Гвідо д'Ареццо (Ґвідо Аретинський) (лат. Guido Aretinus, італ. Guido d'Arezzo, Guido Aretino; бл. 990 — бл. 1050) — італійський музичний теоретик, один з найвидатніших у добу середньовіччя. Монах-бенедиктинець.
Гвідо д'Ареццо | |
---|---|
лат. Guido Aretinus | |
Народився | 992[4] Ареццо, Тосканська марка, Священна Римська імперія або d, Папська держава |
Помер | 1050[2][3] Ареццо, Тосканська марка, Священна Римська імперія |
Діяльність | теоретик музики, музикознавець, композитор, винахідник, письменник, чернець |
Галузь | музика |
Відомий завдяки | винахідник сучасних нот |
Вчителі | Сильвестр II |
Знання мов | латина[5] |
|
Освіту одержав у монастирі біля Феррарі. Був бенедиктинським ченцем, учителем хорового співу, протягом деякого часу працював у монастирі в Ареццо (Тоскана).
Гвідо д'Ареццо — один з найбільших реформаторів у області музичної практики середньовіччя. Він увів у музичну практику систему сольмізації, 4-х лінійний нотний стан з літерним позначенням висоти звуку на кожній лінії і ключ. Реформа нотного письма Гвідо д'Ареццо створила передумови для точного запису музичних творів, зіграла важливу роль у розвитку композиторської творчості й лягла в основу сучасної нотації. Заміна невменної системи нотації на нову допомогла також скоротити строк навчання півчих — з десяти до двох років. Теоретично обґрунтував систему гексахордів.
У дидактичних цілях (швидке розучування незнайомих пісень) придумав систему сольмізації — (позначається терміном Гвідонова рука), в якій встановив збережені донині складові назви ступенів звукоряду (ut, re, mi, fa, sol, la) на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя «Ut queant laxis»:
- UT queant laxis → до
- REsonare fibris → ре
- MIra gestorum → мі
- FAmuli tuorum → фа
- SOLve polluti → соль
- LAbii reatum → ля
- Sancte Iohannes (Si) → сі
У перекладі з латинської мови: «Щоби слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанне».
Склад «ut» — закритий, проспівати його подібно іншим важко; тому назва першої ноти октави «ut», в XVI столітті замінили на «do».
Праці
- Micrologus id est brevis sermo in musica (бл. 1026) // Мікролог, або Коротке наставляння в музиці
- Prologus in antiphonarium // Пролог до антифонарія
- Regulae rhythmicae // Віршові правила [про музику]
- Epistola de ignoto cantu // Послання про незнайомий розспів
Вшанування
Примітки
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- Encyclopædia Britannica
- opac.vatlib.it
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118543431 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- Почему у музыкальных нот такие странные названия? [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру»(рос.)
Джерела
- Лебедев С. Н. Послание Гвидо: знакомый текст о незнакомом распеве // Научный вестник Московской консерватории, 2015, № 1, с.23-47.(рос.)
- Карцовник В. Г. Звукоряд, монохорд и грамматика. Рукопись трактата Гвидона Аретинского «Микролог» в Санкт-Петербурге. СПб., 2009.(рос.)
- Пушкина Ю. В. Гвидо Аретинский: между мифом и реальностью. Штрихи к биографии // Старинная музыка. 2008. № 4, сс. 4-11. (рос.)
- Поспелова Р. Л. Западная нотация XI—XIV веков. Основные реформы (на материале трактатов). Москва, 2003; (рос.)
- Поспелова Р. Л. Реформа нотации Гвидо Аретинского // Sator tenet opera rotas. Москва, 2003; (рос.)
- Friedrich Wilhelm Bautz: Guido von Arezzo. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 2, Hamm 1990, , Sp. 391—392.
- Richard H. Hoppin, Medieval Music. New York, W.W. Norton & Co., 1978.
Посилання
- Холопов Ю. Н., Поспелова Р. Л. Новации Гвидо Аретинского [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (глава из учебника МГК «Музыкально-теоретические системы») (рос.)
- Пролог к антифонарию (лат. текст) [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Микролог (лат. текст) [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стихотворные правила (лат. текст) [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Послание о незнакомом распеве (лат. текст, в ред. М. Герберта) [ 10 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
- Почему у музыкальных нот такие странные названия? [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кто придумал ноты. Полные названия нот [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кто изобрел нотную грамоту? И что означают ноты от «До» до «Си» [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvido d Arecco Gvido Aretinskij lat Guido Aretinus ital Guido d Arezzo Guido Aretino bl 990 bl 1050 italijskij muzichnij teoretik odin z najvidatnishih u dobu serednovichchya Monah benediktinec Gvido d Areccolat Guido AretinusNarodivsya 992 4 Arecco Toskanska marka Svyashenna Rimska imperiya abo d Papska derzhavaPomer 1050 2 3 Arecco Toskanska marka Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist teoretik muziki muzikoznavec kompozitor vinahidnik pismennik chernecGaluz muzikaVidomij zavdyaki vinahidnik suchasnih notVchiteli Silvestr IIZnannya mov latina 5 Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnik Gvido d Arecco Osvitu oderzhav u monastiri bilya Ferrari Buv benediktinskim chencem uchitelem horovogo spivu protyagom deyakogo chasu pracyuvav u monastiri v Arecco Toskana Gvido d Arecco odin z najbilshih reformatoriv u oblasti muzichnoyi praktiki serednovichchya Vin uviv u muzichnu praktiku sistemu solmizaciyi 4 h linijnij notnij stan z liternim poznachennyam visoti zvuku na kozhnij liniyi i klyuch Reforma notnogo pisma Gvido d Arecco stvorila peredumovi dlya tochnogo zapisu muzichnih tvoriv zigrala vazhlivu rol u rozvitku kompozitorskoyi tvorchosti j lyagla v osnovu suchasnoyi notaciyi Zamina nevmennoyi sistemi notaciyi na novu dopomogla takozh skorotiti strok navchannya pivchih z desyati do dvoh rokiv Teoretichno obgruntuvav sistemu geksahordiv U didaktichnih cilyah shvidke rozuchuvannya neznajomih pisen pridumav sistemu solmizaciyi poznachayetsya terminom Gvidonova ruka v yakij vstanoviv zberezheni donini skladovi nazvi stupeniv zvukoryadu ut re mi fa sol la na osnovi akrovirsha molitvi do Ioanna Hrestitelya Ut queant laxis UT queant laxis do REsonare fibris re MIra gestorum mi FAmuli tuorum fa SOLve polluti sol LAbii reatum lya Sancte Iohannes Si si U perekladi z latinskoyi movi Shobi slugi tvoyi golosami svoyimi zmogli ospivati chudni diyannya tvoyi ochisti grih z nashih zganblenih vust o Svyatij Ioanne Sklad ut zakritij prospivati jogo podibno inshim vazhko tomu nazva pershoyi noti oktavi ut v XVI stolitti zaminili na do PraciMicrologus id est brevis sermo in musica bl 1026 Mikrolog abo Korotke nastavlyannya v muzici Prologus in antiphonarium Prolog do antifonariya Regulae rhythmicae Virshovi pravila pro muziku Epistola de ignoto cantu Poslannya pro neznajomij rozspivVshanuvannya7 veresnya zgaduyetsya shoroku v cerkovnomu kalendari Katolickoyi cerkvi Na chest d Arecco nazvanij na Merkuriyi PrimitkiIstituto dell Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line d Track Q65921422d Track Q3803714 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 opac vatlib it d Track Q84353965 Deutsche Nationalbibliothek Record 118543431 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 Pochemu u muzykalnyh not takie strannye nazvaniya 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Ezhednevnyj poznavatelnyj zhurnal ShkolaZhizni ru ros DzherelaLebedev S N Poslanie Gvido znakomyj tekst o neznakomom raspeve Nauchnyj vestnik Moskovskoj konservatorii 2015 1 s 23 47 ros Karcovnik V G Zvukoryad monohord i grammatika Rukopis traktata Gvidona Aretinskogo Mikrolog v Sankt Peterburge SPb 2009 ros Pushkina Yu V Gvido Aretinskij mezhdu mifom i realnostyu Shtrihi k biografii Starinnaya muzyka 2008 4 ss 4 11 ros Pospelova R L Zapadnaya notaciya XI XIV vekov Osnovnye reformy na materiale traktatov Moskva 2003 ros Pospelova R L Reforma notacii Gvido Aretinskogo Sator tenet opera rotas Moskva 2003 ros Friedrich Wilhelm Bautz Guido von Arezzo In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 2 Hamm 1990 ISBN 3 88309 032 8 Sp 391 392 Richard H Hoppin Medieval Music New York W W Norton amp Co 1978 ISBN 0 393 09090 6PosilannyaHolopov Yu N Pospelova R L Novacii Gvido Aretinskogo 21 veresnya 2016 u Wayback Machine glava iz uchebnika MGK Muzykalno teoreticheskie sistemy ros Prolog k antifonariyu lat tekst 13 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Mikrolog lat tekst 13 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Stihotvornye pravila lat tekst 13 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Poslanie o neznakomom raspeve lat tekst v red M Gerberta 10 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl ros Pochemu u muzykalnyh not takie strannye nazvaniya 1 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Kto pridumal noty Polnye nazvaniya not 21 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Kto izobrel notnuyu gramotu I chto oznachayut noty ot Do do Si 10 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi