Ut queant laxis католицький гімн Івану Хрестителю написаний латинською мовою Традиційно приписується Павлу Диякону ланго

«Ut queant laxis» — католицький гімн Івану Хрестителю, написаний латинською мовою. Традиційно приписується Павлу Диякону, лангобардському історику, який жив у VIII столітті. Автором мелодії гімну нині прийнято вважати Гвідо Аретинського (перша третина ХІ ст.). Перші склади кожного рядка першої строфи гімну (за типом акровіршу) послужили назвами ступенів звукоряду (нот). У традиційній католицькій літургії (див. григоріанський хорал) розспів «Ut queant laxis» приурочений до свята Різдва Івана Хрестителя.

Коротка характеристика

Мелодія

При проблемах гляньте в .

Особливість гімну така, що кожен рядок першої строфи виконується на ступінь вище попередньої. В XI столітті Гвідо Аретинський придумав систему сольмізації, в якій встановив збережені до наших днів складові назви ступенів звукоряду: ут (згодом замінена на до), ре, мі, фа, соль, ля. Спочатку, назв було шість, оскільки Гвідо використовував гексахорд. Склад сі був доданий в XVIII столітті за першими літерами слів Sancte Ioannes. Оскільки закритий склад ут незручно виконувати, в XVII столітті Джованні Баттіста Доні запропонував замінити його на до в честь Господа (лат. Dominus). Він же запропонував сьому сходинку позначати складом бі.

Текст

Ut queant laxis

Перша строфа гімну

При проблемах гляньте в .

Перша строфа:

Ut queant laxis

resonare fibris,

Mira gestorum

famuli tuorum,

Solve polluti

labii reatum,

Sancte Iohannes.

Переклад

Щоб слуги твої

голосами своїми

змогли оспівати

дивні діяння твої,

очисти гріх

з наших зганьблених вуст,

о, Святий Іоанн.

Примітки

Лебедєв С. Н. Послання Гвідо: знайомий текст про незнайомому розспіви // Науковий вісник Московської консерваторії, 2015, № 1, с. 33.
Liber usualis, p.1504-1505 (розспів Гвідо другого тону).
Рідше на те саме свято використовується інша (не приналежна Гвідо) мелодія — четвертого тону; див., наприклад, в айнзидельнском монастирському антифонарии (Antiphonarium Eremi Beatae Mariae Близько.

Література

Chailley J. Ut queant laxis et les origines de la gamme // Acta musicologica 56 (1984), p.48-69.
Лебедев С.Н. Послание Гвидо: знакомый текст о незнакомом распеве // Научный вестник Московской консерватории, 2015, № 1, с.23-47 (русский перевод «Послания» с комментариями).

Посилання

стаття [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.] в Choral Public Domain Library (англ.)(англ.)
стаття в Католицькій Енциклопедії [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)(англ.)

[1] Лебедєв С. Н. Послання Гвідо: знайомий текст про незнайомому розспіви // Науковий вісник Московської консерваторії, 2015, № 1, с. 33.

[2] Liber usualis, p.1504-1505 (розспів Гвідо другого тону).

[3] Рідше на те саме свято використовується інша (не приналежна Гвідо) мелодія — четвертого тону; див., наприклад, в айнзидельнском монастирському антифонарии (Antiphonarium Eremi Beatae Mariae Близько.