Яросла́вець — село в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області.
село Ярославець | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район | Конотопський район | ||||
Громада | Кролевецька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA59020090720077781 | ||||
Облікова картка | Ярославець | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 1130 | ||||
Поштовий індекс | 41331 | ||||
Телефонний код | +380 5453 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°32′40″ пн. ш. 33°40′17″ сх. д. / 51.54444° пн. ш. 33.67139° сх. д.Координати: 51°32′40″ пн. ш. 33°40′17″ сх. д. / 51.54444° пн. ш. 33.67139° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 172 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 41300, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Кролевець, площа Миру, буд. 1 | ||||
Карта | |||||
Ярославець | |||||
Ярославець | |||||
Мапа | |||||
Ярославець у Вікісховищі |
Населення становить 1130 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Ярославецька сільська рада.
Географія
Село Ярославець розташоване за 18 км від районного центру м. Кролевець та за 25 км від м. Глухова, за 9 км на південь від траси Київ‒Москва (М02 E101) вздовж старого річища нині не існуючої річки Бичок, по якому зараз існує система ставків, найбільший з них — Панський (Бичок). Біля села знаходиться озеро Рокита і витоки річки Реть, нижче за течією за 5 км розташоване село Тулиголове. В урочищі Сухий Ліс зберігся метеорит.
Символіка
Символіка відображає славетну історію села. На гербі зображений Чернігівський князь Ярослав Всеволодович в обладунках, який завдяки будівництву двох укріплень на пагорбах (дві булави) зумів отримати безкровну перемогу (опущений меч і щит) і на одному з цих пагорбів збудував село на знак цієї перемоги і назвав його своїм ім'ям (герб є промовистим). Дві булави також свідчать про величну козацьку історію, 230-річне володіння селом родиною Кочубеїв, і безліч споруд що лишилися з того часу. Про цей період також свідчить червона кольчуга (родинна реліквія — скривавлена сорочка В. Л. Кочубея), червоні чоботи (частина строю заможних козаків). Червоний козацький хрест-комета на щиті також веде як до козацтва так і до метеориту що зберігся в урочищі Сухий Ліс. Підсумовуючи можна сказати, що дві булави, загальновідомі символи влади в Україні, - це дві постаті (Ярослав Всеволодовичи та Василь Кочубей) загальнодержавного значення які мали безпосередній стосунок до села.
Історія
Давні часи
За народними переказами, які передаються з покоління в покоління, Ярославець дістав свою назву від імені Чернігівського князя Ярослава Всеволодовича. У 1196 р. Ярослав виступив з братами проти Володимрського князя Всеволода. Готуючись до зустрічі з ворогами, Ярослав побудував два укріплених городки: один на вершині високого пагорба в урочищі Яндола (нинішня територія хутора Покрівське), а другий — на крутому урвистому березі озера Бичок. Потім послав своїх людей до Всеволода з пропозицією миру, який був прийнятий. Ярослав на відзнаку такої безкровної перемоги будує в одному з городків дерев'яну церкву. З часом довкола цього городка і озера Бичок (нині — Панський ставок) виросло село із іменем Ярослава у назві — Ярославець.
В 1239 р. монголо-татари розорили довколишні землі. Населення, що вціліло, відбудувало поселення і зберегло його назву. Після розпаду Чернігово-Сівервського князівства Ярославець входив до складу Глухівського князівства. Близько 1356 року Чернігово-Сіверщиною заволодів литовський князь Ольгерд. В 1500 р. чернігово-сіверські князі "со многими волостями" і містами перейшли на сторону Москви. У 1552 р. у казанський похід разом з "боярськими дітьми" Новгород-Сіверського і Путивля були призначені також і "боярські діти Ярославця малого", що вказує на те, що Ярославець в той час був значним населеним пунктом і належав якомусь з московських бояр.
Новий час
Після Деулінського перемир'я Ярославець увійшов до складу Речі Посполитої і ним володів пан Ярославський. Історик О. Лазаревський припускає, що саме в той час було й засноване село, а його назва походить від імені пана. В ході визвольної війни під проводом Б.Хмельницького ярославчани вигнали пана, а багато з селян покозачились, були приписані до Глухівської сотні Ніжинського полку і брали участь в боях проти Речі Посполитої. По закінченні війни Ярославець входив у число "ратушних сіл". Населений пункт Aroslawiec позначено на «Спеціальному та докладному плані України...» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.
