Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«1941. Заборонена правда» (рос. «1941. Запрещённая правда») — український 5-серійний документальний фільм режисера Ігора Кобрина, виробництва студії «Телекон». Прем'єра фільму відбулася 7 лютого 2013 року на телеканалі «Україна».
| «1941 Заборонена правда» | |
|---|---|
| «1941 Запрещённая правда» | |
 | |
| Жанр | Документальний фільм |
| Режисер | Ігор Кобрин |
| Сценарист | Ігор Кобрин |
| Композитор | |
| Монтаж | |
| Кінокомпанія | «Телекон», Телеканал «Україна» |
| Тривалість | ~45 хв. (5 серій) |
| Мова | російська |
| Країна | Україна |
| Рік | 2013 |
| Дата виходу | 7 лютого 2013 |
| 1941.kanalukraina.tv | |
Стрічка повністю супроводжується кінохронікою 1930—1940-х років; у фільмі використовуються історичні документи та свідчення очевидців. Документальна стрічка спирається в своїй основі на гіпотезу Віктора Суворова (Володимира Різуна) про те, що радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним готувалося до наступальної війни з Третім рейхом. Впродовж 5 серій автори фільму детально розкривають з точки зору даної теорії довоєнні події, які стали каталізатором початку Другої світової та німецько-радянської війни, а також висвітлюють катастрофу Радянського союзу у 1941 році, особливо в перші дні війни з Німеччиною.
Зміст серіалу
Зміст документального фільму переказаний з точки зору авторів фільму.
«Гроза» над Європою
Жодна країна світу не знає такої кількості пам'ятників невідомому солдату. Із десяти мільйонів людей, які пішли на фронти Другої світової, майже кожен п'ятий зник безвісти. Переважна кількість — у той самий страшний 41-й рік. Його німе відлуння і донині проступає зотлілими кістками з мерзлої землі Карелії, у білоруських болотах, у лісах під Києвом і на підмосковних полях. Кажуть, що війна не закінчилася, доки не похований останній її солдат. Ми понад півстоліття вшановуємо урочистість перемоги 45-го, а трагічна війна 41-го досі триває…
 |  | |
У першій серії увага акцентується на таємному плані, розробленому Сталіним та вищими урядниками СРСР про вторгнення до Західної Європи. Директива мала назву «Гроза». Сталін міг зупинити Другу світову війну, але не зробив цього через власні авантюрні плани щодо створення «Світової Соціалістичної Радянської Республіки» (за міфом В. І. Леніна про «Світову революцію»).
Багато уваги у фільмі приділяється змові між «заклятими друзями», Сталіним та Гітлером, щодо розподілу сфер впливу в Європі, закріпленому в таємному протоколі угоди Пакта Молотова — Ріббентропа.
Все це неминуче вело до військового зіткнення двох найстрашніших тоталітарних режимів, двох ворогуючих ідеологій, для яких життя людей не мало ніякого значення. У цій кривавій бійні перемогти міг лише один…
«Гонка на випередження»
Серія розпочинається з хроніки урочистих маршів 1 травня 1941 року в Німеччині та у Радянському Союзі. До нової жахливої війни за перерозподіл Європи залишалося менше двох місяців.
На одному зі своїх «закритих» виступів 5 травня 1941 року в залі засідань Великого Кремлівського палацу Сталін заявляє перед 2-ма тисячами випускниками Академії Червоної Армії про перехід до нової стратегії — «від оборони до наступу».
За іронією долі, майже у цей же проміжок часу, Гітлер виголошує свою промову перед молодими офіцерами, в якій йдеться про майбутні військові дії, виправдані тим, що «червона чернь піднімає голову над Європою».
Влітку 1941 року «ділити» у Європі вже було нічого. Німеччина окупувала майже всю Західну Європу (окрім Швейцарії та Іспанії, яка була дипломатичним союзником Третього Рейху). Радянський Союз захоплює 11 % території Фінляндії, всю Східну Європу. Конфлікт двох агресорів стає неминучим.
Залишалося лише одне питання: хто розпочне цю сутичку першим — Сталін чи Гітлер?
[[Файл:|міні|ліворуч|80пкс]] «Не пам'ятаю всіх мотивів такого рішення, але мені здається, що тут головну роль відіграв політ Гесса. Якби ми в цей час самі розв'язали війну, висунувши свої війська в Європу, тоді б Англія вступила в союз з Німеччиною, і ми могли опинитися сам-на-сам перед обличчям всього капіталістичного світу»
Спочатку планувалося, що Червона армія перетне кордон і розпочне масовий наступ на Захід 12 червня, однак подія, яка була пов'язана з Рудольфом Гессом 10 травня (коли він на «Мессершмітті» здійснив переліт до Англії) дуже занепокоїла Сталіна та радянське керівництво. Наступ вирішили відкласти до початку липня.
Тим часом у Берліні фельдмаршал Кейтель закінчує розробку календарного плану стану приготувань до операції «Барбаросса». Тепер вже Гітлер випереджав Сталіна.
