Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

61 Ле бедя подвійна зоря в сузір ї Лебедя Обидві компоненти є зорями головної послідовності спектрального класу K A комп

61 Лебедя

61 Лебедя

61 Ле́бедя — подвійна зоря в сузір'ї Лебедя. Обидві компоненти є зорями головної послідовності спектрального класу K, A-компонента є зорею класу K5V, а B  має клас K7V. Період обертання становить приблизно 678±34 років.

61 Лебедя
image
61 Лебедя на фоні сузір'я Лебедя.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лебідь
61 Лебедя A
Пряме піднесення 21h 06m 53.9434s
Схилення +38° 44′ 57.898″
Видима зоряна величина (V) 5.21
61 Лебедя B
Пряме піднесення 21h 06m 55.2648s
Схилення +38° 44′ 31.400″
Видима зоряна величина (V) 6.03


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -64.3/-63.5км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 4156.93/
 4109.17мас/р
Схил.: 3259.39/
 3144.17мас/р
Паралакс (π) 287.18 ± 1.51 мас
Відстань 11.36 ± 0.06 св. р.
(3.48 ± 0.02 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		7.48/8.33
Характеристики
Спектральний клас K5V/K7V
Показник кольору (B−V) +1.155/+1.242
Показник кольору (U−B) +1.139/+1.320
Тип змінності A: типу BY Дракона
B: ймовірно змінна
зірка типу UV Кита
Посилання
SIMBADдані для 61_Cyg

Історія спостережень

1804 року італійський астроном Джузеппе Піацці на основі своїх десятирічних спостережень виявив значний власний рух зірки, і назвав її «Літаюча зоря». Але його результати залишились непоміченими. Лише після публікації Фрідріха Бесселя 1812 року ці дані стали загальновідомими.

1830 року росіянин німецького походження Фрідріх Георг Вільгельм фон Струве визначив, що об'єкт є подвійною системою, щоправда протягом деякого часу залишалася невизначеність, чи це фізично подвійна зоря чи лише оптично подвійна зоря.

Ця зоря була першим об'єктом за межами Сонячної системи, до якого вдалося виміряти відстань. Фрідріх Вільгельм Бессель скористався геліометром, для щомісячних спостережень за 61 Лебедя впродовж року. Цю зорю він вибрав через значну зміну її розташування на фоні інших зір. 1838 року він повідомив, що обчислив її паралакс, який дорівнює 0,31″ (за сучасними даними — 0,287″), відповідно, обчислена відстань становила 103 трлн. км або 10,8 св.р. (за сучасними даними — 11,4 св.р.)

1942 року було виявлено незначні, але систематичні аномалії в русі обох компонент, і наступного року висловленно припущення, що існує об'єкт, який обертається навколо компоненти А, масою у 8 Юпітерів. На сьогоднішній день не має однозначних даних щодо третьої компоненти системи.

Культура

61 Лебедя згадується в низці фантастичних творів.

рік твору назва автор коментар
1951 Фундація Айзек Азімов Згадується як зоря, навколо якої обертається планета —  ймовірна пра-колиска людей.
1951 Знову і знову Кліффорд Сімак Зоряна система, де існують «симбіотичні абстракції», з невідомих причин закрита для людства.
1953 Експедиція «Тяжіння» Гол Клемент Дія роману відбувається на планеті Месклін системи 61 Лебедя.
1965 Хід конем Фріц Лайбер Сутичка Павуків та Змій, сторін в Галактиці.

Посилання

  1. SIMBAD Query Result: V* V1803 Cyg -- Variable of BY Dra type. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 травня 2010. (61 Cygni A)
  2. SIMBAD Query Result: NSV 13546 -- Flare Star. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 6 травня 2010. (61 Cygni B)
  3. Hirshfeld, Alan (2001). Parallax: The Race to Measure the Cosmos. Macmillan. ISBN .
  4. Fodera-Serio, G. (1990). . Journal of the History of Astronomy. 21 (3): 275. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2007.
  5. Asimov, Isaac (1972). The Intelligent Man's Guide to Science (англійською) . Basic Books Inc. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

