Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чернь чубата | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець та самка | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aythya fuligula (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чернь чубата (Aythya fuligula) — водоплавний птах родини качкових, широко поширений в Євразії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Належить до . Чернь чубата включена до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.
Морфологічні ознаки
Відрізняються від інших ниркових качок темним кольором оперення, контрастним білими боками і чубом на голові. Маса тіла 0,5—1,0 кг, довжина тіла 40—47 см, розмах крил 67—73 см. У самця в шлюбному вбранні голова, шия, верх тулуба, воло, підхвістя і хвіст чорні. На голові і волі зелено-фіолетовий полиск; на потилиці довгое перо у вигляді «чуба». Боки тулуба, груди, черево, спід крил, а також «дзеркальце» білі. Дзьоб сірувато-блакитний. Ноги темно-сірі. Райдужна оболонка ока жовта. У самця в позашлюбному вбранні темні частини тіла без полиску, чорно-бурі; боки тулуба буруваті; «чуб» короткий. У дорослої самиці оперення голови, шиї, вола, верху і боків тулуба темно-буре; «чуб» короткий; біля основи дзьоба білі плями. Молодий птах схожий на самицю, але «чуба» немає; білі плями біля основи дзьоба ледь помітні.
Поширення та чисельність
Поширені в Північній і Східній Європі і майже по всій азійській частині Росії, крім крайньої Півночі і південних районів. Зимують у Західній і Південній Європі, в Східній Африці і в Південній Азії. Зимують також біля морського узбережжя. Під час перельотів концентруються вздовж великих річок, лиманів та озер. Під час міграцій і на зимівлях збираються великі зграї, які тримаються відкритих плесів та нараховують до декількох тисяч птахів.
В Україні гніздиться головним чином в Поліссі — у Київській, Чернігівській і Полтавських областях; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляється взимку і в інших регіонах.
Чисельність в Європі оцінюється в 730—880 тис. пар, в Україні — 1550—2950 пар.
Місця існування та спосіб життя
Віддає перевагу великим водоймам з прісною водою: великим озерам, водосховищам, ставкам, річкам з повільною течією. Меншою мірою зустрічається в естуаріях та заплавах річок, на невеликих лісових озерах та морських лагунах. У період розмноження тримається вздовж берегів, густо порослих осокою, рогозом або іншою рослинністю. Більшу частину часу проводить на воді; добре плаває та пірнає на глибину до 3—4 м (рідше до 10 м). З води підіймається важко, шумно, з розбігу, але політ стрімкий та легкий. На суходолі пересувається незграбно.
Гніздування
Статева зрілість настає у віці одного, рідше двох років. Гніздиться парами або невеликими колоніями до 20—25 пар. Віддає перевагу гніздуванню на невеликих острівцях або плавунах, але будує також гнізда у заплавах річок або на березі лучного озера. Гніздо чашоподібне, складається зі стебел та листя свіжої або торішньої трави; будує його тільки самиця. Гніздо зазвичай розташоване на землі, неподалік від води та добре вкрите водною рослинністю — заростями очерету або осоки. Гніздо всередині рясно вистелене темно-брунатним пухом, який качка вищипує зі свого черева. Діаметр гнізда 20—23 см, висота до 10 см. Діаметр лотка 18—20 см, глибина 8 см. Протягом сезону зазвичай одна кладка з 8—11 яєць. У випадку її втрати самиця може відкласти повторну. Інколи зустрічаються великі кладки до 20—27 яєць, що відкладаються різними самицями. Яйця оливково-сірого або зеленувато-сірого кольору, розміром 59 х 41 мм та вагою близько 56 г. Період інкубації становить 23—28 діб, насиджує лише самиця.
Живлення
Живляться переважно тваринною їжею: молюсками, личинками комах, але за браком тваринної їжі поїдають зелені частини рослин.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. (1992) Handbook of the Birds of the World. Volume 1: Ostrich to Ducks. Lynx Editions, Barcelona
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chern chubataSamec ta samkaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Chern Aythya Vid Chern chubataBinomialna nazvaAythya fuligula Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Aythya fuligulaVikividi Aythya fuligulaEOL 1048974ITIS 175135MSOP 100600480NCBI 219594Fossilworks 369014 Chern chubata Aythya fuligula vodoplavnij ptah rodini kachkovih shiroko poshirenij v Yevraziyi V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid Nalezhit do Chern chubata vklyuchena do Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv Morfologichni oznakiVidriznyayutsya vid inshih nirkovih kachok temnim kolorom operennya kontrastnim bilimi bokami i chubom na golovi Masa tila 0 5 1 0 kg dovzhina tila 40 47 sm rozmah kril 67 73 sm U samcya v shlyubnomu vbranni golova shiya verh tuluba volo pidhvistya i hvist chorni Na golovi i voli zeleno fioletovij polisk na potilici dovgoe pero u viglyadi chuba Boki tuluba grudi cherevo spid kril a takozh dzerkalce bili Dzob siruvato blakitnij Nogi temno siri Rajduzhna obolonka oka zhovta U samcya v pozashlyubnomu vbranni temni chastini tila bez polisku chorno buri boki tuluba buruvati chub korotkij U dorosloyi samici operennya golovi shiyi vola verhu i bokiv tuluba temno bure chub korotkij bilya osnovi dzoba bili plyami Molodij ptah shozhij na samicyu ale chuba nemaye bili plyami bilya osnovi dzoba led pomitni Poshirennya ta chiselnistPoshireni v Pivnichnij i Shidnij Yevropi i majzhe po vsij azijskij chastini Rosiyi krim krajnoyi Pivnochi i pivdennih rajoniv Zimuyut u Zahidnij i Pivdennij Yevropi v Shidnij Africi i v Pivdennij Aziyi Zimuyut takozh bilya morskogo uzberezhzhya Pid chas perelotiv koncentruyutsya vzdovzh velikih richok limaniv ta ozer Pid chas migracij i na zimivlyah zbirayutsya veliki zgrayi yaki trimayutsya vidkritih plesiv ta narahovuyut do dekilkoh tisyach ptahiv V Ukrayini gnizditsya golovnim chinom v Polissi u Kiyivskij Chernigivskij i Poltavskih oblastyah migruye skriz regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya ta v ponizzi Dnipra traplyayetsya vzimku i v inshih regionah Chiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 730 880 tis par v Ukrayini 1550 2950 par Miscya isnuvannya ta sposib zhittyaViddaye perevagu velikim vodojmam z prisnoyu vodoyu velikim ozeram vodoshovisham stavkam richkam z povilnoyu techiyeyu Menshoyu miroyu zustrichayetsya v estuariyah ta zaplavah richok na nevelikih lisovih ozerah ta morskih lagunah U period rozmnozhennya trimayetsya vzdovzh beregiv gusto poroslih osokoyu rogozom abo inshoyu roslinnistyu Bilshu chastinu chasu provodit na vodi dobre plavaye ta pirnaye na glibinu do 3 4 m ridshe do 10 m Z vodi pidijmayetsya vazhko shumno z rozbigu ale polit strimkij ta legkij Na suhodoli peresuvayetsya nezgrabno GnizduvannyaPuhovi ptashenyataYajcya chubatoyi cherni Tuluzkij muzej Stateva zrilist nastaye u vici odnogo ridshe dvoh rokiv Gnizditsya parami abo nevelikimi koloniyami do 20 25 par Viddaye perevagu gnizduvannyu na nevelikih ostrivcyah abo plavunah ale buduye takozh gnizda u zaplavah richok abo na berezi luchnogo ozera Gnizdo chashopodibne skladayetsya zi stebel ta listya svizhoyi abo torishnoyi travi buduye jogo tilki samicya Gnizdo zazvichaj roztashovane na zemli nepodalik vid vodi ta dobre vkrite vodnoyu roslinnistyu zarostyami ocheretu abo osoki Gnizdo vseredini ryasno vistelene temno brunatnim puhom yakij kachka vishipuye zi svogo chereva Diametr gnizda 20 23 sm visota do 10 sm Diametr lotka 18 20 sm glibina 8 sm Protyagom sezonu zazvichaj odna kladka z 8 11 yayec U vipadku yiyi vtrati samicya mozhe vidklasti povtornu Inkoli zustrichayutsya veliki kladki do 20 27 yayec sho vidkladayutsya riznimi samicyami Yajcya olivkovo sirogo abo zelenuvato sirogo koloru rozmirom 59 h 41 mm ta vagoyu blizko 56 g Period inkubaciyi stanovit 23 28 dib nasidzhuye lishe samicya ZhivlennyaZhivlyatsya perevazhno tvarinnoyu yizheyu molyuskami lichinkami komah ale za brakom tvarinnoyi yizhi poyidayut zeleni chastini roslin PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 del Hoyo J Elliott A amp Sargatal J 1992 Handbook of the Birds of the World Volume 1 Ostrich to Ducks Lynx Editions Barcelona ISBN 978 84 87334 10 8PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H LiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s ISBN 5 12 001367 8