Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ArgiopeArgiope floridanaБіологічна класифікаціяЦарство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda Клас Павукоподібні A

Argiope

Argiope
Argiope
image
Argiope floridana
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Підряд: Аранеоморфні
Родина: Павуки-колопряди
Підродина: Argiopinae
Рід: Argiope
Audouin, 1827
Синоніми
Austrargiope Kishida, 1936

Brachygea Caporiacco, 1947
Chaetargiope Kishida, 1936
Coganargiope Kishida, 1936
Heterargiope Kishida, 1936

Посилання
image Вікісховище: Argiope
image EOL: 89196
image ITIS: 82738
image NCBI: 94028
Fossilworks: 130155

Argiope, аргіопа — рід павуків з родини колопрядів. До нього належить понад 80 видів павуків. Великі, яскраво забарвлені самиці більші в декілька разів за дрібних самців. Живляться великими комахами, яких ловлять у великі колоподібні павутинні сітки з характерним павутинним візерунком ([en]). Отрута слабка, для людини безпечні. Дрібні самці мають один з найскладніше побудованих кінцевих фрагментів педипальп серед павуків, який використовують для запліднення самиць. Статева поведінка складна, описано декілька її стратегій у павуків обох статей. Розповсюдженим, хоч і необов'язковим явищем є поїдання самицею самця після копуляції. Поширені на всіх континентах окрім Антарктиди, найбільше видів відомо з Південно-Східної Азії.

Назва роду походить від давньогрецького імені німфи, що означає «срібне обличчя».

Опис

image
Головогруди самиці A. aurantia з характерним для роду розташуванням очей

Самиці досить великі павуки з довжиною тіла до 3 см. Характерним для роду є розташування очей: задня пара очей знаходиться не на одній лінії з задніми бічними очима, як у більшості інших колопрядів, а віднесена назад (англ. procurved eyes). На відміну від інших родів підродини Argiopinae відстань між задніми очима менша, ніж між кожним з них та задніми бічними очима.

Головогруди самиць зазвичай вкриті білувато-сріблястими волосками. Передня головна частина головогрудей значно вужча за задню грудну частину. Хеліцери невеликі. Кінцівки звичайно довгі та тонкі, смугасті, з темними і світлими перепасками. Перша та друга пари ніг найдовші, приблизно однакові, четверта пара коротша, третя — найкоротша.

Черевце часто забарвлене яскраво, є чорні, білі, жовті, помаранчеві смужки і плями. Нижня (вентральна) поверхня зазвичай має дві поздовжні світлі смуги на чорному тлі, між якими розташовані білі чи жовті плями. За формою буває овальне, вдвічі довше за ширину, щитоподібне, п'ятикутне. У багатьох видів на черевці є вирости або бічні лопаті, у деяких видовжений кінець черевця. Павутинні бородавки звичайні.

Явно виражений статевий диморфізм: самці в 4-5 разів дрібніші за самиць, головогруди часто голі, хеліцери ще дрібніші ніж у самиць. Кінцевий фрагмент педипальпи самців, емболій, має вкрай складну будову, що пов'язують зі складною поведінкою самця при заплідненні.

Ловильна сітка

Ловильна павутина є типовою для павуків-колопрядів: спіральна нитка, накручена на радіальні опорні нитки. Павутиння вертикальне або під невеликим кутом до вертикальної осі.

Павутина має потовщене плетиво з багатьох ниток біля центру — [en]. Таких потовщень, які відходять від центру може бути два, три, чотири або більше, що є видовою ознакою. Стабілімент може бути вертикальним, коловим плетенням біля центру павутини, у вигляді Х-подібного хреста. Павуки останнього типу часто мають місцеву назву «павук святого Андрія» (англ. St. Andrew spider), через схожість павутини зі стабіліментом на андріївський прапор. Смуги або кола формуються зигзагом широкої павутинної стрічки.

Функція стабіліменту є неясною попри численні дослідження. Основні гіпотези: відлякування хижаків, приваблення комах, маскування павука тощо.

