Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бджола (Apis) | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Робоча бджола Apis mellifera п’є воду | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Бджола (Apis) — рід з родини бджолині (Apidae).
Бджоли мають довжину тіла від 7-8 мм до 16-18 мм. Забарвлення різної інтенсивності — від рівномірно чорного і темно бронзового до жовтого і червоно-жовтого. З двох пар крил задні трохи менше передніх, крила вкриті мереживом жилок, на передній кромці заднього крила присутні декілька гачкоподібних зачіпок, що зчіплюються з відповідною складкою на задній кромці переднього крила. Бджоли бачать ультрафіолетове випромінювання.
Опис
Усі види, що належать до роду Apis мешкають в добре організованих суспільствах. Будують вони з чистого воску вертикальні пласти, що мають комірки з обох сторін, в яких народжуються бджоли та зберігаються корми. Дорослі особини та личинки живляться нектаром, (паддю) та квітковим пилком. Створюють великі колонії (бджолині родини) і в залежності від виду налічують від кількох до 20-80 тисяч особин. Життя родин координується за допомогою феромонів, регулярних змін активності залоз, спілкування за допомогою танців та звуків. Тут діє поліморфізм та віковий поліетізм. Досконально розроблений спосіб регуляції температури в гнізді, що дозволяє бджолиним родинам бути незалежними у великій мірі від зовнішніх умов, завдяки чому в холодному кліматі можуть пережити довгі та суворі зими цілі колонії, а не тільки поодинокі особини в стані зимової сплячки, як наприклад джмелі.
Класифікація та поширення
Рід бджола (Apis) об'єднує чотири види:
- Apis cerana Fabr. — бджола східна
- Apis dorsata Fabr. — бджола велика
- —
- Apis mellifera L., син. Apis mellifica L. — бджола медоносна
Живуть вони в дикій природі на теренах Азії, Африки та Північної Америки, а бджола медоносна була одомашнена. Усі види бджіл, що належать до родини Apini (і роду Apis) виробляють мед. Найпоширенішим видом є бджола медоносна, яка зустрічається в Європі, де була одомашнена, а також в Африці, Америці, Австралії і Новій Зеландії, куди її завезли. Останні три види бджіл медоносних є види азійські. Бджола жалить тільки один раз, потім гине.
Вороги
Одними з найбільших ворогів бджоли є шершні (Vespa). Вони можуть нападати на житло бджіл, нищити гнізда і з'їдати личинок. Спочатку висилають розвідника, який має завдання визначити знаходження гнізда бджіл. Бджоли, однак, можуть захистити себе від цих хижаків. Оточуючи шершня, який потрапив до житла, бджоли створюють кулю, утворених з живих організмів. Нападник, який знаходиться в середині, гине за 10 хвилин, внаслідок перегріву, оскільки максимальна температура, яку може витримати є 46 °C, натомість бджоли витримують понад 47 °C. В 2009 року відкрито, що зв'язок з тим процесом має також двоокис вуглецю, що виробляється бджолами.
Вимирання бджіл
В останній час відзначається збільшення вимирання бджіл, головним чином на теренах США та Західної Європи, цей процес отримав назву Синдром руйнування колоній. Правдоподібною причиною вимирання є використання пестицидів під час цвітіння рослин. Дослідження, проведені у великих масштабах в США вказують, що CCD може бути пов'язаний із такими явищами, як:
Нова поява збудників (патогенів): Комбінація різного роду стресів, що сприяє більшої сприйнятливості до збудників: Поява в оточуючому середовищі хімічних речовин (напр. неонікотіноїдів), що викликають зниження опору до дії збудників: Надмірне використання комах на промислових пасіках, внаслідок чого бджоли шукають інші помешкання.
Зміни в довкіллі, що викликали скорочення кількості рослин, що дають поживу для бджіл, що викликано також м. ін. інтенсифікацією рослинництва, напр. в країнах Європейського Союзу.
Відносно здійснення громадянами України бджільництва доцільно скасувати будь-які податки. Достатньо того, що будуть сплачуватись податки з реалізації меду, прополісу та інших цінних продуктів бджільництва. Під забороною мають опинитись небезпечні пестициди. Фірми, які поставляють різний небезпечний для екології хімічний непотріб, та аграрії, які застосовують смертельну для бджіл хімію, мають потрапляти під санкції. Чим більше буде бджіл - тим краща буде екологія. Держава має забезпечити відновлення бджільництва та стимулювати цю корисну працю аматорів і сумлінних розбудовників квітучої країни (можливо варто запровадити модель підтримки за аналогом зеленої енергетики).
Згідно ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», «Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам: висока біологічна ефективність щодо цільового призначення; безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування; відповідність санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам». Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства (ст. 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»).
Посилання
- [1] [Архівовано 21 травня 2012 у Wayback Machine.], Honeybee mobs overpower hornets, Victoria Gill, BBC NEWS 5 липня 2009
- «Prepared Testimony of Diana Cox-Foster, Professor, Department of Entomology, The Pennsylvania State University, before the U.S. House of resentatives Committee on Agriculture Subcommittee on Horticulture and Organic Agriculture on Colony Collapse Disorder in Honey Bee Colonies in the United States March 29, 2007»
- «Słodki kataklizm przed nami! Wyobraź sobie świat bez pszczół…». Архів оригіналу за 29 липня 2009. Процитовано 2 червня 2022.
- Права і свободи людини. Київ: Алерта, 2022. С. 131.
- Закон України «Про пестициди і агрохімікати». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 14, ст.91. Із змінами, внесеними згідно із Законами України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр#Text
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bdzhola Bdzhola Apis Robocha bdzhola Apis mellifera p ye vodu Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina Bdzholi Apoidea Rodina Bdzholini Apidae Pidrodina Apinae Triba Apini Rid Bdzhola Apis Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Apis Vikividi Apis EOL 104135 ITIS 154395 NCBI 7459 Fossilworks 70716 Bdzhola Apis rid z rodini bdzholini Apidae source source Gudinnya bdzhil na kvituchij slivi Bdzholi mayut dovzhinu tila vid 7 8 mm do 16 18 mm Zabarvlennya riznoyi intensivnosti vid rivnomirno chornogo i temno bronzovogo do zhovtogo i chervono zhovtogo Z dvoh par kril zadni trohi menshe perednih krila vkriti merezhivom zhilok na perednij kromci zadnogo krila prisutni dekilka gachkopodibnih zachipok sho zchiplyuyutsya z vidpovidnoyu skladkoyu na zadnij kromci perednogo krila Bdzholi bachat ultrafioletove viprominyuvannya Zmist 1 Opis 2 Klasifikaciya ta poshirennya 3 Vorogi 4 Vimirannya bdzhil 5 PosilannyaOpisred Usi vidi sho nalezhat do rodu Apis meshkayut v dobre organizovanih suspilstvah Buduyut voni z chistogo vosku vertikalni plasti sho mayut komirki z oboh storin v yakih narodzhuyutsya bdzholi ta zberigayutsya kormi Dorosli osobini ta lichinki zhivlyatsya nektarom paddyu ta kvitkovim pilkom Stvoryuyut veliki koloniyi bdzholini rodini i v zalezhnosti vid vidu nalichuyut vid kilkoh do 20 80 tisyach osobin Zhittya rodin koordinuyetsya za dopomogoyu feromoniv regulyarnih zmin aktivnosti zaloz spilkuvannya za dopomogoyu tanciv ta zvukiv Tut diye polimorfizm ta vikovij polietizm Doskonalno rozroblenij sposib regulyaciyi temperaturi v gnizdi sho dozvolyaye bdzholinim rodinam buti nezalezhnimi u velikij miri vid zovnishnih umov zavdyaki chomu v holodnomu klimati mozhut perezhiti dovgi ta suvori zimi cili koloniyi a ne tilki poodinoki osobini v stani zimovoyi splyachki yak napriklad dzhmeli Klasifikaciya ta poshirennyared Rid bdzhola Apis ob yednuye chotiri vidi Apis cerana Fabr bdzhola shidna Apis dorsata Fabr bdzhola velika Apis florea Fabr bdzhola karlikova Apis mellifera L sin Apis mellifica L bdzhola medonosna nbsp Bdzhola medonosna nbsp Apis mellifica L bdzhola medonosna na Bilih vodyanih Lileyah Zhivut voni v dikij prirodi na terenah Aziyi Afriki ta Pivnichnoyi Ameriki a bdzhola medonosna bula odomashnena Usi vidi bdzhil sho nalezhat do rodini Apini i rodu Apis viroblyayut med Najposhirenishim vidom ye bdzhola medonosna yaka zustrichayetsya v Yevropi de bula odomashnena a takozh v Africi Americi Avstraliyi i Novij Zelandiyi kudi yiyi zavezli Ostanni tri vidi bdzhil medonosnih ye vidi azijski Bdzhola