Шумська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Шумськ.
Шумська волость | ||||
Центр | Шумськ | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 316 (1885) | |||
Населення | 7999 осіб (1885) | |||
Густота | 44.9 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Шумськ | |||
Гміна Шумськ | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Кременецький |
Адмінцентр гміни | Шумськ |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 25 |
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень об'єднаних у 24 сільські громади. Населення — 7999 осіб (3942 чоловічої статі та 4057 — жіночої), 741 дворове господарство.
Основні поселення волості
- Шумськ — колишнє власницьке містечко при річці Вілія за 30 верст від повітового міста; волосне правління; 165 осіб, 18 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейські молитовні будинки, школа, 12 постоялих дворів, 17 постоялих будинків, лавка, 2 водяні млини, базар щонеділі, 4 ярмарки. За 5 верст — винокурний завод.
- Андрушівка — колишнє державне село при річці Кутенка, 371 особа, 28 дворів, каплиця, постоялий будинок.
- Бриків — колишнє власницьке село, 696 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Голубиси (Голибиси) — колишнє власницьке село при річці Вілія, 383 особи, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Зіньки — колишнє державне село при річці Вілія, 279 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Кордишів — колишнє власницьке село при річці Вілія, 523 особи, 64 двори, православна церква.
- Кутів (Кути) — колишнє державне і власницьке село, 615 осіб, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин.
- Малі Садочки — колишнє власницьке село, 185 осіб, 22 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Онишківці — колишнє державне село при річці Вілія, 356 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Переморівка — колишнє власницьке село, 122 особи, 14 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний завод.
- Рохманів — колишнє власницьке містечко при річці Вілія, 309 осіб, 39 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Сураж — колишнє державне село при річці Вілія, 873 особи, 92 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 2 водяних млин.
Історія
Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость існувала як ґміна Шумськ Кременецького повіту в тих же межах, що і до 1921 року (за винятком сіл Баймаки та Зіньки, що залишилися у складі радянської частини Волині). В 1921 р. складалася з 43 населених пунктів, налічувала 15 852 жителі (11 524 православних, 4 111 римо-католиків, 5 євангелістів, 3 греко-католики і 209 юдеїв).
1 жовтня 1933 р. було передано до новоутвореної сільської ґміни Угорськ село Мости
На 1936 рік гміна складалася з 25 громад:
- Андрушівка — село: Андрушівка та хутір: Пасіка;
- Боложівка — село: Боложівка;
- Бриків — село: Бриків;
- Циранка Лепішівка — село: Циранка Лепішівка;
- Ходаки — село: Ходаки та хутір: Креничне;
- Гутисько Городиське — село: Гутисько Городиське та хутір: Янове Гутисько;
- Гутисько Пікульське — село: Гутисько Пікульське та хутори: Дригани і Гутисько Польське;
- Гута Стара — село: Гута Стара та селища: Сідлисько і Садова Гора;
- Гута Руська — село: Гута Руська;
- Голубіси — село: Голубиси;
- Ізерна — село: Ізерна;
- Кути — село: Кути;
- Кордишів — село: Кордишів та хутори: Котячин і Михайлівка;
- Кругулець — село: Кругулець;
- Літовище — село: Літовище;
- Маринки — село: Маринки;
- Онишківці — село: Онишківці;
- Обичі — село: Обичі та хутір: Монастирок;
- Переморівка — село: Переморівка;
- Рахманів — села: Рохманів і Новорахманів;
- Садки Малі — село: Садки Малі та селища: Москалівка і Вигода;
- Сураж — село: Сураж, селища: Лисиця та хутір: Малинів;
- Шумськ — містечко: Шумськ;
- Вашківці — село: Вашківці та хутір: Діброва;