У серії також розповідається про радянсько-фінську війну та сценарій «втілення в життя» жорстокого плану захоплення Фінляндії Радянським Союзом…
Детальну увага приділяється тому, чому ж саме Сталін не довіряв інформації про початок війни — ні один з інформаторів не міг повідомити точну дату вторгнення Німеччини до СРСР.
22 червня 1941 р. розпочинається німецько-радянська війна. Через абсурдний наказ Жукова, радянські частини, які розташовані на кордоні, заплатять за це тисячами життів…
«Приголомшливе мовчання»
22 червня 1941 року о 5:30 ранку німецьке радіо повідомило про початок війни з СРСР. Невдовзі всі радіостанції світу повторили цю новину. А в Союзі про це повідомив тільки опівдні нарком закордонних справ В. Молотов. Сам Сталін мовчав…
Фільм розкриває таємницю, чому і як же саме німецьким військам вдалося вже в перші години війни оточити Берестейську фортецю. В результаті ідіотизму і боягузництва радянських генералів та полковників, які разом зі значним особовим складом відійшли в напрямку до Вельська, що знаходився в 40 км від кордону, гарнізон Берестейської фортеці лишився сам-на-сам з ворогом.
Багатотисячним гарнізоном, що опинився у німецьких лещатах, командував майор Петро Гаврилов. 22-а танкова дивізія, що прикривала фортецю з півдня, була понищена німецькими частинами. Вперше у світовій історії піхотні війська розгромили танкову частину за 3 години. Трагедія 1941 року тільки розпочиналася…
Згідно з директивами генштабу вогонь проти німців наказувалося не відкривати. Лише командуючий Західним фронтом Д. Г. Павлов, порушивши військову субординацію, віддав наказ «діяти по-бойовому». Однак через директиву № 3 видану Г. Жуковим, армія розпочала наступ згідно з довоєнним планом «Гроза». Це призвело до справжньої катастрофи.
Серія розвінчує міф про «перший удар», який складався з того, що німецька авіація Герінга знищила велику кількість сил Червоної армії на початку війни у 1941 році. Фільм доводить, що навіть на теоретичному рівні це було неможливо: щоб зрівнятися за кількістю озброєння і військ лише одного 1-го ешелону Червоної армії, кожен німецький бомбардувальник під час «першого авіаудару» повинен був знищити 8 радянських літаків, 9 танків та 40 гармат, що є цілковитою фантастикою. Найсильнішого удару радянським військам завдали в перші ж години війни антирадянські підпільники Західної України.
Тим часом, доки німці майже без перешкод заглиблювалися в тил СРСР, Сталін віддав наказ про повну окупацію Фінляндії, яке розпочалося 25 червня. Червона армія була цілковито розгромлена фінськими мобільними частинами. Фінляндія повернула собі землі, які належали їй до 1940 року. У подальшому це стало однією з причин блокади Ленінграду…
«Не вдаючись до першопричин»
На початку липня 1941 року Ставка Верховного командування направила на фронт спеціальних уповноважених, які мали визначити причини невдач на фронтах та об'єктивно висвітлити це у своїх донесеннях. Через кілька днів почали надходити перші звіти, які починалися зі слів: «Не вдаючись у першопричини того, що відбувається…»
За перші три тижні війни 1941 року Рейх окупував територію площею 700 тис. кв. км.
Радянська армія за неповний місяць ведення бойових дій втратила 12 тис. танків, 4 тис. літаків та 19 тис. гармат. На один збитий німецький винищувач припадало п'ять знищених радянських літаків, на одну німецьку гармату — 20 радянських, на один танк Вермахту — 33 підбитих радянських. Така статистика військових втрат не мала аналогів в історії війн і не вкладається в жодні канони військової науки.
Червоноармійці масово почали здаватися в полон німцям та дезертирувати з війська. Багато частин просто тікали в тил, кидаючи зброю і техніку. Лише трофейним пальним німецька армія змогла на третину відшкодувати свої втрати і це не враховуючи мільйон одиниць трофейної зброї та велику кількість важкої техніки, яка пішла на озброєння Вермахту.
У фільмі приводяться німецькі військові кіноархівні документи цих страшних, «апокаліптичних картин»…
Немов картковий будинок руйнувалася вся політична система комуністичної держави. Самі ж комуністи, кадровики та партробітники евакуювалися на схід країни, забувши про людей та народ, який вони кинули напризволяще. У цей же час Сталін видає наказ про застосування тактики «випаленої землі».
Підривали цілі житлові квартали у містах після відступу Червоної армії, склади, спалювали пшеничні поля. У Запоріжжі, через вибух «Дніпрогесу» загинуло більше 80 тис. місцевих жителів. Страшний парадокс полягав в тому, що самі німці спостерігали за цим жахом, спричиненим ворогами власного народу — більшовиками, з безпечного берегу Дніпра…
16 липня 1941 року у Червоній армії був відновлений інститут комісарів. Інакше кажучи, була видана директива, що дозволяла знову проводити в армії тотальну «чистку» та повністю контролювати дії радянських офіцерів та солдат, пригнічуючи їх тактикою терору та розстрілів.
Багато людей просто не знали за що їм воювати. А ненависть до Сталіна та його оточення була настільки великою, що спочатку німців цивільне населення вважало за визволителів. Спеціально будуть створюватися польові диверсійні групи НКВС, що проникатимуть вглиб захоплених німцями територій і знищуватимуть простих людей…
Влітку 1941 року солдати Червоної армії масово здавалися в полон. На момент початку Смоленської битви в німецькому полоні утримувалося більше 300 тис. колишніх радянських військовослужбовців.
Значна увага у фільмі приділяється обороні Києва у 1941 році і тій катастрофі, яка склалася внаслідок цього.
«За Батьківщину! За Сталіна!»
16 жовтня 1941 року в Москві спалахнула паніка, про яку ніколи не згадували в офіційних історичних дослідженнях тієї війни і яка не була зафіксована в жодному кіно- чи фотодокументі. Того ж дня в столиці сталася ще одна маловідома подія: до майстерні, де виготовлялися нові прапори для створених гвардійських дивізій, особисто подзвонив Йосип Сталін. За його наказом до замовлень швидко вносилися зміни. На всіх прапорах замість вишитого лозунгу: «За Батьківщину! За Сталіна!», необхідно були залишити лише слова: «За Батьківщину!», відкидаючи заклик: «За Сталіна!».
1 жовтня 1941 р. німецька армія починає наступ на Москву. Перший етап операції «Тайфун» був стрімким та напрочуд вдалим. На безмежних захоплених німцями територіях кинуте напризволяще цивільне населення почало формувати загони самооборони, які захищалися від банд дезертирів, а згодом — і від загонів НКВС. Нацисти лише об'єднають ці місцеві загони в поліцейські підрозділи.
4 жовтня німецькі частини зайняли містечко Лікоть, що під Брянськом. Здивовані офіцери Вермахту побачили на вулицях порядок, який забезпечувався озброєними добровольцями. Згодом, завдячуючи генерал-полковнику Гудеріану, який не став чіпати місцеве самоврядування, було сформовано Локотську республіку. На території, яку вона займала і яка за розмірами була більшою за Бельгію, не існувало жодних німецьких комендатур. Республіка мала свій уряд і очолював її колишній політв'язень Костянтин Воскобойнік. За час його діяльності були відновлені промислові установи, працювало 9 лікарень, 37 сільських медпунктів. У кожному селі була своя школа, існували навіть будинки для літніх людей та інтернати для сиріт. Військова адміністрація Вермахту відзначалася значним лібералізмом у керуванні захоплених територій.
Але це не сподобалося Гітлеру і дуже контрастувало з його офіційною політикою та ідеологічним фанатизмом…
Тим часом дедалі посилювався спротив радянських військ німецькій окупації. Солдати вже не поводили себе як загнані та залякані звірі. Вони опиралися ворогові та воювали. І билися не за вождя Сталіна — вони воювали за Батьківщину!
Аналітики німецького генштабу чудово розуміли, що контролювати такі велетенські за розміром території німецьким солдатам не під силу. Саме тому вони виступали за спробу «підірвати Радянський Союз із середини». Творці фільму розвінчують міф Сталіна про те, що на стороні німців воювала «жалюгідна кількість заколотників». Насправді, лише росіян на боці Вермахту воювало 400 тис., а українців — більше 250 тис. І це не враховуючи статистику щодо інших національностей в СРСР! Загалом проти Червоної армії виступило 1 200 000 солдат.
Також розроблявся план, за яким в райони радянських концентраційних таборів засилалося декілька десантних бригад. Але згодом від цієї ідеї відмовились, бо повстала б і третя сила, яка могла змести і радянську тоталітарну систему, і нацистську.
Починаючи з осені 1941 року, німці почали поводити себе набагато жорстокіше із цивільним населенням. Вони залишили колгоспне кріпацтво, використовуючи рабську систему роботи, яка утримувалася масовим терором. У листопаді було скасовано наказ про звільнення військовополонених і став жорстоким режим перебування в концтаборах. Через холод, голод та хвороби загинуло більше 2 мільйонів людей; єврейське населення нещадно знищувалося, а публічні страти запідозрених у зв'язках із партизанами стали шоком для всіх, хто чекав від німців набагато кращої політики, аніж ту, яку вони побачили за Сталіна. Війна вже йшла на виживання…
Фільм розвінчує міф про те, що військові постачання Радянському Союзу від США та Англії не зіграли суттєвої ролі в перемозі над німецькими військами. Насправді, ленд-ліз на 1945 рік оцінювався в 11 мільярдів доларів. Сюди ввійшли поставки 12700 танків, 427 тис. автомобілів, 23 тис. паровозів тощо. Було поставлено 250 тис. тонн алюмінію, з якого виготовили більше 100 тис. винищувачів. Ця «маленька частка» допомоги союзників СРСР похилила важелі терезів у бік перемоги Червоної армії у німецько-радянській війні.
Фільм завершується пророчою цитатою з книги спогадів фронтовика М. М. Нікуліна:
«Те, кто победил, либо полегли на поле боя, либо спились, подавленные послевоенными тяготами. Остались у власти и сохранили силы другие, те, кто загонял людей в лагеря, те, кто гнал бессмысленные кровавые атаки. На войне особенно отчётливо проявилась подлость большевистского строя. Как в мирное время казнили самых честных, интеллигентных и разумных людей, так и на фронте происходило то же самое, но в еще более открытой и омерзительной форме. Гибли самые честные, чувствовавшие свою ответственность перед обществом, люди. Надо думать, эта селекция народа — бомба замедленного действия. Она взорвётся через несколько поколений, или в 21-м веке, или в 22-м веке, когда отобранные и взлелеянные большевиками масса подонков, породит новое поколение себе подобных»
Над фільмом працювали
- Автор сценарію те режисер: Ігор Кобрин
- Режисер кінохроніки: Богдан Камбуров
- Звукорежисер: Ганна Малієнко
- Дизайн: Антон Хоролець
- Монтаж: Антон Хоролець, Дмитро Усов
- Текст читали: Сергій Ладесов, Олександр Кочнєв
- Композитор: Ігор Соломатін
Відео
- 1941 Фільм перший «„Гроза“ над Європою» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 1941 Фільм другий «Гонка на випередження» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 1941 Фільм третій «Приголомшливе мовчання» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 1941 Фільм четвертий «Не вдаючись до першопричин» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- 1941 Фільм п'ятий «За Батьківщину! За Сталіна!» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 11 березня 2013.
Посилання
- Офіційний вебсайт студії «Телекон» [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
1941 Zaboronena pravda ros 1941 Zapreshyonnaya pravda ukrayinskij 5 serijnij dokumentalnij film rezhisera Igora Kobrina virobnictva studiyi Telekon Prem yera filmu vidbulasya 7 lyutogo 2013 roku na telekanali Ukrayina 1941 Zaboronena pravda 1941 Zapreshyonnaya pravda ZhanrDokumentalnij filmRezhiserIgor KobrinScenaristIgor KobrinKompozitorMontazhKinokompaniya Telekon Telekanal Ukrayina Trivalist 45 hv 5 serij MovarosijskaKrayinaUkrayinaRik2013Data vihodu7 lyutogo 20131941 kanalukraina tv Strichka povnistyu suprovodzhuyetsya kinohronikoyu 1930 1940 h rokiv u filmi vikoristovuyutsya istorichni dokumenti ta svidchennya ochevidciv Dokumentalna strichka spirayetsya v svoyij osnovi na gipotezu Viktora Suvorova Volodimira Rizuna pro te sho radyanske kerivnictvo na choli z J Stalinim gotuvalosya do nastupalnoyi vijni z Tretim rejhom Vprodovzh 5 serij avtori filmu detalno rozkrivayut z tochki zoru danoyi teoriyi dovoyenni podiyi yaki stali katalizatorom pochatku Drugoyi svitovoyi ta nimecko radyanskoyi vijni a takozh visvitlyuyut katastrofu Radyanskogo soyuzu u 1941 roci osoblivo v pershi dni vijni z Nimechchinoyu Zmist serialuZmist dokumentalnogo filmu perekazanij z tochki zoru avtoriv filmu Groza nad Yevropoyu Zhodna krayina svitu ne znaye takoyi kilkosti pam yatnikiv nevidomomu soldatu Iz desyati miljoniv lyudej yaki pishli na fronti Drugoyi svitovoyi majzhe kozhen p yatij znik bezvisti Perevazhna kilkist u toj samij strashnij 41 j rik Jogo nime vidlunnya i donini prostupaye zotlilimi kistkami z merzloyi zemli Kareliyi u biloruskih bolotah u lisah pid Kiyevom i na pidmoskovnih polyah Kazhut sho vijna ne zakinchilasya doki ne pohovanij ostannij yiyi soldat Mi ponad pivstolittya vshanovuyemo urochistist peremogi 45 go a tragichna vijna 41 go dosi trivaye Originalnij tekst ros Ni odna strana mira ne znaet takogo kolichestva pamyatnikov neizvestnomu soldatu Iz desyati millionov chelovek kotorye poshli na front Vtoroj Mirovoj pochti kazhdyj pyatyj propal bez vesti Podavlyayushee bolshinstvo v tot samyj strashnyj 41 j god Ego nemoe eho i ponyne prostupaet istlevshimi kostyami iz myorzloj zemli Karelii v belorusskih