В одному з досліджень показано, що хрестоподібний стабілімент краще приваблює комах, оскільки відповідає властивостям їхнього зору. Дослідники вважають, що еволюційно первинною була лінійна форма стабіліменту, з якої в низки азійських та австралійських аргіоп розвинулася більш вигідна хрестоподібна структура.

image
Лінійний стабілімент аргіопи тигрової
image
Коловий стабілімент Argiope chloreis
image
Хрестоподібний стабілімент

Спосіб життя і поведінка

Павутиння розкидають у різноманітних просторих місцях, між деревами у лісі, на луках. Аргіопи не будують укриття біля павутини, а зазвичай сидять у її центрі, очікуючи на здобич. При потраплянні комахи в павутиння павук біжить до неї, спрямовує до неї кінець черевця, випускаючи струмені павутини з павутинних бородавок на жертву, а потім, швидко обертаючи її, замотує в щільний кокон. Більших комах, зокрема метеликів, що здатні звільнитися з павутиння, павук спочатку кусає, вводячи отруту, яка паралізує Описано також низку випадків потрапляння в павутину самиць дрібних кажанів.

image
Самиця поїдає кажана Rhynchonycteris naso

Деякі види при тривозі швидко рухаються на павутині, стаючи невидимими для хижака. Інші падають на землю та їхнє черевце з нижнього боку темніє внаслідок скорочення особливих клітин.

Добре вивчено біологію та поведінку європейських та північноамериканських видів. Біологію низки видів з Південно-Східної Азії, Нової Гвінеї та Центральної Америки описано завдяки дослідженням Майкла й Барбари Робінсонів, які вивчали павуків роду в природних умовах у 1970-х роках.

Парування

image
Самиця й дрібний самець A. appensa

Для парування самець приходить до ловильної сітки самиці й копуляція може відбуватися на самій сітці або на спеціальному парувальному павутинні. В обох випадках дрібний самець потребує співпраці з боку великої самиці. Досліджені види роду використовують або один, або інший спосіб парування, й лише для A. trifasciata показана можливість обох способів.

При паруванні самиця часто з'їдає самця. У деяких видів самці здійснюють автотомію: ламають останній членик педипальп при копуляції. Уламок педипальпи, емболій, іноді з додатковими члениками, закорковує статевий отвір самиці. Оскільки жіночі статеві органи павука парні, то самець може «закоркувати» обома своїми педипальпами обидва отвори однієї (моногінія), або залишити по одному членику в двох самиць (бігінія). Частина видів роду є виключно моно- або бігінними. Зокрема самці A. keyserlingi завжди паруються лише з однією самицею. Натомість самці аргіопи тигрової здатні паруватися як з однією, так і з двома самицями.

Самці більшості видів гинуть після першої або другої копуляції. Навіть при відсутності атаки збоку самиці в самця спостерігається «спонтанна смерть» (вперше описана в A. aurantia): серце зупиняє рух гемолімфи через декілька хвилин після початку копуляції, педипальпи залишаються в статевому отворі самиці.

Отрута

Аргіопи мають відносно слабку отруту, яка не вбиває комах, а лише паралізує їх, блокуючи нервово-м'язову передачу сигналів.

Отрута аргіоп містить поліаміни аргіопін, аргіопініни і псевдоаргіопініни. Вперше аргіопін був виділений з отрути Argiope lobata у 1986 році. Це ацилполіамін, який містить залишки аспарагіну, аргініну, 2,4-діоксифенілоцтової кислоти та поліаміну. Аргіопін, аргіопініни і псевдоаргіопініни є блокаторами глутаматних рецепторів. Аргіопін у концентрації 0,01-1 мікромоль/л блокує глутаматні рецептори комах і каїнатні рецептори та АМРА-рецептори хребетних тварин, інші поліаміни з отрути аргіоп мають меншу афінність до цих рецепторів.

Також отрута аргіоп містить протеази, фосфоліпази, [en], аглютиніни, які здатні руйнувати клітини організму комах. Для людини небезпеки не являє, укус викликає лише місцеву реакцію, може бути порівняний з укусом бджоли.

Детально досліджено отруту лише низки видів, зокрема A. amoena, A. aurantia, A. bruennichi, A. trifasciata, A. lobata, A. minuta.

image
Хімічна будова аргіопіну

Розповсюдження

Поширені на усіх континентах, окрім Антарктиди. Головний центр різноманіття знаходиться у Південно-Східній Азії та прилеглих островах Океанії, включно з Новою Гвінеєю, де зустрічається близько 50 видів. 15 видів відомі з Австралії. В Південній та Північній Америці зустрічається 10 видів. 11 видів живуть в Африці та на прилеглих островах (Занзібар, Кабо-Верде, Мадагаскар).

