Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
61 Діви (61 Vir) — позначення Флемстида для зорі головної послідовності спектрального класу G (G7V), дещо меншої маси ніж Сонце (G2V), розташованої у 27,9 світлового року від Землі у сузір'ї Діви. Характеристики цієї зорі дуже схожі на Сонце.
 61 Vir через 12,5-дюймовий телескоп з полем огляду 45,1 кутових хвилини | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Діва |
| Пряме піднесення | 13г 18х 24.31427с |
| Схилення | −18° 18′ 40.3047″ |
| Видима зоряна величина (V) | 4.74 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | G7V |
| Показник кольору (B−V) | 0.71 |
| Показник кольору (U−B) | 0.26 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | –8.13км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: −1,070.36мас/р Схил.: −1,063.69мас/р |
| Паралакс (π) | 116.89 ± 0.22 мас |
| Відстань | 27.9 ± 0.05 св. р. (8.56 ± 0.02 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 5.07 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0.94±0.03 – 0.95+0.04 −0.03M☉ |
| Радіус | 0.96±0.01 – 0.98R☉ |
| Світність | 0.85L☉ |
| Ефективна температура | 5,585K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 3.9 ± 0.9 км/с |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для 61+Vir |
| ARICNS | дані для 01034 |
| Енциклопедія Позасонячних планет | дані для 61+Vir |
61 Діви є першою добре підтвердженою зорею головної послідовності, схожою на Сонце, довкола якої виявлена потенційна надземля, хоча COROT-7 (майже помаранчевий карлик) ймовірно є першою, але поки що непідтвердженою.
Характеристики
61 Діви є жовтим карликом спектрального класу G7 V та п'ятою видимої зоряної величини. Тому її ще можна побачити неозброєним оком на південний схід від яскравої Спіки у зодіакальному сузір'ї Діви. Позначення 61 Діви походить з зоряного каталогу англійського астронома Джона Флемстида, що був частиною його «Historia Coelestis Britannica». Звіт 1835 року про працю Флемстида англійського астронома Френсіса Бейлі зазначав, що зоря мала власний рух. Це зробило її цікавою для досліджень паралакса і до 1950 року було отримане середнє річне значення 0,006″. Сучасний результат, отриманий з даних супутника Гіппаркос, дає паралакс у 116,89 mas, що відповідає відстані у 27,9 св. р. від Землі.
За фізичними якостями зоря схожа на Сонце, маючи бл. 95 %маси Сонця, 98 % радіуса та 85 % світності. Розподіл елементів також схожий на Сонце — металічність 61 Діви оцінюється у 95 % сонячної. Зоря є, однак, старшою за Сонце (6,1—6,6 млрд років) та обертається з невисокою проєкційною обертальною швидкістю 4 км/с на екваторі. У середньому в зоряній хромосфері рівень активності невеликий і вона є кандидатом на перебування у стані мінімуму Маундера. Але у 1988 році підозрювалось, що 61 Діви є змінною, крім того, спостерігався спалах активності між юліанськими днями 54 800 (29 листопада 2008 р.) та 55 220 (23 січня 2010 р.).
Компоненти космічної швидкості цієї зорі становлять U = −37,9, V = −35,3 та W = −24,7 км/с. 61 Діви обертається галактикою Чумацький Шлях на відстані 6,9 кілопарсека від її ядра з ексцентриситетом 0,15. Вона вважається членом населення галактичного диска.
Планетарна система
Екліптика системи 61 Діви, як визначено з її газопилового диска, нахилена до Сонячної системи під кутом 77°, а сама зоря ймовірно має нахил 72°.
Дослідження 1988 року припускало, що 61 Діви є «ймовірно, змінною», але її компаньйонів тоді не було знайдено. Пізніше дослідження протягом наступних 11 років також не виявило жодного компаньйона аж до маси Юпітера та до відстані в 3 а. о.