Під час правління гетьмана Івана Мазепи Ярославець було передано у рангове володіння генеральному судді Василю Леонтійовичу Кочубею. 28 квітня 1688 р. він отримав царську грамоту на це володіння. Він та його нащадки володіли Ярославцем рівно 230 років. Маєток Кочубеїв знаходився довкола "Ярославового городка", в оточенні величезного ландшафного 20-гектарного парку в англійському стилі. Окрасою маєтку і села була побудована в 70-х роках XVIII ст. на місці Ярославового храму Благовіщенська церква з Михайлівським приділом, де зберігалися подаровані Кочубеями коштовності й родинна реліквія — скривавлена сорочка В. Л. Кочубея, у якій він був скараний на смерть.
В маєтку діяли 2 тваринницькі ферми, ряд промислових підприємств, які отримали свій розвиток після відміни кріпосного права: сушарка, маслобійня, цегельний, цукровий та спиртовий заводи, які знаходились в хуторі Покровському. Ярославецьким Кочубеям належала також найбільша на Лівобережжі паперова фабрика в Ретику, заснована в 1842 р.
Під час революції 1905-1907 р.р. ярославецькі селяни прийшли з червоним "прапором" до економії, стали вимагати аудієнції з поміщицею (це була Марія Олексіївна Кочубей-Капніст). Коли вона вийшла і ніяких вимог від селян не було, вона сама запропонувала підвищити плату. І на цьому селяни розійшлися, революція в Ярославці закінчилася.
З іменем Кочубеїв пов'язано зародження соціально-культурної сфери у Ярославці. Першу школу відкрив у 1848 р. Кочубей Дем'ян Васильович. Пізніше до неї приєдналася церковно-приходська школа, відкрита у 1858 р. при храмі Різдва Христового. За Василя Аркадійовича Кочубея відкрито школу для хлопців (1887) та школу для дівчат (1895). Відоме ім'я першого вчителя у Ярославці — Міна Пилипович Гагін. Незадовго до смерті (1897) В. А. Кочубей побудував дерев'яне приміщення земської школи.
У 1893 р. В. А. Кочубеєм на околиці села було побудоване приміщення і відкрито лікарню. В ній працював один лікар, який обслуговував кілька довколишніх сіл. Цю справу продовжила після смерті чоловіка Марія Олексіївна Кочубей. За власні кошти вона побудувала нове цегляне приміщення земської школи у 1912 р., від імені земства сама контролювала навчально-виховний процес. В школі навчалось понад 100 учнів із Ярославця і сусідніх сіл, працювало 3 вчителі.
Новітній період
В роки І світової війни на фронті воювало близько 600 чоловік ярославчан, близько 200 чоловік полягло на полі бою. Війна зачепила всі верстви населення. З 1917 — у складі УНР. Згодом, в умовах російсько-більшовицької окупації, в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української православної церкви. Його очолив місцевий священик Іван Мочарський.
1929 року комуністична влада почала терор проти незалежних аграріїв, заганяючи у колгоспи. 1932 у селі почалися масові убивства голодом. 1941 сталінська влада утекла із села, 1943 — повернулася. З огляду на небезпеку партизанського руху 1946 року знову вдалася до терору голодом.
У 1950 р. у Ярославці колгоспи об'єднані в одне багатогалузеве господарство колгосп ім. Щорса. Спеціалізація господарства: м'ясо-молочне тваринництво, птахівництво; в рослинництві — зернові культури, технічні (коноплі, вирощування цукрових буряків з 1960 р.), картоплярство. Після ліквідації МТС у 1957 р. колгосп отримав у своє розпорядження техніку. У післявоєнні роки в селі велося широкомасштабне будівництво, яке здійснювалося за рахунок коштів колгоспу ім. Щорса. У 1951‒1958 рр. — здійснено добудову Будинку культури на 450 місць; 1954 р. — розпочато загальну електрифікацію села, придбано радіовузол, стаціонарну кіноустановку; у другій половині 50-х р.р. відкрито швейну майстерню, налагоджено постійний автобусний зв'язок з райцентром. Збудовані центральні дороги з твердим покриттям (бруківка). У 1957 р. на базі звільнених приміщень МТС перенесено і розширено лікарню, відкрито аптеку, пологовий будинок, фізкабінет, зубопротезний кабінет, амбулаторію і стаціонар на 25 ліжок.