bolotah v lesah pod Kievom i podmoskovnyh polyah Govoryat chto vojna ne zakonchilas poka ne pohoronen poslednij eyo soldat My bolee poluveka chestvuem torzhestvo pobedy 45 go a tragicheskaya vojna 41 go do sih por prodolzhaetsya Protistoyannya Stalina ta Gitlera prizvelo do Drugoyi svitovoyi vijni U pershij seriyi uvaga akcentuyetsya na tayemnomu plani rozroblenomu Stalinim ta vishimi uryadnikami SRSR pro vtorgnennya do Zahidnoyi Yevropi Direktiva mala nazvu Groza Stalin mig zupiniti Drugu svitovu vijnu ale ne zrobiv cogo cherez vlasni avantyurni plani shodo stvorennya Svitovoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki za mifom V I Lenina pro Svitovu revolyuciyu Bagato uvagi u filmi pridilyayetsya zmovi mizh zaklyatimi druzyami Stalinim ta Gitlerom shodo rozpodilu sfer vplivu v Yevropi zakriplenomu v tayemnomu protokoli ugodi Pakta Molotova Ribbentropa Vse ce neminuche velo do vijskovogo zitknennya dvoh najstrashnishih totalitarnih rezhimiv dvoh voroguyuchih ideologij dlya yakih zhittya lyudej ne malo niyakogo znachennya U cij krivavij bijni peremogti mig lishe odin Gonka na viperedzhennya Seriya rozpochinayetsya z hroniki urochistih marshiv 1 travnya 1941 roku v Nimechchini ta u Radyanskomu Soyuzi Do novoyi zhahlivoyi vijni za pererozpodil Yevropi zalishalosya menshe dvoh misyaciv Na odnomu zi svoyih zakritih vistupiv 5 travnya 1941 roku v zali zasidan Velikogo Kremlivskogo palacu Stalin zayavlyaye pered 2 ma tisyachami vipusknikami Akademiyi Chervonoyi Armiyi pro perehid do novoyi strategiyi vid oboroni do nastupu Za ironiyeyu doli majzhe u cej zhe promizhok chasu Gitler vigoloshuye svoyu promovu pered molodimi oficerami v yakij jdetsya pro majbutni vijskovi diyi vipravdani tim sho chervona chern pidnimaye golovu nad Yevropoyu Vlitku 1941 roku diliti u Yevropi vzhe bulo nichogo Nimechchina okupuvala majzhe vsyu Zahidnu Yevropu okrim Shvejcariyi ta Ispaniyi yaka bula diplomatichnim soyuznikom Tretogo Rejhu Radyanskij Soyuz zahoplyuye 11 teritoriyi Finlyandiyi vsyu Shidnu Yevropu Konflikt dvoh agresoriv staye neminuchim Zalishalosya lishe odne pitannya hto rozpochne cyu sutichku pershim Stalin chi Gitler Fajl mini livoruch 80pks Ne pam yatayu vsih motiviv takogo rishennya ale meni zdayetsya sho tut golovnu rol vidigrav polit Gessa Yakbi mi v cej chas sami rozv yazali vijnu visunuvshi svoyi vijska v Yevropu todi b Angliya vstupila v soyuz z Nimechchinoyu i mi mogli opinitisya sam na sam pered oblichchyam vsogo kapitalistichnogo svitu V M Molotov Spochatku planuvalosya sho Chervona armiya peretne kordon i rozpochne masovij nastup na Zahid 12 chervnya odnak podiya yaka bula pov yazana z Rudolfom Gessom 10 travnya koli vin na Messershmitti zdijsniv perelit do Angliyi duzhe zanepokoyila Stalina ta radyanske kerivnictvo Nastup virishili vidklasti do pochatku lipnya Tim chasom u Berlini feldmarshal Kejtel zakinchuye rozrobku kalendarnogo planu stanu prigotuvan do operaciyi Barbarossa Teper vzhe Gitler viperedzhav Stalina U seriyi takozh rozpovidayetsya pro radyansko finsku vijnu ta scenarij vtilennya v zhittya zhorstokogo planu zahoplennya Finlyandiyi Radyanskim Soyuzom Detalnu uvaga pridilyayetsya tomu chomu zh same Stalin ne doviryav informaciyi pro pochatok vijni ni odin z informatoriv ne mig povidomiti tochnu datu vtorgnennya Nimechchini do SRSR 22 chervnya 1941 r rozpochinayetsya nimecko radyanska vijna Cherez absurdnij nakaz Zhukova radyanski chastini yaki roztashovani na kordoni zaplatyat za ce tisyachami zhittiv Prigolomshlive movchannya 22 chervnya 1941 roku o 5 30 ranku nimecke radio povidomilo pro pochatok vijni z SRSR Nevdovzi vsi radiostanciyi svitu povtorili cyu novinu A v Soyuzi pro ce povidomiv tilki opivdni narkom zakordonnih sprav V Molotov Sam Stalin movchav Film rozkrivaye tayemnicyu chomu i yak zhe same nimeckim vijskam vdalosya vzhe v pershi godini vijni otochiti Berestejsku fortecyu