Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян-Карл Ра́спе (нім. Jan-Carl Raspe; нар. 24 липня 1944, Зеефельд-ін-Тіроль, Остмарка, Німецька імперія — пом. 18 жовтня 1977, в'язниця Штаммгайм, Штутгарт, Федеративна Республіка Німеччина) — західнонімецький терорист, один із лідерів ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної Армії» (RAF).
| Ян-Карл Распе | |
|---|---|
нім. Jan-Carl Raspe  | |
 | |
| Народився | 24 липня 1944 Зеефельд-ін-Тіроль, Остмарка, Німецька імперія |
| Помер | 18 жовтня 1977 (33 роки) в'язниця Штаммгайм, Штутгарт, Федеративна Республіка Німеччина ·самогубство |
| Поховання | d |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | терорист |
| Alma mater | Берлінський вільний університет |
| Знання мов | німецька |
| Членство | Соціалістичний німецький студентський союз і Фракція Червоної Армії |
| IMDb | ID 7920078 |
| |
Життєпис
Народився 24 липня 1944 року в Зеефельді-ін-Тіролі на окупованій Німеччиною території Австрії. В дитинстві Распе описували як м'якого, але з труднощами у спілкуванні з іншими людьми. Через смерть батька ще до народження дитини, Распе та його двох старших сестер виховували мати і дві тітки.
До 1961 року проживав на території Східного Берліну, проте під час зведення Берлінської стіни перебрався до західної частини міста і залишився там жити у родичів. У 1963 році Распе завершив навчання і вступив до Берлінського вільного університету, де вивчав хімію і соціологію.
У 1967 році вступив до Соціалістичної німецької студентської спілки і долучився до створення . Закінчивши навчання в університеті, Распе переїхав до своєї подруги Маріанни Герцог, що дружила з Ульрікою Майнгоф.
Терористична діяльність
У 1970 році Распе приєднався до «Фракції Червоної армії» (нім. Rote Armee Fraktion — RAF), також відомої як «Група Баадера-Майнгоф». Він володів навичками в технічних областях, був техніком організації і, ймовірно, виготовляв бомби для терористичних актів.
У 1972 році Распе був причетний до п'яти терактів із використанням вибухівки, які члени RAF назвали «травневим наступом». Серед них підрив штабу 5-го корпусу збройних сил США у Франкфурті 11 травня 1972 року, а також серія вибухів в поліцейських установах в Аугсбурзі та Мюнхені. 15 травня того ж року внаслідок вибуху важко поранено дружину судді Федерального суду Вольфганга Будденберга, що сіла в його автомобіль, а 24 травня стався вибух у штабі 7-ї армії США в Гайдельберзі. Внаслідок терактів чотирьох людей було вбито і понад 70 поранено.
Распе також був причетний щонайменше до одного пограбування банку в Берліні і крадіжки документів у Штутгарті.
Арешт і смерть
1 червня 1972 року разом з Андреасом Баадером і Гольгером Майнсом Распе поїхав перевірити гараж у Франфурті, де вони зберігали матеріали для виготовлення запалювальних пристроїв. Однак як тільки Распе під'їхав до гаража, група була блокована поліцією. Майнс і Баадер опинилися в приміщенні і були оточені, але Распе, що залишився біля машини, відкрив вогонь з пістолета і спробував втекти, але безрезультатно. Він був спійманий у сусідньому саду, а Майнс і Баадер заарештовані незабаром після цього.
Распе доправили до спеціально збудованого крила суворого режиму в'язниці Штаммгайм. Суди над ним та іншими членами RAF відбувалися у нещодавно збудованій багатофункціональній залі.
Всупереч звичайним тюремним правилам, ув'язнені терористи, як жінки, так і чоловіки, розміщувалися на одному поверсі, але в окремих камерах. Під час «вільної години» ув'язнені мали можливість користуватися загальним тюремним двором. Їм дозволялося користуватися програвачами платівок, радіоприймачами й іноді телевізорами, їм також видавали сотні журналів і книг.
Незважаючи на порівняно легші умови утримання, терористам вдалося, зокрема за допомогою голодування, створити у громадськості враження, що їх ізолюють і катують. Вони представили себе жертвами системи правосуддя і домоглися широкої хвилі солідарності. Замість того щоб дозволити незалежну звітність про умови утримання у в'язницях, система правосуддя продовжувала ізолювати злочинців, тим самим підтримуючи таким чином міф про тортури в одиночних камерах.
Виступаючи в суді, Распе назвав державного обвинувача, генерального прокурора Німеччини Зігфріда Бубака, організатором убивства у в'язниці Ульріки Майнгоф, однієї з лідерів RAF, у травні 1976 року. За кілька днів Бубака було вбито членами організції, які залишилися на волі.
28 квітня 1977 року Распе було засуджено до довічного ув'язнення.
Друге покоління RAF намагалося звільнити членів своєї організації шляхом терактів. Так, у 1975 році в Стокгольмі члени RAF захопили заручників у посольстві Німеччини. У 1977 році терористи викрали і згодом вбили президента Федерального союзу асоціацій роботодавців Німеччини Ганса-Мартіна Шлейєра, а також захопили пасажирський літак «Ландсхут». Цими діями RAF намагалася змусити керівництво країни звільнити Распе та інших терористів, однак федеральний уряд під керівництвом Гельмута Шмідта не пішов на поступки.
В ніч проти 18 жовтня 1977 року західнонімецький спецпідрозділ GSG 9 штурмував захоплений терористами літак і звільнив усіх заручників. Дізнавшись про це, Ян-Карл Распе, Гудрун Енслін і Андреас Баадер тієї ж ночі наклали на себе руки у своїх камерах. Распе і Баадер застрелилися з пронесених до в'язниці адвокатом пістолетів, Енслін повісилася за допомогою кабеля від гучномовця, а Ірмгард Меллер, єдина учасниця RAF, що вижила в ту ніч, завдала собі кілька ударів у груди вкраденим столовим ножем. Вона пережила спробу самогубства і відтоді заявила, що смерті інших терористів були не самогубствами, а позасудовими стратами, вчиненими тодішнім урядом Західної Німеччини, що рішуче заперечувалося як колишнім, так і нинішнім урядами Німеччини.
Незважаючи на протести, обербургомістр Штутгарта Манфред Роммель розпорядився поховати Баадера, Енслін і Распе у спільній могилі на кладовищі Дорнхальден. Панахида відбулася 27 жовтня 1977 року. Дерев'яні труни привезли на цвинтар лише незадовго до поховання, при цьому нікому не сказавши, в якій труні чиє тіло.
Увічнення пам'яті
У 1984 році (третє покоління «Фракції Червоної армії») створило «Групу Яна-Карла Распе» (нім. Kommando Jan Raspe), названу на знак солідарності і в пам'ять про нього. 18 грудня того ж року група припаркувала автомобіль, начинений вибухівкою, перед військовою академією в Обераммергау, де проходили підготовку кадри для об'єднаного штабу НАТО. За заявою RAF, акція була направлена на убивство військових, але автомобіль викликав підозру і бомба була знешкоджена.
Примітки
- Post, Jerrold M. (2007). The Mind of the Terrorist: The Psychology of Terrorism from the IRA to Al-Qaeda (англ.). New York: Palgrave Macmillan. с. 127. ISBN .
- Aust, Stefan (2009). Baader-Meinhof : The Inside Story of the R.A.F. (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 86. ISBN .
- Walker, Ian (1987). Zoo Station: Adventures in East and West Berlin (англ.). London: Secker & Warburg. с. 31. ISBN .
- Atkins, Stephen E. (2004). Encyclopedia of modern worldwide extremists and extremist groups (англ.). Westport: Greenwood Press. с. 265. ISBN .
- Jan-Carl Raspe (нім.). Reutlinger General-Anzeiger. 17 жовтня 2007. Процитовано 13 січня 2025.
- Jamieson, Teddy (2011). Whose side are you on? (англ.). London: Yellow Jersey. с. 47. ISBN .
- Clavin, Patricia; Briggs, Asa (2003). Modern Europe, 1789 — Present (англ.). UK: Routledge. с. 365. ISBN .
- Helm, Ingo (10 березня 2014). Das Stammheimer Gefängnis (нім.). Mainz: Zweites Deutsches Fernsehen (ZDF). Процитовано 11 січня 2025.
- Hockenos, Paul (2008). Joschka Fischer and the Making of the Berlin Republic: An Alternative History of Postwar Germany (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 123. ISBN .
- Carlton, David; Schaerf, Carlo (2015). Contemporary Terror: Studies in Sub-State Violence. International School on Disarmament and Research on Conflicts (англ.). Abingdon, Oxon: Taylor & Francis. с. 135. ISBN .
- Peters, Butz (1993). RAF: Terrorismus in Deutschland (нім.). Munchen: Droemer Knaur. с. 268. ISBN .
- Aust, Stefan (1985). Der Baader Meinhof Komplex (нім.). Hamburg: Hoffmann und Campe. с. 412. ISBN .
- Ertel, Manfred; Schrep, Bruno (17 травня 1992). Irmgard Möller, «Ich will nicht anders leben». Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 11 січня 2025.
- Helm, Ingo (10 березня 2014). Das Stammheimer Gefängnis (нім.). Mainz: Zweites Deutsches Fernsehen (ZDF). Процитовано 11 січня 2025.
- Buchmeier, Frank (30 жовтня 2012). Deutscher Herbst 1977: Endstation Dornhaldenfriedhof (нім.). Stuttgarter Zeitung. Процитовано 11 січня 2025.
- Kommando Jan Raspe (нім.). Social History Portal. 20 грудня 1984. Процитовано 13 січня 2025.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Karl Ra spe nim Jan Carl Raspe nar 24 lipnya 1944 Zeefeld in Tirol Ostmarka Nimecka imperiya pom 18 zhovtnya 1977 v yaznicya Shtammgajm Shtutgart Federativna Respublika Nimechchina zahidnonimeckij terorist odin iz lideriv livoradikalnoyi teroristichnoyi organizaciyi Frakciya Chervonoyi Armiyi RAF Yan Karl Raspenim Jan Carl Raspe Narodivsya24 lipnya 1944 1944 07 24 Zeefeld in Tirol Ostmarka Nimecka imperiyaPomer18 zhovtnya 1977 1977 10 18 33 roki v yaznicya Shtammgajm Shtutgart Federativna Respublika Nimechchina samogubstvoPohovannyad Krayina Nimechchina DiyalnistteroristAlma materBerlinskij vilnij universitetZnannya movnimecka ChlenstvoSocialistichnij nimeckij studentskij soyuz i Frakciya Chervonoyi Armiyi IMDbID 7920078 Mediafajli u Vikishovishi ZhittyepisNarodivsya 24 lipnya 1944 roku v Zeefeldi in Tiroli na okupovanij Nimechchinoyu teritoriyi Avstriyi V ditinstvi Raspe opisuvali yak m yakogo ale z trudnoshami u spilkuvanni z inshimi lyudmi Cherez smert batka she do narodzhennya ditini Raspe ta jogo dvoh starshih sester vihovuvali mati i dvi titki Do 1961 roku prozhivav na teritoriyi Shidnogo Berlinu prote pid chas zvedennya Berlinskoyi stini perebravsya do zahidnoyi chastini mista i zalishivsya tam zhiti u rodichiv U 1963 roci Raspe zavershiv navchannya i vstupiv do Berlinskogo vilnogo universitetu de vivchav himiyu i sociologiyu U 1967 roci vstupiv do Socialistichnoyi nimeckoyi studentskoyi spilki i doluchivsya do stvorennya Zakinchivshi navchannya v universiteti Raspe pereyihav do svoyeyi podrugi Marianni Gercog sho druzhila z Ulrikoyu Majngof Teroristichna diyalnist U 1970 roci Raspe priyednavsya do Frakciyi Chervonoyi armiyi nim Rote Armee Fraktion RAF takozh vidomoyi yak Grupa Baadera Majngof Vin volodiv navichkami v tehnichnih oblastyah buv tehnikom organizaciyi i jmovirno vigotovlyav bombi dlya teroristichnih aktiv U 1972 roci Raspe buv prichetnij do p yati teraktiv iz vikoristannyam vibuhivki yaki chleni RAF nazvali travnevim nastupom Sered nih pidriv shtabu 5 go korpusu zbrojnih sil SShA u Frankfurti 11 travnya 