Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Янінська фортеця (грец. Κάστρο Ιωαννίνων) — укріплення старого міста Яніна на північному заході Греції.
| Янінська фортеця | |
|---|---|
 | |
39°40′18″ пн. ш. 20°51′38″ сх. д. / 39.67170000002777641° пн. ш. 20.86060000002778025° сх. д.Координати: 39°40′18″ пн. ш. 20°51′38″ сх. д. / 39.67170000002777641° пн. ш. 20.86060000002778025° сх. д. | |
| Тип | замок і археологічна пам'ятка |
| Статус спадщини | d[1] |
| Країна |  Греція |
| Розташування | d |
| Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
| Засновано | 1378 |
  Янінська фортеця (Греція) | |
 Янінська фортеця у Вікісховищі | |
Історія
Перші укріплення міста Яніна були побудовані в VI столітті. Зокрема, історик Прокопій Кесарійський згадує про будівництво візантійським імператором Юстиніаном I нового «добре укріпленого» міста для жителів стародавньої Єврої. Однак його записи не підкріплені жодними конкретними археологічними доказами. Розкопки виявили укріплення, що належить до елліністичного періоду (IV–III століття до н. е.), які надалі були реконструйовані у візантійський та османський періоди. Грецький археолог К. Цурес датував міські мури та північно-східну цитадель X століттям, з доповненнями наприкінці XI століття, включаючи південно-східну цитадель, побудовану під час того як нормани під керівництво з Таранто заволоділи містом.
У період після 1204 року міські мури та північно-східна цитадель були реконструйовані. Також їх реконструювали в 1367–1384 роках за . Мури у візантійський період розташовувались так, як і їх сучасні залишки.
Після падіння Візантійської імперії місто було в складі різних держав і державних утворень, зокрема Епірського деспотату, належала сербському правителю Стефану Душан у 1346 році, флорентійському авантюристу , який захопив місто у 1385 році, — правителям Кефалонії та Закінфу (з 1411 по 1430 роки) та Османській імперії (з 1430 по 1913 роки).
Замок удосконалювався та ремонтувався в період правління Алі-паші, а модифікації та ремонти, здійснені попередніми османськими намісниками на стінах візантійського періоду, вже не помітні, оскільки Алі-паша ініціював масштабну реконструкцію стін на початку XIX століття, яка була завершена в 1815 році. Реконструкція охоплювала наскільки це було можливо існуючі на той час візантійські укріплення, перед якими добудовували стіну, а простір між ними заповнювався щебенем або було побудовано склепінчасті галереї. Це дозволило утворити поверх стін велику терасу, на яку можна було встановити гармати.
Розташування
Замок розташований у південно-східному кінці сучасного міста на скелястому мисі озера Яніна. Замок має дві датовані XI століттям цитаделі, про які згадується в «Олексіаді» Анни Комніна: північно-східна цитадель, де зараз домінує мечеть Аслана-паші, та інша південно-східна цитадель, відома також як Внутрішній замок (з турецької мови: Iç Kale). Загальний периметр мурів заввишки від 8,85 м до 13,69 м складає 2000 м.
Північно-східна цитадель
Північно-східна цитадель займає площу приблизно 6000 м² і оточена стіною, яка частково належить до візантійського періоду, включаючи величні південні ворота з великою круглою вежею, яка у візантійські часи називалась «Верхня вежа» (επάνω γουλάς). Цитадель виступала житлом місцевого намісника, а згодом і деспотів Епіру, а в ній розташовувався палац, а також церква, присвячену святому Івану.
Після невдалого повстання Діонісія Філософа в 1611 році та вигнання християнського населення з території цитаделі, церква святого Іоанна була зруйнована і замінена в 1618 р. комплексом мечеті Аслана-паші, що включає мечеть, могилу її засновника (тюрбе), медресе і кухні, які збереглися до наших днів. Цитадель стала мусульманським релігійним центром міста. Сьогодні в мечеті Аслана-паші знаходиться .
Внутрішній замок
Внутрішній замок (Iç Kale) по суті утворює окрему фортецю в межах старого міста, що займає площу близько ca. 30000 кв. м. Його будівництво датується 1082 роком, під час захопленням міста Боемундом. Головна візантійська реліквія того періоду — велика кругла вежа в центрі цитаделі, знана як Вежа Боемунда. Нещодавні розкопки також виявили фундаменти елліністичного періоду. У візантійський період цитадель розміщувала резиденції архонтів міста, а також церкву Таксиархів та церкву Пантократора.
За Алі-паші Внутрішній замок було повністю перебудовано і він став його головною резиденцією. Саме тут він побудував свій палац (сарай), який був великою і складною двоповерховою спорудою з багатьма вікнами з видом на озеро Яніни. Палац продовжував служити адміністративним центром міста до 1870 року, коли його було зруйновано, хоча він вже був сильно пошкоджений під час облоги 1821-1822 султанськими військами. Розкопки показали, що селямлик, найімовірніше, розташовувався в північній стороні палацу, а в південній — гарем. Руїни, що збереглись, належать переважно до південної частини палацу, включаючи руїни круглої вежі Боемунда.
