Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Червоний міст азерб Qırmızı Körpü груз წითელი ხიდი Tsiteli Khidi міст через річку Храмі в нейтральній прикордонній смузі

Червоний міст (кордон)

Червоний міст (кордон)

Червоний міст (азерб. Qırmızı Körpü, груз. წითელი ხიდი, Tsiteli Khidi) — міст через річку Храмі в нейтральній прикордонній смузі між Грузією та Азербайджаном. Розташований на дорозі між Тбілісі і Гянджею. Цінна пам'ятка середньовічної архітектури XVII століття. Міст використовувався до 1998 року, коли в рамках програми [ru] побудували новий, значно ширший міст.

Червоний міст
image
41°19′45″ пн. ш. 45°04′23″ сх. д. / 41.32922222224977560° пн. ш. 45.07311111113877189° сх. д. / 41.32922222224977560; 45.07311111113877189Координати: 41°19′45″ пн. ш. 45°04′23″ сх. д. / 41.32922222224977560° пн. ш. 45.07311111113877189° сх. д. / 41.32922222224977560; 45.07311111113877189
Країнаimage Азербайджан і image Грузія
Типd
Дата заснування17 століття
image
image
Червоний міст
Червоний міст (Азербайджан)
image
image
Червоний міст
Червоний міст (Грузія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Назва

Найменування Червоний мосту дали росіяни за кольором цегли, з якої він побудований. Азербайджанською («по-татарськи» згідно з термінологією XIX століття) міст називався Сынех-керпі, грузинською — Гатехілі-хіді і вірменською — Каотрац-кормунг, що означало Зламаний міст, тобто міст, побудований на місці колишнього мосту. В Азербайджані міст офіційно так і називається — «Sınıq-körpü», тобто «Зламаний міст».

Історія

Достеменно відомо про існування на цьому місці мосту вже в XII столітті, залишки опор якого видно трохи нижче за течією річки. Нинішній міст побудовано в XVII столітті під час правління грузинського царя Ростома. Технікою кладки цегляних склепінь і декоративною розробкою склепінь внутрішніх приміщень міст дуже близький до іранських мостів дещо ранішого часу. В 1647 році міст реконструйовано.

Форму склепінь мосту значною мірою визначали характер робіт і прагнення до полегшення кружал. Для цього щокові частини зводу будувалися в чотири кільця на легких кружалах, потрібних лише для кладки першого кільця, яке слугувало опорою наступних. Середня ж частина поперечного перерізу зводу будувалася без кружал. Для цього нижнє кільце середньої частини клали паралельно щоці склепіння з поздовжніх рядів цегли, що поступово прикріплювалися до неї розчином. Поверх цього кільця інші клалися вже звичайним способом.

У 1960-х роках на правобережному стоя́ні, розташованому на азербайджанському березі річки, побудовано ресторан «Дружба». Лівобережний стоян, розташований з грузинської сторони, місцевий радгосп надбудував і використовував як приміщення для робітників. У 1990-ті роки поруч з мостом розташовувався великий ринок, керований азербайджанцями з грузинського міста Марнеулі і прилеглих до нього сіл. Ринок закрито навесні 2006 року.

2001 року розпорядженням Кабінету міністрів Азербайджанської Республіки № 132 міст включено до списку охоронюваних державою об'єктів і оголошено «архітектурною пам'яткою історії та культури світового значення».

Конструкція

Міст чотирипрогінний арковий. Схема розбивки на прольоти: 8,2+16,1+8+26,1 м. Арки складено з цегли, основу стоянів і проміжних опор облицьовано тесаним алгетським андезитом. Опори мосту мають розвинені випускні п'яти, складені з похилих рядів цегли без кружал, що скоротило прогони склепінь. Загальна довжина моста становить 175 м, ширина — 4,3 м в середині моста і 11,7 м при в'їздах.

image Зовнішні зображення
image Фасад і план моста

Тимпани мосту полегшено облаштуванням усередині надзвідної будівлі трьох поздовжніх склепінчастих галерей. По кінцях їх на опорах облаштовано крите приміщення з балконами, що виходять на річку, куди з галерей ведуть сходи. Ці приміщення, ймовірно, призначалися для сторожа або збирача плати за проїзд по мосту. Всередині сточнів моста було облаштовано два караван-сараї. Площа приміщень, обладнаних камінами, становила близько 300 м2.

Примітки

  1. Черников, 1863, с. 33.
  2. Квезерели-Копадзе Н. И. Два моста античной эпохи в Грузии // Дзеглис мегобари. — Тб., 1971. — Вип. 27—28 (17 липня). — С. 40—41, 108. з джерела 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
  3. П.Семенов. Красный мост // Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том II. — Санкт-Петербург, 1865. — С. 773.
  4. (азерб.). e-qanun.az. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 17 жовтня 2019.
  5. История искусства народов СССР: Искусство XIV-XVII веков / Под ред. Н. А. Езерской и О. И. Сопоцинского. — М. : Изобразительное искусство, 1974. — Т. 3. — С. 273.
  6. Щусев П. В. Мосты и их архитектура. — М. : Гос. изд-во лит. по стр-ву и архитектуре, 1953. — С. 186.
  7. Azerbaijan with excursions to Georgia. — third edition. — Trailblazer Publications, 2004. — С. 265.(англ.)
  8. Усейнов, Саламзаде, Бретаницкий, 1963, с. 106.
  9. Беридзе, 1967, с. 65.
  10. Черников, 1863, с. 34.

Література

  • Квезерели-Копадзе Н. И. Гатехили хиди (Красный мост) : Ист. и техн. очерк. — Тб. : Техника да шрома, 1956. — 60 с.
  • Беридзе В. В. Грузинская архитектура с древнейших времен до начала XX века. — Тб. : Литература да хеловнеба, 1967. — С. 65.
  • Усейнов М. А., Саламзаде А. В., Бретаницкий Л. С. История архитектуры Азербайджана. — М. : Госстройиздат, 1963. — С. 106.
  • А. Черников. Древние мосты в Закавказском крае // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1863. — Т. 41. Кн.5 (сентябрь-октябрь). — С. 32—35. з джерела 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chervonij mist azerb Qirmizi Korpu gruz წითელი ხიდი Tsiteli Khidi mist cherez richku Hrami v nejtralnij prikordonnij smuzi mizh Gruziyeyu ta Azerbajdzhanom Roztashovanij na dorozi mizh Tbilisi i Gyandzheyu Cinna pam yatka serednovichnoyi arhitekturi XVII stolittya Mist vikoristovuvavsya do 1998 roku koli v ramkah programi ru pobuduvali novij znachno shirshij mist Chervonij mist41 19 45 pn sh 45 04 23 sh d 41 32922222224977560 pn sh 45 07311111113877189 sh d 41 32922222224977560 45 07311111113877189 Koordinati 41 19 45 pn sh 45 04 23 sh d 41 32922222224977560 pn sh 45 07311111113877189 sh d 41 32922222224977560 45 07311111113877189Krayina Azerbajdzhan i GruziyaTipdData zasnuvannya17 stolittyaChervonij mistChervonij mist Azerbajdzhan Pokazati na mapi AzerbajdzhanChervonij mistChervonij mist Gruziya Pokazati na mapi Gruziya Mediafajli u VikishovishiNazvaNajmenuvannya Chervonij mostu dali rosiyani za kolorom cegli z yakoyi vin pobudovanij Azerbajdzhanskoyu po tatarski zgidno z terminologiyeyu XIX stolittya mist nazivavsya Syneh kerpi gruzinskoyu Gatehili hidi i virmenskoyu Kaotrac kormung sho oznachalo Zlamanij mist tobto mist pobudovanij na misci kolishnogo mostu V Azerbajdzhani mist oficijno tak i nazivayetsya Siniq korpu tobto Zlamanij mist IstoriyaDostemenno vidomo pro isnuvannya na comu misci mostu vzhe v XII stolitti zalishki opor yakogo vidno trohi nizhche za techiyeyu richki Ninishnij mist pobudovano v XVII stolitti pid chas pravlinnya gruzinskogo carya Rostoma Tehnikoyu kladki ceglyanih sklepin i dekorativnoyu rozrobkoyu sklepin vnutrishnih primishen mist duzhe blizkij do iranskih mostiv desho ranishogo chasu V 1647 roci mist rekonstrujovano Formu sklepin mostu znachnoyu miroyu viznachali harakter robit i pragnennya do polegshennya kruzhal Dlya cogo shokovi chastini zvodu buduvalisya v chotiri kilcya na legkih kruzhalah potribnih lishe dlya kladki pershogo kilcya yake sluguvalo oporoyu nastupnih Serednya zh chastina poperechnogo pererizu zvodu buduvalasya bez kruzhal Dlya cogo nizhnye kilce serednoyi chastini klali paralelno shoci sklepinnya z pozdovzhnih ryadiv cegli sho postupovo prikriplyuvalisya do neyi rozchinom Poverh cogo kilcya inshi klalisya vzhe zvichajnim sposobom U 1960 h rokah na pravoberezhnomu stoya ni roztashovanomu na azerbajdzhanskomu berezi richki pobudovano restoran Druzhba Livoberezhnij stoyan roztashovanij z gruzinskoyi storoni miscevij radgosp nadbuduvav i vikoristovuvav yak primishennya dlya robitnikiv U 1990 ti roki poruch z mostom roztashovuvavsya velikij rinok kerovanij azerbajdzhancyami z gruzinskogo mista Marneuli i prileglih do nogo sil Rinok zakrito navesni 2006 roku 2001 roku rozporyadzhennyam Kabinetu ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki 132 mist vklyucheno do spisku ohoronyuvanih derzhavoyu ob yektiv i ogolosheno arhitekturnoyu pam yatkoyu istoriyi ta kulturi svitovogo znachennya KonstrukciyaMist chotiriproginnij arkovij Shema rozbivki na proloti 8 2 16 1 8 26 1 m Arki skladeno z cegli osnovu stoyaniv i promizhnih opor oblicovano tesanim algetskim andezitom Opori mostu mayut rozvineni vipuskni p yati skladeni z pohilih ryadiv cegli bez kruzhal sho skorotilo progoni sklepin Zagalna dovzhina mosta stanovit 175 m shirina 4 3 m v seredini mosta i 11 7 m pri v yizdah Zovnishni zobrazhennya Fasad i plan mosta Timpani mostu polegsheno oblashtuvannyam useredini nadzvidnoyi budivli troh pozdovzhnih sklepinchastih galerej Po kincyah yih na oporah oblashtovano krite primishennya z balkonami sho vihodyat na richku kudi z galerej vedut shodi Ci primishennya jmovirno priznachalisya dlya storozha abo zbiracha plati za proyizd po mostu Vseredini stochniv mosta bulo oblashtovano dva karavan sarayi Plosha primishen obladnanih kaminami stanovila blizko 300 m2 PrimitkiChernikov 1863 s 33 Kvezereli Kopadze N I Dva mosta antichnoj epohi v Gruzii Dzeglis megobari Tb 1971 Vip 27 28 17 lipnya S 40 41 108 z dzherela 9 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 P Semenov Krasnyj most Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj Imperii Tom II Sankt Peterburg 1865 S 773 azerb e qanun az Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Istoriya iskusstva narodov SSSR Iskusstvo XIV XVII vekov Pod red N A Ezerskoj i O I Sopocinskogo M Izobrazitelnoe iskusstvo 1974 T 3 S 273 Shusev P V Mosty i ih arhitektura M Gos izd vo lit po str vu i arhitekture 1953 S 186 Azerbaijan with excursions to Georgia third edition Trailblazer Publications 2004 S 265 angl Usejnov Salamzade Bretanickij 1963 s 106 Beridze 1967 s 65 Chernikov 1863 s 34 LiteraturaKvezereli Kopadze N I Gatehili hidi Krasnyj most Ist i tehn ocherk Tb Tehnika da shroma 1956 60 s Beridze V V Gruzinskaya arhitektura s drevnejshih vremen do nachala XX veka Tb Literatura da helovneba 1967 S 65 Usejnov M A Salamzade A V Bretanickij L S Istoriya arhitektury Azerbajdzhana M Gosstrojizdat 1963 S 106 A Chernikov Drevnie mosty v Zakavkazskom krae Zhurnal Glavnogo upravleniya putej soobsheniya i publichnyh zdanij SPb 1863 T 41 Kn 5 sentyabr oktyabr S 32 35 z dzherela 9 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020

Дата публікації:
Топ