У 1960 р. в приміщенні колишньої кочубеївської лікарні на кошти колгоспу відкрився і утримувався Будинок ветеранів праці на 25 місць. У 1963 р. побудоване нове приміщення контори колгоспу ім. Щорса, електростанцію, сучасну птахоферму, почато будівництво початкової школи в с.Покровське. У1964‒65 рр. збудована типова майстерня для ремонту техніки і автогаражі. У 1968 р. відкрито Меморіальний сквер в пам'ять про односельчан, полеглих на фронтах Другої світової війни. На початку 1970 р. введено в експлуатацію нове приміщення Ярославецької середньої школи на 560 місць. 70-ті роки ознаменувались широкомасштабним будівництвом 2 сучасних молочно-товарних комплексів, картоплесховища, складу мінеральних добрив та складу засобів захисту рослин. У 1986-87 роках стали до ладу сучасна лікарня зі стаціонаром та дитячий садок.
1991 року абсолютна більшість селян висловилася в підтримку відновлення державної самостійності України.
Сьогодення
На території села функціонують: Дитячий садок "Пролісок", Ярославецька початкова школа, Амбулаторія загальної практики сімейної медицини, Ярославецьке лісництво, діє 6 торгових точок, які належать приватним підприємцям, ветеринарна дільниця.
На сучасному етапі, після численних реорганізацій, колективного сільського господарства не існує. З 5050 га землі по сільській раді, 2250 га розпайовано. 942 чоловік пайовиків отримали земельні паї, середній розмір яких становить 2,52 га орної землі. Орендують паї колишніх колгоспників: ПП "Пархоменко", ПП "Едельвейс-Агро", ТОВ Кролевець-Агро.
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району.
Пам'ятки
- В селі зберігся колишній маєток Кочубеїв у величезному ландшафтному 20-гектарного парку в англійському стилі.
- Ботанічна пам’ятка природи «Ракіта» - болотяний масив за південно-західною околицею с. Ярославець. Унікальне осоково-сфагнове болото за межами природного поширення на Поліссі з рядом рідкісних видів рослин – осоки багрової, сфагнуму викривленого, росички круглолистої, щитника гребенястого тощо. Місце мешкання рідкісних видів тварин – деркача, ремеза, стрічкарки блакитної, Ванесси чорно-рудої, махаона, червінця непарного тощо. Має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, пізнавальну і освітньо-виховну цінність.
- Збережений дерев'яний вітряк із села знаходиться в музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі
Відомі люди
- Ярослав Всеволодович (1139–1198) — князь Чернігово-Сіверський, з його іменем пов’язана перша згадка про с. Ярославець.
- Кочубей Василій Леонтійович (~1640–1708) та його нащадки — володіли селом 230 років.
- Олексій Іванович Маюров (Майоров) (1780–1848) — дійсний статський радник, член-кореспондент Імператорської Академії наук, був одружений з представницею роду Кочубеїв і деякий час жив у Ярославці.
- Федір Миколайович Глінка (1786–1880) — поет-декабрист, відпочивав і писав поему «Йов» у Кочубеївському маєтку в 1834 р., повернувшись із заслання.
- Василь Іванович Туманський (1800–1860) — поет «пушкінської плеяди», племінник дружини Василя Васильовича Кочубея (1756–1800) Олени Василівни Кочубей (1762–1836; у дівоцтві Туманської), часто приїздив у Ярославець.
- Андрій Михайлович Миклашевський (1801–1895) — засновник знаменитого Волокитинського порцелянового заводу, народився в Ярославці.
- Прохор Тихонович Коваленко (1884–1963) — відомий актор і театральний діяч І половини ХХ століття, народився в Ярославці.
- Максим Георгійович Старосільський (1910–1978) — головний нейрохірург Чити.