В Європі поширені 3 види: Argiope trifasciata, Argiope bruennichi, Argiope lobata, причому останні два зустрічаються в Україні. 1 вид відомий з Середньої Азії. Павук Argiope trifasciata поширився всесвітньо, а Argiope bruennichi і Argiope lobata розповсюджені по всьому Старому світі.

Таксономія та різноманіття

Докладніше: Павуки роду Argiope

Рід Argiope запропонований 1826 року французьким натуралістом Жаном Віктором Одуеном в його праці, присвяченій фауні Єгипту. Типовим видом є Argiope lobata. В первинній публікації Одуен використав як написання Argiope, так і Argyope, що призвело до тривалого використання арахнологами обох варіантів, допоки Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури 1975 року не затвердила остаточну назву Argiope.

Рід налічує 85 видів та три підвиди згідно з каталогом Платніка станом на грудень 2018 року. Разом з тим видовий статус кількох популяцій Argiope є предметом дискусій, тому деякі автори виділяють понад 85 видів. Впродовж 2000-2018 років було описано 9 нових видів роду, з Південної Америки та Індокитаю, а вид було переописано та перенесено з роду [en].

Рід розділяють на 7 груп:

A. lobata не віднесена до жодної з цих груп.

Примітки

  1. Levi, H. W. (1983). The orb-weaver genera Argiope, Gea, and Neogea from the Western Pacific Region (Araneae: Araneidae, Argiopinae). Bulletin of The Museum of Comparative Zoology. 150: 247—338.(англ.)
  2. Bjørn, PER DE PLACE (1997). A taxonomic revision of the African part of the orb-weaving genus Argiope (Araneae: Araneidae). Insect Systematics & Evolution. 28 (2): 199—239. doi:10.1163/187631297X00060. ISSN 1399-560X.
  3. Schneider, Jutta; Uhl, Gabriele; Herberstein, Marie E. (2015), Cryptic Female Choice Within the Genus Argiope: A Comparative Approach, у Alfredo V. Peretti, Anita Aisenberg (ред.), Cryptic Female Choice in Arthropods: Patterns, Mechanisms and Prospects, с. 55—77, doi:10.1007/978-3-319-17894-3_3(англ.)
  4. Архівована копія. оригіналу за 4 жовтень 2013. Процитовано 3 жовтень 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Tso, I-Min (1996). Stabilimentum of the garden spider Argiope trifasciata: a possible prey attractant. Animal Behaviour. 52 (1): 183—191. doi:10.1006/anbe.1996.0163. ISSN 0003-3472.
  6. Blamires, Sean J.; Hochuli, Dieter F.; Thompson, Michael B. (2008). Why cross the web: decoration spectral properties and prey capture in an orb spider (Argiope keyserlingi) web. Biological Journal of the Linnean Society. 94 (2): 221—229. doi:10.1111/j.1095-8312.2008.00999.x. ISSN 0024-4066.
  7. Cheng, R.-C.; Yang, E.-C.; Lin, C.-P.; Herberstein, M. E.; Tso, I.-M. (2010). Insect form vision as one potential shaping force of spider web decoration design. Journal of Experimental Biology. 213 (5): 759—768. doi:10.1242/jeb.037291. ISSN 0022-0949.
  8. Robinson, Barbara C.; Robinson, Michael H. (1974). The biology of some Argiope species from New Guinea: predatory behaviour and stabilimentum construction (Araneae: Araneidae). Zoological Journal of the Linnean Society. 54 (2): 145—159. doi:10.1111/j.1096-3642.1974.tb00796.x. ISSN 0024-4082.(англ.)
  9. Bilde, Trine; Nyffeler, Martin; Knörnschild, Mirjam (2013). Bat Predation by Spiders. PLoS ONE. 8 (3): e58120. doi:10.1371/journal.pone.0058120. ISSN 1932-6203.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  10. Jäger, P. (2012). A review on the spider genus Argiope Audouin 1826 with special emphasis on broken emboli in female epigynes (Araneae: Araneidae: Argiopinae) (PDF). Beiträge zur Araneologie. 7: 272—331. (PDF) оригіналу за 3 березень 2016.(англ.)
