Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Оселедець атлантичний | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Clupea harengus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||
 Ареал атлантичного оселедця | ||||||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Оселедець атлантичний (Clupea harengus) — риба родини оселедцеві роду оселедець.
Опис
Розрізняють дві основні форми (підвиди) атлантичного оселедця — власне атлантичний оселедець (основна, або номінальна форма), розповсюджену у водах північної частини Атлантичного океану і суміжних морів Льодовитого океану, і балтійський оселедець або салаку. Зуби порівняно гарно розвинені. Жировий плавець відсутній. Забарвлення спини темне, черево та боки сріблясті. Розрізняють декілька рас атлантичного оселедця:
- атлантично-скандинавські (веснянонерестуючі)
- літньонерестучі
Найчисленнішою расою є атлантично-скандинавські оселедці. Вони наближаються до берегів тільки в період розмноження, в березні — квітні.
Поширення
Атлантично-скандинавські поширені від мису Гаттераса на заході і Біскайської затоки на сході до Гренландії, північно-західних берегів Шпіцбергена і Нової Землі. Область поширення обмежується водами атлантичного походження, і дуже рідко східні або північні кордони знаходження цього виду заходять за кордон плавучих льодів. Розмноження атлантичного оселедця відбувається тільки в південній половині ареалу, самі північні нерестовища розташовані біля Лофотенських островів і островів округу Тромсе (до 70—71 ° с. Ш. На північ). Далі на північ і схід зустрічається або молодь, занесена в Баренцове море Нордкапською течією, або дорослі особини, які проникають в околиці Гренландського моря по Шпіцбергенській течії. Розмноження всіх рас атлантичного оселедця відбувається при температурі не нижче 4—5 °C.
Літньонерестуючі оселедці населяють води Ісландії і Фарерських островів, південні фіорди Гренландії, і особливо (найчисленніше стадо) води шельфу Нової Англії і Нової Шотландії.
Розмноження
Розмноження атлантично-скандинавських оселедців відбувається біля берегів Норвегії, неподалік Оркнейських і Шетландських островів з боку океану, відомі нерестовища коло цоколя Фарерського архіпелагу і вздовж південних берегів Ісландії. Особливо великі нерестовища знаходяться біля південно-західних берегів Норвегії. Всі райони розмноження оселедців знаходяться під сильним впливом атлантичних течій. Підхоплені течією личинки несуться далеко на північ. Від берегів Південної Норвегії молодь приноситься до Вест-фіорду; від Лофотенських островів — до берегів Мурмана, в центральні та східні райони Баренцевого моря, а також до острова Ведмежого; частина молоді виноситься у відкриті райони східної половини Норвезького моря; з південних районів Ісландії молодь приноситься течією Ірмінгера до її північних берегів. Умови відгодівлі молодих оселедців зумовлюються районом поширення молоді в підсумку її дрейфу. Чим північніше і на схід заноситься молодь, тим в гірші умови існування вона потрапляє.
Нерест літньонерестуючих оселедців відбувається протягом другої половини літа, і протяжність їх міграцій набагато менша, ніж у веснянонерестуючих оселедців. Літньонерестуючі оселедці володіють значно більшою плодючістю. Атлантично-скандинавські оселедці довжиною близько 32-33 см рідко мають кількість ікринок більше 70-75 тис., зазвичай 50-60 тис. У літньонерестуючих оселедців тих же розмірів плодючість досягає 150–200 тис. ікринок.
Спосіб життя
Оселедці, що виросли в західних районах Баренцевого моря, у віці п'яти років досягають довжини 24-25 см і в цьому віці стають статевозрілими. У східних районах за 5 років оселедці виростають тільки до 18-19 см і дозрівають лише в 7-8 років. Під час поворотної міграції до нерестовищ зграї оселедця групуються по розміру, який відображає певною мірою їх фізіологічний стан. До переважної у зграї вікової групи приєднуються особини старшого віку, що відстали в рості, і молоді екземпляри з високим темпом росту. Після розмноження атлантично-скандинавські оселедці вступають у нову фазу свого життєвого циклу. Спочатку, ослаблі після нересту, вони зносяться течією, а далі вже здійснюють активні міграції в райони відгодівлі — в область полярного фронту, до північних берегів Ісландії, в район порога Мона й далеко на північ по Шпіцбергенській течії. Ця міграція відбувається з великою швидкістю, особливо у зграй, що мігрують на північ,- до 8-10 км на добу. Течії прискорюють нагульні міграції. Наприкінці липня зграї оселедців досягають уже найвіддаленіших районів і, нагромадивши запаси жиру, починають зворотну міграцію. Осінній міграційний шлях проходить значно західніше.
