., Charney D. S., Sirovatka P. J. et al (eds). Stress-Induced and Fear Circuitry Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2009. — .
  13. Hollander E., Zohar J., Sirovatka P. J. et al (eds). Obsessive-Compulsive Spectrum Disorders: Refining the Research Agenda for DSM-V. — Arlington : American Psychiatric Association, 2010. — .

Джерела

  • American Psychiatric Association (1994) Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition (DSM-IV). Washington. D.C.: American Psychiatric Association. , (англ.)
  • American Psychiatric Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5). Washington, D.C: American Psychiatric Association. , . (англ.)
  • Klerman GL, Vaillant GE, Spitzer RL, Michels R: A debate on DSM-III. Am О Psychiatry 141:4, 1984 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Diagnostichnij i statistichnij posibnik z psihichnih rozladiv angl Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders DSM ce posibnik z diagnostiki i statistiki dovidniki rozrobleni Amerikanskoyu psihiatrichnoyu asociaciyeyu APA APA Voni mistyat reyestri i opis psihiatrichnih diagnoziv analogichni kerivnictvam Mizhnarodnogo klasifikatora hvorob MKH Ostannya versiya klasifikatora DSM 5 2013 roku onovlena u 2022 roci pid nazvoyu DSM 5 TR DSM IV TR francuzka mova i DSM 5 IstoriyaDSM zminyuvalisya po miri zmin perevazhayuchih koncepcij psihichnih rozladiv DSM I 1952 vidobrazhala vpliv Adolfa Mayera na amerikansku psihiatriyu i klasifikuvala psihichni rozladi yak riznomanitni reakciyi na stresori Z DSM II 1962 koncepciya reakcij bula viklyuchena ale vona bula vidobrazhennyam silnogo vplivu psihodinamichnoyi teoriyi U DSM II gomoseksualnist bula seksualnim vidhilennyam ale v nastupnomu vidanni DSM III vona stala rozcinyuvatisya yak norma Vidalennya gomoseksualnosti z reyestru psihichnih rozladiv vidbuvalosya u formi golosuvannya prezidiyi Amerikanskoyi psihiatrichnoyi asociaciyi 15 grudnya 1973 roku Gomoseksualnist bula zaminena na egodistonichnu gomoseksualnist a v nastupnomu vidanni DSM III R egodistonichna gomoseksualnist znikla yak diagnostichna kategoriya DSM III 1980 oznachala perelom v rozvitku sistemi klasifikaciyi U nij buv namichenij empirichnij i fenomenologichnij pidhid do diagnozu bazovanij na doslidzhennyah Dlya kodifikaciyi rozladiv DSM IV zastosovuvalis kodi MKB 9 KM ICD 9 CM U nastupnij versiyi DSM 5 vkazuyutsya dva kodi kod MKB 9 KM i kod MKB 10 KM dlya statistichnih cilej en MKH 10 KM vidriznyayetsya vid zvichajnoyi MKH 10 takozh zminenimi nazvami napriklad gebefrenichna shizofreniya u MKH 10 KM nazvana dezorganizovanoyu shizofreniyeyu yak i v DSM DSM IV Vidpovidno do DSM IV pri formulyuvanni povnogo diagnozu vrahovuvalisya taki faktori angl axes osi nayavnist chi vidsutnist psihichnogo zahvoryuvannya vis I fonovoyi psihopatiyi vis II somatichnogo zahvoryuvannya vis III posilyuvachi psihosocialnih faktoriv vis IV zagalnij riven adaptaciyi vis V Bagatovisna sistema sho vikoristovuvalasya u DSM IV Persha vis axis I mistila minushi zvorotni porushennya yaki proyavlyayutsya i znikayut napriklad fobiyi generalizovanij trivozhnij rozlad depresiyi addikciyi i t d Ci porushennya simptomni oskilki paciyenti z porushennyami na danij visi chasto viyavlyayut u sebe nayavnist psihichnih porushen simptomiv yaki yih turbuyut i potrebuyut likuvannya Druga vis axis II mistila rozladi osobistosti ta inshi stabilni praktichno malo zvorotni trivali psihichni rozladi yak ot porushennya abo zatrimka rozumovogo rozvitku Stavlennya paciyentiv do porushen pershoyi osi nosit egodistonnij tobto chuzhij nevlastivij ego harakter vodnochas porushennya drugoyi osi zokrema rozladiv osobistosti egosintonni i rozglyadayutsya paciyentami yak vlastivi yim harakterologichni osoblivosti ta abo prirodni reakciyi na situaciyu sho sklalasya Tretya vis axis III mistila perelik fizichnih rozladiv abo staniv yaki mozhut sposterigatisya u paciyenta z psihichnimi rozladami tobto vsi somatichni ta psihosomatichni zahvoryuvannya napriklad epilepsiya arterialna gipertenziya virazkova hvoroba shlunka infekcijni zahvoryuvannya tosho Vis III mistila kodi zapozicheni z Mizhnarodnoyi klasifikaciyi hvorob MKB 9 Chetverta vis axis IV mistila pereneseni psihosocialni stresi napriklad rozluchennya travma smert kogo nebud z blizkih lyudej sho mayut vidnoshennya do zahvoryuvannya ranzhiruvalisya okremo dlya doroslih j okremo dlya ditej i pidlitkiv za shkaloyu z kontinuumom vid 1 vidsutnist stresu do 6 katastrofichnij stres P yata vis axis V harakterizuvala najvishij riven funkcionuvannya sho sposterigavsya u paciyenta protyagom minulogo roku napriklad u gromadskij profesijnij diyalnosti ta psihichnij aktivnosti ranzhuvannya za shkaloyu z kontinuumom vid 100 verhnya mezha do 1 grube porushennya funkciyi Oskilki etiologiya bilshosti psihichnih zahvoryuvan nevidoma Klasifikaciya DSM IV gruntuvalasya na fenomenologichnomu principi Takij pidhid praktichnij hocha i pozbavlenij vagomoyi teoretichnoyi osnovi Oriyentaciya DSM IV na suvori robochi kriteriyi zumovila visoku nadijnist psihiatrichnoyi diagnostiki ta yakisnishe likuvannya hvorih Fakt sho psihiatrichnij diagnoz ye stigmoyu yaka viklikaye diskriminaciyu sho uskladnyuye socialnu adaptaciyu i realizaciyu peredbachenih zakonom prav viznanij Vsesvitnoyu psihiatrichnoyu asociaciyeyu DSM IV TR U 2000 roci vijshla drukom pereroblena angl text revision bukvalno tekstova reviziya versiya DSM IV znana yak DSM IV TR Diagnostichni kategoriyi ta perevazhna bilshist konkretnih kriteriyiv dlya diagnostiki zalishilisya nezminnimi Onovleno tekstovi rozdili sho nadayut dodatkovu informaciyu shodo kozhnogo diagnozu a takozh deyaki z diagnostichnih kodiv shob pidtrimati uzgodzhenist iz MKB DSM 5 Rozrobka DSM 5 rozpochalasya u 1999 roci opublikovana 18 travnya 2013 roku Z DSM 5 bagatovisnu sistemu skasuvali U roboti nad DSM 5 bralo uchast ponad 400 ekspertiv iz 13 krayin riznih specialnostej Rozrobka DSM 5 Pri stvorenni DSM 5 vrahovuvali vsi nedoliki sho viyavili u DSM IV TR Krim cogo u novij klasifikator integruvali rezultati ostannih klinichnih i naukovih dosyagnen u galuzi psihiatriyi Odnim iz zavdan takozh bulo zrobiti dlya doslidnikiv i klinicistiv vikoristannya kerivnictva zruchnishim U roboti nad DSM 5 prijnyalo ponad 400 fahivciv riznih specialnostej psihiatriya nevrologiya pediatriya persha medichna dopomoga epidemiologiya metodologiya naukovih doslidzhen i statistika psihologiya z 13 krayin Yak naslidok nakopichennya novih vidomostej pro genderni ta kulturalni vidminnosti eksperti virishili pri korotkomu oglyadi rozdiliv suputnih kozhnomu naboru diagnostichnih kriteriyiv zgaduvati genderni vikovi ta kulturalni aspekti Majzhe vsi diagnostichni kategoriyi u novomu posibniku mayut ci dani Oskilki socialne otochennya sturbovane spadkovistyu epigenetikoyu rizikom viniknennya rozladiv i zahisnimi faktorami u teksti DSM 5 porushuyutsya ci pitannya Takozh pid chas rozrobki novogo kerivnictva vrahovuvalisya osoblivosti proyavi simptomiv u riznih kulturah Napriklad kriterij B DSM 5 kriterij A v DSM IV TR socialnogo trivozhnogo rozladu angl social anxiety disorder buv rozshirenij i ohoplyuye strah zganbitisya chi strah samoprinizhennya ta trivogu z privodu obrazi inshimi Cej simptom vzyatij z yaponskoyi kulturi zokrema hvorih yaponskim sindromom tajdzin kofuse shozhim iz socialnim trivozhnim rozladom Novi genetichni doslidzhennya DSM 5 Oskilki bilshist doslidzhen u galuzi genetiki ta psihiatriyi vikonani za ostanni 20 rokiv vkazuyut na zagalnu genetichnu shilnist do viniknennya afektivnih rozladiv vklyuchno z bipolyarnimi ta psihotichnih to voni bilshe ne rozglyadayutsya yak okremi stani Takozh pov yazano z nedavnimi uspishnimi doslidzhennyami genomu psihichnih rozladiv sho viyavili zagalnij polimorfizm geniv mizh psihichnimi rozladami shizofreniyeyu bipolyarnim afektivnim rozladom sindromom porushennya aktivnosti ta uvagi velikim depresivnim rozladom i rozladami autistichnogo spektra Ci stani virishili vistaviti yak pershi chotiri rozdili DSM 5 Analogichno avtori namagalisya grupuvati psihichni rozladi z urahuvannyam dosyagnen nejronauki bilshe nizh psihopatologiyi Spivpracya z VOOZ j APA u rozrobci DSM 5 Nacionalnij institut psihichnogo zdorov ya SShA organizovuvav zustrichi ta konferenciyi z ekspertami Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya yihnya meta udoskonalennya DSM 5 ta MKB 11 rozvitok spilnoyi doslidnickoyi bazi dlya yihnoyi reviziyi Rozrobniki DSM 5 hotili