Юра́ Гнат Петро́вич (27 грудня 1887 (8 січня 1888), Федвар, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 18 січня 1966, Київ, Українська РСР, СРСР) — український театральний режисер, актор театру і кіно. Народний артист УРСР, народний артист СРСР (1940). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1949, 1951). Депутат Верховної Ради УРСР 1–5 скликань (1938—1963).
Гнат Петрович Юра | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 27 грудня 1887 (8 січня 1888) Федвар, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 18 січня 1966 (78 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | Російська імперія УНР Українська Держава Українська РСР СРСР | |||
Діяльність | театральний режисер, актор театру і кіно | |||
Alma mater | Єлисаветградське земське реальне училище | |||
Відомі учні | Величко Юрій Олексійович і Іванчо Іван Михайлович | |||
Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки активності | з 1936 | |||
Партія | КПРС | |||
Батько | Петро Мусійович | |||
Мати | Меланія Григорівна | |||
У шлюбі з | Ольга Рубчаківна | |||
Діти | син Юрій (нар. 1924) | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
Премії | | |||
Звання | | |||
IMDb | ID 0950998 | |||
|
Біографія
Народився 27 грудня 1887 (8 січня 1888) року в селі Федвар (тепер село Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області).
З 1907 на професійній сцені в трупі С. Максимовича, де зустрів свого творчого побратима та товариша Семена Семдора. Далі Юра грав у театрі товариства «Руської Бесіди» у Львові (1913—1914), у Молодому театрі (1917) і в Театрі ім. Т. Шевченка в Києві (1919). Від 1920 в Театрі імені Івана Франка, створеному під опікою УГА у Вінниці, перенесеному 1923 до Харкова, а з 1926 до Києва.
У цьому театрі Гнат Юра працював до 1961 року як мистецький керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав. За першого періоду Гнат Юра переважно імітував репертуар Молодого театру й спирався на драми Володимира Винниченка та модерні західно-європейські п'єси. Від 1929 перейшов на радянсько-український (І. Микитенко, О. Корнійчук) та російський репертуар. З світової класичної спадщини поставив «Дон Карлоса» Йоганна-Фрідріха Шиллера (1936).
У 1934 році у журналі «За марксо-ленінську критику» (№ 12, 1934 рік) опублікована стаття Гната Юри «Націоналістична естетика Леся Курбаса»
«Націоналізм і фашизм — ось той прапор, під яким Курбас, об'єднавшись з цілою групою українських націоналістів, зокрема з ділянки літератури, починає виступати», — пише Г. Юра у статті, яка через кілька років була пред'явлена табірному начальству на Медвежій горі Олексієм Алєєксєєвим, що стало причиною для заборони вистави, яку Лесь Курбас готував в ув'язненні і його заслання на Соловки".
У розмові з Лесем Танюком Гнат Юра відмовляється від авторства статті, втім, пояснення на диктофон давати відмовляється, обіцяючи виступити з публічною заявою. Така заява так і не з'явилася.
Член ВКП(б) з 1938 року.
Викладав з перервами в Київському театральному інституті (1938—1961).
Помер 18 січня 1966 року. Похований в Києві, на Байковому кладовищі (1 ділянка). Поруч з ним поховані його дружина, Ольга Рубчаківна, і єдиний син, Юрій Юра (1924—2021).
- Театр в місті Олександрія, де Гнат Юра грав на початку кар'єри
- Пам'ятник Гнату Юрі в ролі Швейка, встановлений перед Театром імені Івана Франка
- Надгробок Гната Юри
- Меморіальна дошка в Олександрії
Творчість
Як актор залишився найкращим у побутових ролях:
- Терешко, Крамарюк («Суєта», «Житейське море» Івана Карпенка-Карого),
- Копистка («97» Миколи Куліша).
В побутовому плані також виступав у ролях:
- Фіґаро («Весілля Фіґаро» П'єра-Огюстена Бомарше),
- Швейка («Пригоди бравого вояка Швейка» за Ярославом Гашеком).
Фільмографія
Цей розділ потребує доповнення. |
- «Дивний сад» (1935)
- «Прометей» (1936, актор)
- «Кармелюк» (1938, актор)
- «Щорс» (1939, актор)
- «Тарас Шевченко» (1951, актор)
- «Незабутній 1919 рік» (1952, актор)
- «В степах України» (1952, співрежисер)
- «Украдене щастя» (1952, співрежисер)
- «Мартин Боруля» (1953, актор та співрежисер)
- «Сто тисяч» (1958, актор та співрежисер)
Нагороди та почесні звання
- Нагороджений трьома орденами Леніна (30.06.1951; 10.01.1958; 1960), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1936; 1948), орденом «Знак Пошани» (1940), а також медалями.
- Двічі лауреат Сталінської премії (1949, 1951).
- Народний артист СРСР (1940), народний артист УСРР (1930), заслужений артист УСРР (1923).
Родина
Пам'ять
- В 1967 році в Ленінградському районі Києва (нині Святошинський район, Микільська Борщагівка) на честь Гната Юри названа вулиця і станція швидкісного трамвая.
- На вул. Ольгинській, 2/1 в Києві, де в 1944–1966 роках жив артист, в 1969 році встановлено меморіальну дошку (бронза, барельєф; скульптор Ю. Л. Синькевич, архітектор ). Також меморіальна дошка встановлена в місті Олександрії на фасаді міського Палацу культури (колишнього театру) міста.
- В селі Підлісне (Федвар), зараз Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. встановлений пам'ятник-погруддя.
Цікавий факт
У Святошинському районі міста Києва вулиця Гната Юри примикає до проспекту Леся Курбаса.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 25 травня 1940 // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]: газета. — Київ, 1940. — 26 травня.
- Юра Гнат (Игнатий) Петрович
- Танюк, Лесь. Талант і талан Леся Курбаса (PDF).
Посилання
- Юра Гнат Петрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1039-1040.
- Юра Гнат
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
Джерела
- Томазова Н. М. Юра Гнат Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 701. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кисельов Й. Разом з життям. К. 1972.
- Бобошко Ю. Гнат Юра. К. 1980.
- Кроп Т. Гнат Юра оберігатиме франківців. К., 2011.
- Влада зіштовхнула лобами Гната Юру та Леся Курбаса // gazeta.ua
- Франківська родина // day.kyiv.ua
- Юра Гнат Петрович: облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 312—317.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 82.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yura Gnat Petro vich 27 grudnya 1887 8 sichnya 1888 Fedvar Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 18 sichnya 1966 1966 01 18 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij teatralnij rezhiser aktor teatru i kino Narodnij artist URSR narodnij artist SRSR 1940 Laureat dvoh Stalinskih premij drugogo stupenya 1949 1951 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 5 sklikan 1938 1963 Gnat Petrovich YuraNarodivsya 27 grudnya 1887 8 sichnya 1888 Fedvar Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 18 sichnya 1966 1966 01 18 78 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR Ukrayinska Derzhava Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist teatralnij rezhiser aktor teatru i kinoAlma mater Yelisavetgradske zemske realne uchilisheVidomi uchni Velichko Yurij Oleksijovich i Ivancho Ivan MihajlovichZaklad Kiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoRoki aktivnosti z 1936Partiya KPRSBatko Petro MusijovichMati Melaniya GrigorivnaU shlyubi z Olga RubchakivnaDiti sin Yurij nar 1924 AvtografNagorodiPremiyiZvannyaIMDb ID 0950998Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yura BiografiyaNarodivsya 27 grudnya 1887 8 sichnya 1888 18880108 roku v seli Fedvar teper selo Pidlisne Oleksandrivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Z 1907 na profesijnij sceni v trupi S Maksimovicha de zustriv svogo tvorchogo pobratima ta tovarisha Semena Semdora Dali Yura grav u teatri tovaristva Ruskoyi Besidi u Lvovi 1913 1914 u Molodomu teatri 1917 i v Teatri im T Shevchenka v Kiyevi 1919 Vid 1920 v Teatri imeni Ivana Franka stvorenomu pid opikoyu UGA u Vinnici perenesenomu 1923 do Harkova a z 1926 do Kiyeva U comu teatri Gnat Yura pracyuvav do 1961 roku yak misteckij kerivnik i rezhiser pidgotuvavshi blizko 100 vistav Za pershogo periodu Gnat Yura perevazhno imituvav repertuar Molodogo teatru j spiravsya na drami Volodimira Vinnichenka ta moderni zahidno yevropejski p yesi Vid 1929 perejshov na radyansko ukrayinskij I Mikitenko O Kornijchuk ta rosijskij repertuar Z svitovoyi klasichnoyi spadshini postaviv Don Karlosa Joganna Fridriha Shillera 1936 U 1934 roci u zhurnali Za markso leninsku kritiku 12 1934 rik opublikovana stattya Gnata Yuri