Після нересту течії сприяють руху риб, що йдуть нагулюватися. Під час нерестової міграції ці ж течії сповільнюють рух і зграї оселедця, заощаджуючи сили, обходять основні потоки Норвезького течії з заходу. Відгодовуючись в поверхневій товщі, де розвиток життєвих процесів, пов'язаних з відгодівлею оселедця, протікає дуже швидко, зграї оселедця вже на початку серпня досягають найвищої вгодованості, після чого у них швидко розвиваються статеві продукти. Рухаючись зі швидкістю близько 7 км на добу, зграї оселедця вже в грудні могли б прибути на нерестовища. Але в цей час року вода в районі Норвегії ще холодна, планктон не почав розвиватися, корму для личинок немає, і оселедець затримуються у дорозі в районі Східно-ісландської течії, де низькі температури сприяють зниженню їх обміну.
Зграї тримаються на глибині декількох сотень метрів, де температура води 1-2°С. З настанням весни вони швидко переходять до нерестовищ і першими приступають до розмноження. Слідом за оселедцем ідуть хижі риби — сайда, тріска, пікша.
Літньонерестуючі — відгодівля їх розділяється на два періоди: весняний, до розмноження, і осінній, після нересту. Від південних берегів Ісландії вони віддаляються на північ усього на 200–300 миль. Міграції оселедців, що живуть на шельфі Північної Америки, обмежені банкою Джорджес і затокою Фендібей. Всі літньонерестуючі оселедці відрізняються невеликим ростом у перший рік життя, але на другому-третьому році вони майже досягають розмірів оселедців, що розмножуються навесні. Темп росту літньонерестуючих оселедців, які заселяють Північне море значно нижчий, ніж у атлантично-скандинавських. Вони рідко досягають довжини 30 см, звичайні їхні розміри 26-28 см. Вони стають статевозрілими в 3-4 роки і ніколи не бувають старше 8-10 років. В стаді при сучасному інтенсивному промислі переважають риби 3-6 років.
Промисел
Сотні норвезьких рибалок, озброєних кошільними неводами і дрифтерними мережами, зустрічають зграї оселедця, що наближаються до берегів. У практиці норвезького промислу відомі випадки, коли за добу добувалося понад 100 тис. тонн оселедця, а за сезон, що триває менше місяця, улов становив 1,0-1,2 і навіть 1,5 млн тонн.
Біля норвезьких берегів здавна розрізняють чотири промислові категорії оселедця:
- дрібний оселедець, 7—19 см довжини, у віці 1—2,5 року;
- жирний, підростаючий оселедець від 19 до 26 см довжини, у віці 2,5—4 роки;
- великий, переднерестовий оселедець;
- весняний нерестовий оселедець, що має довжину від 27 до 32 см і вік від 4 до 8 років і вище.
Промисел відбувається в періоди підходу їх до берегів: дрібного оселедця — на півночі, жирного — в Середній Норвегії, великого та нерестового — у Південній Норвегії. Довгий час вилов атлантично-скандинавського оселедця відбувався тільки поблизу берегів. Було простежено міграції оселедця і виявлені скупчення його у відкритому морі, далеко від берегів. На цих скупченнях був організований ефективний промисел. У Баренцевому морі живуть тільки молоді вікові групи атлантично-скандинавських оселедців (до 5—7 років). З настанням статевої зрілості вони переходять у Норвезьке море і вливаються в загальне стадо атлантично-скандинавських оселедців. Коло Мурманського узбережжя, як і в Норвегії, молодий оселедець нерідко заходить в затоки (губи). Існував спеціальний «запірний» промисел оселедця. Замкненого оселедця успішно виловлюють. Особливо великі улови оселедця в губах Мурмана були отримані в 1933—1935 рр. (Від 68 до 103 тис. тонн на рік). Значні коливання чисельності окремих поколінь оселедця при невеликому числі їх у Баренцовому морі (усього 2-3 групи) не дозволили створити тут великого і стійкого промислу. Гарні підходи оселедця в Баренцове море спостерігаються періодично. Атлантично-скандинавські оселедці володіють величезним високопродуктивним нагульним ареалом і досягають великих розмірів, маючи високий темп росту, вони живуть до 15-18 років.
