C3 фотосинтез один із трьох головних метаболічних шляхів для фіксації вуглецю поряд із C4 і CAM фотосинтезом В ході цьог

C₃-фотосинтез — один із трьох головних метаболічних шляхів для фіксації вуглецю поряд із C₄ і CAM-фотосинтезом. В ході цього процесу вуглекислий газ і ^[ru] (п'ятивуглецевий цукор) перетворюється у дві молекули 3-фосфогліцерату з допомогою такою реакції:

CO₂ + H₂O + РуБФ → (2) 3-фосфогліцерат.

Ця реакція відбувається у всіх рослинах, як перший крок циклу Кальвіна. У C₄-рослин вуглекислий газ фіксується після вивільнення з малату, а не напряму з повітря.

Поперечний переріз листа арабідопсиса — типової C₃-рослини. Добре видно будову судинних пучків.

C₃-рослини, зазвичай, буяють в районах з достатньою кількістю підземних вод, помірною інтенсивністю сонячного світла, помірною температурою та концентрацією вуглекислого газу близько 200 ppm або вище. Ці рослини зародилися в мезозої та палеозої, задовго до появи C₄-рослин і, як і раніше, становлять близько 95 % рослинної біомаси Землі. Як приклад можна навести рис та ячмінь.

C₃-рослини втрачають до 97 % води, закачаної через корені у вигляді транспірації. Через це вони не можуть рости у жарких місцях: головний фермент C₃-фотосинтезу, Рубіско, з підвищенням температури починає активніше каталізувати побічну реакцію ^[ru] з киснем. Утилізація побічних продуктів цієї реакції відбувається в ході фотодихання, що призводить до втрати рослиною вуглецю та енергії і, отже, може обмежувати її ріст. У посушливих районах C₃-рослини закривають продихи, щоб зменшити втрати води, але це не дає CO₂ потрапляти в листки та знижує його концентрацію в листі. В результаті падає співвідношення CO₂:О₂, що також посилює фотодихання. C₄ і CAM-рослини мають пристосування, що дозволяють їм виживати в посушливих і жарких районах, і тому вони можуть витіснити C₃-рослини в цих областях. Ізотопний підпис C₃-рослин збіднений ізотопом 13C у порівнянні з підписом C₄-рослин.

Примітки

C. Michael Hogan. 2011. «Respiration». Encyclopedia of Earth. Eds. Mark McGinley and C. J. Cleveland. National Council for Science and the Environment. Washington, D.C. [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
Raven, J. A., Edwards, D. (2001). Roots: evolutionary origins and biogeochemical significance. Journal of Experimental Botany. 52 (90001): 381—401. doi:10.1093/jexbot/52.suppl_1.381. PMID 11326045.

Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Hogan2011-1] C. Michael Hogan. 2011. «Respiration». Encyclopedia of Earth. Eds. Mark McGinley and C. J. Cleveland. National Council for Science and the Environment. Washington, D.C. [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.]

[Raven2001-2] Raven, J. A., Edwards, D. (2001). Roots: evolutionary origins and biogeochemical significance. Journal of Experimental Botany. 52 (90001): 381—401. doi:10.1093/jexbot/52.suppl_1.381. PMID 11326045.