V rezultati idiotizmu i boyaguznictva radyanskih generaliv ta polkovnikiv yaki razom zi znachnim osobovim skladom vidijshli v napryamku do Velska sho znahodivsya v 40 km vid kordonu garnizon Berestejskoyi forteci lishivsya sam na sam z vorogom Nastup nashih vijsk napevno stav dlya protivnika cilkovitoyu taktichnoyu nespodivankoyu Peredovi chastini buli zahopleni znenacka i zapituvali komanduvannya pro te sho yim robiti F Galder Bagatotisyachnim garnizonom sho opinivsya u nimeckih leshatah komanduvav major Petro Gavrilov 22 a tankova diviziya sho prikrivala fortecyu z pivdnya bula ponishena nimeckimi chastinami Vpershe u svitovij istoriyi pihotni vijska rozgromili tankovu chastinu za 3 godini Tragediya 1941 roku tilki rozpochinalasya Zgidno z direktivami genshtabu vogon proti nimciv nakazuvalosya ne vidkrivati Lishe komanduyuchij Zahidnim frontom D G Pavlov porushivshi vijskovu subordinaciyu viddav nakaz diyati po bojovomu Odnak cherez direktivu 3 vidanu G Zhukovim armiya rozpochala nastup zgidno z dovoyennim planom Groza Ce prizvelo do spravzhnoyi katastrofi Seriya rozvinchuye mif pro pershij udar yakij skladavsya z togo sho nimecka aviaciya Geringa znishila veliku kilkist sil Chervonoyi armiyi na pochatku vijni u 1941 roci Film dovodit sho navit na teoretichnomu rivni ce bulo nemozhlivo shob zrivnyatisya za kilkistyu ozbroyennya i vijsk lishe odnogo 1 go eshelonu Chervonoyi armiyi kozhen nimeckij bombarduvalnik pid chas pershogo aviaudaru povinen buv znishiti 8 radyanskih litakiv 9 tankiv ta 40 garmat sho ye cilkovitoyu fantastikoyu Najsilnishogo udaru radyanskim vijskam zavdali v pershi zh godini vijni antiradyanski pidpilniki Zahidnoyi Ukrayini Tim chasom doki nimci majzhe bez pereshkod zagliblyuvalisya v til SRSR Stalin viddav nakaz pro povnu okupaciyu Finlyandiyi yake rozpochalosya 25 chervnya Chervona armiya bula cilkovito rozgromlena finskimi mobilnimi chastinami Finlyandiya povernula sobi zemli yaki nalezhali yij do 1940 roku U podalshomu ce stalo odniyeyu z prichin blokadi Leningradu Ne vdayuchis do pershoprichin Na pochatku lipnya 1941 roku Stavka Verhovnogo komanduvannya napravila na front specialnih upovnovazhenih yaki mali viznachiti prichini nevdach na frontah ta ob yektivno visvitliti ce u svoyih donesennyah Cherez kilka dniv pochali nadhoditi pershi zviti yaki pochinalisya zi sliv Ne vdayuchis u pershoprichini togo sho vidbuvayetsya Esli by nemcy zapolnili nashi shtaby shpionami a vojska diversantami esli by bylo massovoe predatelstvo i vragi razrabotali by detalnyj plan razvala nashej armii oni ne dostigli by togo effekta kotoryj byl rezultatom idiotizma tuposti bezotvetstvennosti nachalstva i bespomoshnoj pokornosti soldat M M Nikulin Za pershi tri tizhni vijni 1941 roku Rejh okupuvav teritoriyu plosheyu 700 tis kv km Radyanska armiya za nepovnij misyac vedennya bojovih dij vtratila 12 tis tankiv 4 tis litakiv ta 19 tis garmat Na odin zbitij nimeckij vinishuvach pripadalo p yat znishenih radyanskih litakiv na odnu nimecku garmatu 20 radyanskih na odin tank Vermahtu 33 pidbitih radyanskih Taka statistika vijskovih vtrat ne mala analogiv v istoriyi vijn i ne vkladayetsya v zhodni kanoni vijskovoyi nauki Chervonoarmijci masovo pochali zdavatisya v polon nimcyam ta dezertiruvati z vijska Bagato chastin prosto tikali v til kidayuchi zbroyu i tehniku Lishe trofejnim palnim nimecka armiya zmogla na tretinu vidshkoduvati svoyi vtrati i ce ne vrahovuyuchi miljon odinic trofejnoyi zbroyi ta veliku kilkist vazhkoyi tehniki yaka pishla na ozbroyennya Vermahtu U filmi privodyatsya nimecki vijskovi kinoarhivni dokumenti cih strashnih apokaliptichnih kartin Nemov kartkovij budinok rujnuvalasya vsya politichna sistema komunistichnoyi derzhavi Sami zh komunisti kadroviki ta partrobitniki evakuyuvalisya na shid krayini zabuvshi pro lyudej ta narod yakij voni kinuli naprizvolyashe U cej zhe chas Stalin vidaye nakaz pro zastosuvannya taktiki vipalenoyi zemli Pidrivali cili zhitlovi kvartali u mistah pislya vidstupu Chervonoyi armiyi skladi spalyuvali pshenichni polya U Zaporizhzhi cherez vibuh Dniprogesu zaginulo bilshe 80 tis miscevih zhiteliv Strashnij paradoks polyagav v tomu sho sami nimci sposterigali za cim zhahom sprichinenim vorogami vlasnogo narodu bilshovikami z bezpechnogo beregu Dnipra Nashi soldati prijshli na zemlyu bilshovickogo rayu Ti z nih u kogo v sercyah chi v golovah she zhili komunistichni ideyi povernutsya dodomu v bukvalnomu sensi cogo slova zcilenimi A Gitler 16 lipnya 1941 roku u Chervonij armiyi buv vidnovlenij institut komisariv Inakshe kazhuchi bula vidana direktiva sho dozvolyala znovu provoditi v armiyi totalnu chistku ta povnistyu kontrolyuvati diyi radyanskih oficeriv ta soldat prignichuyuchi yih taktikoyu teroru ta rozstriliv Bagato lyudej prosto ne znali za sho yim voyuvati A nenavist do Stalina ta jogo otochennya bula nastilki velikoyu sho spochatku nimciv civilne naselennya vvazhalo za vizvoliteliv Specialno budut stvoryuvatisya polovi diversijni grupi NKVS sho pronikatimut vglib zahoplenih nimcyami teritorij i znishuvatimut prostih lyudej Vlitku 1941 roku soldati Chervonoyi armiyi masovo zdavalisya v polon Na moment pochatku Smolenskoyi bitvi v nimeckomu poloni utrimuvalosya bilshe 300 tis kolishnih radyanskih vijskovosluzhbovciv Znachna uvaga u filmi pridilyayetsya oboroni Kiyeva u 1941 roci i tij katastrofi yaka sklalasya vnaslidok cogo Za Batkivshinu Za Stalina nemeckie armii voshli na nashu territoriyu kak raskalennyj nozh v maslo Chtoby zatormozit ih dvizhenie ne nashlos drugogo sredstva kak zalit krovyu lezvie etogo nozha Postepenno on nachal rzhavet i tupet i dvigalsya vse medlennej M M Nikulin 16 zhovtnya 1941 roku v Moskvi spalahnula panika pro yaku nikoli ne zgaduvali v oficijnih istorichnih doslidzhennyah tiyeyi vijni i yaka ne bula zafiksovana v zhodnomu kino chi fotodokumenti Togo zh dnya v stolici stalasya she odna malovidoma podiya do majsterni de vigotovlyalisya novi prapori dlya stvorenih gvardijskih divizij osobisto podzvoniv Josip Stalin Za jogo nakazom do zamovlen shvidko vnosilisya zmini Na vsih praporah zamist vishitogo lozungu Za Batkivshinu Za Stalina neobhidno buli zalishiti lishe slova Za Batkivshinu vidkidayuchi zaklik Za Stalina 1 zhovtnya 1941 r nimecka armiya pochinaye nastup na Moskvu Pershij etap operaciyi Tajfun buv strimkim ta naprochud vdalim Na bezmezhnih zahoplenih nimcyami teritoriyah kinute naprizvolyashe civilne naselennya pochalo formuvati zagoni samooboroni yaki zahishalisya vid band dezertiriv a zgodom i vid zagoniv NKVS Nacisti lishe ob yednayut ci miscevi zagoni v policejski pidrozdili 4 zhovtnya nimecki chastini zajnyali mistechko Likot sho pid Bryanskom Zdivovani oficeri Vermahtu pobachili na vulicyah poryadok yakij zabezpechuvavsya ozbroyenimi dobrovolcyami Zgodom zavdyachuyuchi general polkovniku Guderianu yakij ne stav chipati misceve samovryaduvannya bulo sformovano Lokotsku respubliku Na teritoriyi yaku vona zajmala i yaka za rozmirami bula bilshoyu za Belgiyu ne isnuvalo zhodnih nimeckih komendatur Respublika mala svij uryad i ocholyuvav yiyi kolishnij politv yazen Kostyantin Voskobojnik Za chas jogo diyalnosti buli vidnovleni promislovi ustanovi pracyuvalo 9 likaren 37 silskih medpunktiv U kozhnomu seli bula svoya shkola isnuvali navit budinki dlya litnih lyudej ta internati dlya sirit Vijskova administraciya Vermahtu vidznachalasya znachnim liberalizmom u keruvanni zahoplenih teritorij Ale ce ne spodobalosya Gitleru i duzhe kontrastuvalo z jogo oficijnoyu politikoyu ta ideologichnim fanatizmom Tim chasom dedali posilyuvavsya sprotiv radyanskih vijsk nimeckij okupaciyi Soldati vzhe ne povodili sebe yak zagnani ta zalyakani zviri Voni opiralisya vorogovi ta voyuvali I bilisya ne za vozhdya Stalina voni voyuvali za Batkivshinu Analitiki nimeckogo genshtabu chudovo rozumili sho kontrolyuvati taki veletenski za rozmirom teritoriyi nimeckim soldatam ne pid silu Same tomu voni vistupali za sprobu pidirvati Radyanskij Soyuz iz seredini Tvorci filmu rozvinchuyut mif Stalina pro te sho na storoni nimciv voyuvala zhalyugidna kilkist zakolotnikiv Naspravdi lishe rosiyan na boci Vermahtu voyuvalo 400 tis a ukrayinciv bilshe 250 tis I ce ne vrahovuyuchi statistiku shodo inshih nacionalnostej v SRSR Zagalom proti Chervonoyi armiyi vistupilo 1 200 000 soldat Bezgluzda politika Gitlera peretvorila narodi SRSR na zapeklih vorogiv teperishnoyi Nimechchini J V Stalin Takozh rozroblyavsya plan za yakim v rajoni radyanskih koncentracijnih taboriv zasilalosya dekilka desantnih brigad Ale zgodom vid ciyeyi ideyi vidmovilis bo povstala b i tretya sila yaka mogla zmesti i radyansku totalitarnu sistemu i nacistsku Pochinayuchi z oseni 1941 roku nimci pochali povoditi sebe nabagato zhorstokishe iz civilnim naselennyam Voni zalishili kolgospne kripactvo vikoristovuyuchi rabsku sistemu roboti yaka utrimuvalasya masovim terorom U listopadi bulo skasovano nakaz pro zvilnennya vijskovopolonenih i stav zhorstokim rezhim perebuvannya v konctaborah Cherez holod golod ta hvorobi zaginulo bilshe 2 miljoniv lyudej yevrejske naselennya neshadno znishuvalosya a publichni strati zapidozrenih u zv yazkah iz partizanami stali shokom dlya vsih hto chekav vid nimciv nabagato krashoyi politiki anizh tu yaku voni pobachili za Stalina Vijna vzhe jshla na vizhivannya Film rozvinchuye mif pro te sho vijskovi postachannya Radyanskomu Soyuzu vid SShA ta Angliyi ne zigrali suttyevoyi roli v peremozi nad nimeckimi vijskami Naspravdi lend liz na 1945 rik ocinyuvavsya v 11 milyardiv dolariv Syudi vvijshli postavki 12700 tankiv 427 tis avtomobiliv 23 tis parovoziv tosho Bulo postavleno 250 tis tonn alyuminiyu z yakogo vigotovili bilshe 100 tis vinishuvachiv Cya malenka chastka dopomogi soyuznikiv SRSR pohilila vazheli tereziv u bik peremogi Chervonoyi armiyi u nimecko radyanskij vijni Film zavershuyetsya prorochoyu citatoyu z knigi spogadiv frontovika M M Nikulina Te kto pobedil libo polegli na pole boya libo spilis podavlennye poslevoennymi tyagotami Ostalis u vlasti i sohranili sily drugie te kto zagonyal lyudej v lagerya te kto gnal bessmyslennye krovavye ataki Na vojne osobenno otchyotlivo proyavilas podlost bolshevistskogo stroya Kak v mirnoe vremya kaznili samyh chestnyh intelligentnyh i razumnyh lyudej tak i na fronte proishodilo to zhe samoe no v eshe bolee otkrytoj i omerzitelnoj forme Gibli samye chestnye chuvstvovavshie svoyu otvetstvennost pered obshestvom lyudi Nado dumat eta selekciya naroda bomba zamedlennogo dejstviya Ona vzorvyotsya cherez neskolko pokolenij ili v 21 m veke ili v 22 m veke kogda otobrannye i vzleleyannye bolshevikami massa podonkov porodit novoe pokolenie sebe podobnyh Nad filmom pracyuvaliAvtor scenariyu te rezhiser Igor Kobrin Rezhiser kinohroniki Bogdan Kamburov Zvukorezhiser Ganna Maliyenko Dizajn Anton Horolec Montazh Anton Horolec Dmitro Usov Tekst chitali Sergij Ladesov Oleksandr Kochnyev Kompozitor Igor SolomatinVideo1941 Film pershij Groza nad Yevropoyu 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 1941 Film drugij Gonka na viperedzhennya 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 1941 Film tretij Prigolomshlive movchannya 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 1941 Film chetvertij Ne vdayuchis do pershoprichin 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 1941 Film p yatij Za Batkivshinu Za Stalina 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Div takozhVelika Vitchiznyana vijna Nimecko radyanska vijna Sobor na krovi Primitki Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Procitovano 11 bereznya 2013 PosilannyaOficijnij vebsajt studiyi Telekon 30 sichnya 2018 u Wayback Machine