1972 roku a takozh seriya vibuhiv v policejskih ustanovah v Augsburzi ta Myunheni 15 travnya togo zh roku vnaslidok vibuhu vazhko poraneno druzhinu suddi Federalnogo sudu Volfganga Buddenberga sho sila v jogo avtomobil a 24 travnya stavsya vibuh u shtabi 7 yi armiyi SShA v Gajdelberzi Vnaslidok teraktiv chotiroh lyudej bulo vbito i ponad 70 poraneno Raspe takozh buv prichetnij shonajmenshe do odnogo pograbuvannya banku v Berlini i kradizhki dokumentiv u Shtutgarti Aresht i smert 1 chervnya 1972 roku razom z Andreasom Baaderom i Golgerom Majnsom Raspe poyihav pereviriti garazh u Franfurti de voni zberigali materiali dlya vigotovlennya zapalyuvalnih pristroyiv Odnak yak tilki Raspe pid yihav do garazha grupa bula blokovana policiyeyu Majns i Baader opinilisya v primishenni i buli otocheni ale Raspe sho zalishivsya bilya mashini vidkriv vogon z pistoleta i sprobuvav vtekti ale bezrezultatno Vin buv spijmanij u susidnomu sadu a Majns i Baader zaareshtovani nezabarom pislya cogo Raspe dopravili do specialno zbudovanogo krila suvorogo rezhimu v yaznici Shtammgajm Sudi nad nim ta inshimi chlenami RAF vidbuvalisya u neshodavno zbudovanij bagatofunkcionalnij zali Vsuperech zvichajnim tyuremnim pravilam uv yazneni teroristi yak zhinki tak i choloviki rozmishuvalisya na odnomu poversi ale v okremih kamerah Pid chas vilnoyi godini uv yazneni mali mozhlivist koristuvatisya zagalnim tyuremnim dvorom Yim dozvolyalosya koristuvatisya progravachami plativok radioprijmachami j inodi televizorami yim takozh vidavali sotni zhurnaliv i knig Nezvazhayuchi na porivnyano legshi umovi utrimannya teroristam vdalosya zokrema za dopomogoyu goloduvannya stvoriti u gromadskosti vrazhennya sho yih izolyuyut i katuyut Voni predstavili sebe zhertvami sistemi pravosuddya i domoglisya shirokoyi hvili solidarnosti Zamist togo shob dozvoliti nezalezhnu zvitnist pro umovi utrimannya u v yaznicyah sistema pravosuddya prodovzhuvala izolyuvati zlochinciv tim samim pidtrimuyuchi takim chinom mif pro torturi v odinochnih kamerah Vistupayuchi v sudi Raspe nazvav derzhavnogo obvinuvacha generalnogo prokurora Nimechchini Zigfrida Bubaka organizatorom ubivstva u v yaznici Ulriki Majngof odniyeyi z lideriv RAF u travni 1976 roku Za kilka dniv Bubaka bulo vbito chlenami organizciyi yaki zalishilisya na voli 28 kvitnya 1977 roku Raspe bulo zasudzheno do dovichnogo uv yaznennya Druge pokolinnya RAF namagalosya zvilniti chleniv svoyeyi organizaciyi shlyahom teraktiv Tak u 1975 roci v Stokgolmi chleni RAF zahopili zaruchnikiv u posolstvi Nimechchini U 1977 roci teroristi vikrali i zgodom vbili prezidenta Federalnogo soyuzu asociacij robotodavciv Nimechchini Gansa Martina Shlejyera a takozh zahopili pasazhirskij litak Landshut Cimi diyami RAF namagalasya zmusiti kerivnictvo krayini zvilniti Raspe ta inshih teroristiv odnak federalnij uryad pid kerivnictvom Gelmuta Shmidta ne pishov na postupki V nich proti 18 zhovtnya 1977 roku zahidnonimeckij specpidrozdil GSG 9 shturmuvav zahoplenij teroristami litak i zvilniv usih zaruchnikiv Diznavshis pro ce Yan Karl Raspe Gudrun Enslin i Andreas Baader tiyeyi zh nochi naklali na sebe ruki u svoyih kamerah Raspe i Baader zastrelilisya z pronesenih do v yaznici advokatom pistoletiv Enslin povisilasya za dopomogoyu