- Федір Овксентійович Моргун (1910–1990) — відомий український та казахстанський радянський поет і перекладач, народився в Ярославці, провів тут дитячі та юнацькі роки.
- Василь Макарович Грищенко — генерал авіації, народився 1913 року й провів дитячі та юнацькі роки в Ярославці.
- П. Прилуцький — сучасний вчений в галузі селекції тварин, народився та виріс у Ярославці.
- Анатолій Васильович Маруха (1975–2017) — учасник російсько-української війни.
Примітки
- Одяг козаків та українців у XIV - XVIII ст.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Маруха Анатолій Васильович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 23 квітня 2024.
Посилання
- Погода в селі Ярославець [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія села Ярославець
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarosla vec selo v Ukrayini u Kroleveckij miskij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti selo YaroslavecGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Konotopskij rajonGromada Krolevecka miska gromadaKod KATOTTG UA59020090720077781Oblikova kartka Yaroslavec Osnovni daniNaselennya 1130Poshtovij indeks 41331Telefonnij kod 380 5453Geografichni daniGeografichni koordinati 51 32 40 pn sh 33 40 17 sh d 51 54444 pn sh 33 67139 sh d 51 54444 33 67139 Koordinati 51 32 40 pn sh 33 40 17 sh d 51 54444 pn sh 33 67139 sh d 51 54444 33 67139Serednya visota nad rivnem morya 172 mMisceva vladaAdresa radi 41300 Sumska obl Konotopskij r n m Krolevec plosha Miru bud 1KartaYaroslavecYaroslavecMapa Yaroslavec u Vikishovishi Naselennya stanovit 1130 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Yaroslavecka silska rada GeografiyaSelo Yaroslavec roztashovane za 18 km vid rajonnogo centru m Krolevec ta za 25 km vid m Gluhova za 9 km na pivden vid trasi Kiyiv Moskva M02 E101 vzdovzh starogo richisha nini ne isnuyuchoyi richki Bichok po yakomu zaraz isnuye sistema stavkiv najbilshij z nih Panskij Bichok Bilya sela znahoditsya ozero Rokita i vitoki richki Ret nizhche za techiyeyu za 5 km roztashovane selo Tuligolove V urochishi Suhij Lis zberigsya meteorit SimvolikaPoperednij variant gerba kozak z garmatoyu Simvolika vidobrazhaye slavetnu istoriyu sela Na gerbi zobrazhenij Chernigivskij knyaz Yaroslav Vsevolodovich v obladunkah yakij zavdyaki budivnictvu dvoh ukriplen na pagorbah dvi bulavi zumiv otrimati bezkrovnu peremogu opushenij mech i shit i na odnomu z cih pagorbiv zbuduvav selo na znak ciyeyi peremogi i nazvav jogo svoyim im yam gerb ye promovistim Dvi bulavi takozh svidchat pro velichnu kozacku istoriyu 230 richne volodinnya selom rodinoyu Kochubeyiv i bezlich sporud sho lishilisya z togo chasu Pro cej period takozh svidchit chervona kolchuga rodinna relikviya skrivavlena sorochka V L Kochubeya chervoni choboti chastina stroyu zamozhnih kozakiv Chervonij kozackij hrest kometa na shiti takozh vede yak do kozactva tak i do meteoritu sho zberigsya v urochishi Suhij Lis Pidsumovuyuchi mozhna skazati sho dvi bulavi zagalnovidomi simvoli vladi v Ukrayini ce dvi postati Yaroslav Vsevolodovichi ta Vasil Kochubej zagalnoderzhavnogo znachennya yaki mali bezposerednij stosunok do sela IstoriyaDavni chasi Za narodnimi perekazami yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya Yaroslavec distav svoyu nazvu vid imeni Chernigivskogo knyazya Yaroslava Vsevolodovicha U 1196 r Yaroslav vistupiv z bratami proti Volodimrskogo knyazya Vsevoloda Gotuyuchis do zustrichi z vorogami Yaroslav pobuduvav dva ukriplenih gorodki odin na vershini visokogo pagorba v urochishi Yandola ninishnya teritoriya hutora Pokrivske a drugij na krutomu urvistomu berezi ozera Bichok Potim poslav svoyih lyudej do Vsevoloda z propoziciyeyu miru yakij buv prijnyatij Yaroslav na vidznaku takoyi bezkrovnoyi peremogi buduye v odnomu z gorodkiv derev yanu cerkvu Z chasom dovkola cogo gorodka i ozera Bichok nini Panskij stavok viroslo selo iz imenem Yaroslava u nazvi Yaroslavec V 1239 r mongolo tatari rozorili dovkolishni zemli Naselennya sho vcililo vidbuduvalo poselennya i zbereglo jogo nazvu Pislya rozpadu Chernigovo Sivervskogo knyazivstva Yaroslavec vhodiv do skladu Gluhivskogo knyazivstva Blizko 1356 roku Chernigovo Sivershinoyu zavolodiv litovskij knyaz Olgerd V 1500 r chernigovo siverski knyazi so mnogimi volostyami i mistami perejshli na storonu Moskvi U 1552 r u kazanskij pohid razom z boyarskimi ditmi Novgorod Siverskogo i Putivlya buli priznacheni takozh i boyarski diti Yaroslavcya malogo sho vkazuye na te sho Yaroslavec v toj chas buv znachnim naselenim punktom i nalezhav yakomus z moskovskih boyar Novij chas Pislya Deulinskogo peremir ya Yaroslavec uvijshov do skladu Rechi Pospolitoyi i nim volodiv pan Yaroslavskij Istorik O Lazarevskij pripuskaye sho same v toj chas bulo j zasnovane selo a jogo nazva pohodit vid imeni pana V hodi vizvolnoyi vijni pid provodom B Hmelnickogo yaroslavchani vignali pana a bagato z selyan pokozachilis buli pripisani do Gluhivskoyi sotni Nizhinskogo polku i brali uchast v boyah proti Rechi Pospolitoyi Po zakinchenni vijni Yaroslavec vhodiv u chislo ratushnih sil Naselenij punkt Aroslawiec poznacheno na Specialnomu ta dokladnomu plani Ukrayini de Boplana 1650 ta na piznishih mapah Pid chas pravlinnya getmana Ivana Mazepi Yaroslavec bulo peredano u rangove volodinnya generalnomu suddi Vasilyu Leontijovichu Kochubeyu 28 kvitnya 1688 r vin otrimav carsku gramotu na ce volodinnya Vin ta jogo nashadki volodili Yaroslavcem rivno 230 rokiv Mayetok Kochubeyiv znahodivsya dovkola Yaroslavovogo gorodka v otochenni velicheznogo landshafnogo 20 gektarnogo parku v anglijskomu stili Okrasoyu mayetku i sela bula pobudovana v 70 h rokah XVIII st na misci Yaroslavovogo hramu Blagovishenska cerkva z Mihajlivskim pridilom de zberigalisya podarovani Kochubeyami koshtovnosti j rodinna relikviya skrivavlena sorochka V L Kochubeya u yakij vin buv skaranij na smert V mayetku diyali 2 tvarinnicki fermi ryad promislovih pidpriyemstv yaki otrimali svij rozvitok pislya vidmini kriposnogo prava susharka maslobijnya cegelnij cukrovij ta spirtovij zavodi yaki znahodilis v hutori Pokrovskomu Yaroslaveckim Kochubeyam nalezhala takozh najbilsha na Livoberezhzhi paperova fabrika v Retiku zasnovana v 1842 r Pid chas revolyuciyi 1905 1907 r r yaroslavecki selyani prijshli z chervonim praporom do ekonomiyi stali vimagati audiyenciyi z pomishiceyu ce bula Mariya Oleksiyivna Kochubej Kapnist Koli vona vijshla i niyakih vimog vid selyan ne bulo vona sama zaproponuvala pidvishiti platu I na comu selyani rozijshlisya revolyuciya v Yaroslavci zakinchilasya Z imenem Kochubeyiv pov yazano zarodzhennya socialno kulturnoyi sferi u Yaroslavci Pershu shkolu vidkriv u 1848 r Kochubej Dem yan Vasilovich Piznishe do neyi priyednalasya cerkovno prihodska shkola vidkrita u 1858 r pri hrami Rizdva Hristovogo Za Vasilya Arkadijovicha Kochubeya vidkrito