Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| †Archaeomarasmius leggetti | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Archaeomarasmius leggetti , & 1997 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Archaeomarasmius leggetti — викопний вид грибів монотипного роду Archaeomarasmius Hibbett, D. Grimaldi & Donoghue 1997.
Скрем'янілі рештки гриба знайдені в США у штаті Нью-Джерсі в бурштині середньокрейдових відкладень віком 90-94 мільйонів років. Ця знахідка вважалася найбільш ранньою з достовірних скам'янілостей плодових тіл шапинкових грибів, поки в 2007 році не був знайдений , вік якого оцінюють в 100 млн років. Перше повідомлення про знахідку з'явилося в 1995 році в журналі «Nature», його зробили і з Гарвардського університету (Кембридж, Массачусетс) і Д. Грімальді, співробітник Американського музею природної історії у Нью-Йорку; таксономічний опис гриба дано в 1997 році в журналі Ботанічного товариства Америки «American Journal of Botany» тими ж самими авторами.
Голотип знаходиться у відділенні ентомології Американського музею природної історії, колекційні номери AMNH NJ-90Y і AMNH NJ-90Z.
Archaeomarasmius утворено від дав.-гр. ἀρχαῖος — «стародавній» і назви роду Marasmius. дано на честь Дж. Дж. Леггетта (J.J. Leggett) і його колег — палеонтологів, що знайшли зразок.
Знахідка зразка
Шматок бурштину, що містить включення шапинкових грибів, було знайдено в листопаді 1994 року Кейзом, Бородіним та Леггеттом (G.R.Case, P.D. Borodin, J.J. Leggett) в передмісті Нью-Йорка Східному Брансуїку. Зразок знайдений безпосередньо над шаром англ. South Amboy Fire Clay , що дозволило віднести його до туронського ярусу верхньої крейди і визначити вік в 90—94 млн років. Це перша і станом на 2009 рік єдина знахідка шапинкових грибів у бурштині з Нью-Джерсі. Всього у світі відомо дуже невелике число подібних екземплярів, інші знайдені в бурштині еоценової епохи з острова Гаїті (Домініканська республіка) і в бурштині крейдового періоду з Індокитаю (М'янма).
Зразок являв собою півкулю з чистого світло-жовтого бурштину діаметром близько 6 сантиметрів, яка при добуванні зруйнувалася по шарах на ~80 пластин. Всі уламки були передані в Американський музей природної історії і їм присвоєно загальний колекційний номер AMNH NJ-90. Крім залишків гриба, в уламках містяться й інші — членистоногі (Arthropoda) та рослинні волокна.
Дослідження
Дослідження проводилися в лабораторії Американського музею природної історії та в Кембриджі, в лабораторії і лабораторії при гербарії Гарвардського університету. У двох уламках виявлені ціла шапинка гриба із залишком ніжки (зразок AMNH NJ-90Y) і фрагмент шапинки клиноподібної форми (зразок AMNH NJ-90Z). Спочатку дослідники не збиралися проводити руйнівні дослідження, але зразок AMNH NJ-90Z був випадково зламаний і включення розділилося на дві частини, це дало можливість вивчити мікроструктури гриба за допомогою скануючого електронного мікроскопа і трансмісійного електронного мікроскопа, також передбачалося провести дослідження з молекулярної філогенетики.
Дослідження за допомогою скануючого електронного мікроскопа виявило наявність залишків зруйнованих базидіоспор і чітких їх відбитків в бурштині. Трансмісійна електронна мікроскопія показала наявність аморфних гранул; тканини, гіфи або будь-які клітинні структури виявлено не було.
У Кембриджі була проведена спроба виділення і рибосомної ДНК (р-ДНК). Для перевірки зразка на можливу наявність інгібіторів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проведено паралельний експеримент з додаванням до екстракту з бурштину р-ДНК гриба сіітаке (Lentinula edodes). Інгібіторів ПЛР у зразку не було виявлено, а ампліфікація екстракту із включення дала негативний результат. Відсутність ДНК, а також відсутність мікроструктури тканин гриба дослідники пояснюють наявністю мікротріщин в бурштині, які порушили захист від зовнішнього впливу, в результаті чого органічне включення було зруйновано.