Популяція
В останні роки у зв'язку з інтенсифікацією промислу багато уваги приділялося вивченню чисельності та величини стада оселедця. Багато десятків тисяч риб були позначені невеликими сталевими пластинками, які за допомогою пружинних пістолетів заганялися в порожнину тіла. Такий спосіб позначки оселедця переносять цілком задовільно. Виявлення міток серед пійманих риб виконувалось за допомогою спеціальних електромагнітів, які витягали мітки з рибного борошна, приготовленого з оселедця. Запас визначався за формулою, за якою загальна кількість позначених риб належить до вдруге пійманих, як запас до улову. Цим методом оцінювали запаси норвезькі іхтіологи.
Також вчені застосували метод визначення обсягу скупчень оселедця на місцях зимівлі за допомогою гідроакустичних приладів і визначення щільності скупчень шляхом підводного фотографування. Обидва методи дали подібні результати. Запас атлантичного оселедця в період найкращого поповнення досягав 12,0—12,5 млн тонн.
Запаси літньонерестуючих оселедців набагато менші від запасів веснянонерестуючих.
Див. також
Посилання
- Clupea harengus (Linnaeus, 1758) FAO, Species Fact Sheet. Retrieved April 2012.
Джерела
- Оселедець атлантичний (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oseledec atlantichnijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Oseledcevi Clupeomorpha Ryad Oseledcepodibni Clupeiformes Rodina Oseledcevi Clupeidae Pidrodina ClupeinaeRid Oseledec Clupea Vid Atlantichnij oseledecBinomialna nazvaClupea harengus Linnaeus 1758 Areal atlantichnogo oseledcyaPidvidiLinnaeus 1758 Salaka Clupea harengus membras Linnaeus 1761 Rabinerson 1927 Berg 1923 Valenciennes in Cuvier and Valenciennes 1847SinonimiClupea alba Yarrell 1829 Clupea atlanticus Schnakenbeck 1931 Clupea borealis Schnakenbeck 1931 Clupea britannicus Schnakenbeck 1931 Clupea caledonicus Schnakenbeck 1931 Clupea cimbricus Schnakenbeck 1931 Clupea elongata Lesueur 1818 Clupea frisius Schnakenbeck 1931 Clupea halec Mitchill 1814 Clupea harengus atlanticus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus borealis Schnakenbeck 1931 Clupea harengus britannicus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus caledonicus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus cimbricus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus frisius Schnakenbeck 1931 Clupea harengus islandicus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus ivernicus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus norvegivus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus scandicus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus scoticus Schnakenbeck 1931 Clupea harengus septemtrionalis Schnakenbeck 1931 Clupea islandicus Schnakenbeck 1931 Clupea ivernicus Schnakenbeck 1931 Clupea leachii Yarrell 1832 Clupea minima Storer 1839 Clupea norvegivus Schnakenbeck 1931 Clupea scandicus Schnakenbeck 1931 Clupea scoticus Schnakenbeck 1931 Clupea septemtrionalis Schnakenbeck 1931 Cyprinus esca Walbaum 1792 Rogenia alba Valenciennes 1847PosilannyaVikishovishe Clupea harengusVikividi Clupea harengusEOL 847095ITIS 161722MSOP 155123NCBI 7950 Oseledec atlantichnij Clupea harengus riba rodini oseledcevi rodu oseledec OpisRozriznyayut dvi osnovni formi pidvidi atlantichnogo oseledcya vlasne atlantichnij oseledec osnovna abo nominalna forma rozpovsyudzhenu u vodah pivnichnoyi chastini Atlantichnogo okeanu i sumizhnih moriv Lodovitogo okeanu i baltijskij oseledec abo salaku Zubi porivnyano garno rozvineni Zhirovij plavec vidsutnij Zabarvlennya spini temne cherevo ta boki sriblyasti Rozriznyayut dekilka ras atlantichnogo oseledcya atlantichno skandinavski vesnyanonerestuyuchi litnonerestuchi Najchislennishoyu rasoyu ye atlantichno skandinavski oseledci Voni nablizhayutsya do beregiv tilki v period rozmnozhennya v berezni kvitni PoshirennyaAtlantichno skandinavski poshireni vid misu Gatterasa na zahodi i Biskajskoyi zatoki na shodi do Grenlandiyi pivnichno zahidnih beregiv Shpicbergena i Novoyi Zemli Oblast poshirennya obmezhuyetsya vodami atlantichnogo pohodzhennya i duzhe ridko shidni abo pivnichni kordoni znahodzhennya cogo vidu zahodyat za kordon plavuchih lodiv Rozmnozhennya atlantichnogo oseledcya vidbuvayetsya tilki v pivdennij polovini arealu sami pivnichni nerestovisha roztashovani bilya Lofotenskih ostroviv i ostroviv okrugu Tromse do 70 71 s Sh Na pivnich Dali na pivnich i shid zustrichayetsya abo molod zanesena v Barencove more Nordkapskoyu techiyeyu abo dorosli osobini yaki pronikayut v okolici Grenlandskogo morya po Shpicbergenskij techiyi Rozmnozhennya vsih ras atlantichnogo oseledcya vidbuvayetsya pri temperaturi ne nizhche 4 5 C Litnonerestuyuchi oseledci naselyayut vodi Islandiyi i Farerskih ostroviv pivdenni fiordi Grenlandiyi i osoblivo najchislennishe stado vodi shelfu Novoyi Angliyi i Novoyi Shotlandiyi RozmnozhennyaRozmnozhennya atlantichno skandinavskih oseledciv vidbuvayetsya bilya beregiv Norvegiyi nepodalik Orknejskih i Shetlandskih ostroviv z boku okeanu vidomi nerestovisha kolo cokolya Farerskogo arhipelagu i vzdovzh pivdennih beregiv Islandiyi Osoblivo veliki nerestovisha znahodyatsya bilya pivdenno zahidnih beregiv Norvegiyi Vsi rajoni rozmnozhennya oseledciv znahodyatsya pid silnim vplivom atlantichnih techij Pidhopleni techiyeyu lichinki nesutsya daleko na pivnich Vid beregiv Pivdennoyi Norvegiyi molod prinositsya do Vest fiordu vid Lofotenskih ostroviv do beregiv Murmana v centralni ta shidni rajoni Barencevogo morya a takozh do ostrova Vedmezhogo chastina molodi vinositsya u vidkriti rajoni shidnoyi polovini Norvezkogo morya z pivdennih rajoniv Islandiyi molod prinositsya techiyeyu Irmingera do yiyi pivnichnih beregiv Umovi vidgodivli molodih oseledciv zumovlyuyutsya rajonom poshirennya molodi v pidsumku yiyi drejfu Chim pivnichnishe i na shid zanositsya molod tim v girshi umovi isnuvannya vona potraplyaye Nerest litnonerestuyuchih oseledciv vidbuvayetsya protyagom drugoyi polovini lita i protyazhnist yih migracij nabagato mensha nizh u vesnyanonerestuyuchih oseledciv Litnonerestuyuchi oseledci volodiyut znachno bilshoyu plodyuchistyu Atlantichno skandinavski oseledci dovzhinoyu blizko 32 33 sm ridko mayut kilkist ikrinok bilshe 70 75 tis zazvichaj 50 60 tis U litnonerestuyuchih oseledciv tih zhe rozmiriv plodyuchist dosyagaye 150 200 tis ikrinok Sposib zhittyaOseledci sho virosli v zahidnih rajonah Barencevogo morya u vici p yati rokiv dosyagayut dovzhini 24 25 sm i v comu vici stayut statevozrilimi U shidnih rajonah za 5 rokiv oseledci virostayut tilki do 18 19 sm i dozrivayut lishe v 7 8 rokiv Pid chas povorotnoyi migraciyi do nerestovish zgrayi oseledcya grupuyutsya po rozmiru yakij vidobrazhaye pevnoyu miroyu yih fiziologichnij stan Do perevazhnoyi u zgrayi vikovoyi grupi priyednuyutsya osobini starshogo viku sho vidstali v rosti i molodi ekzemplyari z visokim tempom rostu Pislya rozmnozhennya atlantichno skandinavski oseledci vstupayut u novu fazu svogo zhittyevogo ciklu Spochatku oslabli pislya nerestu voni znosyatsya techiyeyu a dali vzhe zdijsnyuyut aktivni migraciyi v rajoni vidgodivli v oblast polyarnogo frontu do pivnichnih beregiv Islandiyi v rajon poroga Mona j daleko na pivnich po Shpicbergenskij techiyi Cya migraciya vidbuvayetsya z velikoyu shvidkistyu osoblivo u zgraj sho migruyut na pivnich do 8 10 km na dobu Techiyi priskoryuyut nagulni migraciyi Naprikinci lipnya zgrayi oseledciv dosyagayut uzhe najviddalenishih rajoniv i nagromadivshi zapasi zhiru pochinayut zvorotnu migraciyu Osinnij migracijnij shlyah prohodit znachno zahidnishe Pislya nerestu techiyi spriyayut ruhu rib sho jdut nagulyuvatisya Pid chas nerestovoyi migraciyi ci zh techiyi spovilnyuyut ruh i zgrayi oseledcya zaoshadzhuyuchi sili obhodyat osnovni potoki Norvezkogo techiyi z zahodu Vidgodovuyuchis v poverhnevij tovshi de rozvitok zhittyevih procesiv pov yazanih z vidgodivleyu oseledcya protikaye duzhe shvidko zgrayi oseledcya vzhe na pochatku serpnya dosyagayut najvishoyi vgodovanosti pislya chogo u nih shvidko rozvivayutsya statevi produkti Ruhayuchis zi shvidkistyu blizko 7 km na dobu zgrayi oseledcya vzhe v grudni mogli b pributi na nerestovisha Ale v cej chas roku voda v rajoni Norvegiyi she holodna plankton ne pochav rozvivatisya kormu dlya lichinok nemaye i oseledec zatrimuyutsya u dorozi v rajoni Shidno islandskoyi techiyi de nizki temperaturi spriyayut znizhennyu yih obminu Zgrayi trimayutsya na glibini dekilkoh soten metriv de temperatura vodi 1 2 S Z nastannyam vesni voni shvidko perehodyat do nerestovish i pershimi pristupayut do rozmnozhennya Slidom za oseledcem idut hizhi ribi sajda triska piksha Litnonerestuyuchi vidgodivlya yih rozdilyayetsya na dva periodi vesnyanij do rozmnozhennya i osinnij pislya nerestu Vid pivdennih beregiv Islandiyi voni viddalyayutsya na pivnich usogo na 200 300 mil Migraciyi oseledciv sho zhivut na shelfi Pivnichnoyi Ameriki obmezheni bankoyu Dzhordzhes i zatokoyu Fendibej Vsi litnonerestuyuchi oseledci vidriznyayutsya nevelikim rostom u pershij rik zhittya ale na drugomu tretomu roci voni majzhe dosyagayut rozmiriv oseledciv sho rozmnozhuyutsya navesni Temp rostu litnonerestuyuchih oseledciv yaki zaselyayut Pivnichne more znachno nizhchij nizh u atlantichno skandinavskih Voni ridko dosyagayut dovzhini 30 sm zvichajni yihni rozmiri 26 28 sm Voni stayut statevozrilimi v 3 4 roki i nikoli ne buvayut starshe 8 10 rokiv V stadi pri suchasnomu intensivnomu promisli perevazhayut ribi 3 6 rokiv PromiselSvitovij vilov oseledcya atlantichnogo v tonah za danimi FAO 1950 2010 Sotni norvezkih ribalok ozbroyenih koshilnimi nevodami i drifternimi merezhami zustrichayut zgrayi oseledcya sho nablizhayutsya do beregiv U praktici norvezkogo promislu vidomi vipadki koli za dobu dobuvalosya ponad 100 tis tonn oseledcya a za sezon sho trivaye menshe misyacya ulov stanoviv 1 0 1 2 i navit 1 5 mln tonn Bilya norvezkih beregiv zdavna rozriznyayut chotiri promislovi kategoriyi oseledcya dribnij oseledec 7 19 sm dovzhini u vici 1 2 5 roku zhirnij pidrostayuchij oseledec vid 19 do 26 sm dovzhini u vici 2 5 4 roki velikij perednerestovij oseledec vesnyanij nerestovij oseledec sho maye dovzhinu vid 27 do 32 sm i vik vid 4 do 8 rokiv i vishe Promisel vidbuvayetsya v periodi pidhodu yih do beregiv dribnogo oseledcya na pivnochi zhirnogo v Serednij Norvegiyi velikogo ta nerestovogo u Pivdennij Norvegiyi Dovgij chas vilov atlantichno skandinavskogo oseledcya vidbuvavsya tilki poblizu beregiv Bulo prostezheno migraciyi oseledcya i viyavleni skupchennya jogo u vidkritomu mori daleko vid beregiv Na cih skupchennyah buv organizovanij efektivnij promisel U Barencevomu mori zhivut tilki molodi vikovi grupi atlantichno skandinavskih oseledciv do 5 7 rokiv Z nastannyam statevoyi zrilosti voni perehodyat u Norvezke more i vlivayutsya v zagalne stado atlantichno skandinavskih oseledciv Kolo Murmanskogo uzberezhzhya yak i v Norvegiyi molodij oseledec neridko zahodit v zatoki gubi Isnuvav specialnij zapirnij promisel oseledcya Zamknenogo oseledcya uspishno vilovlyuyut Osoblivo veliki ulovi oseledcya v gubah Murmana buli otrimani v 1933 1935 rr Vid 68 do 103 tis tonn na rik Znachni kolivannya chiselnosti okremih pokolin oseledcya pri nevelikomu chisli yih u Barencovomu mori usogo 2 3 grupi ne dozvolili stvoriti tut velikogo i stijkogo promislu Garni pidhodi oseledcya v Barencove more sposterigayutsya periodichno Atlantichno skandinavski oseledci volodiyut velicheznim visokoproduktivnim nagulnim arealom i dosyagayut velikih rozmiriv mayuchi visokij temp rostu voni zhivut do 15 18 rokiv PopulyaciyaV ostanni roki u zv yazku z intensifikaciyeyu promislu bagato uvagi pridilyalosya vivchennyu chiselnosti ta velichini stada oseledcya Bagato desyatkiv tisyach rib buli poznacheni nevelikimi stalevimi plastinkami yaki za dopomogoyu pruzhinnih pistoletiv zaganyalisya v porozhninu tila Takij sposib poznachki oseledcya perenosyat cilkom zadovilno Viyavlennya mitok sered pijmanih rib vikonuvalos za dopomogoyu specialnih elektromagnitiv yaki vityagali mitki z ribnogo boroshna prigotovlenogo z oseledcya Zapas viznachavsya za formuloyu za yakoyu zagalna kilkist poznachenih rib nalezhit do vdruge pijmanih yak zapas do ulovu Cim metodom ocinyuvali zapasi norvezki ihtiologi Takozh vcheni zastosuvali metod viznachennya obsyagu skupchen oseledcya na miscyah zimivli za dopomogoyu gidroakustichnih priladiv i viznachennya shilnosti skupchen shlyahom pidvodnogo fotografuvannya Obidva metodi dali podibni rezultati Zapas atlantichnogo oseledcya v period najkrashogo popovnennya dosyagav 12 0 12 5 mln tonn Zapasi litnonerestuyuchih oseledciv nabagato menshi vid zapasiv vesnyanonerestuyuchih Div takozhSalaka OseledecPosilannyaClupea harengus Linnaeus 1758 FAO Species Fact Sheet Retrieved April 2012 DzherelaOseledec atlantichnij ros