kabelya vid guchnomovcya a Irmgard Meller yedina uchasnicya RAF sho vizhila v tu nich zavdala sobi kilka udariv u grudi vkradenim stolovim nozhem Vona perezhila sprobu samogubstva i vidtodi zayavila sho smerti inshih teroristiv buli ne samogubstvami a pozasudovimi stratami vchinenimi todishnim uryadom Zahidnoyi Nimechchini sho rishuche zaperechuvalosya yak kolishnim tak i ninishnim uryadami Nimechchini Nezvazhayuchi na protesti oberburgomistr Shtutgarta Manfred Rommel rozporyadivsya pohovati Baadera Enslin i Raspe u spilnij mogili na kladovishi Dornhalden Panahida vidbulasya 27 zhovtnya 1977 roku Derev yani truni privezli na cvintar lishe nezadovgo do pohovannya pri comu nikomu ne skazavshi v yakij truni chiye tilo Uvichnennya pam yatiU 1984 roci tretye pokolinnya Frakciyi Chervonoyi armiyi stvorilo Grupu Yana Karla Raspe nim Kommando Jan Raspe nazvanu na znak solidarnosti i v pam yat pro nogo 18 grudnya togo zh roku grupa priparkuvala avtomobil nachinenij vibuhivkoyu pered vijskovoyu akademiyeyu v Oberammergau de prohodili pidgotovku kadri dlya ob yednanogo shtabu NATO Za zayavoyu RAF akciya bula napravlena na ubivstvo vijskovih ale avtomobil viklikav pidozru i bomba bula zneshkodzhena PrimitkiPost Jerrold M 2007 The Mind of the Terrorist The Psychology of Terrorism from the IRA to Al Qaeda angl New York Palgrave Macmillan s 127 ISBN 978 0 230 60859 7 Aust Stefan 2009 Baader Meinhof The Inside Story of the R A F angl Oxford Oxford University Press s 86 ISBN 978 0 19 537275 5 Walker Ian 1987 Zoo Station Adventures in East and West Berlin angl London Secker amp Warburg s 31 ISBN 0 436 56093 3 Atkins Stephen E 2004 Encyclopedia of modern worldwide extremists and extremist groups angl Westport Greenwood Press s 265 ISBN 978 0313324857 Jan Carl Raspe nim Reutlinger General Anzeiger 17 zhovtnya 2007 Procitovano 13 sichnya 2025 Jamieson Teddy 2011 Whose side are you on angl London Yellow Jersey s 47 ISBN 978 1 4090 2889 5 Clavin Patricia Briggs Asa 2003 Modern Europe 1789 Present angl UK Routledge s 365 ISBN 9780582772601 Helm Ingo 10 bereznya 2014 Das Stammheimer Gefangnis nim Mainz Zweites Deutsches Fernsehen ZDF Procitovano 11 sichnya 2025 Hockenos Paul 2008 Joschka Fischer and the Making of the Berlin Republic An Alternative History of Postwar Germany angl Oxford Oxford University Press s 123 ISBN 978 0 19 804016 3 Carlton David Schaerf Carlo 2015 Contemporary Terror Studies in Sub State Violence International School on Disarmament and Research on Conflicts angl Abingdon Oxon Taylor amp Francis s 135 ISBN 978 1 317 42430 7 Peters Butz 1993 RAF Terrorismus in Deutschland nim Munchen Droemer Knaur s 268 ISBN 3 426 80019 5 Aust Stefan 1985 Der Baader Meinhof Komplex nim Hamburg Hoffmann und Campe s 412 ISBN 3 426 03874 9 Ertel Manfred Schrep Bruno 17 travnya 1992 Irmgard Moller Ich will nicht anders leben Der Spiegel nim ISSN 2195 1349 Procitovano 11 sichnya 2025 Helm Ingo 10 bereznya 2014 Das Stammheimer Gefangnis nim Mainz Zweites Deutsches Fernsehen ZDF Procitovano 11 sichnya 2025 Buchmeier Frank 30 zhovtnya 2012 Deutscher Herbst 1977 Endstation Dornhaldenfriedhof nim Stuttgarter Zeitung Procitovano 11 sichnya 2025 Kommando Jan Raspe nim Social History Portal 20 grudnya 1984 Procitovano 13 sichnya 2025