14 грудня 2009 року науковці оголосили про відкриття трьох екзопланет з масами між 5 та 25 мас Землі на орбіті довкола 61 Діви. Усі три планети обертаються дуже близько до зорі; якщо порівняти із Сонячною системою, усі три ближче ніж орбіта Венери. Найвіддаленіша з них, d, ще не підтверджена даними HARPS.
Дослідження за допомогою космічного телескопа Спітцер виявило надлишок інфрачервоного випромінення на довжині хвилі 160 мкм, що вказувало на наявність уламкового дику довкола зорі. Його було розпізнано на довжині хвилі 70 мкм. Спочатку вважалось, що він розташований між 96 а. о. та 195 а. о. від зорі; зараз його кордони обмежені 30—100 а. о. Загальна маса диска оцінюється у 5 × 10−5 мас Землі.
Європейське космічне агентство 27 листопада 2012 року повідомило, що уламковий диск (як і у Глізе 581) має «принаймні у 10 разів більше» комет, ніж Сонячна система.
Станом на 2012 рік, були виключені «планети, масивніші за Сатурн на орбіті менше 6 а. о.», а пізніше Європейське космічне агентство виключило і планети маси Сатурна за межами цього радіуса.
Потрібні додаткові дані для підтвердження можливості додаткових планет менше Сатурна на відстанях від 0,5 (або 0,3) до 30 а. о. від зорі. Оскільки сучасна технологія не дозволяє виявити планету земної маси у «зеленій зоні» зорі, її існування залишається можливим.
| Планета (по порядку віддалення від зорі) | Маса | Радіус | (Велика піввісь) (а.о.) | Орбітальний період (діб) | Нахил орбіти (°) | Ексцентриситет орбіти | Кіл-ть супутників |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 5,3 ± 0,5 M⊕ | ? | 0,050201 ± 0,000005 | 4,2150 ± 0,0006 | ? | 0,12 ± 0,11 | ? | |
| 18,8 ± 1,1 M⊕ | ? | 0,2175 ± 0,0001 | 38,021 ± 0,034 | ? | 0,14 ± 0,06 | ? | |
| (гіпотетична) | 23,7 ± 2,7 M⊕ | ? | 0,476 ± 0,001 | 123,01 ± 0,55 | ? | 0,35 ± 0,09 | ? |
| Уламковий диск | 5 × 10−5 M⊕ | ? | ? | ? | ? | ? | ? |
Вид від 61 Діви
З системи 61 Діви Сонце ледве видиме як тьмяна зоря поруч зі значно яскравішим Сіріусом. Арктур (зоряною величиною −1,01) є найяскравішою зорею на нічному небі системи.
Див. також
Примітки
- van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
- Gray, R. O. та ін. (October 2003), Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs: The Northern Sample. I., The Astronomical Journal, 126 (4): 2048—2059, arXiv:astro-ph/0308182, Bibcode:2003AJ....126.2048G, doi:10.1086/378365
- Nidever, David L. та ін. (August 2002), Radial Velocities for 889 Late-Type Stars, The Astrophysical Journal Supplement Series, 141 (2): 503—522, arXiv:astro-ph/0112477, Bibcode:2002ApJS..141..503N, doi:10.1086/340570
- Vogt, Steven; Wittenmyer; Paul Butler; Simon O'Toole; Henry; Rivera; Stefano Meschiari; Gregory Laughlin; Tinney (2009). A Super-Earth and two Neptunes Orbiting the Nearby Sun-like star 61 Virginis. arXiv:0912.2599v1 [astro-ph.EP].
- Porto de Mello, Gustavo; del Peloso, Eduardo F.; Ghezzi, Luan (April 2006). Astrobiologically Interesting Stars Within 10 Parsecs of the Sun. Astrobiology. 6 (2): 308—331. arXiv:astro-ph/0511180. Bibcode:2006AsBio...6..308P. doi:10.1089/ast.2006.6.308. PMID 16689649.
- Perrin, M.-N.; Cayrel de Strobel, G.; Dennefeld, M. (February 1988), High S/N detailed spectral analysis of four G and K dwarfs within 10 PC of the sun, Astronomy and Astrophysics, 191 (2): 237—247, Bibcode:1988A&A...191..237P
- Ammler-von Eiff, M.; Reiners, A. (June 2012). New measurements of rotation and differential rotation in A-F stars: are there two populations of differentially rotating stars?. Astronomy & Astrophysics. 542: A116. arXiv:1204.2459. Bibcode:2012A&A...542A.116A. doi:10.1051/0004-6361/201118724.
- Baily, Francis, ред. (1835). . By order of the Lords Commissioners of the Admiralty: 588. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі () - Staff (1950). Stars, Parallax of: Stellar parallaxes determined photographically at the Cape Observatory (seventeenth list). Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 110: 405—412. Bibcode:2005MPBu...32...27S. doi:10.1093/mnras/110.4.405.
- Mamajek, Eric E.; Hillenbrand, Lynne A. (November 2008). Improved Age Estimation for Solar-Type Dwarfs Using Activity-Rotation Diagnostics. The Astrophysical Journal. 687 (2): 1264—1293. arXiv:0807.1686. Bibcode:2008ApJ...687.1264M. doi:10.1086/591785.
- Lubin, Dan; Tytler, David; Kirkman, David (March 2012). Frequency of Maunder Minimum Events in Solar-type Stars Inferred from Activity and Metallicity Observations. The Astrophysical Journal Letters. 747 (2): L32. Bibcode:2012ApJ...747L..32L. doi:10.1088/2041-8205/747/2/L32.
- Campbell, Bruce та ін. (1988). A search for substellar companions to solar-type stars. Astrophysical Journal. 331: 902—921. Bibcode:1988ApJ...331..902C. doi:10.1086/166608., pages 904, 906, and 919
- Wyatt, M. C. та ін. (2012). Herschel imaging of 61 Vir: implications for the prevalence of debris in low-mass planetary systems. MNRAS. arXiv:1206.2370. Bibcode:2012MNRAS.424.1206W. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21298.x.
- Cumming, Andrew; Marcy, Geoffrey W.; Butler, R. Paul (1999). The Lick Planet Search: Detectability and Mass Thresholds. Astrophysical Journal. 526 (2): 890—915. arXiv:astro-ph/9906466. Bibcode:1999ApJ...526..890C. doi:10.1086/308020.
- Tim Stephens (14 грудня 2009). . UCSC News. UC Santa Cruz. Архів оригіналу за 23 грудня 2009. Процитовано 14 грудня 2009.
- Tanner, Angelle та ін. (October 2009). Survey of Nearby FGK Stars at 160 μm with Spitzer. The Astrophysical Journal. 704 (1): 109—116. arXiv:0908.0049. Bibcode:2009ApJ...704..109T. doi:10.1088/0004-637X/704/1/109.
- ESA Herschel (27 листопада 2012). . Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 25 травня 2016.
- m sin i = 5,1. Це значення справжньої маси виходить з нахилу бл. 75 градусів за Вяттом.
- m sin i = 18,2. Це значення справжньої маси виходить з нахилу бл. 75 градусів за Вяттом.
- m sin i = 22,9 ± 2,6. Це значення справжньої маси виходить з нахилу бл. 75 градусів за Вяттом.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Jean Schneider (2011). . Extrasolar Planets Encyclopaedia. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 10 жовтня 2011.
