Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ЛопатеньЛопатень у позашлюбному вбранніОхоронний статусНа межі зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти

Calidris pygmeus

Calidris pygmeus
Лопатень
image
Лопатень у позашлюбному вбранні
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Побережник (Calidris)
Вид: Лопатень
Біноміальна назва
Calidris pygmeus
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
* Eurynorhynchus pygmeus
* Platalea pygmea
Посилання
image Вікісховище: Category:Eurynorhynchus pygmeus
image Віківиди: Eurynorhynchus pygmeus
image EOL: 1049553
image ITIS: 176697
image NCBI: 425635

Лопатень (Calidris pygmeus) — невеликий кулик родини баранцевих (Scolopacidae). Гніздиться на північному сході Росії. Назву птахові надано через унікальну форму дзьоба. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. чисельність лопатня різко скоротилася, тому МСОП включає його до видів на межі зникнення. З початку ХХ ст. здійснюються спеціальні програми щодо моніторингу популяції та реінтродукції цього кулика в природі. В Україні це рідкісний залітний птах.

Таксономія та систематика

Лопатня вперше описав Карл Лінней у «Системі природи» в 1778 як as Platalea pygmea. Вид було включено до роду Eurynorhynchus (Sven Nilsson) у 1821. Лопатня включено до роду Calidris на початку ХХІ ст.

Опис

Морфологічні ознаки

image
Шлюбне вбрання
image
Дзьоб згори та збоку

Маса тіла близько 30 г, довжина тіла близько 15 см, довжина дзьоба 19-24 мм. У дорослого птаха в шлюбному вбранні пера спини і верхні покривні пера крил темно-бурі, з рудою облямівкою; верх голови темно-бурий, з рудими плямами; щоки і горло руді; воло руде, з темними рисками; груди, черево і підхвістя білі; махові пера темно-бурі, основа більшої частини другорядних біла, внутрішні другорядні майже цілком білі; хвіст бурувато-сірий, центральні стернові пера чорно-бурі; дзьоб чорно-бурий, характерно розширений на кінці; ноги чорно-бурі. У позашлюбному оперенні верх сірий, на перах світла облямівка; щоки, горло і низ тулуба білі, з бурим відтінком на волі. Молодий птах вбранням подібний до шлюбного дорослого, але верх строкатіший; низ білий, з рудим відтінком на шиї і волі.

Звуки

Видає трелі і дзижчання, як у цикади.

Поширення

Лопатень має дуже вузький гніздовий ареал — гніздиться на північному сході Росії від Чукотського півострова на південь до основи Камчатського півострова. З місць гніздування мігрує на південь вздовж західного узбережжя Тихого океану через Росію, Японію, Північну Корею, Китай, Гонконг, Тайвань та В'єтнам. Основні місця зимівлі розташовані на півдні Китаю, В'єтнаму, Таїланду, Бангладеш і М'янми. Протяжність міграційних шляхів становить близько 8 тис. км.

В Україні рідкісний залітний птах — його спостерігали на Чернігівщині та в Запорізькій області на Молочному лимані у ХХ ст., ці дані потребують додаткового підтвердження.

Чисельність

У 1970-ті роки чисельність виду було оцінено в 2000—2800 гніздових пар. Дослідження на Чукотці на початку 2000-х років виявили різке скорочення чисельності, після чого було налагоджено моніторинг на ключових ділянках гніздування. У 2009—2010 рр. гніздову популяцію оцінювали в 120—200 пар, що еквівалентно 240—400 дорослим особинам та 360—600 особин у цілому. Проте згодом таку оцінку назвали оптимістичною. На основі обліків птахів на місцях зимівлі популяцію нині оцінюють в 242—378 особин.

Гніздування

Моногамний вид з консервативними територіальними зв'язками — більшість пар повертаються на місця свого гніздування. Як правило, приступають до розмноження у віці двох років, хоча відомі випадки гніздування у віці одного року. Гніздиться в мозаїчній тундрі приморської смуги з болотами та озерцями, найчастіше біля лагун та гирла річок не далі 5 км від узбережжя. На місця розмноження птахи прилітають на початку червня. Кожна пара охороняє територію площею 3-10 га, в межах якої годується та влаштовує гніздо. Кладка нараховує, як правило, 4 яйця (рідко 2-3), які насиджують самець та самка протягом 21,5-23 діб. У випадку загибелі кладки на початкових етапах насиджування може бути відкладена повторна. Пташенята виводкового типу, починають самостійно переміщуватися та годуватися у віці менше 1 доби. Виводок розпадається відразу після підйому молодих птахів на крило, що відбувається у віці 17-18 діб.