  11. Liberato, José Luiz; dos Santos, Wagner Ferreira (2015). Studying the Excitatory and Inhibitory Neurotransmissions with Spider Venoms: 1—16. doi:10.1007/978-94-007-6646-4_10-1.(англ.)
  12. Гришин, Е.В.; Волкова, T.M.; Арсеньев, А.С.; Решетова, О.С.; Оноприенко, В. В.; Магазаник, Л.Г.; Антонов, С.М.; Федорова, И.М. (1986). Структурно-функциональная характеристика аргиопина - блокатора ионных каналов из яда паука Argiope lobata (PDF). Биоорганическая химия. 12 (8): 1121—1124. (PDF) оригіналу за 4 жовтень 2013. Процитовано 3 жовтень 2013.
  13. Grishin, E.V.; Volkova, T.M.; Arseniev, A.S. (1989). Isolation and structure analysis of components from venom of the spider Argiope lobata. Toxicon. 27 (5): 541—549. doi:10.1016/0041-0101(89)90115-3. ISSN 0041-0101.
  14. Василевский, А.; Козлов, С.; Гришин, Е. (2009). (PDF). Успехи биол. химии. 49: 211—274. Архів оригіналу (PDF) за 4 березень 2016. Процитовано 3 жовтень 2013.
  15. CHEN Lian-shui, ZHANG Hao, YUAN Feng-hui1,MAO Yue-xiang, CAO Ning, ZHU Mang. Extraction and Preparation of Crude Toxin from Argiope amoena. Lishizhen Medicine and Material Medical Research, 2010 [ 18 листопад 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  16. MOON, Myung-Jin; CHOI, Yong-Seok; AN, Jeong-Su (2005). Screening of Necrotizing Spiders in Korea Using Nonradioactive Sphingomyelinase Assay(II) Web-building Spiders. Entomological Research. 35 (3): 161—167. doi:10.1111/j.1748-5967.2005.tb00153.x. ISSN 1738-2297.(англ.)
  17. Friedel, Thomas; Nentwig, Wolfgang (1989). Immobilizing and lethal effects of spider venoms on the cockroach and the common mealbeetle. Toxicon. 27 (3): 305—316. doi:10.1016/0041-0101(89)90178-5. ISSN 0041-0101.(англ.)
  18. Прокопенко Е. В. К изучению фауны пауков (Aranei) Юго-Востока Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2001 (2002). — Т. IX, вып. 1-2. — С. 185—192
  19. Леготай М. В., Воловник С. В., Евтушенко К. В. Пауки (Aranei) побережья Молочного лимана (Запорожская область, Украина) // Український ентомологічний журнал. — 2012. — Т. 5, № 2. — С. 49-54 — https://www.researchgate.net/publication/328265590_Spiders_Aranei_of_Molochnyi_Liman_coasts_Zaporizhzhia_region_Ukraine [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  20. Genus Argiope. Platnick, Norman I. (2018): The world spider catalog, version 19.5. American Museum of Natural History [ 24 грудень 2018 у Wayback Machine.]DOI:10.24436/2](англ.)
  21. Species list of genus Argiope. Platnick, Norman I. (2018): The world spider catalog, version 19.5. American Museum of Natural History [ 21 листопад 2015 у Wayback Machine.]DOI:10.24436/2(англ.)
  22. Martins, Pedro H.; Santos, Adalberto J. (2018). Morphology and taxonomy of the orb-weaving spider genus Mecynogea, and a peculiar species of Argiope (Araneae, Araneidae). Zootaxa. 4415 (3): 423. doi:10.11646/zootaxa.4415.3.2. ISSN 1175-5334.

Джерела

  • Levi, H. W. (1983). The orb-weaver genera Argiope, Gea, and Neogea from the Western Pacific Region (Araneae: Araneidae, Argiopinae). Bulletin of The Museum of Comparative Zoology. 150: 247—338.(англ.)
  • Genus Argiope. Platnick, Norman I. (2018): The world spider catalog, version 19.5. American Museum of Natural History [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]DOI:10.24436/2(англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