- 61 Діви [ 16 березня 2012 у Wayback Machine.] на SolStation
- Systemic Blog article with comparative map of orbits of 61 Vir b, c and d [ 25 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Aladin зображення 61 Діви
Координати: 
13г 18м 24.3с, −18° 18′ 40.3″
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
61 Divi 61 Vir poznachennya Flemstida dlya zori golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu G G7V desho menshoyi masi nizh Sonce G2V roztashovanoyi u 27 9 svitlovogo roku vid Zemli u suzir yi Divi Harakteristiki ciyeyi zori duzhe shozhi na Sonce 61 Divi 61 Vir cherez 12 5 dyujmovij teleskop z polem oglyadu 45 1 kutovih hviliniDani sposterezhennya Epoha J2000Suzir ya DivaPryame pidnesennya 13g 18h 24 31427sShilennya 18 18 40 3047 Vidima zoryana velichina V 4 74HarakteristikiSpektralnij klas G7VPokaznik koloru B V 0 71Pokaznik koloru U B 0 26AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 8 13km cVlasnij ruh m Pr sh 1 070 36mas r Shil 1 063 69mas rParalaks p 116 89 0 22 masVidstan 27 9 0 05 sv r 8 56 0 02 pk Absolyutna zoryana velichina MV 5 07Fizichni harakteristikiMasa 0 94 0 03 0 95 0 04 0 03 M Radius 0 96 0 01 0 98R Svitnist 0 85L Efektivna temperatura 5 585KObertalna shvidkist v sin i 3 9 0 9 km sInshi poznachennyaBD 17 3813 FK5 1345 3039 00 GJ 506 HD 115617 HIP 64924 HR 5019 349 5111 SAO 157844 PosilannyaSIMBADdani dlya 61 VirARICNSdani dlya 01034Enciklopediya Pozasonyachnih planetdani dlya 61 Vir 61 Divi ye pershoyu dobre pidtverdzhenoyu zoreyu golovnoyi poslidovnosti shozhoyu na Sonce dovkola yakoyi viyavlena potencijna nadzemlya hocha COROT 7 majzhe pomaranchevij karlik jmovirno ye pershoyu ale poki sho nepidtverdzhenoyu Harakteristiki61 Divi ye zhovtim karlikom spektralnogo klasu G7 V ta p yatoyu vidimoyi zoryanoyi velichini Tomu yiyi she mozhna pobachiti neozbroyenim okom na pivdennij shid vid yaskravoyi Spiki u zodiakalnomu suzir yi Divi Poznachennya 61 Divi pohodit z zoryanogo katalogu anglijskogo astronoma Dzhona Flemstida sho buv chastinoyu jogo Historia Coelestis Britannica Zvit 1835 roku pro pracyu Flemstida anglijskogo astronoma Frensisa Bejli zaznachav sho zorya mala vlasnij ruh Ce zrobilo yiyi cikavoyu dlya doslidzhen paralaksa i do 1950 roku bulo otrimane serednye richne znachennya 0 006 Suchasnij rezultat otrimanij z danih suputnika Gipparkos daye paralaks u 116 89 mas sho vidpovidaye vidstani u 27 9 sv r vid Zemli Za fizichnimi yakostyami zorya shozha na Sonce mayuchi bl 95 masi Soncya 98 radiusa ta 85 svitnosti Rozpodil elementiv takozh shozhij na Sonce metalichnist 61 Divi ocinyuyetsya u 95 sonyachnoyi Zorya ye odnak starshoyu za Sonce 6 1 6 6 mlrd rokiv ta obertayetsya z nevisokoyu proyekcijnoyu obertalnoyu shvidkistyu 4 km s na ekvatori U serednomu v zoryanij hromosferi riven aktivnosti nevelikij i vona ye kandidatom na perebuvannya u stani minimumu Maundera Ale u 1988 roci pidozryuvalos sho 61 Divi ye zminnoyu krim togo sposterigavsya spalah aktivnosti mizh yulianskimi dnyami 54 800 29 listopada 2008 r ta 55 220 23 sichnya 2010 r Komponenti kosmichnoyi shvidkosti ciyeyi zori stanovlyat U 37 9 V 35 3 ta W 24 7 km s 61 Divi obertayetsya galaktikoyu Chumackij Shlyah na vidstani 6 9 kiloparseka vid yiyi yadra z ekscentrisitetom 0 15 Vona vvazhayetsya