Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Янушпільський район адміністративно територіальна одиниця УРСР що існувала з 1923 по 1957 роки в складі Житомирської 192

Янушпільський район

Янушпільський район

Янушпільський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1957 роки в складі Житомирської (1923—1925) та Бердичівської (1925—1930) округ, УСРР, Вінницької (1932—1937) та Житомирської областей (1937—1957). Районний центр — смт Іванопіль (до 1946 року — Янушпіль).

Янушпільський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Область: Житомирська округа, Бердичівська округа, УСРР, Вінницька область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 28 листопада 1957
Населення: 33 783 (1939)
Площа: 597,9 км²
Густота: 72,47 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Янушпіль
Районна влада
Мапа

Історія та адміністративний устрій

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи. До складу увійшли 24 сільські ради колишніх Янушпільської (Бейзимівська, Буряківська, Волицька, Галіївська, Жеребківська, Лісно-Слобідська, Янушпільська), Озадівської (Велико-Коровинецька, Голодьківська, Гардишівська, Лемешівська, Мало-Татаринівська, Райгородоцька, Райківська, Рачківська) та Краснопільської (Безпечнянська, Бурковецька, Краснопільська, Молочківська, Мотрунківська, Носівська, Стетковецька, Трощанська) волостей Житомирського повіту Волинської губернії.

17 червня 1925 року Янушпільський район (з усіма сільськими радами) разом з Любарським, частково з Андрушівським та Чуднівським районами Волинської округи передано до складу Бердичівської округи.

Протягом 1926-28 років в складі району були утворені Андріяшівська, Коваленківська, Лихосільська, Мартинівська, Певнянська, Польово-Слобідська, Червонецька сільські ради.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Янушпільський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район було включено до складу новоствореної Вінницької області. 13 лютого 1935 року Коваленківську сільську раду було передано до складу Любарського району. Від 22 вересня 1937 року район став адміністративно-територіальною частиною щойно утвореної Житомирської області.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Бердичів Генеральної округи Житомир. Було утворено 2 сільські управи.

Станом на 1 вересня 1946 року складався із 1 селищної та 21 сільської рад, до складу яких входив 31 населених пунктів — 1 смт, 23 село та 7 хуторів. Селищна рада: Іванопільська. Сільські ради: Андріяшівська, Безпечнянська, Бурковецька, Буряківська, Галіївська, Жеребківська, Краснопільська, Лемешівська, Лихосільська, Лісово-Слобідська, Мало-Волицька, Мартинівська, Молочківська, Мотрунківська, Носівська, Озадівська, Певнянська, Польово-Слобідська, Райгородоцька, Стетковецька та Трощанська.

З 11 серпня 1954 року кількість сільських рад було скорочено до 12 — ліквідовано Андріяшівську, Безпечнянську, Галіївську, Лихосільську, Мартинівську, Мотрунківську, Озадівську, Певнянську та Польово-Слобідську сільські ради.

28 листопада 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Чуднівського району.

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в Янушпільському районі мешкало 43 330 осіб (48,48 % або 21 005 чоловіків та 51,52 % або 22 325 жінок). З них 33,2 % або 14 384 були письменними. Рівень письменності серед чоловіків — 47,03 %, жінок — 20,18 %.

Розподіл населення за рідними мовами був наступним:

Рідна мова Кількість Частка, %
українська 37721 87,06
польська 3060 7,06
єврейська 2308 5,33
російська 147 0,34
інші 94 0,22

Національний склад населення за даними перепису 1926 року:

Національність Кількість Частка, %
українці 35224 81,29
поляки 5504 12,7
євреї 2340 5,4
росіяни 145 0,33
інші 117 0,27

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 33 783 осіб, з них українців — 27 108, росіян — 1 038, німців — 24, євреїв — 963, поляків — 4342, інших — 308.

Примітки

  1. Матеріали до опису округ УСРР: Бердичівська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 62 с.
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
  3. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 42, 532, 533, 540, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 10 листопада 2020.
  4. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  5. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — Том ХІІ: Украинская Социалистическая Советская Республика. Правобережный подрайон. Левобережный подрайон: народность, родной язык, возраст, грамотность / Центральное статистическое управление СССР, Отдел переписи. — М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. — 472 с.
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.

Джерела

  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 190.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yanushpilskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1957 roki v skladi Zhitomirskoyi 1923 1925 ta Berdichivskoyi 1925 1930 okrug USRR Vinnickoyi 1932 1937 ta Zhitomirskoyi oblastej 1937 1957 Rajonnij centr smt Ivanopil do 1946 roku Yanushpil Yanushpilskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaOsnovni daniKrayina USRR URSROblast Zhitomirska okruga Berdichivska okruga USRR Vinnicka oblast Zhitomirska oblastUtvorenij 7 bereznya 1923Likvidovanij 28 listopada 1957Naselennya 33 783 1939 Plosha 597 9 km Gustota 72 47 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt YanushpilRajonna vladaMapaIstoriya ta administrativnij ustrijRajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi Do skladu uvijshli 24 silski radi kolishnih Yanushpilskoyi Bejzimivska Buryakivska Volicka Galiyivska Zherebkivska Lisno Slobidska Yanushpilska Ozadivskoyi Veliko Korovinecka Golodkivska Gardishivska Lemeshivska Malo Tatarinivska Rajgorodocka Rajkivska Rachkivska ta Krasnopilskoyi Bezpechnyanska Burkovecka Krasnopilska Molochkivska Motrunkivska Nosivska Stetkovecka Troshanska volostej Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi 17 chervnya 1925 roku Yanushpilskij rajon z usima silskimi radami razom z Lyubarskim chastkovo z Andrushivskim ta Chudnivskim rajonami Volinskoyi okrugi peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Protyagom 1926 28 rokiv v skladi rajonu buli utvoreni Andriyashivska Kovalenkivska Lihosilska Martinivska Pevnyanska Polovo Slobidska Chervonecka silski radi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Yanushpilskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon bulo vklyucheno do skladu novostvorenoyi Vinnickoyi oblasti 13 lyutogo 1935 roku Kovalenkivsku silsku radu bulo peredano do skladu Lyubarskogo rajonu Vid 22 veresnya 1937 roku rajon stav administrativno teritorialnoyu chastinoyu shojno utvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Berdichiv Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno 2 silski upravi Stanom na 1 veresnya 1946 roku skladavsya iz 1 selishnoyi ta 21 silskoyi rad do skladu yakih vhodiv 31 naselenih punktiv 1 smt 23 selo ta 7 hutoriv Selishna rada Ivanopilska Silski radi Andriyashivska Bezpechnyanska Burkovecka Buryakivska Galiyivska Zherebkivska Krasnopilska Lemeshivska Lihosilska Lisovo Slobidska Malo Volicka Martinivska Molochkivska Motrunkivska Nosivska Ozadivska Pevnyanska Polovo Slobidska Rajgorodocka Stetkovecka ta Troshanska Z 11 serpnya 1954 roku kilkist silskih rad bulo skorocheno do 12 likvidovano Andriyashivsku Bezpechnyansku Galiyivsku Lihosilsku Martinivsku Motrunkivsku Ozadivsku Pevnyansku ta Polovo Slobidsku silski radi 28 listopada 1957 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR rajon bulo likvidovano jogo teritoriya u povnomu skladi uvijshla do skladu Chudnivskogo rajonu NaselennyaZgidno z Vsesoyuznim perepisom naselennya 1926 roku v Yanushpilskomu rajoni meshkalo 43 330 osib 48 48 abo 21 005 cholovikiv ta 51 52 abo 22 325 zhinok Z nih 33 2 abo 14 384 buli pismennimi Riven pismennosti sered cholovikiv 47 03 zhinok 20 18 Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim Ridna mova Kilkist Chastka ukrayinska 37721 87 06polska 3060 7 06yevrejska 2308 5 33rosijska 147 0 34inshi 94 0 22 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 35224 81 29polyaki 5504 12 7yevreyi 2340 5 4rosiyani 145 0 33inshi 117 0 27 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 33 783 osib z nih ukrayinciv 27 108 rosiyan 1 038 nimciv 24 yevreyiv 963 polyakiv 4342 inshih 308 PrimitkiMateriali do opisu okrug USRR Berdichivska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 62 s Postanova VUCVK i RNK USRR 270 vid 17 chervnya 1925 Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini i Podillya PDF http www archive zt gov ua s 42 532 533 540 617 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 10 listopada 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom HII Ukrainskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Pravoberezhnyj podrajon Levoberezhnyj podrajon narodnost rodnoj yazyk vozrast gramotnost Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR Otdel perepisi M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 472 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 DzherelaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 190 http resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 14 chervnya 2016 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020 http resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 19 sichnya 2015 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 chervnya 2020

Дата публікації:
Топ