ArgiopeArgiope floridanaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Pavukopodibni Arachnida Ryad Pavuki Araneae Pidryad AraneomorfniRodina Pavuki kolopryadiPidrodina ArgiopinaeRid Argiope Audouin 1827SinonimiAustrargiope Kishida 1936 Brachygea Caporiacco 1947 Chaetargiope Kishida 1936 Coganargiope Kishida 1936 Heterargiope Kishida 1936PosilannyaVikishovishe ArgiopeEOL 89196ITIS 82738NCBI 94028Fossilworks 130155 Argiope argiopa rid pavukiv z rodini kolopryadiv Do nogo nalezhit ponad 80 vidiv pavukiv Veliki yaskravo zabarvleni samici bilshi v dekilka raziv za dribnih samciv Zhivlyatsya velikimi komahami yakih lovlyat u veliki kolopodibni pavutinni sitki z harakternim pavutinnim vizerunkom en Otruta slabka dlya lyudini bezpechni Dribni samci mayut odin z najskladnishe pobudovanih kincevih fragmentiv pedipalp sered pavukiv yakij vikoristovuyut dlya zaplidnennya samic Stateva povedinka skladna opisano dekilka yiyi strategij u pavukiv oboh statej Rozpovsyudzhenim hoch i neobov yazkovim yavishem ye poyidannya samiceyu samcya pislya kopulyaciyi Poshireni na vsih kontinentah okrim Antarktidi najbilshe vidiv vidomo z Pivdenno Shidnoyi Aziyi Nazva rodu pohodit vid davnogreckogo imeni nimfi sho oznachaye sribne oblichchya OpisGolovogrudi samici A aurantia z harakternim dlya rodu roztashuvannyam ochej Samici dosit veliki pavuki z dovzhinoyu tila do 3 sm Harakternim dlya rodu ye roztashuvannya ochej zadnya para ochej znahoditsya ne na odnij liniyi z zadnimi bichnimi ochima yak u bilshosti inshih kolopryadiv a vidnesena nazad angl procurved eyes Na vidminu vid inshih rodiv pidrodini Argiopinae vidstan mizh zadnimi ochima mensha nizh mizh kozhnim z nih ta zadnimi bichnimi ochima Golovogrudi samic zazvichaj vkriti biluvato sriblyastimi voloskami Perednya golovna chastina golovogrudej znachno vuzhcha za zadnyu grudnu chastinu Heliceri neveliki Kincivki zvichajno dovgi ta tonki smugasti z temnimi i svitlimi perepaskami Persha ta druga pari nig najdovshi priblizno odnakovi chetverta para korotsha tretya najkorotsha Cherevce chasto zabarvlene yaskravo ye chorni bili zhovti pomaranchevi smuzhki i plyami Nizhnya ventralna poverhnya zazvichaj maye dvi pozdovzhni svitli smugi na chornomu tli mizh yakimi roztashovani bili chi zhovti plyami Za formoyu buvaye ovalne vdvichi dovshe za shirinu shitopodibne p yatikutne U bagatoh vidiv na cherevci ye virosti abo bichni lopati u deyakih vidovzhenij kinec cherevcya Pavutinni borodavki zvichajni Yavno virazhenij statevij dimorfizm samci v 4 5 raziv dribnishi za samic golovogrudi chasto goli heliceri she dribnishi nizh u samic Kincevij fragment pedipalpi samciv embolij maye vkraj skladnu budovu sho pov yazuyut zi skladnoyu povedinkoyu samcya pri zaplidnenni Lovilna sitkaLovilna pavutina ye tipovoyu dlya pavukiv kolopryadiv spiralna nitka nakruchena na radialni oporni nitki Pavutinnya vertikalne abo pid nevelikim kutom do vertikalnoyi osi Pavutina maye potovshene pletivo z bagatoh nitok bilya centru en Takih potovshen yaki vidhodyat vid centru mozhe buti dva tri chotiri abo bilshe sho ye vidovoyu oznakoyu Stabiliment mozhe buti vertikalnim kolovim pletennyam bilya centru pavutini u viglyadi H podibnogo hresta Pavuki ostannogo tipu chasto mayut miscevu nazvu pavuk svyatogo Andriya angl St Andrew spider cherez shozhist pavutini zi stabilimentom na andriyivskij prapor Smugi abo kola formuyutsya zigzagom shirokoyi pavutinnoyi strichki Funkciya stabilimentu ye neyasnoyu popri chislenni doslidzhennya Osnovni gipotezi vidlyakuvannya hizhakiv privablennya komah maskuvannya pavuka tosho V odnomu z doslidzhen pokazano sho hrestopodibnij stabiliment