Після захоплення міста Грецією в 1913 р. місце, де розташовувалася головна будівля палацового комплексу, згодом було використано для будівництва міського військового госпіталю, який, своєю чергою, у 1958 році замінив королівський павільйон. З 1995 року тут розташований . Поруч з музеєм на сході цитаделі розташована мечеть Фетхіє з гробницею Алі-паші Тепелєнського та однієї з його дружин. Мечеть розташована на місті собору візантійської епохи і спочатку була побудована після завоювання османами міста у 1430 році. Мечеть була перебудована у XVII столітті та реконструйована за часів Алі-паші у 1795 році.
Основна збережена частина палацу Алі-паші — це розташована на півночі квадратна будівля невстановленого призначення, яку називають «Скарбницею» (Θησαυροφυλάκιο). Ця будівля була відновлена в 1989—1990 роках і там розмістили виставку з історії та методів в місті та регіоні, який був відомий цим ремеслом ще в османські часи. Інші споруди — це кухні, що належать до початку XIX століття, розташовані в північно-західній частині цитаделі, які зараз служать трапезною; сховище пороху на північний схід від мечеті Фетхіє, яке сьогодні слугує освітнім простором, залишки башт та інших будівель, таких як лазні та казарми.
Фотогалерея
-
![image]()
Мечеть Фетхіє (ліворуч), Візантійський музей (праворуч) -
![image]()
Головний вхід у Внутрішній замок -
![image]()
Руїни палацу і башти -
![image]()
Ворота замку -
![image]()
Оборонний мур -
![image]()
Музей сріблярства
Примітки
- https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=165086&type=Space
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 30 липня 2020.
- Gregory, 1991, с. 1006.
- Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaninska fortecya grec Kastro Iwanninwn ukriplennya starogo mista Yanina na pivnichnomu zahodi Greciyi Yaninska fortecya39 40 18 pn sh 20 51 38 sh d 39 67170000002777641 pn sh 20 86060000002778025 sh d 39 67170000002777641 20 86060000002778025 Koordinati 39 40 18 pn sh 20 51 38 sh d 39 67170000002777641 pn sh 20 86060000002778025 sh d 39 67170000002777641 20 86060000002778025Tipzamok i arheologichna pam yatkaStatus spadshinid 1 Krayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadArhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiZasnovano1378Yaninska fortecya Greciya Yaninska fortecya u VikishovishiIstoriyaPershi ukriplennya mista Yanina buli pobudovani v VI stolitti Zokrema istorik Prokopij Kesarijskij zgaduye pro budivnictvo vizantijskim imperatorom Yustinianom I novogo dobre ukriplenogo mista dlya zhiteliv starodavnoyi Yevroyi Odnak jogo zapisi ne pidkripleni zhodnimi konkretnimi arheologichnimi dokazami Rozkopki viyavili ukriplennya sho nalezhit do ellinistichnogo periodu IV III stolittya do n e yaki nadali buli rekonstrujovani u vizantijskij ta osmanskij periodi Greckij arheolog K Cures datuvav miski muri ta pivnichno shidnu citadel X stolittyam z dopovnennyami naprikinci XI stolittya vklyuchayuchi pivdenno shidnu citadel pobudovanu pid chas togo yak normani pid kerivnictvo z Taranto zavolodili mistom U period pislya 1204 roku miski muri ta pivnichno shidna citadel buli rekonstrujovani Takozh yih rekonstruyuvali v 1367 1384 rokah za Muri u vizantijskij period roztashovuvalis tak yak i yih suchasni zalishki Pislya padinnya Vizantijskoyi imperiyi misto bulo v skladi riznih derzhav i derzhavnih utvoren zokrema Epirskogo despotatu nalezhala serbskomu pravitelyu Stefanu Dushan u 1346 roci florentijskomu avantyuristu yakij zahopiv misto u 1385 roci pravitelyam Kefaloniyi ta Zakinfu z 1411 po 1430 roki ta Osmanskij imperiyi z 1430 po 1913 roki Zamok udoskonalyuvavsya ta remontuvavsya v period pravlinnya Ali pashi a modifikaciyi ta remonti zdijsneni poperednimi osmanskimi namisnikami na stinah vizantijskogo periodu vzhe ne pomitni oskilki Ali pasha iniciyuvav masshtabnu rekonstrukciyu stin na pochatku XIX stolittya yaka bula zavershena v 1815 roci Rekonstrukciya ohoplyuvala naskilki ce bulo mozhlivo isnuyuchi na toj chas vizantijski ukriplennya pered yakimi dobudovuvali stinu a prostir mizh nimi zapovnyuvavsya shebenem abo bulo pobudovano sklepinchasti galereyi Ce dozvolilo utvoriti