61 Le bedya podvijna zorya v suzir yi Lebedya Obidvi komponenti ye zoryami golovnoyi poslidovnosti spektralnogo klasu K A komponenta ye zoreyu klasu K5V a B maye klas K7V Period obertannya stanovit priblizno 678 34 rokiv 61 Lebedya 61 Lebedya na foni suzir ya Lebedya Dani sposterezhennya Epoha J2000Suzir ya Lebid61 Lebedya APryame pidnesennya 21h 06m 53 9434sShilennya 38 44 57 898 Vidima zoryana velichina V 5 2161 Lebedya BPryame pidnesennya 21h 06m 55 2648sShilennya 38 44 31 400 Vidima zoryana velichina V 6 03AstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 64 3 63 5km cVlasnij ruh m Pr sh 4156 93 4109 17mas r Shil 3259 39 3144 17mas rParalaks p 287 18 1 51 masVidstan 11 36 0 06 sv r 3 48 0 02 pk Absolyutna zoryana velichina MV 7 48 8 33HarakteristikiSpektralnij klas K5V K7VPokaznik koloru B V 1 155 1 242Pokaznik koloru U B 1 139 1 320Tip zminnosti A tipu BY Drakona B jmovirno zminna zirka tipu UV KitaPosilannyaSIMBADdani dlya 61 CygIstoriya sposterezhen1804 roku italijskij astronom Dzhuzeppe Piacci na osnovi svoyih desyatirichnih sposterezhen viyaviv znachnij vlasnij ruh zirki i nazvav yiyi Litayucha zorya Ale jogo rezultati zalishilis nepomichenimi Lishe pislya publikaciyi Fridriha Besselya 1812 roku ci dani stali zagalnovidomimi 1830 roku rosiyanin nimeckogo pohodzhennya Fridrih Georg Vilgelm fon Struve viznachiv sho ob yekt ye podvijnoyu sistemoyu shopravda protyagom deyakogo chasu zalishalasya neviznachenist chi ce fizichno podvijna zorya chi lishe optichno podvijna zorya Cya zorya bula pershim ob yektom za mezhami Sonyachnoyi sistemi do yakogo vdalosya vimiryati vidstan Fridrih Vilgelm Bessel skoristavsya geliometrom dlya shomisyachnih sposterezhen za 61 Lebedya vprodovzh roku Cyu zoryu vin vibrav cherez znachnu zminu yiyi roztashuvannya na foni inshih zir 1838 roku vin povidomiv sho obchisliv yiyi paralaks yakij dorivnyuye 0 31 za suchasnimi danimi 0 287 vidpovidno obchislena vidstan stanovila 103 trln km abo 10 8 sv r za suchasnimi danimi 11 4 sv r 1942 roku bulo viyavleno neznachni ale sistematichni anomaliyi v rusi oboh komponent i nastupnogo roku vislovlenno pripushennya sho isnuye ob yekt yakij obertayetsya navkolo komponenti A masoyu u 8 Yupiteriv Na sogodnishnij den ne maye odnoznachnih danih shodo tretoyi komponenti sistemi Kultura61 Lebedya zgaduyetsya v nizci fantastichnih tvoriv rik tvoru nazva avtor komentar1951 Fundaciya Ajzek Azimov Zgaduyetsya yak zorya navkolo yakoyi obertayetsya planeta jmovirna pra koliska lyudej 1951 Znovu i znovu Klifford Simak Zoryana sistema de isnuyut simbiotichni abstrakciyi z nevidomih prichin zakrita dlya lyudstva 1953 Ekspediciya Tyazhinnya Gol Klement Diya romanu vidbuvayetsya na planeti Mesklin sistemi 61 Lebedya 1965 Hid konem Fric Lajber Sutichka Pavukiv ta Zmij storin v Galaktici PosilannyaSIMBAD Query Result V V1803 Cyg Variable of BY Dra type SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 6 travnya 2010 61 Cygni A SIMBAD Query Result NSV 13546 Flare Star SIMBAD Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 6 travnya 2010 61 Cygni B Hirshfeld Alan 2001 Parallax The Race to Measure the Cosmos Macmillan ISBN 0716737116 Fodera Serio G 1990 Journal of the History of Astronomy 21 3 275 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2007 Asimov Isaac 1972 The Intelligent Man s Guide to Science anglijskoyu Basic Books Inc ISBN 0 465 00472 5

Дата публікації:
Топ