Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґазах азерб Qazax місто на заході Азербайджану адміністративний центр Ґазахського району Розташоване на річці Акстафа на

Ґазах

Ґазах

Ґазах (азерб. Qazax) — місто на заході Азербайджану, адміністративний центр Ґазахського району. Розташоване на річці Акстафа, на висоті 323 м над рівнем моря, за 9 км на північний захід від залізничної станції Агстафа.

Ґазах
рос. Казах
рос. Новая Акстафа (1939)
рос. Казах (1959)
image
Основні дані
41°05′36″ пн. ш. 45°21′58″ сх. д. / 41.09333333336077487° пн. ш. 45.36611111113877826° сх. д. / 41.09333333336077487; 45.36611111113877826Координати: 41°05′36″ пн. ш. 45°21′58″ сх. д. / 41.09333333336077487° пн. ш. 45.36611111113877826° сх. д. / 41.09333333336077487; 45.36611111113877826
Країна image Азербайджан
Адмінодиниця Ґазахський район
d
Q121781823?
Столиця для d і Ґазахський район
Засновано 1909
Площа 10 км²
Населення 28 000 осіб (2019)
Висота НРМ 381 ± 1 м
Міста-побратими Тракай (2017)[1][2]
Часовий пояс
GeoNames 585226
OSM ↑3963560 ·R (Ґазахський район, Ґазахський повіт, Q121781823)
Поштові індекси AZ 3500
Міська влада
Мапа
image Ґазах у Вікісховищі

Історія

У давнину Ґазахський район був частиною провінції Утік Королівства Вірменія до 387 р. н. е. Греко-римські історики від II століття до н. е. до IV століття н. е. стверджують, що Утік був провінцією Вірменії, з річкою Кура, що розділяла Вірменію та Албанію.

У XVIII столітті Ґазах був столицею [az]. В Російській імперії Ґазах був адміністративним центром [az]Єлізаветпольської губернії, за 10 км (9 верст) від станції Агстафа Закавказької залізниці і за 104 км (97½ вер.) від міста Єлизаветполя.

1909 року Казах отримує статус міста. 1918 року в місті на базі азербайджанського відділення Закавказької учительській семінарії міста Горі створено [ru], першим директором якої став [ru].

image
Викладачі та випускники в 1924 році

Від 1930 року — адміністративний центр Ґазахського району Азербайджану. Ґазах був переданий Азербайджанській РСР без особливого опору, хоча важко переоцінити його стратегічне значення для сучасних регіональних комунікаційних та енергетичних проєктів Азербайджан — Грузія — Туреччина.

У липні 2020 року Ґазах став місцем сутичок з Вірменією.

Економіка

image
Килим XVIII століття з Ґазаха. , Стамбул

У місті розташовані килимова, бавовнопрядильна фабрика, а також підприємства харчової промисловості, сільськогосподарський технікум, медичне училище, народний театр. Ще в радянські роки Ґазах вважався центром виготовлення килимів з високим ворсом.

Населення

За переписом населення Російської імперії 1897 року в Ґазасі мешкало 1769 осіб, з яких 802 (45,3 %) вірмени, 601 (34 %) азербайджанці (в джерелі — «татари»), 200 (11,3 %) росіян, 60 (3,4 %) грузинів, 45 (2,5 %) українців та інші. За даними «Кавказького календаря» на 1912 рік, у місті Ґазах мешкало 1050 осіб, переважно азербайджанці, зазначені «татарами». 1970 року в місті мешкало близько 13 000 осіб, 1991 року — близько 19 300 осіб. До 2013 року в Ґазасі мешкало близько 21 000 осіб (10 200 чоловіків і 10 800 жінок).

Основними заняттями населення є виготовлення килимів і конярство (порода [ru]).

Культура

Особливу увагу привертають печери Дамджили і Дашсалахли, які знаходяться на горі Авей. В результаті археологічних розкопок в печерах були виявлені вироби, що належать до епох палеоліту, неоліту, середніх віків. Згодом ця територія перетворилася в Державний історико-культурний заповідник.

Перша на території Азербайджану відкрилася в місті Ґазах у 1918 році.

В культурі міста особливе місце займає поезія ашугів.