poverh stin veliku terasu na yaku mozhna bulo vstanoviti garmati RoztashuvannyaZamok roztashovanij u pivdenno shidnomu kinci suchasnogo mista na skelyastomu misi ozera Yanina Zamok maye dvi datovani XI stolittyam citadeli pro yaki zgaduyetsya v Oleksiadi Anni Komnina pivnichno shidna citadel de zaraz dominuye mechet Aslana pashi ta insha pivdenno shidna citadel vidoma takozh yak Vnutrishnij zamok z tureckoyi movi Ic Kale Zagalnij perimetr muriv zavvishki vid 8 85 m do 13 69 m skladaye 2000 m Pivnichno shidna citadel Pivnichno shidna citadel zajmaye ploshu priblizno 6000 m i otochena stinoyu yaka chastkovo nalezhit do vizantijskogo periodu vklyuchayuchi velichni pivdenni vorota z velikoyu krugloyu vezheyu yaka u vizantijski chasi nazivalas Verhnya vezha epanw goylas Citadel vistupala zhitlom miscevogo namisnika a zgodom i despotiv Epiru a v nij roztashovuvavsya palac a takozh cerkva prisvyachenu svyatomu Ivanu Pislya nevdalogo povstannya Dionisiya Filosofa v 1611 roci ta vignannya hristiyanskogo naselennya z teritoriyi citadeli cerkva svyatogo Ioanna bula zrujnovana i zaminena v 1618 r kompleksom mecheti Aslana pashi sho vklyuchaye mechet mogilu yiyi zasnovnika tyurbe medrese i kuhni yaki zbereglisya do nashih dniv Citadel stala musulmanskim religijnim centrom mista Sogodni v mecheti Aslana pashi znahoditsya Vnutrishnij zamok Vnutrishnij zamok Ic Kale po suti utvoryuye okremu fortecyu v mezhah starogo mista sho zajmaye ploshu blizko ca 30000 kv m Jogo budivnictvo datuyetsya 1082 rokom pid chas zahoplennyam mista Boemundom Golovna vizantijska relikviya togo periodu velika krugla vezha v centri citadeli znana yak Vezha Boemunda Neshodavni rozkopki takozh viyavili fundamenti ellinistichnogo periodu U vizantijskij period citadel rozmishuvala rezidenciyi arhontiv mista a takozh cerkvu Taksiarhiv ta cerkvu Pantokratora Za Ali pashi Vnutrishnij zamok bulo povnistyu perebudovano i vin stav jogo golovnoyu rezidenciyeyu Same tut vin pobuduvav svij palac saraj yakij buv velikoyu i skladnoyu dvopoverhovoyu sporudoyu z bagatma viknami z vidom na ozero Yanini Palac prodovzhuvav sluzhiti administrativnim centrom mista do 1870 roku koli jogo bulo zrujnovano hocha vin vzhe buv silno poshkodzhenij pid chas oblogi 1821 1822 sultanskimi vijskami Rozkopki pokazali sho selyamlik najimovirnishe roztashovuvavsya v pivnichnij storoni palacu a v pivdennij garem Ruyini sho zbereglis nalezhat perevazhno do pivdennoyi chastini palacu vklyuchayuchi ruyini krugloyi vezhi Boemunda Pislya zahoplennya mista Greciyeyu v 1913 r misce de roztashovuvalasya golovna budivlya palacovogo kompleksu zgodom bulo vikoristano dlya budivnictva miskogo vijskovogo gospitalyu yakij svoyeyu chergoyu u 1958 roci zaminiv korolivskij paviljon Z 1995 roku tut roztashovanij Poruch z muzeyem na shodi citadeli roztashovana mechet Fethiye z grobniceyu Ali pashi Tepelyenskogo ta odniyeyi z jogo druzhin Mechet roztashovana na misti soboru vizantijskoyi epohi i spochatku bula pobudovana pislya zavoyuvannya osmanami mista u 1430 roci Mechet bula perebudovana u XVII stolitti ta rekonstrujovana za chasiv Ali pashi u 1795 roci Osnovna zberezhena chastina palacu Ali pashi ce roztashovana na pivnochi kvadratna budivlya nevstanovlenogo priznachennya yaku nazivayut Skarbniceyu 8hsayrofylakio Cya budivlya bula vidnovlena v 1989 1990 rokah i tam rozmistili vistavku z istoriyi ta metodiv v misti ta regioni yakij buv vidomij cim remeslom she v osmanski chasi Inshi sporudi ce kuhni sho nalezhat do pochatku XIX stolittya roztashovani v pivnichno zahidnij chastini citadeli yaki zaraz sluzhat trapeznoyu shovishe porohu na pivnichnij shid vid mecheti Fethiye yake sogodni sluguye osvitnim prostorom zalishki basht ta inshih budivel takih yak lazni ta kazarmi FotogalereyaMechet Fethiye livoruch Vizantijskij muzej pravoruch Golovnij vhid u Vnutrishnij zamok Ruyini palacu i bashti Vorota zamku Oboronnij mur Muzej sriblyarstvaPrimitkihttps www arxaiologikoktimatologio gov gr el monuments info id 165086 amp type Space Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2020 Gregory 1991 s 1006 Papathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020