shkolu dlya hlopciv 1887 ta shkolu dlya divchat 1895 Vidome im ya pershogo vchitelya u Yaroslavci Mina Pilipovich Gagin Nezadovgo do smerti 1897 V A Kochubej pobuduvav derev yane primishennya zemskoyi shkoli U 1893 r V A Kochubeyem na okolici sela bulo pobudovane primishennya i vidkrito likarnyu V nij pracyuvav odin likar yakij obslugovuvav kilka dovkolishnih sil Cyu spravu prodovzhila pislya smerti cholovika Mariya Oleksiyivna Kochubej Za vlasni koshti vona pobuduvala nove ceglyane primishennya zemskoyi shkoli u 1912 r vid imeni zemstva sama kontrolyuvala navchalno vihovnij proces V shkoli navchalos ponad 100 uchniv iz Yaroslavcya i susidnih sil pracyuvalo 3 vchiteli Novitnij period V roki I svitovoyi vijni na fronti voyuvalo blizko 600 cholovik yaroslavchan blizko 200 cholovik polyaglo na poli boyu Vijna zachepila vsi verstvi naselennya Z 1917 u skladi UNR Zgodom v umovah rosijsko bilshovickoyi okupaciyi v seli rozgornuvsya potuzhnij ruh za avtokefaliyu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Jogo ocholiv miscevij svyashenik Ivan Mocharskij 1929 roku komunistichna vlada pochala teror proti nezalezhnih agrariyiv zaganyayuchi u kolgospi 1932 u seli pochalisya masovi ubivstva golodom 1941 stalinska vlada utekla iz sela 1943 povernulasya Z oglyadu na nebezpeku partizanskogo ruhu 1946 roku znovu vdalasya do teroru golodom U 1950 r u Yaroslavci kolgospi ob yednani v odne bagatogaluzeve gospodarstvo kolgosp im Shorsa Specializaciya gospodarstva m yaso molochne tvarinnictvo ptahivnictvo v roslinnictvi zernovi kulturi tehnichni konopli viroshuvannya cukrovih buryakiv z 1960 r kartoplyarstvo Pislya likvidaciyi MTS u 1957 r kolgosp otrimav u svoye rozporyadzhennya tehniku U pislyavoyenni roki v seli velosya shirokomasshtabne budivnictvo yake zdijsnyuvalosya za rahunok koshtiv kolgospu im Shorsa U 1951 1958 rr zdijsneno dobudovu Budinku kulturi na 450 misc 1954 r rozpochato zagalnu elektrifikaciyu sela pridbano radiovuzol stacionarnu kinoustanovku u drugij polovini 50 h r r vidkrito shvejnu majsternyu nalagodzheno postijnij avtobusnij zv yazok z rajcentrom Zbudovani centralni dorogi z tverdim pokrittyam brukivka U 1957 r na bazi zvilnenih primishen MTS pereneseno i rozshireno likarnyu vidkrito apteku pologovij budinok fizkabinet zuboproteznij kabinet ambulatoriyu i stacionar na 25 lizhok U 1960 r v primishenni kolishnoyi kochubeyivskoyi likarni na koshti kolgospu vidkrivsya i utrimuvavsya Budinok veteraniv praci na 25 misc U 1963 r pobudovane nove primishennya kontori kolgospu im Shorsa elektrostanciyu suchasnu ptahofermu pochato budivnictvo pochatkovoyi shkoli v s Pokrovske U1964 65 rr zbudovana tipova majsternya dlya remontu tehniki i avtogarazhi U 1968 r vidkrito Memorialnij skver v pam yat pro odnoselchan poleglih na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Na pochatku 1970 r vvedeno v ekspluataciyu nove primishennya Yaroslaveckoyi serednoyi shkoli na 560 misc 70 ti roki oznamenuvalis shirokomasshtabnim budivnictvom 2 suchasnih molochno tovarnih kompleksiv kartopleshovisha skladu mineralnih dobriv ta skladu zasobiv zahistu roslin U 1986 87 rokah stali do ladu suchasna likarnya zi stacionarom ta dityachij sadok 1991 roku absolyutna bilshist selyan vislovilasya v pidtrimku vidnovlennya derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini Sogodennya Na teritoriyi sela funkcionuyut Dityachij sadok Prolisok Yaroslavecka pochatkova shkola Ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Yaroslavecke lisnictvo diye 6 torgovih tochok yaki nalezhat privatnim pidpriyemcyam veterinarna dilnicya Na suchasnomu etapi pislya chislennih reorganizacij kolektivnogo silskogo gospodarstva ne isnuye Z 5050 ga zemli po silskij radi 2250 ga rozpajovano 942 cholovik pajovikiv otrimali zemelni payi serednij rozmir yakih stanovit 2 52 ga ornoyi zemli Orenduyut payi kolishnih kolgospnikiv PP Parhomenko PP Edelvejs Agro TOV Krolevec Agro Pislya likvidaciyi Kroleveckogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Konotopskogo rajonu Pam yatkiFligel sadibi KochubeyivVitryak v muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini v PereyaslaviV seli zberigsya kolishnij mayetok Kochubeyiv u velicheznomu landshaftnomu 20 gektarnogo parku v anglijskomu stili Botanichna pam yatka prirodi Rakita bolotyanij masiv za pivdenno zahidnoyu okoliceyu s Yaroslavec Unikalne osokovo sfagnove boloto za mezhami prirodnogo poshirennya na Polissi z ryadom ridkisnih vidiv roslin osoki bagrovoyi sfagnumu vikrivlenogo rosichki kruglolistoyi shitnika grebenyastogo tosho Misce meshkannya ridkisnih vidiv tvarin derkacha remeza strichkarki blakitnoyi Vanessi chorno rudoyi mahaona chervincya neparnogo tosho Maye osoblivu prirodoohoronnu naukovu estetichnu rekreacijnu piznavalnu i osvitno vihovnu cinnist Zberezhenij derev yanij vitryak iz sela znahoditsya v muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini v PereyaslaviVidomi lyudiYaroslav Vsevolodovich 1139 1198 knyaz Chernigovo Siverskij z jogo imenem pov yazana persha zgadka pro s Yaroslavec Kochubej Vasilij Leontijovich 1640 1708 ta jogo nashadki volodili selom 230 rokiv Oleksij Ivanovich Mayurov Majorov 1780 1848 dijsnij statskij radnik chlen korespondent Imperatorskoyi Akademiyi nauk buv odruzhenij z predstavniceyu rodu Kochubeyiv i deyakij chas zhiv u Yaroslavci Fedir Mikolajovich Glinka 1786 1880 poet dekabrist vidpochivav i pisav poemu Jov u Kochubeyivskomu mayetku v 1834 r povernuvshis iz zaslannya Vasil Ivanovich Tumanskij 1800 1860 poet pushkinskoyi pleyadi pleminnik druzhini Vasilya Vasilovicha Kochubeya 1756 1800 Oleni Vasilivni Kochubej 1762 1836 u divoctvi Tumanskoyi chasto priyizdiv u Yaroslavec Andrij Mihajlovich Miklashevskij 1801 1895 zasnovnik znamenitogo Volokitinskogo porcelyanovogo zavodu narodivsya v Yaroslavci Prohor Tihonovich Kovalenko 1884 1963 vidomij aktor i teatralnij diyach I polovini HH stolittya narodivsya v Yaroslavci Maksim Georgijovich Starosilskij 1910 1978 golovnij nejrohirurg Chiti Fedir Ovksentijovich Morgun 1910 1990 vidomij ukrayinskij ta kazahstanskij radyanskij poet i perekladach narodivsya v Yaroslavci proviv tut dityachi ta yunacki roki Vasil Makarovich Grishenko general aviaciyi narodivsya 1913 roku j proviv dityachi ta yunacki roki v Yaroslavci P Priluckij suchasnij vchenij v galuzi selekciyi tvarin narodivsya ta viris u Yaroslavci Anatolij Vasilovich Maruha 1975 2017 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiOdyag kozakiv ta ukrayinciv u XIV XVIII st Arhiv originalu za 2 travnya 2013 Procitovano 12 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 serpnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Maruha Anatolij Vasilovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 23 kvitnya 2024 PosilannyaPogoda v seli Yaroslavec 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Istoriya sela Yaroslavec