Щедрик акацієвий Акацієвий щедрик Уганда Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріо

Щедрик акацієвий

Акацієвий щедрик (Уганда)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	В'юркові (Fringillidae)
Рід:	Crithagra
Вид:	Щедрик акацієвий

Біноміальна назва

Crithagra sulphurata
(Linnaeus, 1766)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Loxia sulphurata Linnaeus, 1766
Serinus sulphuratus (Linnaeus, 1766)

Посилання

Вікісховище:	Crithagra sulphurata
Віківиди:	Crithagra sulphurata
ITIS:	997838
МСОП:	22720205
NCBI:	2575917

Ще́дрик акацієвий (Crithagra sulphurata) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Східній, Центральній і Південній Африці.

Опис

Довжина птаха становить 13,5-16 см, вага 15-35,3 г. Самці мають більш яскраве забарвлення, ніж самиці. Верхня частина тіла жовтувато-зелена, поцяткована темно-зеленими смужками, на крилах дві жовті смужки. Нижня частина тіла жовта, боки і груди мають зеленуватий відтінок. Крила і хвіст чорнуваті, пера на них мають жовтувато-зелені края. Дзьоб чорнуватий, знизу біля основи світліший, лапи чорнувато-тілесного кольору, очі темно-карі. Забарвлення молодих птахів менш яскраве, сірувате, верхня частина тіла у них менш жовта. Представники південних популяцій мають більш зелен забарвлення, а північних — більш жовте.

Таксономія

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис акацієвого щедрика до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, зібраним в районі мису Доброї Надії. Він використав французьку назву Le gros-bec du Cap de Bonne Espérance та латинську назву Coccothraustes Capitis Bonae Spei. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був акацієвий щедрик, для якого Лінней придумав біномінальну назву Loxia sulphurata. Акацієвого щедрика традиційно відносили до роду Щедрик (Serinus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження його, разом з низкою інших видів було переведено до відновленого роду Crithagra, описаного британським зоологом Вільямом Джоном Свенсоном у 1827 році. Акацієвий щедрик є типовим видом цього роду.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. s. sharpii (Neumann, 1900) — від Анголи до північного сходу ДР Конго, Кенії, Танзанії і північного Мозамбіку;
C. s. wilsoni Roberts, 1936 — Зімбабве, південний Мозамбік, Есватіні і схід ПАР;
C. s. sulphurata (Linnaeus, 1766) — південь ПАР.

Поширення і екологія

Акацієві щедрики мешкають в Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Замбії, Малаві, Мозамбіку, Зімбабве, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні. Вони живуть на сухих луках, місцями порослих поодинокими деревами та чагарниками, в сухих чагарникових заростях, зокрема в фінбоші, на полях, пасовищах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодиці, парами або невеликими зграйками до 12 птахів. Живляться переважно насінням, а також комахами, зокрема термітами. Розмножуються протягом всього року, переважно під час вологого сезону. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, корінців і сухих стебел, розміщується в колючих чагарниках, на висоті від 1 до 2 м над землею. В кладці 3-4 яйця білого або зеленуватого кольору. Інкубаційний період триває 14 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 17 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). Crithagra sulphurata.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 225—226, Plate 11 fig 1.
Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.
Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 305.
Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2018. Процитовано 24 квітня 2022.
Swainson, William (1827). On several forms in ornithology not hitherto defined. Zoological Journal. 3: 348.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 квітня 2022.

Джерела

Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002)
Clement, Harris and Davis, Finches and Sparrows by

Посилання

Brimstone canary - Species text in The Atlas of Southern African Birds.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Crithagra sulphurata.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[brisson-3] Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 225—226, Plate 11 fig 1.

[allen-4] Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335.

[5] Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 305.

[6] Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2018. Процитовано 24 квітня 2022.

[7] Swainson, William (1827). On several forms in ornithology not hitherto defined. Zoological Journal. 3: 348.

[ioc-8] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 квітня 2022.