У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґалаґан Галаган Іван Григорович 1740 або 1739 1789 прилуцький полковни

В юні літа Іван Галаган служив в козацькому війську, де здобув чин бунчукового товариша (1763), а відтак «за дорученням» батька очолив Прилуцький полк. У 1780 рр. служив повітовим суддею в Прилуках. У Сокиринцях Іван Григорович побудував новий двоповерховий дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті.

Одружився Іван Григорович в 1754 році на чотирнадцятирічній дочці київського полковника, племінниці гетьмана Кирила Розумовського Катерині Юхимівні Дараган, яка згодом отримала від батька і братів у спадок величезні багатства, однак шлюб цей був нещасливим, — вже маючи трьох дітей, подружжя роз'їхалося. Ґалаґан хотів навіть офіційно розлучитися, однак дружина розлучення не дала. Іван Григорович часто хворів, жив тихо.

Помер в 1789 році, залишивши синові 6000 душ кріпаків.

Його дружина після розриву купила невеличкий маєток в Івківцях під Прилуками і прожила там багато років. В цей час померли два її брата і їй з сестрою (княгиня Хованська) дісталися великі і багаті маєтки на Полтавщині і Чернігівщині (Лемеші, Михайлівка, Мостище, Рудьківка, Данівка, Покорщина). Катерина Юхимівна з дітьми переїхала в Покорщину під Козельцем і зажила на широку ногу, оточивши себе слугами і безліччю декоративних собачок. Розмовляла тільки на «малоросійському діалекті». Померла вона у 83 роки в 1823 році і похована в Георгіївському монастирі у Данівці поблизу Козельця. Іван Григорович Ґалаґан помер в 1789 році, поховали його біля «домової» церкви у Сокиринському саду.

Сім'я

Дружина — Катерина Юхимівна Дараган, донька полковника Юхима Дарагана, племінниця гетьмана Кирила Розумовського.
Син — (1768—1803), навчався у Лейпцигу. Поселився у Сокиринцях, одружився з дочкою Милорадовича Іриною Антонівною. Побудував кам'яну церкву у Сокиринцях.
Доньки — Віра і Уляна, вийшли заміж за сербів Федора Чорбу і Івана Стоянова.

Батько, Григорій Гнатович
початок 1760-х років, автор невідомий
Дружина, Катерина Юхимівна
кінець XVIII століття, автор невідомий
Син,
початок 1790-х років, автор невідомий
Григорій Іванович
1795 або 1796 рік, автор невідомий
Невістка, Ірина Милорадович, дружина Григорія Івановича
початок 1790-х років, автор кріпак Федір Землюков

Примітки

Степанов В. П. Русское служилое дворянство 2-й пол. XVIII в. СПб., 2000: С. 82-431, 83-444, 84-437.

Література

Модзалевский, В. Л. , Киев, 1908.
Видайчук, Тетяна Леонідівна. «Записки» І.Г. Галагана — малодосліджена пам’ятка староукраїнської мови XVIII ст. [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.], С. 100-105 [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // . Матеріали міжнародної наукової конференції. – КУБГ, 2013. – 315 с.
Горобець В. Й. [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] Недосліджена пам’ятка мови і культури XVIII ст. // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2002. – Вип. 6. – С. 34-39
«Записки поседневніи» І. Г. Галагана. Книга І. Рукопис, 90 арк. / Інститут рукописів НБУ ім. В. І. Вернадського, ф. І, № 1043. // Книга ІІ. Рукопис, 98 арк. / там же, ф. І, № 3421.

[1] Степанов В. П. Русское служилое дворянство 2-й пол. XVIII в. СПб., 2000: С. 82-431, 83-444, 84-437.