zberegti chi navit posiliti uzgodzhenist metodologiyi oboh klasifikacij Naukovi konferenciyi VOOZ ta APA Mizh Vsesvitnoyu organizaciyeyu ohoroni zdorov ya VOOZ j Amerikanskoyu psihiatrichnoyu asociaciyeyu APA bulo provedeno 13 mizhnarodnih naukovih konferencij 2003 2008 prisvyachenih vdoskonalennyu ta rozrobci DSM 5 sho stalo prichinoyu publikaciyi monografij yaki privertali uvagu na kriteriyi tosho Monografiya napisana ekspertami z VOOZ j APA prisvyachena pitannyam psihiatrichnoyi diagnostiki ta klasifikaciyi v inshih krayinah Inshi monografiyi mistili vidomosti pro ocinku kulturalnih faktoriv ta nozologiyi zokrema vpliv na proyavi depresiyi ta trivogi Takozh bula napisana klasifikaciya psihotichnih rozladiv dlya zahidnih j inshih krayin socialno kulturalni faktori zi zv yazkom iz somatichnimi zahvoryuvannyami Dodatkovo v ramkah spivrobitnictva konkretnimi grupami vidpovidalni za okremi nozologiyi buli stvoreni vidpovidni monografiyi StrukturaDovidnik skladayetsya z 5 osej Vis 1 Klinichni rozladi Vis 2 Rozladi osobistosti zatrimka psihichnogo rozvitku Vis 3 Zagalni somatichni stani Vis 4 Psihosocialni i ekzogenni problemi Vis 5 Globalna ocinka funkcionuvannya PrimitkiStuart H Fighting the stigma caused by mental disorders past perspectives present activities and future directions angl journal 2008 October vol 7 no 3 P 185 188 PMID 18836546 PMC 2559930 21 yanvarya 2022 goda Owen M J Craddock N Jablensky A The Genetic Deconstruction of Psychosis journal Oxford University Press 2007 Vol 33 no 4 16 June P 905 911 ISSN 0586 7614 DOI 10 1093 schbul sbm053 Identification of Risk Loci With Shared Effects on Five Major Psychiatric Disorders a Genome wide Analysis The Lancet journal Elsevier BV 2013 Vol 381 no 9875 16 June P 1371 1379 ISSN 0140 6736 DOI 10 1016 s0140 6736 12 62129 1 Saxena S Esparza P Regier D A et al eds Public Health Aspects of Diagnosis and Classification of Mental and Behavioral Disorders Refining the Research Agenda for DSM 5 and ICD 11 Arlington American Psychiatric Association and World Health Organization 2012 ISBN 978 0 89042 349 3 Goldberg D Kendler K S Sirovatka P J et al eds Diagnostic Issues in Depression and Generalized Anxiety Disorder Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2010 ISBN 978 0 89042 456 8 Tamminga C A Sirovatka P J Regier D A et al eds Deconstructing Psychosis Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2009 ISBN 978 0 89042 653 1 Dimsdale JE Xin Y Kleinman A et al eds Somatic Presentations of Mental Disorders Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2009 ISBN 978 0 89042 342 4 Widiger T A Simonsen E Sirovatka P J et al eds Dimensional Models of Personality Disorders Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2006 ISBN 978 0 89042 296 0 Saunders J B Schuckit M A Sirovatka P J et al eds Diagnostic Issues in Substance Use Disorders Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2007 ISBN 978 0 89042 299 1 Sunderland T Jeste D V Baiyewu O et al eds Diagnostic Issues in Dementia Advancing the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2007 ISBN 978 0 89042 298 4 Helzer J E Kraemer H C Krueger R F et al eds Dimensional Approaches in Diagnostic Classification Refining the Research Agenda for DSM V Washington American Psychiatric Association 2008 ISBN 978 0 89042 343 1 Andrews G Charney D S Sirovatka P J et al eds Stress Induced and Fear Circuitry Disorders Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2009 ISBN 978 0 89042 344 8 Hollander E Zohar J Sirovatka P J et al eds Obsessive Compulsive Spectrum Disorders Refining the Research Agenda for DSM V Arlington American Psychiatric Association 2010 ISBN 978 0 89042 659 3 DzherelaAmerican Psychiatric Association 1994 Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders Fourth Edition DSM IV Washington D C American Psychiatric Association ISBN 0 89042 061 0 ISBN 0 89042 062 9 angl American Psychiatric Association 2013 Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders Fifth Edition DSM 5 Washington D C American Psychiatric Association ISBN 978 0 89042 554 1 ISBN 978 0 89042 555 8 angl Klerman GL Vaillant GE Spitzer RL Michels R A debate on DSM III Am O Psychiatry 141 4 1984 angl

Дата публікації:
Топ