zhalit tilki odin raz potim gine Vorogired Odnimi z najbilshih vorogiv bdzholi ye shershni Vespa Voni mozhut napadati na zhitlo bdzhil nishiti gnizda i z yidati lichinok Spochatku visilayut rozvidnika yakij maye zavdannya viznachiti znahodzhennya gnizda bdzhil Bdzholi odnak mozhut zahistiti sebe vid cih hizhakiv Otochuyuchi shershnya yakij potrapiv do zhitla bdzholi stvoryuyut kulyu utvorenih z zhivih organizmiv Napadnik yakij znahoditsya v seredini gine za 10 hvilin vnaslidok peregrivu oskilki maksimalna temperatura yaku mozhe vitrimati ye 46 C natomist bdzholi vitrimuyut ponad 47 C V 2009 roku vidkrito sho zv yazok z tim procesom maye takozh dvookis vuglecyu sho viroblyayetsya bdzholami 1 Vimirannya bdzhilred V ostannij chas vidznachayetsya zbilshennya vimirannya bdzhil golovnim chinom na terenah SShA ta Zahidnoyi Yevropi cej proces otrimav nazvu Sindrom rujnuvannya kolonij Pravdopodibnoyu prichinoyu vimirannya ye vikoristannya pesticidiv pid chas cvitinnya roslin Doslidzhennya provedeni u velikih masshtabah v SShA vkazuyut sho CCD mozhe buti pov yazanij iz takimi yavishami yak 2 Nova poyava zbudnikiv patogeniv Kombinaciya riznogo rodu stresiv sho spriyaye bilshoyi sprijnyatlivosti do zbudnikiv Poyava v otochuyuchomu seredovishi himichnih rechovin napr neonikotinoyidiv sho viklikayut znizhennya oporu do diyi zbudnikiv Nadmirne vikoristannya komah na promislovih pasikah vnaslidok chogo bdzholi shukayut inshi pomeshkannya 3 Zmini v dovkilli sho viklikali skorochennya kilkosti roslin sho dayut pozhivu dlya bdzhil sho viklikano takozh m in intensifikaciyeyu roslinnictva napr v krayinah Yevropejskogo Soyuzu Vidnosno zdijsnennya gromadyanami Ukrayini bdzhilnictva docilno skasuvati bud yaki podatki Dostatno togo sho budut splachuvatis podatki z realizaciyi medu propolisu ta inshih cinnih produktiv bdzhilnictva Pid zaboronoyu mayut opinitis nebezpechni pesticidi Firmi yaki postavlyayut riznij nebezpechnij dlya ekologiyi himichnij nepotrib ta agrariyi yaki zastosovuyut smertelnu dlya bdzhil himiyu mayut potraplyati pid sankciyi Chim bilshe bude bdzhil tim krasha bude ekologiya Derzhava maye zabezpechiti vidnovlennya bdzhilnictva ta stimulyuvati cyu korisnu pracyu amatoriv i sumlinnih rozbudovnikiv kvituchoyi krayini mozhlivo varto zaprovaditi model pidtrimki za analogom zelenoyi energetiki 4 Zgidno st 4 Zakonu Ukrayini Pro pesticidi i agrohimikati 5 Pesticidi i agrohimikati vitchiznyanogo a takozh inozemnogo virobnictva sho zavozyatsya dlya vikoristannya na teritoriyu Ukrayini povinni vidpovidati takim vimogam visoka biologichna efektivnist shodo cilovogo priznachennya bezpechnist dlya zdorov ya lyudini ta navkolishnogo prirodnogo seredovisha za umovi dotrimannya reglamentiv yih zastosuvannya vidpovidnist sanitarnim normam ta inshim normativno pravovim aktam Vidshkoduvannya zbitkiv zapodiyanih vnaslidok porushen zakonodavstva pro pesticidi ta agrohimikati zdijsnyuyetsya vidpovidno do chinnogo zakonodavstva st 20 Zakonu Ukrayini Pro pesticidi i agrohimikati Posilannyared 1 Arhivovano 21 travnya 2012 u Wayback Machine Honeybee mobs overpower hornets Victoria Gill BBC NEWS 5 lipnya 2009 Prepared Testimony of Diana Cox Foster Professor Department of Entomology The Pennsylvania State University before the U S House of resentatives Committee on Agriculture Subcommittee on Horticulture and Organic Agriculture on Colony Collapse Disorder in Honey Bee Colonies in the United States March 29 2007 Slodki kataklizm przed nami Wyobraz sobie swiat bez pszczol Arhiv originalu za 29 lipnya 2009 Procitovano 2 chervnya 2022 Prava i svobodi lyudini Kiyiv Alerta 2022 S 131 Zakon Ukrayini Pro pesticidi i agrohimikati Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini VVR 1995 14 st 91 Iz zminami vnesenimi zgidno iz Zakonami Ukrayini URL https zakon rada gov ua laws show 86 95 vr Text Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bdzhola rid amp oldid 41697503