chlenom naselennya galaktichnogo diska Planetarna sistemaEkliptika sistemi 61 Divi yak viznacheno z yiyi gazopilovogo diska nahilena do Sonyachnoyi sistemi pid kutom 77 a sama zorya jmovirno maye nahil 72 Doslidzhennya 1988 roku pripuskalo sho 61 Divi ye jmovirno zminnoyu ale yiyi kompanjoniv todi ne bulo znajdeno Piznishe doslidzhennya protyagom nastupnih 11 rokiv takozh ne viyavilo zhodnogo kompanjona azh do masi Yupitera ta do vidstani v 3 a o Sistema 61 Divi 14 grudnya 2009 roku naukovci ogolosili pro vidkrittya troh ekzoplanet z masami mizh 5 ta 25 mas Zemli na orbiti dovkola 61 Divi Usi tri planeti obertayutsya duzhe blizko do zori yaksho porivnyati iz Sonyachnoyu sistemoyu usi tri blizhche nizh orbita Veneri Najviddalenisha z nih d she ne pidtverdzhena danimi HARPS Doslidzhennya za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Spitcer viyavilo nadlishok infrachervonogo viprominennya na dovzhini hvili 160 mkm sho vkazuvalo na nayavnist ulamkovogo diku dovkola zori Jogo bulo rozpiznano na dovzhini hvili 70 mkm Spochatku vvazhalos sho vin roztashovanij mizh 96 a o ta 195 a o vid zori zaraz jogo kordoni obmezheni 30 100 a o Zagalna masa diska ocinyuyetsya u 5 10 5 mas Zemli Yevropejske kosmichne agentstvo 27 listopada 2012 roku povidomilo sho ulamkovij disk yak i u Glize 581 maye prinajmni u 10 raziv bilshe komet nizh Sonyachna sistema Stanom na 2012 rik buli viklyucheni planeti masivnishi za Saturn na orbiti menshe 6 a o a piznishe Yevropejske kosmichne agentstvo viklyuchilo i planeti masi Saturna za mezhami cogo radiusa Potribni dodatkovi dani dlya pidtverdzhennya mozhlivosti dodatkovih planet menshe Saturna na vidstanyah vid 0 5 abo 0 3 do 30 a o vid zori Oskilki suchasna tehnologiya ne dozvolyaye viyaviti planetu zemnoyi masi u zelenij zoni zori yiyi isnuvannya zalishayetsya mozhlivim Sistema 61 Divi Planeta po poryadku viddalennya vid zori Masa Radius Velika pivvis a o Orbitalnij period dib Nahil orbiti Ekscentrisitet orbiti Kil t suputnikiv5 3 0 5 M 0 050201 0 000005 4 2150 0 0006 0 12 0 11 18 8 1 1 M 0 2175 0 0001 38 021 0 034 0 14 0 06 gipotetichna 23 7 2 7 M 0 476 0 001 123 01 0 55 0 35 0 09 Ulamkovij disk 5 10 5 M Vid vid 61 DiviZ sistemi 61 Divi Sonce ledve vidime yak tmyana zorya poruch zi znachno yaskravishim Siriusom Arktur zoryanoyu velichinoyu 1 01 ye najyaskravishoyu zoreyu na nichnomu nebi sistemi Div takozhAnalogi Soncya Spisok zir suzir ya DiviPrimitkivan Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Gray R O ta in October 2003 Contributions to the Nearby Stars NStars Project Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs The Northern Sample I The Astronomical Journal 126 4 2048 2059 arXiv astro ph 0308182 Bibcode 2003AJ 126 2048G doi 10 1086 378365 Nidever David L ta in August 2002 Radial Velocities for 889 Late Type Stars The Astrophysical Journal Supplement Series 141 2 503 522 arXiv astro ph 0112477 Bibcode 2002ApJS 141 503N doi 10 1086 340570 Vogt Steven Wittenmyer Paul Butler Simon O Toole Henry Rivera Stefano Meschiari Gregory Laughlin Tinney 2009 A Super Earth and two Neptunes Orbiting the Nearby Sun like star 61 Virginis arXiv 0912 2599v1 astro ph EP Porto de Mello Gustavo del Peloso Eduardo F Ghezzi Luan April 2006 Astrobiologically Interesting Stars Within 10 Parsecs of the Sun Astrobiology 6 2 308 331 arXiv astro ph 0511180 Bibcode 2006AsBio 6 308P doi 10 1089 ast 2006 6 308 PMID 16689649 Perrin M N Cayrel de Strobel G Dennefeld M February 1988 High S N detailed spectral analysis of four G and K dwarfs within 10 PC of the sun Astronomy and Astrophysics 191 2 237 247 Bibcode 1988A amp A 191 237P Ammler von Eiff M Reiners A June 2012 New measurements of rotation and differential rotation in A F stars are there two populations of differentially rotating stars Astronomy amp Astrophysics 542 A116 arXiv 1204 2459 Bibcode 2012A amp A 542A 116A doi 10 1051 0004 6361 201118724 Baily Francis red 1835 By order of the Lords Commissioners of the Admiralty 588 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki zi znachennyam parametra postscript sho zbigayetsya zi standartnim znachennyam v obranomu rezhimi posilannya Staff 1950 Stars Parallax of Stellar parallaxes determined photographically at the Cape Observatory seventeenth list Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 110 405 412 Bibcode 2005MPBu 32 27S doi 10 1093 mnras 110 4 405 Mamajek Eric E Hillenbrand Lynne A November 2008 Improved Age Estimation for Solar Type Dwarfs Using Activity Rotation Diagnostics The Astrophysical Journal 687 2 1264 1293 arXiv 0807 1686 Bibcode 2008ApJ 687 1264M doi 10 1086 591785 Lubin Dan Tytler David Kirkman David March 2012 Frequency of Maunder Minimum Events in Solar type Stars Inferred from Activity and Metallicity Observations The Astrophysical Journal Letters 747 2 L32 Bibcode 2012ApJ 747L 32L doi 10 1088 2041 8205 747 2 L32 Campbell Bruce ta in 1988 A search for substellar companions to solar type stars Astrophysical Journal 331 902 921 Bibcode 1988ApJ 331 902C doi 10 1086 166608 pages 904 906 and 919 Wyatt M C ta in 2012 Herschel imaging of 61 Vir implications for the prevalence of debris in low mass planetary systems MNRAS arXiv 1206 2370 Bibcode 2012MNRAS 424 1206W doi 10 1111 j 1365 2966 2012 21298 x Cumming Andrew Marcy Geoffrey W Butler R Paul 1999 The Lick Planet Search Detectability and Mass Thresholds Astrophysical Journal 526 2 890 915 arXiv astro ph 9906466 Bibcode 1999ApJ 526 890C doi 10 1086 308020 Tim Stephens 14 grudnya 2009 UCSC News UC Santa Cruz Arhiv originalu za 23 grudnya 2009 Procitovano 14 grudnya 2009 Tanner Angelle ta in October 2009 Survey of Nearby FGK Stars at 160 mm with Spitzer The Astrophysical Journal 704 1 109 116 arXiv 0908 0049 Bibcode 2009ApJ 704 109T doi 10 1088 0004 637X 704 1 109 ESA Herschel 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Procitovano 25 travnya 2016 m sin i 5 1 Ce znachennya spravzhnoyi masi vihodit z nahilu bl 75 gradusiv za Vyattom m sin i 18 2 Ce znachennya spravzhnoyi masi vihodit z nahilu bl 75 gradusiv za Vyattom m sin i 22 9 2 6 Ce znachennya spravzhnoyi masi vihodit z nahilu bl 75 gradusiv za Vyattom Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaJean Schneider 2011 Extrasolar Planets Encyclopaedia Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2011 61 Divi 16 bereznya 2012 u Wayback Machine na SolStation Systemic Blog article with comparative map of orbits of 61 Vir b c and d 25 lyutogo 2012 u Wayback Machine Aladin zobrazhennya 61 Divi Koordinati 13g 18m 24 3s 18 18 40 3