krashe privablyuye komah oskilki vidpovidaye vlastivostyam yihnogo zoru Doslidniki vvazhayut sho evolyucijno pervinnoyu bula linijna forma stabilimentu z yakoyi v nizki azijskih ta avstralijskih argiop rozvinulasya bilsh vigidna hrestopodibna struktura Linijnij stabiliment argiopi tigrovoyi Kolovij stabiliment Argiope chloreis Hrestopodibnij stabilimentSposib zhittya i povedinkaPavutinnya rozkidayut u riznomanitnih prostorih miscyah mizh derevami u lisi na lukah Argiopi ne buduyut ukrittya bilya pavutini a zazvichaj sidyat u yiyi centri ochikuyuchi na zdobich Pri potraplyanni komahi v pavutinnya pavuk bizhit do neyi spryamovuye do neyi kinec cherevcya vipuskayuchi strumeni pavutini z pavutinnih borodavok na zhertvu a potim shvidko obertayuchi yiyi zamotuye v shilnij kokon Bilshih komah zokrema metelikiv sho zdatni zvilnitisya z pavutinnya pavuk spochatku kusaye vvodyachi otrutu yaka paralizuye Opisano takozh nizku vipadkiv potraplyannya v pavutinu samic dribnih kazhaniv Samicya poyidaye kazhana Rhynchonycteris naso Deyaki vidi pri trivozi shvidko ruhayutsya na pavutini stayuchi nevidimimi dlya hizhaka Inshi padayut na zemlyu ta yihnye cherevce z nizhnogo boku temniye vnaslidok skorochennya osoblivih klitin Dobre vivcheno biologiyu ta povedinku yevropejskih ta pivnichnoamerikanskih vidiv Biologiyu nizki vidiv z Pivdenno Shidnoyi Aziyi Novoyi Gvineyi ta Centralnoyi Ameriki opisano zavdyaki doslidzhennyam Majkla j Barbari Robinsoniv yaki vivchali pavukiv rodu v prirodnih umovah u 1970 h rokah Paruvannya Samicya j dribnij samec A appensa Dlya paruvannya samec prihodit do lovilnoyi sitki samici j kopulyaciya mozhe vidbuvatisya na samij sitci abo na specialnomu paruvalnomu pavutinni V oboh vipadkah dribnij samec potrebuye spivpraci z boku velikoyi samici Doslidzheni vidi rodu vikoristovuyut abo odin abo inshij sposib paruvannya j lishe dlya A trifasciata pokazana mozhlivist oboh sposobiv Pri paruvanni samicya chasto z yidaye samcya U deyakih vidiv samci zdijsnyuyut avtotomiyu lamayut ostannij chlenik pedipalp pri kopulyaciyi Ulamok pedipalpi embolij inodi z dodatkovimi chlenikami zakorkovuye statevij otvir samici Oskilki zhinochi statevi organi pavuka parni to samec mozhe zakorkuvati oboma svoyimi pedipalpami obidva otvori odniyeyi monoginiya abo zalishiti po odnomu chleniku v dvoh samic biginiya Chastina vidiv rodu ye viklyuchno mono abo biginnimi Zokrema samci A keyserlingi zavzhdi paruyutsya lishe z odniyeyu samiceyu Natomist samci argiopi tigrovoyi zdatni paruvatisya yak z odniyeyu tak i z dvoma samicyami Samci bilshosti vidiv ginut pislya pershoyi abo drugoyi kopulyaciyi Navit pri vidsutnosti ataki zboku samici v samcya sposterigayetsya spontanna smert vpershe opisana v A aurantia serce zupinyaye ruh gemolimfi cherez dekilka hvilin pislya pochatku kopulyaciyi pedipalpi zalishayutsya v statevomu otvori samici OtrutaArgiopi mayut vidnosno slabku otrutu yaka ne vbivaye komah a lishe paralizuye yih blokuyuchi nervovo m yazovu peredachu signaliv Otruta argiop mistit poliamini argiopin argiopinini i psevdoargiopinini Vpershe argiopin buv vidilenij z otruti Argiope lobata u 1986 roci Ce acilpoliamin yakij mistit zalishki asparaginu argininu 2 4 dioksifeniloctovoyi kisloti ta poliaminu Argiopin argiopinini i psevdoargiopinini ye blokatorami glutamatnih receptoriv Argiopin u koncentraciyi 0 01 1 mikromol l blokuye glutamatni receptori komah i kayinatni receptori ta AMRA receptori hrebetnih tvarin inshi poliamini z otruti argiop mayut menshu afinnist do cih receptoriv Takozh otruta argiop mistit proteazi fosfolipazi en aglyutinini yaki zdatni rujnuvati klitini organizmu komah