Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чечітка звичайна (Acanthis flammea) — співочий птах родини в'юркових ряду горобцеподібних. Гніздиться на півночі Євразії і Північної Америки. В Україні зимуючий птах на всій території, крім Карпат.
| Чечітка звичайна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Чечітка (Acanthis) |
| Вид: | Чечітка звичайна (A. flammea) |
| Біноміальна назва | |
| Acanthis flammea (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Синоніми | |
| Carduelis flammea | |
Зовнішній вигляд
Невеликий птах, величиною приблизно з чижа. Довжина тіла 12-15 см, крила — 6,9-8,5 см, розмах крил 19-23 см; вага 10-15 г. Самець зверху буро-сірий, варіює до світло-сірого. Тім'я червоне, шия і спина білуваті, з більш-менш широкими не різко окресленими сірувато-бурими плямами, що звужуються на нижній частині спини і на надхвісті, яке має рожевий відтінок. Кермові махові, так само, як і великі, криють крила, темно-бурі з білуватими облямівками. Горло, груди і воло білі з рожево-червоним відтінком, нижня частина грудей і черево білі. На горлі темно-бура або чорна пляма. На лобі червона пляма. Навесні, після зношування вершин пір'я, червоний колір шапочки, вола і грудей стає яскравішим, у деяких густого кармінно-червоного кольору. Самиці і молоді птахи мають тільки червону шапочку, а на інших частинах тіла червоний колір заміщений білим.
Поширення
Гніздиться на півночі Євразії і Північної Америки, у Гренландії.
Спосіб життя
Чечітки звичайні населяють чагарникову тундру, порослу сланцевим верболозом та березами; тайгу з невеликими заболоченими галявинами і приозерні та прирічкові території. Літають зазвичай зграйками з безперервним щебетом. Голос — повторюване «че-че», «че-че-че», «чень», «чееіі», «чив», «чув». Співають мало, в основному навесні. Пісня — набір тих самих звуків і суха трель «трьрьрьрьрьрь».
На зиму відкочовують або відлітають на південь, виходячи за межі гніздової області аж до південних районів свого континенту. Основу харчування складає насіння різних деревних і чагарникових рослин, головним чином берези і меншою мірою насіння ялини, в серпні — вересні також насіння осок, злаків, брусниці і водянки; живляться також комахами, найчастіше попелицями. Живуть до 8 років.
Розмноження
У шлюбний період пари і невеликі зграйки чечіток пурхають у повітрі, сідають на верхів'я дерев і чагарників, весь час видаючи закличні крики. Самець співає під час польоту, що має траєкторію у вигляді хвилястих ліній. До нього часто приєднуються й інші самці. Гнізда кладуть невисоко над землею, на різних деревах (береза, вільха). Досить часто гнізда розміщені в кущах серед лісу. Гніздо має вигляд м'якої товстостінної чаші. Його основна маса складається з тонких гілочок, трави, моху, лишайників, рослинного пуху, листя і хвої. У лотку переважають м'які матеріали, але в основному він вистелений пір'ям, шерстю, рослинним пухом.
У кладці 3-7 (частіше 4-5) біло-блакитних з темними плямами яєць. Висиджує самиця протягом 12-14 днів. Самець приносить їй корм у гніздо. Пташенят вигодовують обоє батьків. Основу їхнього живлення складають комахи, здебільшого дрібні, а також насіння осок, пухівок та ін. Молодь залишає гніздо через 10-14 днів. Після вильоту та догодовування пташенят частина пар береться до другого гніздування.
Утримання в неволі
У любителів зустрічаються нечасто, незважаючи на те, що прості в утриманні. Мабуть, це пов'язано з тим, що чечітки мають просту пісню. Найкраще утримувати їх зграйкою в загальному вольєрі з чижами, щигликами та іншими дрібними в'юрковими — тоді вони являють собою цікавий об'єкт для спостереження. У садках і вольєрах іноді дають потомство, отримані також гібриди з канаркою та іншими в'юрковими. Рекомендується схрещувати самицю чечітки з самцем канарки, оскільки при зворотній комбінації (самець чечітки + канарка) пташенята гинуть ще в яйці або незабаром після вилуплення. Бажано схрещувати чечітку з червоним самцем канарки — тоді гібриди будуть мати красиве рожеве забарвлення грудей і шапочки. Спів гібридів — жвавий, але не особливо мелодійний.
Галерея
-
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Carduelis flammea cabaret
Примітки
- BirdLife International (2013). Carduelis flammea: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
- Жизнь животных: В 6 т. Т.5: Птицы /ред. Гладков Н. А., Михеєв А. В. — М., Просвещение, 1970. — 675 с.
- Остапенко В. А. Птицы в вашем доме. — Арнад, 1996. —
- Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья і Западной Сибири: Справочник-определитель. — Екатеринбург: Изд-во Уральского ун-та, 2001. — 608 с
Посилання
- Хребетні тварини Росії: Звичайна чечітка (рос.)
- Фотографії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chechitka zvichajna Acanthis flammea spivochij ptah rodini v yurkovih ryadu gorobcepodibnih Gnizditsya na pivnochi Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki V Ukrayini zimuyuchij ptah na vsij teritoriyi krim Karpat Chechitka zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Pidrodina Shiglichni Carduelinae Rid Chechitka Acanthis Vid Chechitka zvichajna A flammea Binomialna nazva Acanthis flammea Linnaeus 1758 Sinonimi Carduelis flammeaZovnishnij viglyadNevelikij ptah velichinoyu priblizno z chizha Dovzhina tila 12 15 sm krila 6 9 8 5 sm rozmah kril 19 23 sm vaga 10 15 g Samec zverhu buro sirij variyuye do svitlo sirogo Tim ya chervone shiya i spina biluvati z bilsh mensh shirokimi ne rizko okreslenimi siruvato burimi plyamami sho zvuzhuyutsya na nizhnij chastini spini i na nadhvisti yake maye rozhevij vidtinok Kermovi mahovi tak samo yak i veliki kriyut krila temno buri z biluvatimi oblyamivkami Gorlo grudi i volo bili z rozhevo chervonim vidtinkom nizhnya chastina grudej i cherevo bili Na gorli temno bura abo chorna plyama Na lobi chervona plyama Navesni pislya znoshuvannya vershin pir ya chervonij kolir shapochki vola i grudej staye yaskravishim u deyakih gustogo karminno chervonogo koloru Samici i molodi ptahi mayut tilki chervonu shapochku a na inshih chastinah tila chervonij kolir zamishenij bilim PoshirennyaGnizditsya na pivnochi Yevraziyi i Pivnichnoyi Ameriki u Grenlandiyi Sposib zhittyasamec i samka Chechitki zvichajni naselyayut chagarnikovu tundru poroslu slancevim verbolozom ta berezami tajgu z nevelikimi zabolochenimi galyavinami i priozerni ta pririchkovi teritoriyi Litayut zazvichaj zgrajkami z bezperervnim shebetom Golos povtoryuvane che che che che che chen cheeii chiv chuv Spivayut malo v osnovnomu navesni Pisnya nabir tih samih zvukiv i suha trel trrrrrr Na zimu vidkochovuyut abo vidlitayut na pivden vihodyachi za mezhi gnizdovoyi oblasti azh do pivdennih rajoniv svogo kontinentu Osnovu harchuvannya skladaye nasinnya riznih derevnih i chagarnikovih roslin golovnim chinom berezi i menshoyu miroyu nasinnya yalini v serpni veresni takozh nasinnya osok zlakiv brusnici i vodyanki zhivlyatsya takozh komahami najchastishe popelicyami Zhivut do 8 rokiv RozmnozhennyaU shlyubnij period pari i neveliki zgrajki chechitok purhayut u povitri sidayut na verhiv ya derev i chagarnikiv ves chas vidayuchi zaklichni kriki Samec spivaye pid chas polotu sho maye trayektoriyu u viglyadi hvilyastih linij Do nogo chasto priyednuyutsya j inshi samci Gnizda kladut nevisoko nad zemleyu na riznih derevah bereza vilha Dosit chasto gnizda rozmisheni v kushah sered lisu Gnizdo maye viglyad m yakoyi tovstostinnoyi chashi Jogo osnovna masa skladayetsya z tonkih gilochok travi mohu lishajnikiv roslinnogo puhu listya i hvoyi U lotku perevazhayut m yaki materiali ale v osnovnomu vin vistelenij pir yam sherstyu roslinnim puhom U kladci 3 7 chastishe 4 5 bilo blakitnih z temnimi plyamami yayec Visidzhuye samicya protyagom 12 14 dniv Samec prinosit yij korm u gnizdo Ptashenyat vigodovuyut oboye batkiv Osnovu yihnogo zhivlennya skladayut komahi zdebilshogo dribni a takozh nasinnya osok puhivok ta in Molod zalishaye gnizdo cherez 10 14 dniv Pislya vilotu ta dogodovuvannya ptashenyat chastina par beretsya do drugogo gnizduvannya Utrimannya v nevoliU lyubiteliv zustrichayutsya nechasto nezvazhayuchi na te sho prosti v utrimanni Mabut ce pov yazano z tim sho chechitki mayut prostu pisnyu Najkrashe utrimuvati yih zgrajkoyu v zagalnomu volyeri z chizhami shiglikami ta inshimi dribnimi v yurkovimi todi voni yavlyayut soboyu cikavij ob yekt dlya sposterezhennya U sadkah i volyerah inodi dayut potomstvo otrimani takozh gibridi z kanarkoyu ta inshimi v yurkovimi Rekomenduyetsya shreshuvati samicyu chechitki z samcem kanarki oskilki pri zvorotnij kombinaciyi samec chechitki kanarka ptashenyata ginut she v yajci abo nezabarom pislya viluplennya Bazhano shreshuvati chechitku z chervonim samcem kanarki todi gibridi budut mati krasive rozheve zabarvlennya grudej i shapochki Spiv gibridiv zhvavij ale ne osoblivo melodijnij Galereya source source source source source source Carduelis flammea cabaretPrimitkiBirdLife International 2013 Carduelis flammea informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaZhizn zhivotnyh V 6 t T 5 Pticy red Gladkov N A Miheyev A V M Prosveshenie 1970 675 s Ostapenko V A Pticy v vashem dome Arnad 1996 ISBN 5 88666 011 9 Ryabicev V K Pticy Urala Priuralya i Zapadnoj Sibiri Spravochnik opredelitel Ekaterinburg Izd vo Uralskogo un ta 2001 608 s ISBN 5 7525 0825 8PosilannyaHrebetni tvarini Rosiyi Zvichajna chechitka ros Fotografiyi