Опис гриба
Плодове тіло коричневе, темно-коричневе, з центральною ніжкою. Шапинка діаметром 3,2—6 мм, плоско-опукла, тонком'ясиста (м'якуш товщиною менше 1 мм), радіально-борозниста, край підігнутий. Поверхня від гладкої до тонко текстурованої. Гіменофор пластинчастий, пластинки рідкі, прирослі, шириною не більше 1 мм, без , з цільними краями. Пластиночки і відсутні. Залишок ніжки, що зберігся, циліндричний, розміром 0,5 × 2,2 мм, гладкий. Покривала відсутні. Спори розміром 6,5—8,3 × 4,0—5,2 мкм, овальні або шірокоелліпсоїдні, гладкі, можливо, тонко , з чітким .
Систематика
Для точної класифікації Archaeomarasmius leggetti отриманих даних недостатньо. плодового тіла і макроструктури відповідають так званим «маразміоїдним» плодовим тілам, наявність яких характерна для групи родів з родини трихоломових (Tricholomataceae) sensu lato, яка в сучасній таксономії виділяється в самостійну родину Marasmiaceae. Для сучасних родів Marasmius і Marasmiellus характерна властивість не згнивати швидко, а засихати й відновлювати життєдіяльність коли настає волога погода. Хіббетт і співавтори вважають ймовірним, що Archaeomarasmius leggetti був найбільш близьким до цих двох родів, його плодові тіла мали цю ж саму властивість і потрапили в смолу висохлими.
З мікроскопічних структур вдалося дослідити тільки ознаки спор, які відповідають як родині Marasmiaceae, так і деяким іншим таксономічним групам грибів.
Рід Archaeomarasmius був віднесений авторами до родини Tricholomataceae порядку агарикальних (Agaricales), проте вони ж відзначають, що така класифікація не може бути безсумнівною і, строго кажучи, рід займає невизначене положення (incertae sedis) в систематиці порядку Agaricales або базидіоміцетів.
Припущення щодо екології
У зразку AMNH NJ-90 виявлено близько 40 включень комах і павукоподібних — двокрилі (Diptera), в тому числі Ceratopogonidae і Chironomidae, перетинчастокрилі (Hymenoptera) (оси і мурахи), жуки (Coleoptera), Trichoptera, терміт (Isoptera), павуки (Araneae), Pseudoscorpionida, кліщ (Acari) та інші. Виявлені також волокна рослинного походження, ймовірно залишки кори або деревини кипарисових (Cupressaceae). Серед комах присутні представники груп, для яких характерне проживання у воді або поблизу води, а наявність несправжніх скорпіонів і термітів вказує на близькість до гниючої деревині. Виходячи з цих даних, Хіббетт і співавтори припускають, що Archaeomarasmius був сапротрофом на рослинних рештках, а знайдені в бурштині екземпляри виросли на деревині кипарисових, що знаходилися поблизу водойми.
Наукове значення знахідки
За умови прийняття запропонованої класифікації роду Archaeomarasmius, знахідка дозволяє встановити мінімальний вік (90 млн років) дивергенції трихоломових грибів.
Оскільки спроба виділити ДНК із зразка Archaeomarasmius leggetti виявилася невдалою, його не вдалося використати для калібрування часової шкали еволюції базидіоміцетів, складеної за допомогою методу М. Бербі і Дж. Тейлором. Однак, знахідка не суперечить загальній концепції, згідно з якою агарикальні гриби з'явилися 220 ± 50 млн років тому.
Близькість морфологічної схожості з сучасними родами Marasmiaceae дозволила припустити, що циркумполярний або циркумбореальний ареал деяких видів (, та інших) може бути наслідком поширення стародавніх Marasmiaceae на території Лавразії і подальшого дрейфу континентів, а не тільки перенесення спор, наприклад, повітряним шляхом.
Примітки
- Virginia Gewin (1 жовтня 2007). Amber collectors hit on oldest mushroom find (англійською) . Nature news. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 19 грудня 2010.
- Poinar G. O., Buckley, R. Evidence of mycoparasitism and hypermycoparasitism in Early Cretaceous amber // Mycological Research. — 2007. — Т. 111, вип. 4. — С. 503—506.
- Hibbett D. S., Grimaldi D. Donoghue M. J. Cretaceous mushrooms in amber // Nature. — 1995. — Т. 377. — С. 487.
- Див., наприклад, список авторів[недоступне посилання з лютого 2019] на shark-references.com
- Taylor T. N., Taylor E. L., Krings M. Paleobotany:The biology and evolution of fossil plants. — USA : Academic Press, 2009. — P. 95—96. — .
- Geoff Brumfiel (11 червня 2007). Anyone want this old mushroom? (англійською) . Nature news. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 19 грудня 2010.
- У авторів — гомобазидіоміцети (Homobasidiomycetes), в сучасній систематиці цей таксон не використовується.
- Berbee M. L., Taylor J. W. Dating the evolutionary radiations of the true fungi // Can. Journ. Bot.. — 1993. — Vol. 71, iss. 6. — P. 1114—1127.
Література
- Каратыгин И. В., Снигиревская Н. С. Палеонтологические свидетельства о происхождении основных таксономических групп грибов // Микология и фитопатология. — 2004. — Т. 38, вип. 5. — С. 17, 22.
- Hibbett D. S., Grimaldi D., Donoghue M. J. Fossil Mushrooms from Miocene and Cretaceous Ambers and the Evolution of Homobasidiomycetes // Amer. Journ. Bot. — 1997. — Т. 84, вип. 7. — С. 981—991. з джерела 26 червня 2010. Процитовано 19 грудня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Archaeomarasmius leggetti Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Gribi Fungi Pidcarstvo Vishi gribi Dikarya Viddil Bazidiomikotovi gribi Basidiomycota Klas Agaricomycetes Poryadok Agaricales Rodina Triholomovi Tricholomataceae Rid Archaeomarasmius Vid A leggetti Binomialna nazva Archaeomarasmius leggetti amp 1997 Posilannya Vikishovishe Archaeomarasmius leggetti MB 437292 IF 437292 Fossilworks 374065 Archaeomarasmius leggetti vikopnij vid gribiv monotipnogo rodu Archaeomarasmius Hibbett D Grimaldi amp Donoghue 1997 Skrem yanili reshtki griba znajdeni v SShA u shtati Nyu Dzhersi v burshtini serednokrejdovih vidkladen vikom 90 94 miljoniv rokiv Cya znahidka vvazhalasya najbilsh rannoyu z dostovirnih skam yanilostej plodovih til shapinkovih gribiv poki v 2007 roci ne buv znajdenij vik yakogo ocinyuyut v 100 mln rokiv Pershe povidomlennya pro znahidku z yavilosya v 1995 roci v zhurnali Nature jogo zrobili i z Garvardskogo universitetu Kembridzh Massachusets i D Grimaldi spivrobitnik Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi u Nyu Jorku taksonomichnij opis griba dano v 1997 roci v zhurnali Botanichnogo tovaristva Ameriki American Journal of Botany timi zh samimi avtorami Golotip znahoditsya u viddilenni entomologiyi Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi kolekcijni nomeri AMNH NJ 90Y i AMNH NJ 90Z Archaeomarasmius utvoreno vid dav gr ἀrxaῖos starodavnij i nazvi rodu Marasmius dano na chest Dzh Dzh Leggetta J J Leggett i jogo koleg paleontologiv sho znajshli zrazok Znahidka zrazkaShmatok burshtinu sho mistit vklyuchennya shapinkovih gribiv bulo znajdeno v listopadi 1994 roku Kejzom Borodinim ta Leggettom G R Case P D Borodin J J Leggett v peredmisti Nyu Jorka Shidnomu Bransuyiku Zrazok znajdenij bezposeredno nad sharom angl South Amboy Fire Clay sho dozvolilo vidnesti jogo do turonskogo yarusu verhnoyi krejdi i viznachiti vik v 90 94 mln rokiv Ce persha i stanom na 2009 rik yedina znahidka shapinkovih gribiv u burshtini z Nyu Dzhersi Vsogo u sviti vidomo duzhe nevelike chislo podibnih ekzemplyariv inshi znajdeni v burshtini eocenovoyi epohi z ostrova Gayiti Dominikanska respublika i v burshtini krejdovogo periodu z Indokitayu M yanma Zrazok yavlyav soboyu pivkulyu z chistogo svitlo zhovtogo burshtinu diametrom blizko 6 santimetriv yaka pri dobuvanni zrujnuvalasya po sharah na 80 plastin Vsi ulamki buli peredani v Amerikanskij muzej prirodnoyi istoriyi i yim prisvoyeno zagalnij kolekcijnij nomer AMNH NJ 90 Krim zalishkiv griba v ulamkah mistyatsya j inshi chlenistonogi Arthropoda ta roslinni volokna DoslidzhennyaDoslidzhennya provodilisya v laboratoriyi Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi ta v Kembridzhi v laboratoriyi i laboratoriyi pri gerbariyi Garvardskogo universitetu U dvoh ulamkah viyavleni cila shapinka griba iz zalishkom nizhki zrazok AMNH NJ 90Y i fragment shapinki klinopodibnoyi formi zrazok AMNH NJ 90Z Spochatku doslidniki ne zbiralisya provoditi rujnivni doslidzhennya ale zrazok AMNH NJ 90Z buv vipadkovo zlamanij i vklyuchennya rozdililosya na dvi chastini ce dalo mozhlivist vivchiti mikrostrukturi griba za dopomogoyu skanuyuchogo elektronnogo mikroskopa i transmisijnogo elektronnogo mikroskopa takozh peredbachalosya provesti doslidzhennya z molekulyarnoyi filogenetiki Doslidzhennya za dopomogoyu skanuyuchogo elektronnogo mikroskopa viyavilo nayavnist zalishkiv zrujnovanih bazidiospor i chitkih yih vidbitkiv v burshtini Transmisijna elektronna mikroskopiya pokazala nayavnist amorfnih granul tkanini gifi abo bud yaki klitinni strukturi viyavleno ne bulo U Kembridzhi bula provedena sproba vidilennya i ribosomnoyi DNK r DNK Dlya perevirki zrazka na mozhlivu nayavnist ingibitoriv polimeraznoyi lancyugovoyi reakciyi PLR provedeno paralelnij eksperiment z dodavannyam do ekstraktu z burshtinu r DNK griba siitake Lentinula edodes Ingibitoriv PLR u zrazku ne bulo viyavleno a amplifikaciya ekstraktu iz vklyuchennya dala negativnij rezultat Vidsutnist DNK a takozh vidsutnist mikrostrukturi tkanin griba doslidniki poyasnyuyut nayavnistyu mikrotrishin v burshtini yaki porushili zahist vid zovnishnogo vplivu v rezultati chogo organichne vklyuchennya bulo zrujnovano Opis gribaPlodove tilo korichneve temno korichneve z centralnoyu nizhkoyu Shapinka diametrom 3 2 6 mm plosko opukla tonkom yasista m yakush tovshinoyu menshe 1 mm radialno boroznista kraj pidignutij Poverhnya vid gladkoyi do tonko teksturovanoyi Gimenofor plastinchastij plastinki ridki prirosli shirinoyu ne bilshe 1 mm bez z cilnimi krayami Plastinochki i vidsutni Zalishok nizhki sho zberigsya cilindrichnij rozmirom 0 5 2 2 mm gladkij Pokrivala vidsutni Spori rozmirom 6 5 8 3 4 0 5 2 mkm ovalni abo shirokoellipsoyidni gladki mozhlivo tonko z chitkim SistematikaDlya tochnoyi klasifikaciyi Archaeomarasmius leggetti otrimanih danih nedostatno plodovogo tila i makrostrukturi vidpovidayut tak zvanim marazmioyidnim plodovim tilam nayavnist yakih harakterna dlya grupi rodiv z rodini triholomovih Tricholomataceae sensu lato yaka v suchasnij taksonomiyi vidilyayetsya v samostijnu rodinu Marasmiaceae Dlya suchasnih rodiv Marasmius i Marasmiellus harakterna vlastivist ne zgnivati shvidko a zasihati j vidnovlyuvati zhittyediyalnist koli nastaye vologa pogoda Hibbett i spivavtori vvazhayut jmovirnim sho Archaeomarasmius leggetti buv najbilsh blizkim do cih dvoh rodiv jogo plodovi tila mali cyu zh samu vlastivist i potrapili v smolu visohlimi Z mikroskopichnih struktur vdalosya dosliditi tilki oznaki spor yaki vidpovidayut yak rodini Marasmiaceae tak i deyakim inshim taksonomichnim grupam gribiv Rid Archaeomarasmius