Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хрустан | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець хрустана | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Charadrius morinellus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| Див. текст | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Хруста́н євразійський (Charadrius morinellus) — птах невеликих розмірів із ряду Сивкоподібні родини сивкових з короткими ногами та невеликим дзьобом. Мешканець арктичних та гірських тундр Європи та Азії. В Україні пролітний вид.
Опис
Довжина тіла 20-22 см, розмах крил 57-64 см, вага 90-140г. Птаха можна відрізнити за особливістю оперення, яке не зустрічається у інших куликів. Статевий диморфізм виявлений не яскраво, зокрема самці дещо менші від самок і мають не таке яскраве забарвлення.
У пухового пташеняти спина — суміш чорних, іржаво-жовтих і білих цяток, лоб вершково-білий з чорною серединною лінією. Черевна сторона білувата, на волі злегка охриста або вершкова.
У молодого птаха спинна сторона тіла чорно-бура з рудуватими краями пір'я. Груди і боки бруднувато охристі з бурими цятками, решта черева сірувато-бура.
Дорослий птах y весняному вбранні: верх голови чорно-бурий, на лобі пера з білими краєчками; брови і їх продовження білого кольору; оперення решти верхньої сторони тіла буровато-сіре; горло біле; воло сіро-буре; груди і боки іржасто-руді. На середині черева є велика чорна пляма. Задня частина черева і спід хвоста та крила білі. Махові пера зверху бурі, зі споду — білуваті; стернові пера бурі, з вузькою білою верхівкою. Стернові пера такого кольору, як і спина. Дзьоб чорний, ноги жовтувато —сірі.
У дорослих птахів в зимовий період верх голови темно-бурий, пера з рудуватою облямівкою, воло і боки тулуба рудувато-сірі, спина буровато —сіра. Груди і черево сірувато — білі. На волі виражена світла смуга.
Поширення
Ареал хрустана складається з окремих, розташованих на певній відстані один від одної територій. Основною територією поширення хрустана є зона тундри Євразії, проте гніздова територія не завжди саме в цих місцях. У горах гніздовий ареал хрустанів лежить вище рівня лісу (на Алтаї, наприклад, від 2000 м і вище). В Україні цей вид має статус пролітного виду. Весняний переліт хрустанів на території України триває з початку березня до кінця квітня і навіть пізніше. У рівнинній тундрі оселяються на сухих кам'янистих височинах, порослих рідким лишайником, мохом і низькорослою травою. У гірській місцевості надає перевагу ділянкам з рівним ландшафтом з кам'яних плит і дрібного гравію вище межі лісу, також з рідкою рослинністю. Саме відносна рідкісність подібних біотопів і пояснює причину розірваності та фрагментарності ареалу даного виду. Зимують у Південно-Західній Азії і в Східній Африці, дотримуючись там напівпустельних рівнин з небагатою злаковою рослинністю, далеко від морських узбережь.
Живлення
Зоофаг, основний раціон — комахи та інші безхребетні, головним чином твердокрилі, двокрилі, черви тачеревоногі, рідше основний раціон становить рослинна їжа — листя, ягоди, насіння. Ловить мурах, павуків і щипавок. На місцях зимівлі іноді споживає різні види дрібних равликів. У невеликих кількостях харчується кормами рослинного походження — ягодами, насінням, листям і квітками, зокрема зеленню ломикаменю або ягодами водянки. Полює на поверхні землі, виглядаючи здобич здалеку і хапаючи її після короткого перельоту. У шлунках птахів часто знаходять дрібні камінчики, які птахи ковтають спеціально для поліпшення перемелювання їжі.
Розмноження
На місця гніздування хрустани прилітають ранньою весною. Вони розбиваються на пари і гніздяться переважно на кам'янистих ділянках тундри, а в горах — на ділянках з низькою і негустою трав'янистою рослинністю і кам'янистим ґрунтом. Гніздо являє собою досить глибоку ямку, яка має підстилку із стебел і трави. В кладці три, дуже рідко чотири або два яйця. Насиджуванням, яке триває протягом 23-29 днів, зайнятий самець. За рік роблять одну кладку, у випадку її загибелі, протягом 14 днів може бути зроблена ще одна кладка. Самка після відкладання яєць залишає гніздові місця. Молодь починає літати у віці 25-30 днів. Осінній переліт через Україну відбувається у вересні-жовтні. Під час перельоту хрустани летять тільки вдень, звичайно невеликими зграйками і низько над землею, іноді зупиняючись для відпочинку і живлення.
Охорона
Загрозливими чинниками для хрустана є забруднення середовищ існування, пряме винищення птахів мисливцями, забудова та засмічення узбережь водойм. Вид перебуває під захистом Директиви ЄС про захист диких птахів, Бонської та Бернської конвенції, а також Угоди AEWA.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
- Позвоночные животные России: Хрустан [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Птицы Советского Союза. Г. П. Дементьев, Н. А. Гладков, Е. П. Спангенберг. Москва, 1951 [ 22 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Хрустан [ 22 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hrustan Doroslij samec hrustana Ohoronnij status Najmenshij rizik Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Rid Pisochnik Charadrius Vid Hrustan yevrazijskij Binomialna nazva Charadrius morinellus Linnaeus 1758 Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Charadrius morinellus Vikividi Charadrius morinellus EOL 1178531 ITIS 176545 MSOP 106003147 NCBI 211599 Fossilworks 369501 Zapit Hrustan perenapravlyaye syudi div takozh Pisochnik Hrusta n yevrazijskij Charadrius morinellus ptah nevelikih rozmiriv iz ryadu Sivkopodibni rodini sivkovih z korotkimi nogami ta nevelikim dzobom Meshkanec arktichnih ta girskih tundr Yevropi ta Aziyi V Ukrayini prolitnij vid OpisDovzhina tila 20 22 sm rozmah kril 57 64 sm vaga 90 140g Ptaha mozhna vidrizniti za osoblivistyu operennya yake ne zustrichayetsya u inshih kulikiv Statevij dimorfizm viyavlenij ne yaskravo zokrema samci desho menshi vid samok i mayut ne take yaskrave zabarvlennya U puhovogo ptashenyati spina sumish chornih irzhavo zhovtih i bilih cyatok lob vershkovo bilij z chornoyu seredinnoyu liniyeyu Cherevna storona biluvata na voli zlegka ohrista abo vershkova U molodogo ptaha spinna storona tila chorno bura z ruduvatimi krayami pir ya Grudi i boki brudnuvato ohristi z burimi cyatkami reshta chereva siruvato bura Doroslij ptah y vesnyanomu vbranni verh golovi chorno burij na lobi pera z bilimi krayechkami brovi i yih prodovzhennya bilogo koloru operennya reshti verhnoyi storoni tila burovato sire gorlo bile volo siro bure grudi i boki irzhasto rudi Na seredini chereva ye velika chorna plyama Zadnya chastina chereva i spid hvosta ta krila bili Mahovi pera zverhu buri zi spodu biluvati sternovi pera buri z vuzkoyu biloyu verhivkoyu Sternovi pera takogo koloru yak i spina Dzob chornij nogi zhovtuvato siri U doroslih ptahiv v zimovij period verh golovi temno burij pera z ruduvatoyu oblyamivkoyu volo i boki tuluba ruduvato siri spina burovato sira Grudi i cherevo siruvato bili Na voli virazhena svitla smuga PoshirennyaAreal hrustana skladayetsya z okremih roztashovanih na pevnij vidstani odin vid odnoyi teritorij Osnovnoyu teritoriyeyu poshirennya hrustana ye zona tundri Yevraziyi prote gnizdova teritoriya ne zavzhdi same v cih miscyah U gorah gnizdovij areal hrustaniv lezhit vishe rivnya lisu na Altayi napriklad vid 2000 m i vishe V Ukrayini cej vid maye status prolitnogo vidu Vesnyanij perelit hrustaniv na teritoriyi Ukrayini trivaye z pochatku bereznya do kincya kvitnya i navit piznishe U rivninnij tundri oselyayutsya na suhih kam yanistih visochinah poroslih ridkim lishajnikom mohom i nizkorosloyu travoyu U girskij miscevosti nadaye perevagu dilyankam z rivnim landshaftom z kam yanih plit i dribnogo graviyu vishe mezhi lisu takozh z ridkoyu roslinnistyu Same vidnosna ridkisnist podibnih biotopiv i poyasnyuye prichinu rozirvanosti ta fragmentarnosti arealu danogo vidu Zimuyut u Pivdenno Zahidnij Aziyi i v Shidnij Africi dotrimuyuchis tam napivpustelnih rivnin z nebagatoyu zlakovoyu roslinnistyu daleko vid morskih uzberezh ZhivlennyaZoofag osnovnij racion komahi ta inshi bezhrebetni golovnim chinom tverdokrili dvokrili chervi tacherevonogi ridshe osnovnij racion stanovit roslinna yizha listya yagodi nasinnya Lovit murah pavukiv i shipavok Na miscyah zimivli inodi spozhivaye rizni vidi dribnih ravlikiv U nevelikih kilkostyah harchuyetsya kormami roslinnogo pohodzhennya yagodami nasinnyam listyam i kvitkami zokrema zelennyu lomikamenyu abo yagodami vodyanki Polyuye na poverhni zemli viglyadayuchi zdobich zdaleku i hapayuchi yiyi pislya korotkogo perelotu U shlunkah ptahiv chasto znahodyat dribni kaminchiki yaki ptahi kovtayut specialno dlya polipshennya peremelyuvannya yizhi RozmnozhennyaYajce hrustana Moloda osobina Na miscya gnizduvannya hrustani prilitayut rannoyu vesnoyu Voni rozbivayutsya na pari i gnizdyatsya perevazhno na kam yanistih dilyankah tundri a v gorah na dilyankah z nizkoyu i negustoyu trav yanistoyu roslinnistyu i kam yanistim gruntom Gnizdo yavlyaye soboyu dosit gliboku yamku yaka maye pidstilku iz stebel i travi V kladci tri duzhe ridko chotiri abo dva yajcya Nasidzhuvannyam yake trivaye protyagom 23 29 dniv zajnyatij samec Za rik roblyat odnu kladku u vipadku yiyi zagibeli protyagom 14 dniv mozhe buti zroblena she odna kladka Samka pislya vidkladannya yayec zalishaye gnizdovi miscya Molod pochinaye litati u vici 25 30 dniv Osinnij perelit cherez Ukrayinu vidbuvayetsya u veresni zhovtni Pid chas perelotu hrustani letyat tilki vden zvichajno nevelikimi zgrajkami i nizko nad zemleyu inodi zupinyayuchis dlya vidpochinku i zhivlennya OhoronaZagrozlivimi chinnikami dlya hrustana ye zabrudnennya seredovish isnuvannya pryame vinishennya ptahiv mislivcyami zabudova ta zasmichennya uzberezh vodojm Vid perebuvaye pid zahistom Direktivi YeS pro zahist dikih ptahiv Bonskoyi ta Bernskoyi konvenciyi a takozh Ugodi AEWA PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaPozvonochnye zhivotnye Rossii Hrustan 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Pticy Sovetskogo Soyuza G P Dementev N A Gladkov E P Spangenberg Moskva 1951 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine Hrustan 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine