Григо́рій Галага́н (20 листопада 1716 — 24 грудня 1777) — український політичний діяч доби Гетьманщини. Полковник Прилуцького адміністративного полку (1739–1763). Член Генеральної військової канцелярії Гетьманщини. Автор спогадів.
Григорій Гнатович Галаган | ||
Невідомий художник. Портрет Григорія Гнатовича Ґалаґана. Близько 1740 р. Полотно, олія. ЧОХМ. | ||
Родовий герб Гіпоцентавр | ||
| ||
---|---|---|
1739 — 1764 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Іван Галаган | |
Народження: | 20 листопада 1716 Сокиринці | |
Смерть: | 24 грудня 1777 (61 рік) Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область | |
Освіта: | Києво-Могилянська академія | |
Рід: | Ґалаґани | |
Батько: | Гнат Іванович Ґалаґан | |
Мати: | Олена Тадрина | |
Діти: | Іван, Олена | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з козацької старшини. Син чигиринського, прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана та Олени Антонівни Тадрини, онуки київського війта Ждана Тадрини. Навчався у Києво-Могилянській академії. З 1740 року — прилуцький полковник. Учасник військових походів: Дністровського 1738 року, Азовського 1741 року, Пруського 1760 під час Семирічної війни.
Учасник коронації імператриці Єлизавети I у Москві 1742.
1750 року Григорій Ґалаґан брав участь у засіданні ради у Глухові з приводу затвердження Кирила Розумовського гетьманом України. Від гетьмана Кирила Розумовського 1752 одержав універсал на місто Варву й низку сіл: Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші. Володів понад 4 тисяч кріпаків.
1750 року призначений членом Генеральної військової канцелярії. У 1763 році Григорій Ґалаґан відійшов від урядової роботи, передавши владу сину Івану.
1771 року залишив автобіографічні спогади «Жизнь моя». Похований у своєму маєтку в селі Сокиринці (тепер Чернігівської області).
Портрети
На сьогодні в зібраннях Чернігівського обласного художнього музею збереглись два прижиттєвих портрети полковника з родинної колекції в Сокиринцях.
Перший портрет було намальовано приблизно 1740 р. де молодий полковник був вдягнений в угорський однострій, а саме дулам — угорську однобортну куртку короткого обтяжного крою з вузькими рукавами і сторчовим коміром. Другий портрет так само був поясним офіційно-представницьким, але Григорій Галаган тут зображений в козацько-старшинському однострої з кунтушем зміненим на кирею темного сукна.
Примітки
- Портрети XVIII ст. з фамільної галереї Ґалаґанів: соціокультурна динаміка у візуальних образах історії
Джерела
- Григорій Ґалаґан [ 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Galaga n 20 listopada 1716 24 grudnya 1777 ukrayinskij politichnij diyach dobi Getmanshini Polkovnik Priluckogo administrativnogo polku 1739 1763 Chlen Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi Getmanshini Avtor spogadiv Grigorij Gnatovich GalaganGrigorij Gnatovich GalaganNevidomij hudozhnik Portret Grigoriya Gnatovicha Galagana Blizko 1740 r Polotno oliya ChOHM Rodovij gerb Gipocentavr Priluckij polkovnik 1739 1764 Poperednik Nastupnik Ivan Galagan Narodzhennya 20 listopada 1716 1716 11 20 SokirinciSmert 24 grudnya 1777 1777 12 24 61 rik Sokirinci Sribnyanskij rajon Chernigivska oblastOsvita Kiyevo Mogilyanska akademiyaRid GalaganiBatko Gnat Ivanovich GalaganMati Olena TadrinaDiti Ivan Olena Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Galagan ZhittyepisPohodiv z kozackoyi starshini Sin chigirinskogo priluckogo polkovnika Gnata Ivanovicha Galagana ta Oleni Antonivni Tadrini onuki kiyivskogo vijta Zhdana Tadrini Navchavsya u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Z 1740 roku priluckij polkovnik Uchasnik vijskovih pohodiv Dnistrovskogo 1738 roku Azovskogo 1741 roku Pruskogo 1760 pid chas Semirichnoyi vijni Uchasnik koronaciyi imperatrici Yelizaveti I u Moskvi 1742 1750 roku Grigorij Galagan brav uchast u zasidanni radi u Gluhovi z privodu zatverdzhennya Kirila Rozumovskogo getmanom Ukrayini Vid getmana Kirila Rozumovskogo 1752 oderzhav universal na misto Varvu j nizku sil Ozeryani Rudivku Digtyari Sokirinci ta inshi Volodiv ponad 4 tisyach kripakiv 1750 roku priznachenij chlenom Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi U 1763 roci Grigorij Galagan vidijshov vid uryadovoyi roboti peredavshi vladu sinu Ivanu 1771 roku zalishiv avtobiografichni spogadi Zhizn moya Pohovanij u svoyemu mayetku v seli Sokirinci teper Chernigivskoyi oblasti PortretiNa sogodni v zibrannyah Chernigivskogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu zbereglis dva prizhittyevih portreti polkovnika z rodinnoyi kolekciyi v Sokirincyah Pershij portret bulo namalovano priblizno 1740 r de molodij polkovnik buv vdyagnenij v ugorskij odnostrij a same dulam ugorsku odnobortnu kurtku korotkogo obtyazhnogo kroyu z vuzkimi rukavami i storchovim komirom Drugij portret tak samo buv poyasnim oficijno predstavnickim ale Grigorij Galagan tut zobrazhenij v kozacko starshinskomu odnostroyi z kuntushem zminenim na kireyu temnogo sukna PrimitkiPortreti XVIII st z familnoyi galereyi Galaganiv sociokulturna dinamika u vizualnih obrazah istoriyiDzherelaGrigorij Galagan 20 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi