Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Салака | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Clupea harengus (Linnaeus, 1761) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Clupea harengus membras | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Салака, також оселедець балтійський (Clupea harengus membras) — балтійський підвид оселедця атлантичного.
Будова
Тіло невисоке, найбільша висота його дорівнює 16,5 % довжини. Довжина до 20 см, вага 25 — 50 г. Розрізняють дві раси, весняну (відкладає ікру у травні — червні), та осінню (нерест у серпні — вересні). Для осінньої раси відмічають форми з великими та малими очима. Також, окрім звичайної дрібної салаки зустрічається дуже велика (Riesenstromlinge — у німців, jattesstrommingar — у шведів та silli у фінів), до 37,5 см довжини, яка належить до того ж підвиду, але є окремою расою, що швидко росте. Голова порівняно велика, довжина її до 22 % довжини тіла. Черево закруглене. Рот середньої величини, кінець верхньої щелепи під серединою ока. Хребців 53-57, зазвичай 55-56. Поперечних рядів луски 52-58, в середньому 56.
Спосіб життя
Салака є морською рибою, хоча іноді зустрічається у прісних водах. Пелагічна риба, тримається зграями біля поверхні води. Тривалість життя до 11 років. Влітку основу раціону складають дрібні ракоподібні родів та Daphnia, у всі інші пори року здебільшого споживають ракоподібних родів та . Конкурує за їжу з іншою цінною промисловою рибою — шпротом (Sprattus sprattus balticus). Салака періодично здійснює кормові міграції з відкритих ділянок моря у прибережну зону, потім знов відходить у море, в залежності від температури води.
Розмноження
Салака досягає статевої зрілості у 2 — 3 роки. Нерест відбувається у прибережній зоні на глибині від 3 до 12 м. В залежності від раси (весняна чи осіння) нерест відбувається у травні — червні або у серпні — вересні. Плодючість самки у середньому 10 тисяч ікринок. Ікра прикріплюється до ґрунту та водної рослинності. Діаметр ікринки 1,13 — 1,35 мм.
Значення
Є цінним об'єктом промислу. Промисел ведеться протягом всього року. Салаку використовують для пряного посолу, копчення, виготовлення консервів типу шпроти, а також продають у свіжозамороженому вигляді.
Література
- Салака у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SalakaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Oseledcevi Clupeomorpha Ryad Oseledcepodibni Clupeiformes Rodina Oseledcevi Clupeidae Pidrodina ClupeinaeRid Oseledec Clupea Vid Oseledec atlantichnij Clupea harengus Pidvid SalakaBinomialna nazvaClupea harengus Linnaeus 1761 Trinomialna nazvaClupea harengus membrasPosilannyaVikividi Clupea harengus membrasEOL 1229160ITIS 161726 Salaka takozh oseledec baltijskij Clupea harengus membras baltijskij pidvid oseledcya atlantichnogo BudovaTilo nevisoke najbilsha visota jogo dorivnyuye 16 5 dovzhini Dovzhina do 20 sm vaga 25 50 g Rozriznyayut dvi rasi vesnyanu vidkladaye ikru u travni chervni ta osinnyu nerest u serpni veresni Dlya osinnoyi rasi vidmichayut formi z velikimi ta malimi ochima Takozh okrim zvichajnoyi dribnoyi salaki zustrichayetsya duzhe velika Riesenstromlinge u nimciv jattesstrommingar u shvediv ta silli u finiv do 37 5 sm dovzhini yaka nalezhit do togo zh pidvidu ale ye okremoyu rasoyu sho shvidko roste Golova porivnyano velika dovzhina yiyi do 22 dovzhini tila Cherevo zakruglene Rot serednoyi velichini kinec verhnoyi shelepi pid seredinoyu oka Hrebciv 53 57 zazvichaj 55 56 Poperechnih ryadiv luski 52 58 v serednomu 56 Sposib zhittyaSalaka ye morskoyu riboyu hocha inodi zustrichayetsya u prisnih vodah Pelagichna riba trimayetsya zgrayami bilya poverhni vodi Trivalist zhittya do 11 rokiv Vlitku osnovu racionu skladayut dribni rakopodibni rodiv ta Daphnia u vsi inshi pori roku zdebilshogo spozhivayut rakopodibnih rodiv ta Konkuruye za yizhu z inshoyu cinnoyu promislovoyu riboyu shprotom Sprattus sprattus balticus Salaka periodichno zdijsnyuye kormovi migraciyi z vidkritih dilyanok morya u priberezhnu zonu potim znov vidhodit u more v zalezhnosti vid temperaturi vodi RozmnozhennyaSalaka dosyagaye statevoyi zrilosti u 2 3 roki Nerest vidbuvayetsya u priberezhnij zoni na glibini vid 3 do 12 m V zalezhnosti vid rasi vesnyana chi osinnya nerest vidbuvayetsya u travni chervni abo u serpni veresni Plodyuchist samki u serednomu 10 tisyach ikrinok Ikra prikriplyuyetsya do gruntu ta vodnoyi roslinnosti Diametr ikrinki 1 13 1 35 mm ZnachennyaYe cinnim ob yektom promislu Promisel vedetsya protyagom vsogo roku Salaku vikoristovuyut dlya pryanogo posolu kopchennya vigotovlennya konserviv tipu shproti a takozh prodayut u svizhozamorozhenomu viglyadi LiteraturaSalaka u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Posilannya