Щербина Володимир Іванович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Щербина.

|Посада= |Дружина= |Діти=

Щербина Володимир Іванович
Володимир Щербина. Фото з колекції Історико-меморіального музея Михайла Грушевського
Народився	16 (28) травня 1850^[1] Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер	1936 Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання	Звіринецьке кладовище
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська СРР  СРСР
Діяльність	історик, вчитель
Alma mater	Імператорський Київський університет Святого Володимира (1873)
Галузь	історія
Науковий керівник	Михайло Драгоманов, Володимир Антонович,
Членство	Національна академія наук України (1936)
Автограф
Роботи у Вікіджерелах  Щербина Володимир Іванович у Вікісховищі

Щерби́на Володи́мир Іва́нович (16 [28] травня 1850(18500528), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 1936, Київ, Українська РСР, СРСР) — український історик, педагог, громадський діяч. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (УАН) (з 1925). Криптонім — «В. І.».

Біографія

Народився 16 (28) травня 1850(18500528) року в родині лікаря Івана Щербини, нащадок родовитих київських міщан, яким належала садиба поряд з колишньою Київською міською думою на Подолі. Мати історика, Олександра Остапівна, була донькою українського письменника, автора казок, байок, пісень та віршів про козаччину Остапа Рудиковського (1784–1851).

Закінчив Другу київську гімназію (1868) та історично-філологічний факультет університету св. Володимира в Києві (1868–1873), учень Володимира Антоновича і Михайла Драгоманова. Результатом його навчання в університеті стала кандидатська робота «Гетьманство Кирила Григоровича Розумовського в зв'язку з попередньою історією Малоросії» (1873).

Згодом, закінчивши педагогічні курси Петербурзької військової гімназії (пізніше — ), Щербина в 1876–1879 роках викладав російську історію і літературу в петербурзьких військовій та жіночій гімназіях.

З 1879 року жив і працював у Києві, протягом 1879–1920 років учителював у жіночих та чоловічих гімназіях. Щербина був членом київського історико-архівного гуртка, яким у 1880–1890-х роках керував Володимир Антонович, також співпрацював з київською Археографічною комісією і був членом Історичного Товариства Нестора Літописця.

Свої розвідки Щербина публікував у виданнях «Архив Юго-Западной России», «Чтения в историческом обществе Нестора Летописца», журналі «Киевская старина» (особливо в 1891–1899 рр.), також у «Записках НТШ» (під криптонімом В. І.). У 1901 році разом із Леонідом Добровольським за дорученням Історичного товариства Нестора-літописця і Московського археологічного товариства здійснив кілька експедицій на Правобережжя (головно в Васильківський та Бердичівський повіти), збираючи стародруки, рукописи, мистецькі пам'ятки.

Разом з Яковом Шульгином, Володимиром Науменком, Орестом Левицьким Щербина брав активну участь у різних громадсько-культурних організаціях Києва, з 1920 року віддався науковій роботі, працюючи у Національній бібліотеці при УАН, в Архівному управлінні і згодом у спеціалізованих ділянках УАН: в Археографічній комісії, керував Комісією Києва і Правобережжя, був членом кафедри історії України.

1926 року з нагоди 50-річчя літературно-наукової діяльності Щербини, УАН видала монографію «Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини», що містить і бібліографію його праць. Вступну статтю «Історикові Київа» написав Михайло Грушевський.

1930 року, коли вченому виповнилося 80 років, він вийшов на пенсію. Помер 1936 року, похований на Звіринецькому кладовищі.

Праці

Багато його праць появилося в журналі «Україна», «Наукових збірниках» та інших академічних виданнях. Тісно співпрацюючи з Михайлом Грушевським, Щербина присвятив головну увагу історії Києва:

• «О киевской старине» (три видання 1884, 1896, 1910) (рос.),
• «Киевские воеводы, губернаторы и генерал-губернаторы 1654–1775 гг.» [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (Чтения в историческом обществе Нестора Летописца. — 1892. — Кн. VI) (рос.),
• «Первый киевский археолог М. Ф. Берлинский» (1896) (рос.),
• «Прошлое Киева и его памятники» (1912) (рос.),
• «Боротьба Києва за автономію» (1925),
• «Нариси з історії Києва, 1654–1914» (1926),
• «Головні будівлі Печерської Лаври» (1926);
• // Український археографічний збірник. — 1926. — Т. 1.

Праці з історії Гайдамаччини:

• «Сава Чаленко и Игнат Голый» (1891) (рос.),
• «О происхождении слова „Колеивщина“» (1893) (рос.);

Праці з історії козаччини:

• «Последние следы козачества в Правобережной Украине» (1899) (рос.),
• «До питання про статті Б. Хмельницького в редакції 1659 р.» (1928),
• «Доба козаччини на Лівобережній Україні» (1930);
• «Украинские староства по люстрациям XVIII в.» (Архив Юго-Западной России. — 1905. — Ч. 7. — Т. 3) (рос.).

Автор спогадів про Володимира Антоновича, Леоніда Добровольського, Якова Шульгина, Івана Каманіна та про Університет св. Володимира 1870-х рр.

1892 року в журналі «Киевская старина» В. Щербиною були опубліковані праці братів Андія та Остапа Рудиковських — «Записки А. П. Рудиковского. Стихотворения Е. П. Рудиковского» (Киевская старина. — 1892. — Кн. 4-7).

Примітки

1. метрична книга
   d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
2. Згідно з записом про народження в метричній книзі. В Енкциклопедії історії України (ЕІУ, т. 10, с. 683) вказано помилкову дату — 4 (16) травня 1850 року.
3. Можливо — 1938 (ЕІУ, т. 10, с. 683).
4. Желєзко, 2012, с. 185..
5. Рудиковський Євстафій Петрович [ 18 лютого 2011 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія Києва»

Посилання

• До 165-річчя від дня народження В. І. Щербини (1850­–1936) // Сайт Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка. — 2015. — 27 квітня. [Архівовано з першоджерела 6 квітня 2017.]
• Щербина В. Київ в 20-р роках XIX століття : (з матеріалів жандармського архіву). // Україна. — 1925. — Кн. 3. — С. 112-118. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

• Антипович К. Праці В. І. Щербини з історії м. Київа // Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини. — К. 1926. — С. XXV–XXXIV.
• Апанович Е. М. Комиссия истории Киева Академии наук УССР // Киев в фондах Центральної научной библиотеки АН УССР : Сб. научных трудов. — К., 1984. (рос.)
• Глушко С. П'ядесятиріччя науково-педагогічної і громадської діяльності В. І. Щербини // Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини. — К., 1926. — С. IX–XIV.
• Желєзко А. М. Володимир Щербина — дослідник київської старовини // Праці Центру пам'яткознавства: Зб. наук. пр. — 2012. — Вип. 21. — С. 178–186. [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Жуковський А. Щербина Володимир // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3915. — . — (Виправлення. Т. 11.)
• Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини. — К. : З друкарні УАН, 1926. — 166, XXXIX с. — (бібліографія за 1876–1926 рр., неповна — С. XXXV–XXXIX).
• Оглоблин О. Українська історіографія. 1917–1956 / Київський Національний університет імені Тараса Шевченка; Центр українознавства Історичний факультет; Державний комітет архівів України — К., 2003. — 252 с.
• Шамрай С. Праці В. І. Щербини з історії Правобережжя // Нові студії з історії Київа Володимира Івановича Щербини. — К. 1926. — С. XV–XXIII.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 822.
• Юркова О. Один з найбільших авторитетів і ерудитів (Володимир Щербина) // Історичний календар, 2000. — К., 1999. — С. 146.
• Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924—1930 рр.). — К., 1999. — С. 419–421 (за 1924–1930 рр.).
• Ясь О. В. Щербина Володимир Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 683. — .