Nacionalistichna estetika Lesya Kurbasa Nacionalizm i fashizm os toj prapor pid yakim Kurbas ob yednavshis z ciloyu grupoyu ukrayinskih nacionalistiv zokrema z dilyanki literaturi pochinaye vistupati pishe G Yura u statti yaka cherez kilka rokiv bula pred yavlena tabirnomu nachalstvu na Medvezhij gori Oleksiyem Alyeyeksyeyevim sho stalo prichinoyu dlya zaboroni vistavi yaku Les Kurbas gotuvav v uv yaznenni i jogo zaslannya na Solovki U rozmovi z Lesem Tanyukom Gnat Yura vidmovlyayetsya vid avtorstva statti vtim poyasnennya na diktofon davati vidmovlyayetsya obicyayuchi vistupiti z publichnoyu zayavoyu Taka zayava tak i ne z yavilasya Chlen VKP b z 1938 roku Vikladav z perervami v Kiyivskomu teatralnomu instituti 1938 1961 Pomer 18 sichnya 1966 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi 1 dilyanka Poruch z nim pohovani jogo druzhina Olga Rubchakivna i yedinij sin Yurij Yura 1924 2021 Teatr v misti Oleksandriya de Gnat Yura grav na pochatku kar yeri Pam yatnik Gnatu Yuri v roli Shvejka vstanovlenij pered Teatrom imeni Ivana Franka Nadgrobok Gnata Yuri Memorialna doshka v OleksandriyiTvorchistYak aktor zalishivsya najkrashim u pobutovih rolyah Tereshko Kramaryuk Suyeta Zhitejske more Ivana Karpenka Karogo Kopistka 97 Mikoli Kulisha V pobutovomu plani takozh vistupav u rolyah Figaro Vesillya Figaro P yera Ogyustena Bomarshe Shvejka Prigodi bravogo voyaka Shvejka za Yaroslavom Gashekom Filmografiya Cej rozdil potrebuye dopovnennya Divnij sad 1935 Prometej 1936 aktor Karmelyuk 1938 aktor Shors 1939 aktor Taras Shevchenko 1951 aktor Nezabutnij 1919 rik 1952 aktor V stepah Ukrayini 1952 spivrezhiser Ukradene shastya 1952 spivrezhiser Martin Borulya 1953 aktor ta spivrezhiser Sto tisyach 1958 aktor ta spivrezhiser Nagorodi ta pochesni zvannyaNagorodzhenij troma ordenami Lenina 30 06 1951 10 01 1958 1960 dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1936 1948 ordenom Znak Poshani 1940 a takozh medalyami Dvichi laureat Stalinskoyi premiyi 1949 1951 Narodnij artist SRSR 1940 narodnij artist USRR 1930 zasluzhenij artist USRR 1923 RodinaZyat Ivana ta Katerini Rubchakiv Brat Terentiya Yuri Oleksandra Yura Yurskogo Tetyani Yurivni Pam yatPortret Gnata Yuri na aversi livoruch yuvilejnoyi moneti NBU prisvyachenij teatru imeni Ivana Franka V 1967 roci v Leningradskomu rajoni Kiyeva nini Svyatoshinskij rajon Mikilska Borshagivka na chest Gnata Yuri nazvana vulicya i stanciya shvidkisnogo tramvaya Na vul Olginskij 2 1 v Kiyevi de v 1944 1966 rokah zhiv artist v 1969 roci vstanovleno memorialnu doshku bronza barelyef skulptor Yu L Sinkevich arhitektor Takozh memorialna doshka vstanovlena v misti Oleksandriyi na fasadi miskogo Palacu kulturi kolishnogo teatru mista V seli Pidlisne Fedvar zaraz Kropivnickogo r nu Kirovogradskoyi obl vstanovlenij pam yatnik pogruddya Cikavij faktU Svyatoshinskomu rajoni mista Kiyeva vulicya Gnata Yuri primikaye do prospektu Lesya Kurbasa PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 travnya 1940 Visti Rad deputativ trudyashih URSR gazeta Kiyiv 1940 26 travnya Yura Gnat Ignatij Petrovich Tanyuk Les Talant i talan Lesya Kurbasa PDF PosilannyaYura Gnat Petrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1039 1040 Yura Gnat Filmografiya na kino teatr ru ros DzherelaTomazova N M Yura Gnat Petrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 701 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kiselov J Razom z zhittyam K 1972 Boboshko Yu Gnat Yura K 1980 Krop T Gnat Yura oberigatime frankivciv K 2011 Vlada zishtovhnula lobami Gnata Yuru ta Lesya Kurbasa gazeta ua Frankivska rodina day kyiv ua Yura Gnat Petrovich oblikova kartka j avtobiografiya deputata Verhovnoyi Radi URSR CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 5 ark 312 317 Spisok deputativ Verhovnoyi Radi URSR pershogo sklikannya obranih 26 chervnya 1938 roku CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 2 ark 82 Spisok deputativ obranih do Verhovnoyi Radi URSR Visti CVK URSR gazeta Kiyiv 1938 148 5338 29 chervnya S 1