Пам'ятки

  • Історико-краєзнавчий музей
  • Фортеця Геязен — за 15 км на захід від міста
  • Дамджили булаги (джерело)
  • Меморіальний комплекс Деде Коркуд
  • Музей Молли Панаха Вагіфа і Молли Велі Відаді
  • Державна картинна галерея
  • Ґазахський державний драматичний театр
  • Мечеть Джума
  • Вірменська [ru]
  • Російська православна церква
  • Пам'ятник [ru]
  • Пам'ятник [ru]
  • Центр імені Гейдара Алієва (бібліотека, музей і планетарій).
  • Парк Матері та дитини
  • Парк просвітителів
  • Парк імені Ісмаїла Шихли
  • Парк імені Гейдара Алієва
  • Штучне озеро
  • Пам'ятник

Див. також

Примітки

  1. http://www.trakai.lt/index.php?813797980
  2. https://www.trakai.lt/gyventojams/tarptautinis-bendradarbiavimas/miestai-partneriai/631
  3. Strabo, Geography, 11.14.4, http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext?doc=Perseus:text:1999.01.0198&loc=11.14.1 [Архівовано 2012-12-12 у Archive.is]
  4. Pliny the Elder, "The Natural history ", 6.39: «..the tribe of Albanians settled on the Caucasian mountains, reaches … the river Kir making border of Armenia and Iberia»
  5. Claudius Ptolemy, «Geography» 5.12: «Armenia is located from the north to a part of Colchida, Iberia and Albania along the line, which goes through the river Kir (Kura)»
  6. [ Казах] — стаття з
  7. (рос.). geogoroda.ru. 12 червня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2018.
  8. Harutyunyan, Sargis; Danielyan, Emil. Armenia-Azerbaijan Border 'Calm' After Deadly Clashes. azatutyun.am. (RFE/RL). Архів оригіналу за 5 August 2020. Процитовано 5 серпня 2020. ...the border between Armenia’s northern Tavush province and the Tovuz district in Azerbaijan, the scene of the clashes.
  9. Казах // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  10. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Т. 63. Елизаветпольская губерния. / Под ред. . — СПб., 1904. — С. 60. Казахский уезд, 1897 год. [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  11. . Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 29 травня 2013.
  13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2018. Процитовано 9 листопада 2020. (рос.)
  14. . Города мира (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gazah azerb Qazax misto na zahodi Azerbajdzhanu administrativnij centr Gazahskogo rajonu Roztashovane na richci Akstafa na visoti 323 m nad rivnem morya za 9 km na pivnichnij zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Agstafa Gazah ros Kazah ros Novaya Akstafa 1939 ros Kazah 1959 Osnovni dani41 05 36 pn sh 45 21 58 sh d 41 09333333336077487 pn sh 45 36611111113877826 sh d 41 09333333336077487 45 36611111113877826 Koordinati 41 05 36 pn sh 45 21 58 sh d 41 09333333336077487 pn sh 45 36611111113877826 sh d 41 09333333336077487 45 36611111113877826Krayina AzerbajdzhanAdminodinicya Gazahskij rajon d Q121781823 Stolicya dlya d i Gazahskij rajonZasnovano 1909Plosha 10 km Naselennya 28 000 osib 2019 Visota NRM 381 1 mMista pobratimi Trakaj 2017 1 2 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 585226OSM 3963560 R Gazahskij rajon Gazahskij povit Q121781823 Poshtovi indeksi AZ 3500Miska vladaMapa Gazah u VikishovishiIstoriyaU davninu Gazahskij rajon buv chastinoyu provinciyi Utik Korolivstva Virmeniya do 387 r n e Greko rimski istoriki vid II stolittya do n e do IV stolittya n e stverdzhuyut sho Utik buv provinciyeyu Virmeniyi z richkoyu Kura sho rozdilyala Virmeniyu ta Albaniyu U XVIII stolitti Gazah buv stoliceyu az V Rosijskij imperiyi Gazah buv administrativnim centrom az Yelizavetpolskoyi guberniyi za 10 km 9 verst vid stanciyi Agstafa Zakavkazkoyi zaliznici i za 104 km 97 ver vid mista Yelizavetpolya 1909 roku Kazah otrimuye status mista 1918 roku v misti na bazi azerbajdzhanskogo viddilennya Zakavkazkoyi uchitelskij seminariyi mista Gori stvoreno ru pershim direktorom yakoyi stav ru Vikladachi