buv vidnesenij avtorami do rodini Tricholomataceae poryadku agarikalnih Agaricales prote voni zh vidznachayut sho taka klasifikaciya ne mozhe buti bezsumnivnoyu i strogo kazhuchi rid zajmaye neviznachene polozhennya incertae sedis v sistematici poryadku Agaricales abo bazidiomicetiv Pripushennya shodo ekologiyiU zrazku AMNH NJ 90 viyavleno blizko 40 vklyuchen komah i pavukopodibnih dvokrili Diptera v tomu chisli Ceratopogonidae i Chironomidae peretinchastokrili Hymenoptera osi i murahi zhuki Coleoptera Trichoptera termit Isoptera pavuki Araneae Pseudoscorpionida klish Acari ta inshi Viyavleni takozh volokna roslinnogo pohodzhennya jmovirno zalishki kori abo derevini kiparisovih Cupressaceae Sered komah prisutni predstavniki grup dlya yakih harakterne prozhivannya u vodi abo poblizu vodi a nayavnist nespravzhnih skorpioniv i termitiv vkazuye na blizkist do gniyuchoyi derevini Vihodyachi z cih danih Hibbett i spivavtori pripuskayut sho Archaeomarasmius buv saprotrofom na roslinnih reshtkah a znajdeni v burshtini ekzemplyari virosli na derevini kiparisovih sho znahodilisya poblizu vodojmi Naukove znachennya znahidkiZa umovi prijnyattya zaproponovanoyi klasifikaciyi rodu Archaeomarasmius znahidka dozvolyaye vstanoviti minimalnij vik 90 mln rokiv divergenciyi triholomovih gribiv Oskilki sproba vidiliti DNK iz zrazka Archaeomarasmius leggetti viyavilasya nevdaloyu jogo ne vdalosya vikoristati dlya kalibruvannya chasovoyi shkali evolyuciyi bazidiomicetiv skladenoyi za dopomogoyu metodu M Berbi i Dzh Tejlorom Odnak znahidka ne superechit zagalnij koncepciyi zgidno z yakoyu agarikalni gribi z yavilisya 220 50 mln rokiv tomu Blizkist morfologichnoyi shozhosti z suchasnimi rodami Marasmiaceae dozvolila pripustiti sho cirkumpolyarnij abo cirkumborealnij areal deyakih vidiv ta inshih mozhe buti naslidkom poshirennya starodavnih Marasmiaceae na teritoriyi Lavraziyi i podalshogo drejfu kontinentiv a ne tilki perenesennya spor napriklad povitryanim shlyahom PrimitkiVirginia Gewin 1 zhovtnya 2007 Amber collectors hit on oldest mushroom find anglijskoyu Nature news Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2010 Poinar G O Buckley R Evidence of mycoparasitism and hypermycoparasitism in Early Cretaceous amber Mycological Research 2007 T 111 vip 4 S 503 506 Hibbett D S Grimaldi D Donoghue M J Cretaceous mushrooms in amber Nature 1995 T 377 S 487 Div napriklad spisok avtoriv nedostupne posilannya z lyutogo 2019 na shark references com Taylor T N Taylor E L Krings M Paleobotany The biology and evolution of fossil plants USA Academic Press 2009 P 95 96 ISBN 978 0 12 373972 8 Geoff Brumfiel 11 chervnya 2007 Anyone want this old mushroom anglijskoyu Nature news Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2010 U avtoriv gomobazidiomiceti Homobasidiomycetes v suchasnij sistematici cej takson ne vikoristovuyetsya Berbee M L Taylor J W Dating the evolutionary radiations of the true fungi Can Journ Bot 1993 Vol 71 iss 6 P 1114 1127 LiteraturaKaratygin I V Snigirevskaya N S Paleontologicheskie svidetelstva o proishozhdenii osnovnyh taksonomicheskih grupp gribov Mikologiya i fitopatologiya 2004 T 38 vip 5 S 17 22 Hibbett D S Grimaldi D Donoghue M J Fossil Mushrooms from Miocene and Cretaceous Ambers and the Evolution of Homobasidiomycetes Amer Journ Bot 1997 T 84 vip 7 S 981 991 z dzherela 26 chervnya 2010 Procitovano 19 grudnya 2010