Dlya lyudini nebezpeki ne yavlyaye ukus viklikaye lishe miscevu reakciyu mozhe buti porivnyanij z ukusom bdzholi Detalno doslidzheno otrutu lishe nizki vidiv zokrema A amoena A aurantia A bruennichi A trifasciata A lobata A minuta Himichna budova argiopinuRozpovsyudzhennyaPoshireni na usih kontinentah okrim Antarktidi Golovnij centr riznomanittya znahoditsya u Pivdenno Shidnij Aziyi ta prileglih ostrovah Okeaniyi vklyuchno z Novoyu Gvineyeyu de zustrichayetsya blizko 50 vidiv 15 vidiv vidomi z Avstraliyi V Pivdennij ta Pivnichnij Americi zustrichayetsya 10 vidiv 11 vidiv zhivut v Africi ta na prileglih ostrovah Zanzibar Kabo Verde Madagaskar V Yevropi poshireni 3 vidi Argiope trifasciata Argiope bruennichi Argiope lobata prichomu ostanni dva zustrichayutsya v Ukrayini 1 vid vidomij z Serednoyi Aziyi Pavuk Argiope trifasciata poshirivsya vsesvitno a Argiope bruennichi i Argiope lobata rozpovsyudzheni po vsomu Staromu sviti Taksonomiya ta riznomanittyaDokladnishe Pavuki rodu Argiope Rid Argiope zaproponovanij 1826 roku francuzkim naturalistom Zhanom Viktorom Oduenom v jogo praci prisvyachenij fauni Yegiptu Tipovim vidom ye Argiope lobata V pervinnij publikaciyi Oduen vikoristav yak napisannya Argiope tak i Argyope sho prizvelo do trivalogo vikoristannya arahnologami oboh variantiv dopoki Mizhnarodna komisiya iz zoologichnoyi nomenklaturi 1975 roku ne zatverdila ostatochnu nazvu Argiope Rid nalichuye 85 vidiv ta tri pidvidi zgidno z katalogom Platnika stanom na gruden 2018 roku Razom z tim vidovij status kilkoh populyacij Argiope ye predmetom diskusij tomu deyaki avtori vidilyayut ponad 85 vidiv Vprodovzh 2000 2018 rokiv bulo opisano 9 novih vidiv rodu z Pivdennoyi Ameriki ta Indokitayu a vid bulo pereopisano ta pereneseno z rodu en Rid rozdilyayut na 7 grup grupa A ocula grupa A aemula takozh A catenulata grupa A reinwardti takozh A caesarea grupa A amoena mozhlivo takozh A aurantia A bruennichi grupa A trifasciata takozh A argentata ta inshi grupa A anasuja takozh A minuta ta inshi grupa A aetherea takozh A appensa A picta A pulchella A versicolor ta inshi A lobata ne vidnesena do zhodnoyi z cih grup PrimitkiLevi H W 1983 The orb weaver genera Argiope Gea and Neogea from the Western Pacific Region Araneae Araneidae Argiopinae Bulletin of The Museum of Comparative Zoology 150 247 338 angl Bjorn PER DE PLACE 1997 A taxonomic revision of the African part of the orb weaving genus Argiope Araneae Araneidae Insect Systematics amp Evolution 28 2 199 239 doi 10 1163 187631297X00060 ISSN 1399 560X Schneider Jutta Uhl Gabriele Herberstein Marie E 2015 Cryptic Female Choice Within the Genus Argiope A Comparative Approach u Alfredo V Peretti Anita Aisenberg red Cryptic Female Choice in Arthropods Patterns Mechanisms and Prospects s 55 77 doi 10 1007 978 3 319 17894 3 3 angl Arhivovana kopiya originalu za 4 zhovten 2013 Procitovano 3 zhovten 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tso I Min 1996 Stabilimentum of the garden spider Argiope trifasciata a possible prey attractant Animal Behaviour 52 1 183 191 doi 10 1006 anbe 1996 0163 ISSN 0003 3472 Blamires Sean J Hochuli Dieter F Thompson Michael B 2008 Why cross the web decoration spectral properties and prey capture in an orb spider Argiope keyserlingi web Biological Journal of the Linnean Society 94 2 221 229 doi 10 1111 j 1095 8312 2008 00999 x ISSN 0024 4066 Cheng R C Yang E C Lin C P Herberstein M E Tso I M 2010 Insect form vision as one potential shaping force of spider web decoration design Journal of Experimental Biology 213 5 759 768 doi 10 1242 jeb 037291 ISSN 0022 0949 Robinson Barbara C Robinson Michael H 1974 The biology of some Argiope species from New Guinea predatory behaviour and stabilimentum construction Araneae Araneidae Zoological Journal of the Linnean Society 54 2 145 159 doi 10 1111 j 1096 3642 1974 tb00796 x ISSN 0024 4082 angl Bilde Trine Nyffeler Martin Knornschild Mirjam 2013 Bat Predation by Spiders PLoS ONE 8 3 e58120 doi 10 1371 journal pone 0058120 ISSN 1932 6203 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Jager P 2012 A review on the spider genus Argiope Audouin 1826 with special emphasis on broken emboli in female epigynes Araneae Araneidae Argiopinae PDF Beitrage zur Araneologie 7 272 331 PDF originalu za 3 berezen 2016 angl Liberato Jose Luiz dos Santos Wagner Ferreira 2015 Studying the Excitatory and Inhibitory Neurotransmissions with Spider Venoms 1 16 doi 10 1007 978 94 007 6646 4 10 1 angl Grishin E V Volkova T M Arsenev A S Reshetova O S Onoprienko V V Magazanik L G Antonov S M Fedorova I M 1986 Strukturno funkcionalnaya harakteristika argiopina blokatora ionnyh kanalov iz yada pauka Argiope lobata PDF Bioorganicheskaya himiya 12 8 1121 1124 PDF originalu za 4 zhovten 2013 Procitovano 3 zhovten 2013 Grishin E V Volkova T M Arseniev A S 1989 Isolation and structure analysis of components from venom of the spider Argiope lobata Toxicon 27 5 541 549 doi 10 1016 0041 0101 89 90115 3 ISSN 0041 0101 Vasilevskij A Kozlov S Grishin E 2009 PDF Uspehi biol himii 49 211 274 Arhiv originalu PDF za 4 berezen 2016 Procitovano 3 zhovten 2013 CHEN Lian shui ZHANG Hao YUAN Feng hui1 MAO Yue xiang CAO Ning ZHU Mang Extraction and Preparation of Crude Toxin from Argiope amoena Lishizhen Medicine and Material Medical Research 2010 18 listopad 2016 u Wayback Machine angl MOON Myung Jin CHOI Yong Seok AN Jeong Su 2005 Screening of Necrotizing Spiders in Korea Using Nonradioactive Sphingomyelinase Assay II Web building Spiders Entomological Research 35 3 161 167 doi 10 1111 j 1748 5967 2005 tb00153 x ISSN 1738 2297 angl Friedel Thomas Nentwig Wolfgang 1989 Immobilizing and lethal effects of spider venoms on the cockroach and the common mealbeetle Toxicon 27 3 305 316 doi 10 1016 0041 0101 89 90178 5 ISSN 0041 0101 angl Prokopenko E V K izucheniyu fauny paukov Aranei Yugo Vostoka Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2001 2002 T IX vyp 1 2 S 185 192 Legotaj M V Volovnik S V Evtushenko K V Pauki Aranei poberezhya Molochnogo limana Zaporozhskaya oblast Ukraina Ukrayinskij entomologichnij zhurnal 2012 T 5 2 S 49 54 https www researchgate net publication 328265590 Spiders Aranei of Molochnyi Liman coasts Zaporizhzhia region Ukraine 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Genus Argiope Platnick Norman I 2018 The world spider catalog version 19 5 American Museum of Natural History 24 gruden 2018 u Wayback Machine DOI 10 24436 2 angl Species list of genus Argiope Platnick Norman I 2018 The world spider catalog version 19 5 American Museum of Natural History 21 listopad 2015 u Wayback Machine DOI 10 24436 2 angl Martins Pedro H Santos Adalberto J 2018 Morphology and taxonomy of the orb weaving spider genus Mecynogea and a peculiar species of Argiope Araneae Araneidae Zootaxa 4415 3 423 doi 10 11646 zootaxa 4415 3 2 ISSN 1175 5334 DzherelaLevi H W 1983 The orb weaver genera Argiope Gea and Neogea from the Western Pacific Region Araneae Araneidae Argiopinae Bulletin of The Museum of Comparative Zoology 150 247 338 angl Genus Argiope Platnick Norman I 2018 The world spider catalog version 19 5 American Museum of Natural History 24 grudnya 2018 u Wayback Machine DOI 10 24436 2 angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