ta vipuskniki v 1924 roci Vid 1930 roku administrativnij centr Gazahskogo rajonu Azerbajdzhanu Gazah buv peredanij Azerbajdzhanskij RSR bez osoblivogo oporu hocha vazhko pereociniti jogo strategichne znachennya dlya suchasnih regionalnih komunikacijnih ta energetichnih proyektiv Azerbajdzhan Gruziya Turechchina U lipni 2020 roku Gazah stav miscem sutichok z Virmeniyeyu EkonomikaKilim XVIII stolittya z Gazaha Stambul U misti roztashovani kilimova bavovnopryadilna fabrika a takozh pidpriyemstva harchovoyi promislovosti silskogospodarskij tehnikum medichne uchilishe narodnij teatr She v radyanski roki Gazah vvazhavsya centrom vigotovlennya kilimiv z visokim vorsom NaselennyaZa perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v Gazasi meshkalo 1769 osib z yakih 802 45 3 virmeni 601 34 azerbajdzhanci v dzhereli tatari 200 11 3 rosiyan 60 3 4 gruziniv 45 2 5 ukrayinciv ta inshi Za danimi Kavkazkogo kalendarya na 1912 rik u misti Gazah meshkalo 1050 osib perevazhno azerbajdzhanci zaznacheni tatarami 1970 roku v misti meshkalo blizko 13 000 osib 1991 roku blizko 19 300 osib Do 2013 roku v Gazasi meshkalo blizko 21 000 osib 10 200 cholovikiv i 10 800 zhinok Osnovnimi zanyattyami naselennya ye vigotovlennya kilimiv i konyarstvo poroda ru KulturaOsoblivu uvagu privertayut pecheri Damdzhili i Dashsalahli yaki znahodyatsya na gori Avej V rezultati arheologichnih rozkopok v pecherah buli viyavleni virobi sho nalezhat do epoh paleolitu neolitu serednih vikiv Zgodom cya teritoriya peretvorilasya v Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Persha na teritoriyi Azerbajdzhanu vidkrilasya v misti Gazah u 1918 roci V kulturi mista osoblive misce zajmaye poeziya ashugiv Pam yatki Istoriko krayeznavchij muzej Fortecya Geyazen za 15 km na zahid vid mista Damdzhili bulagi dzherelo Memorialnij kompleks Dede Korkud Muzej Molli Panaha Vagifa i Molli Veli Vidadi Derzhavna kartinna galereya Gazahskij derzhavnij dramatichnij teatr Mechet Dzhuma Virmenska ru Rosijska pravoslavna cerkva Pam yatnik ru Pam yatnik ru Centr imeni Gejdara Aliyeva biblioteka muzej i planetarij Park Materi ta ditini Park prosvititeliv Park imeni Ismayila Shihli Park imeni Gejdara Aliyeva Shtuchne ozero Pam yatnikDiv takozhGazahskij rajon Azerbajdzhan Administrativno teritorialnij podil Azerbajdzhanu Damdzhili pechera Chervonij mist kordon Primitkihttp www trakai lt index php 813797980 https www trakai lt gyventojams tarptautinis bendradarbiavimas miestai partneriai 631 Strabo Geography 11 14 4 http www perseus tufts edu cgi bin ptext doc Perseus text 1999 01 0198 amp loc 11 14 1 Arhivovano 2012 12 12 u Archive is Pliny the Elder The Natural history 6 39 the tribe of Albanians settled on the Caucasian mountains reaches the river Kir making border of Armenia and Iberia Claudius Ptolemy Geography 5 12 Armenia is located from the north to a part of Colchida Iberia and Albania along the line which goes through the river Kir Kura Kazah stattya z ros geogoroda ru 12 chervnya 2016 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 30 veresnya 2018 Harutyunyan Sargis Danielyan Emil Armenia Azerbaijan Border Calm After Deadly Clashes azatutyun am RFE RL Arhiv originalu za 5 August 2020 Procitovano 5 serpnya 2020 the border between Armenia s northern Tavush province and the Tovuz district in Azerbaijan the scene of the clashes Kazah Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g T 63 Elizavetpolskaya guberniya Pod red SPb 1904 S 60 Kazahskij uezd 1897 god 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 lipnya 2015 Procitovano 29 travnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2018 Procitovano 9 listopada 2020 ros Goroda mira ros Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 30 veresnya 2018 PosilannyaKazah Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kazah Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