Живлення

Використовує широкий спектр кормів та різноманітні методи їх збору. У тундрі живиться безхребетними, яких збирає з поверхні ґрунту, а також літаючими комахами та водними тваринами (ракоподібні, личинки комах). На відміну від інших побережників лопатень не здатен зондувати ґрунт у пошуках їжі через специфічний дзьоб. У період міграцій живиться на мілководних калюжах на мулисто-піщаному ґрунті, що залишається після відпливу.

Загрози

Головними загрозами для існування виду вважають деградацію місць приморських ділянок на місцях міграції та зимівлі (розвиток промисловості, сільського господарства, забруднення). На місцях гніздування інколи гнізда можуть руйнувати песці і собаки.

Охорона

Статус виду у Червоному списку МСОП змінювався з «уразливого» у 2000 році до «загрозливого» у 2004 і до «виду, що перебуває на межі зникнення» у 2008. Лопатень включено до Додатків І і ІІ Бонської конвенції. План дій щодо збереження лопатня було розроблено в 2006 (Zöckler and Bunting, 2006) з подальшим оновленням у 2008 (Zöckler et al., 2008) та 2010 (Zöckler et al., 2010)

У 2012 році на півдні Чукотки стартував міжнародний проект, спрямований на збільшення продуктивності виду. Він полягає у зборі яєць лопатня, їх штучній інкубації, вирощування пташенят у напіввільних умовах та подальшому випуску молодих птахів у природу.. Перші результати показали ефективність розробленої програми. Протягом 2012—2015 рр. пташенята вилупились з 81 % зібраних яєць, тоді як у природі ця цифра становить близько 30 %. Приблизно 2/3 пар, у яких було вилучено яйця, відклали повторні кладки та частина виростила пташенят. Таким чином, програма більше ніж удвічі збільшує успіх розмноження лопатня.

З 2011 року у Великій Британії, у Слімбриджі, було створено резервну популяцію лопатня у неволі, від якої сподіваються додатково отримувати потомство. Станом на 2015 рік тут утримували 24 птаха.

Посилання

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. del Hoyo, J., Collar, N.J., Christie, D.A., Elliott, A. and Fishpool, L.D.C. 2014. HBW and BirdLife International Illustrated Checklist of the Birds of the World. Volume 1: Non-passerines. Lynx Edicions BirdLife International, Barcelona, Spain and Cambridge, UK.
  3. BirdLife International. 2017. Calidris pygmaea. (amended version published in 2016) The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T22693452A110632822. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-1.RLTS.T22693452A110632822.en. Downloaded on 15 September 2017.
  4. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
  5. Флинт В. Е., Кондратьев А. Я. 1977. Опыт оценки тотальной численности редких стенотопных видов (на примере кулика-лопатня — Eurynorhynchus pygmeus) // VII Всесоюз. орнитол. конф. Тезисы докл. Киев, Наукова Думка. 2: 250.
  6. Томкович П. С. Пространственная структура популяции кулика-лопатня (Eurynorhynchus pygmeus) в области размножения // Современная орнитология. — 1992. — М., Наука. — С. 130—148.
  7. Проект охорони лопатня на сайті RSBP(англ.)
  8. Резервная популяция лопатня. — Сайт РОСИП [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

  • Лопатень — Червона книга Російської Федерації (тварини), 2001 [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  • Лопатень — сайт Російського товариства вивчення птахів [ 5 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  • (англ.)
  • Сайт про збережання лопатня [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.](англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

LopatenLopaten u pozashlyubnomu vbranniOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Poberezhnik Calidris Vid LopatenBinomialna nazvaCalidris pygmeus Linnaeus 1758 Sinonimi Eurynorhynchus pygmeus Platalea pygmeaPosilannyaVikishovishe Category Eurynorhynchus pygmeusVikividi Eurynorhynchus pygmeusEOL 1049553ITIS 176697NCBI 425635 Lopaten Calidris pygmeus nevelikij kulik rodini barancevih Scolopacidae Gnizditsya na pivnichnomu shodi Rosiyi Nazvu ptahovi nadano cherez unikalnu formu dzoba Naprikinci HH na pochatku HHI st chiselnist lopatnya rizko skorotilasya tomu MSOP vklyuchaye jogo do vidiv na mezhi zniknennya Z pochatku HH st zdijsnyuyutsya specialni programi shodo monitoringu populyaciyi ta reintrodukciyi cogo kulika v prirodi V Ukrayini ce ridkisnij zalitnij ptah Taksonomiya ta sistematikaLopatnya vpershe opisav Karl Linnej u Sistemi prirodi v 1778 yak as Platalea pygmea Vid bulo vklyucheno do rodu Eurynorhynchus Sven Nilsson u 1821 Lopatnya vklyucheno do rodu Calidris na pochatku HHI st OpisMorfologichni oznaki Shlyubne vbrannyaDzob zgori ta zboku Masa tila blizko 30 g dovzhina tila blizko 15 sm dovzhina dzoba 19 24 mm U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni pera spini i verhni pokrivni pera kril temno buri z rudoyu oblyamivkoyu verh golovi temno burij z rudimi plyamami shoki i gorlo rudi volo rude z temnimi riskami grudi cherevo i pidhvistya bili mahovi pera temno buri osnova bilshoyi chastini drugoryadnih bila vnutrishni drugoryadni majzhe cilkom bili hvist buruvato sirij centralni sternovi pera chorno buri dzob chorno burij harakterno rozshirenij na kinci nogi chorno buri U pozashlyubnomu operenni verh sirij na perah svitla oblyamivka shoki gorlo i niz tuluba bili z burim vidtinkom na voli Molodij ptah vbrannyam podibnij do shlyubnogo doroslogo ale verh strokatishij niz bilij z rudim vidtinkom na shiyi i voli Zvuki Vidaye treli i dzizhchannya yak u cikadi PoshirennyaLopaten maye duzhe vuzkij gnizdovij areal gnizditsya na pivnichnomu shodi Rosiyi vid Chukotskogo pivostrova na pivden do osnovi Kamchatskogo pivostrova Z misc gnizduvannya migruye na pivden vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Tihogo okeanu cherez Rosiyu Yaponiyu Pivnichnu Koreyu Kitaj Gonkong Tajvan ta V yetnam Osnovni miscya zimivli roztashovani na pivdni Kitayu V yetnamu Tayilandu Bangladesh i M yanmi Protyazhnist migracijnih shlyahiv stanovit blizko 8 tis km V Ukrayini ridkisnij zalitnij ptah jogo sposterigali na Chernigivshini ta v Zaporizkij oblasti na Molochnomu limani u HH st ci dani potrebuyut dodatkovogo pidtverdzhennya ChiselnistU 1970 ti roki chiselnist vidu bulo ocineno v 2000 2800 gnizdovih par Doslidzhennya na Chukotci na pochatku 2000 h rokiv viyavili rizke skorochennya chiselnosti pislya chogo bulo nalagodzheno monitoring na klyuchovih dilyankah gnizduvannya U 2009 2010 rr gnizdovu populyaciyu ocinyuvali v 120 200 par sho ekvivalentno 240 400 doroslim osobinam ta 360 600 osobin u cilomu Prote zgodom taku ocinku nazvali optimistichnoyu Na osnovi oblikiv ptahiv na miscyah zimivli populyaciyu nini ocinyuyut v 242 378 osobin GnizduvannyaMonogamnij vid z konservativnimi teritorialnimi zv yazkami bilshist par povertayutsya na miscya svogo gnizduvannya Yak pravilo pristupayut do rozmnozhennya u vici dvoh rokiv hocha vidomi vipadki gnizduvannya u vici odnogo roku Gnizditsya v mozayichnij tundri primorskoyi smugi z bolotami ta ozercyami najchastishe bilya lagun ta girla richok ne dali 5 km vid uzberezhzhya Na miscya rozmnozhennya ptahi prilitayut na pochatku chervnya Kozhna para ohoronyaye teritoriyu plosheyu 3 10 ga v mezhah yakoyi goduyetsya ta vlashtovuye gnizdo Kladka narahovuye yak pravilo 4 yajcya ridko 2 3 yaki nasidzhuyut samec ta samka protyagom 21 5 23 dib U vipadku zagibeli kladki na pochatkovih etapah nasidzhuvannya mozhe buti vidkladena povtorna Ptashenyata vivodkovogo tipu pochinayut samostijno peremishuvatisya ta goduvatisya u vici menshe 1 dobi Vivodok rozpadayetsya vidrazu pislya pidjomu molodih ptahiv na krilo sho vidbuvayetsya u vici 17 18 dib ZhivlennyaVikoristovuye shirokij spektr kormiv ta riznomanitni metodi yih zboru U tundri zhivitsya bezhrebetnimi yakih zbiraye z poverhni gruntu a takozh litayuchimi komahami ta vodnimi tvarinami rakopodibni lichinki komah Na vidminu vid inshih poberezhnikiv lopaten ne zdaten zonduvati grunt u poshukah yizhi cherez specifichnij dzob U period migracij zhivitsya na milkovodnih kalyuzhah na mulisto pishanomu grunti sho zalishayetsya pislya vidplivu ZagroziGolovnimi zagrozami dlya isnuvannya vidu vvazhayut degradaciyu misc primorskih dilyanok na miscyah migraciyi ta zimivli rozvitok promislovosti silskogo gospodarstva zabrudnennya Na miscyah gnizduvannya inkoli gnizda mozhut rujnuvati pesci i sobaki OhoronaStatus vidu u Chervonomu spisku MSOP zminyuvavsya z urazlivogo u 2000 roci do zagrozlivogo u 2004 i do vidu sho perebuvaye na mezhi zniknennya u 2008 Lopaten vklyucheno do Dodatkiv I i II Bonskoyi konvenciyi Plan dij shodo zberezhennya lopatnya bulo rozrobleno v 2006 Zockler and Bunting 2006 z podalshim onovlennyam u 2008 Zockler et al 2008 ta 2010 Zockler et al 2010 U 2012 roci na pivdni Chukotki startuvav mizhnarodnij proekt spryamovanij na zbilshennya produktivnosti vidu Vin polyagaye u zbori yayec lopatnya yih shtuchnij inkubaciyi viroshuvannya ptashenyat u napivvilnih umovah ta podalshomu vipusku molodih ptahiv u prirodu Pershi rezultati pokazali efektivnist rozroblenoyi programi Protyagom 2012 2015 rr ptashenyata vilupilis z 81 zibranih yayec todi yak u prirodi cya cifra stanovit blizko 30 Priblizno 2 3 par u yakih bulo vilucheno yajcya vidklali povtorni kladki ta chastina virostila ptashenyat Takim chinom programa bilshe nizh udvichi zbilshuye uspih rozmnozhennya lopatnya Z 2011 roku u Velikij Britaniyi u Slimbridzhi bulo stvoreno rezervnu populyaciyu lopatnya u nevoli vid yakoyi spodivayutsya dodatkovo otrimuvati potomstvo Stanom na 2015 rik tut utrimuvali 24 ptaha PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 del Hoyo J Collar N J Christie D A Elliott A and Fishpool L D C 2014 HBW and BirdLife International Illustrated Checklist of the Birds of the World Volume 1 Non passerines Lynx Edicions BirdLife International Barcelona Spain and Cambridge UK BirdLife International 2017 Calidris pygmaea amended version published in 2016 The IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T22693452A110632822 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2017 1 RLTS T22693452A110632822 en Downloaded on 15 September 2017 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Flint V E Kondratev A Ya 1977 Opyt ocenki totalnoj chislennosti redkih stenotopnyh vidov na primere kulika lopatnya Eurynorhynchus pygmeus VII Vsesoyuz ornitol konf Tezisy dokl Kiev Naukova Dumka 2 250 Tomkovich P S Prostranstvennaya struktura populyacii kulika lopatnya Eurynorhynchus pygmeus v oblasti razmnozheniya Sovremennaya ornitologiya 1992 M Nauka S 130 148 Proekt ohoroni lopatnya na sajti RSBP angl Rezervnaya populyaciya lopatnya Sajt ROSIP 18 veresnya 2017 u Wayback Machine ros DzherelaLopaten Chervona kniga Rosijskoyi Federaciyi tvarini 2001 16 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Lopaten sajt Rosijskogo tovaristva vivchennya ptahiv 5 veresnya 2017 u Wayback Machine ros angl Sajt pro zberezhannya lopatnya 16 veresnya 2017 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