Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гоголь зеленоголовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець гоголя  Доросла самиця | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Bucephala clangula Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Ареал виду гніздування зимування | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Clangula clangula | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Го́голь зеленоголо́вий, або гоголь, ґе́ґавка (Bucephala clangula) — птах родини качкових (Anatidae) ряду гусеподібних (Anseriformes). Один з 3-х видів роду у світовій фауні; єдиний вид роду у фауні України. В Україні — гніздовий, перелітний, зимуючий.
Морфологічні ознаки
Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрастно-чорним забарвленням (у самців). Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біле; спід крил темно-сірий. Хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як у шлюбний період. Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». Райдужка світла, але не така яскраво-жовта як у самців. На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника». Маса тіла: 570—895 г, довжина тіла: 325—360 мм, розмах крил: 620—690 мм.
В усі періоди року від чубатої і морської черней відрізняється білими верхніми покривними перами другорядних махових, а доросла самка від дорослих самок черней — також білим «нашийником» і темно-сірим сподом крил.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздиться у лісотундрі і тайзі Євразії та Північної Америки. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі, переважно на Утлюцькому лимані та у північній частині Сивашу.
Чисельність і причини її зміни
Скрізь нечисленний, місцями звичайний птах. В Європі популяція нараховує 395−400 тис. ос. В Україні був численним на гніздуванні у плавнях Дніпра між Запоріжжям і Нікополем, але після затоплення Кінських і Базавлуцьких плавнів в останнє десятиріччя не трапляється. Кілька десятків пар гніздиться у Волинській та Рівненській областях, окремі пари − у заплаві середнього і нижнього Дніпра. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис. ос. і продовжує зменшуватись, імовірно у зв'язку з підвищенням рівня Каспію і покращанням там умов зимівлі. Негативно впливає і вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, затоплення заплав внаслідок будівництва ГЕС.
Особливості біології
Статевозрілим стає у 2 роки. Прилітає у кінці лютого — на початку березня. Займає прісні водойми (озера, заплави великих річок), оточені лісом з дуплистими деревами; на зимівлі — морські затоки та ополонки на великих річках і водосховищах. Пари утворює наприкінці зимівлі.
Гнізда влаштовує виключно у дуплах дерев листяних порід; охоче заселяє . Гніздо використовує кілька років. Кладку з 7–12 яєць відкладає з другої половини травня; насиджує самка (28 діб). Пташенята починають літати у кінці липня. Окремі особини влітку можуть знаходитись за межами репродуктивної частини ареалу (на Молочному лимані, Сиваші), де проходить їхнє линяння. На місця зимівлі прилітає пізно (зазвичай у 2-й половині грудня), утворює мішані зграї з іншими качками, які кочують уздовж узбережжя.
Живиться личинками комах, молюсками, ракоподібними, а також дрібною рибою.
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009), природоохоронний статус виду — рідкісний. Знаходиться під охороною Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій. У місцях, зручних для гніздування виду, необхідно влаштовувати штучні гніздівлі, а також зберігати у заплавах річок старі дуплисті дерева. У місцях гніздування в Рівненській та Волинській областях необхідно створити заказники загальнодержавного значення. Розмножуються у зоопарках.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . hrinchenko.com (ua) . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
Посилання
- http://redbook-ua.org/item/bucephala-clangula-linnaeus/ [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gogol znachennya Gogol zelenogolovij Samec gogolya Dorosla samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Merginae Rid Gogol Bucephala Vid Gogol zelenogolovij Binomialna nazva Bucephala clangula Linnaeus 1758 Areal vidu gnizduvannya zimuvannya Pidvidi B c clangula B c americana Sinonimi Clangula clangula Posilannya Vikishovishe Bucephala clangula Vikividi Bucephala clangula EOL 45510601 ITIS 175141 MSOP 22680455 NCBI 107022 Fossilworks 83459 Go gol zelenogolo vij abo gogol ge gavka Bucephala clangula ptah rodini kachkovih Anatidae ryadu gusepodibnih Anseriformes Odin z 3 h vidiv rodu u svitovij fauni yedinij vid rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij Morfologichni oznakiPara Nirkova kachka serednoyi velichini z velikoyu zaokruglenoyu golovoyu korotkim dzobom ta kontrastno chornim zabarvlennyam u samciv Virazhenij statevij dimorfizm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova chorna z zelenim metalichnim poliskom bilya osnovi dzoba bili plyami seredina spini chastina plechovih per nadhvistya i pershoryadni mahovi pera chorni shiya spina z bokiv verhni pokrivni pera drugoryadnih mahovih i niz tuluba bili pershoryadni mahovi i yih pokrivni pera chorni dzerkalce bile spid kril temno sirij Hvist chornij dzob chornij nogi zhovtogaryachi rajduzhna obolonka oka zhovta U pozashlyubnomu vbranni samec podibnij do samki ale verhni pokrivni pera kril taki yak u shlyubnij period Dorosla samka buruvato sira golova i verh shiyi shokoladno korichnevi na shiyi bilij nashijnik Rajduzhka svitla ale ne taka yaskravo zhovta yak u samciv Na verhnih bilih pokrivnih perah krila dvi vuzki temni smugi mali pokrivni pera krila siri grudi i cherevo bili Dzob temno sirij inodi z zhovtoyu plyamoyu na kinci nogi zhovti Molodij ptah podibnij do samki ale bez nashijnika Masa tila 570 895 g dovzhina tila 325 360 mm rozmah kril 620 690 mm V usi periodi roku vid chubatoyi i morskoyi chernej vidriznyayetsya bilimi verhnimi pokrivnimi perami drugoryadnih mahovih a dorosla samka vid doroslih samok chernej takozh bilim nashijnikom i temno sirim spodom kril Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniSamec u poloti Gnizditsya u lisotundri i tajzi Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki V Ukrayini gnizditsya grupami na pivnochi Rivnenskoyi oblasti i mozhlivo na Shackih ozerah a takozh na Dnipri Zimuye na Dnipri sotni ptahiv i Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi perevazhno na Utlyuckomu limani ta u pivnichnij chastini Sivashu Chiselnist i prichini yiyi zminiSkriz nechislennij miscyami zvichajnij ptah V Yevropi populyaciya narahovuye 395 400 tis os V Ukrayini buv chislennim na gnizduvanni u plavnyah Dnipra mizh Zaporizhzhyam i Nikopolem ale pislya zatoplennya Kinskih i Bazavluckih plavniv v ostannye desyatirichchya ne traplyayetsya Kilka desyatkiv par gnizditsya u Volinskij ta Rivnenskij oblastyah okremi pari u zaplavi serednogo i nizhnogo Dnipra Na zimivli zvichajnij za rahunok prilitnih ptahiv z Rosiyi ta Bilorusi perevazhno na Chornomorskomu uzberezhzhi ale chiselnist ne perevishuye 5 tis os i prodovzhuye zmenshuvatis imovirno u zv yazku z pidvishennyam rivnya Kaspiyu i pokrashannyam tam umov zimivli Negativno vplivaye i virubuvannya starih duplistih derev u zaplavah richok i na beregah ozer zatoplennya zaplav vnaslidok budivnictva GES Osoblivosti biologiyiSamicya z ptashenyatami z kilkoh vivodkiv Statevozrilim staye u 2 roki Prilitaye u kinci lyutogo na pochatku bereznya Zajmaye prisni vodojmi ozera zaplavi velikih richok otocheni lisom z duplistimi derevami na zimivli morski zatoki ta opolonki na velikih richkah i vodoshovishah Pari utvoryuye naprikinci zimivli Yajcya gogolya Tuluzkij muzej Gnizda vlashtovuye viklyuchno u duplah derev listyanih porid ohoche zaselyaye Gnizdo vikoristovuye kilka rokiv Kladku z 7 12 yayec vidkladaye z drugoyi polovini travnya nasidzhuye samka 28 dib Ptashenyata pochinayut litati u kinci lipnya Okremi osobini vlitku mozhut znahoditis za mezhami reproduktivnoyi chastini arealu na Molochnomu limani Sivashi de prohodit yihnye linyannya Na miscya zimivli prilitaye pizno zazvichaj u 2 j polovini grudnya utvoryuye mishani zgrayi z inshimi kachkami yaki kochuyut uzdovzh uzberezhzhya Zhivitsya lichinkami komah molyuskami rakopodibnimi a takozh dribnoyu riboyu OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 prirodoohoronnij status vidu ridkisnij Znahoditsya pid ohoronoyu Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok III konvencij U miscyah zruchnih dlya gnizduvannya vidu neobhidno vlashtovuvati shtuchni gnizdivli a takozh zberigati u zaplavah richok stari duplisti dereva U miscyah gnizduvannya v Rivnenskij ta Volinskij oblastyah neobhidno stvoriti zakazniki zagalnoderzhavnogo znachennya Rozmnozhuyutsya u zooparkah PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 hrinchenko com ua Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 26 listopada 2018 Posilannyahttp redbook ua org item bucephala clangula linnaeus 27 travnya 2014 u Wayback Machine Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X LiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s