- Залужжя — село: Залужжя та хутори: Бацаї і Буда.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Шумського району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 2017-01-05 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 45-46 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shumska volost administrativno teritorialna odinicya Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr mistechko Shumsk Shumska volostCentr ShumskPlosha 16 316 1885 Naselennya 7999 osib 1885 Gustota 44 9 osib km Nastupniki gmina Shumsk Gmina Shumsk 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit KremeneckijAdmincentr gmini ShumskTip gmini SilskaGromadi 25SkladStanom na 1885 rik skladalasya z 28 poselen ob yednanih u 24 silski gromadi Naselennya 7999 osib 3942 cholovichoyi stati ta 4057 zhinochoyi 741 dvorove gospodarstvo Osnovni poselennya volosti Shumsk kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Viliya za 30 verst vid povitovogo mista volosne pravlinnya 165 osib 18 dvoriv pravoslavna cerkva kostel sinagoga 2 yevrejski molitovni budinki shkola 12 postoyalih dvoriv 17 postoyalih budinkiv lavka 2 vodyani mlini bazar shonedili 4 yarmarki Za 5 verst vinokurnij zavod Andrushivka kolishnye derzhavne selo pri richci Kutenka 371 osoba 28 dvoriv kaplicya postoyalij budinok Brikiv kolishnye vlasnicke selo 696 osib 74 dvori pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin vinokurnij zavod Golubisi Golibisi kolishnye vlasnicke selo pri richci Viliya 383 osobi 46 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Zinki kolishnye derzhavne selo pri richci Viliya 279 osib 38 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Kordishiv kolishnye vlasnicke selo pri richci Viliya 523 osobi 64 dvori pravoslavna cerkva Kutiv Kuti kolishnye derzhavne i vlasnicke selo 615 osib 44 dvori postoyalij budinok vodyanij mlin Mali Sadochki kolishnye vlasnicke selo 185 osib 22 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok Onishkivci kolishnye derzhavne selo pri richci Viliya 356 osib 36 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Peremorivka kolishnye vlasnicke selo 122 osobi 14 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok vinokurnij zavod Rohmaniv kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Viliya 309 osib 39 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok vodyanij mlin Surazh kolishnye derzhavne selo pri richci Viliya 873 osobi 92 dvori pravoslavna cerkva kaplicya postoyalij budinok 2 vodyanih mlin IstoriyaVolost isnuvala z HIH st po 1920 r u skladi Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin vidijshla do skladu Polshi Volost isnuvala yak gmina Shumsk Kremeneckogo povitu v tih zhe mezhah sho i do 1921 roku za vinyatkom sil Bajmaki ta Zinki sho zalishilisya u skladi radyanskoyi chastini Volini V 1921 r skladalasya z 43 naselenih punktiv nalichuvala 15 852 zhiteli 11 524 pravoslavnih 4 111 rimo katolikiv 5 yevangelistiv 3 greko katoliki i 209 yudeyiv 1 zhovtnya 1933 r bulo peredano do novoutvorenoyi silskoyi gmini Ugorsk selo Mosti Na 1936 rik gmina skladalasya z 25 gromad Andrushivka selo Andrushivka ta hutir Pasika Bolozhivka selo Bolozhivka Brikiv selo Brikiv Ciranka Lepishivka selo Ciranka Lepishivka Hodaki selo Hodaki ta hutir Krenichne Gutisko Gorodiske selo Gutisko Gorodiske ta hutir Yanove Gutisko Gutisko Pikulske selo Gutisko Pikulske ta hutori Drigani i Gutisko Polske Guta Stara selo Guta Stara ta selisha Sidlisko i Sadova Gora Guta Ruska selo Guta Ruska Golubisi selo Golubisi Izerna selo Izerna Kuti selo Kuti Kordishiv selo Kordishiv ta hutori Kotyachin i Mihajlivka Krugulec selo Krugulec Litovishe selo Litovishe Marinki selo Marinki Onishkivci selo Onishkivci Obichi selo Obichi ta hutir Monastirok Peremorivka selo Peremorivka Rahmaniv sela Rohmaniv i Novorahmaniv Sadki Mali selo Sadki Mali ta selisha Moskalivka i Vigoda Surazh selo Surazh selisha Lisicya ta hutir Maliniv Shumsk mistechko Shumsk Vashkivci selo Vashkivci ta hutir Dibrova Zaluzhzhya selo Zaluzhzhya ta hutori Bacayi i Buda Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Shumskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T IX Wojewodztwo Wolynskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 100 s 2017 01 05 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r w sprawie zmiany granic miasta Krzemienca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim wojewodztwie wolynskiem pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 45 46 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi