Ця стаття застаріла. (липень 2017) |
О́бич — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району. Межує село з південної сторони із с. Залісці, зі заходу – с. Жолобки, з сходу – с. Рохманів.
село Обич | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Облікова картка | Обич |
Основні дані | |
Засноване | 20 вересня 1441 р. (за іншими даними 1368) |
Населення | 753 |
Територія | 3.520 км² |
Поштовий індекс | 47105 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°08′29″ пн. ш. 26°01′33″ сх. д. / 50.14139° пн. ш. 26.02583° сх. д.Координати: 50°08′29″ пн. ш. 26°01′33″ сх. д. / 50.14139° пн. ш. 26.02583° сх. д. |
Відстань до районного центру | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Обич | |
Обич | |
Мапа | |
Населення — 753 особи (2018).
Історія
Назва Обич походить від слова «обіч». Дехто із старожилів твердить, що звалось воно в давнину Обуч. Тут «обучали» солдатів, яких ставили на постій.
Перша згадка про село датується 20 вересням 1441 роком. Проте, на території сучасного села Обич 1368 року князь Данило Острозький засновав монастир, що називався Татаринецьким. Існує думка, що монастир був меморіалом на честь перемоги війська князя Данила Острозького над татарами в 60-их роках XIV століття. Надалі монастир знаходився під опікою князівської династії, незважаючи навіть на те, що належав до земель роду Мокосіїв, а пізніше — Боговитинів. Зокрема, син Данила Федір Острозький (пізніше канонізований як святий) постачав монастир церковною літературою.
Татаринецький монастир в XVI столітті зазнав утисків з боку місцевих феодалів, однак, ігумен Мілетій Джуса добув для монастиря охоронну грамоту короля Сигізмунда ІІ Августа, адже в той час монастир був потужним осередком культури та оборонною спорудою.
У кінці XVI століття монастир вже мав «Геннадіївську Біблію», переписану в Новгороді в 1489-99 роках, твори письменника-полеміста Мелетія Смотрицького, книги з математики, граматики, риторики, логіки слов'янською, грецькою та латинською мовами.
1605 року татарські війська спалили монастир. Проте, книги та архів були врятовані, бо оригінальні грамоти XVI століття були пізніше знайдені в Загаєцькому монастирі. Єрема Вишневецький його відбудував, щоправда на іншому місці. Цей монастир був дерев'яний і, за легендами, повторив долю свого попередника. При монастирі було кладовище, яке збереглось до цього часу разом з унікальними хрестами XVI—XVIII століття.
У 1809 році на цьому ж місці селяни збудували цегляний Миколаївський монастир. За священиків Василя Отецького та Фадея Лівневича біля монастиря в прибудові була бібліотека, тут зберігались книги, акти, грамоти, які вдалося врятувати від пожежі. Пізніше за священика Винадія монастир прибудували, біля церкви був притулок для вдів та сиріт. У 1920 роках утворився жіночий монастир, який існував до 1950 року.
Село Обич складається з кількох поселень, центр був на сході села — майдан, з якого розходяться всі дороги. Головна частина та найбільш заселена проходить середнім півостровом, а західна того ж самого поселення зветься «Теребежики». Ця назва успадкована від річки Теребіхе, що бере початок у західній частині вулиці. Частина села на південному півострові називаються «Зарічка», яка простягається на рівнину, так званий «Прогін».
Північна частина поселення за широкою розлогою долиною називається «Тарадайка». На захід від Тарадайки є урочище Замчисько. За легендою, тут був замок на крутій горі. Коли замок зруйнували, груди каміння поросли травою. Камінь із Замчиська ніхто не міг використати, а хто осмілився, тому з'являвся привид пані із замка, яка калічила сміливців.
Хутір Біликів, який розташований на північний схід від села, походить своїм початком з 1890 року. Хутір був розташований на найвищій точці села. До 1939 року він зріс до 14 родин.
У легендах та переказах, а також у Єпархіальних церковних відомостях згадується урочище на північ від села «Гута». У давні часи тут випалювали скло, від того і походить його назва; сліди гутництва збереглися і до наших днів.
Цікаву історію має центр села «Магазинисько», де тепер побудований клуб та медпункт. Тут стояв громадський магазин, куди селяни звозили лишки збіжжя, як страховий фонд на випадок пожежі. Біля магазину щоночі постійно стояла варта місцевих селян.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
Соціальна сфера
Діють Обицький НВК, церква Св. Миколая, клуб, бібліотека, магазини, бари, ФАП.
На території села є став загальною площею 18 га. Збудовано новий будинок, який використовується як будинок культури (за сприяння В. Аніна). Приміщення урочисто відкрили 2 листопада 2013 року.
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1978).
На території села знаходиться історична пам'ятка «Замкова гора». У межах села знайдено пряслиця пізнього етапу трипільської культури (кінець IV тис. до н. е.,).
Відомі люди
У селі народився Анін Віктор Іванович (2 грудня 1956) — український вчений у галузі будівництва.
В Обичі проживали: фольклористка М. Прончук, видатний вчитель-музикант та керівник Народного духового оркестру Ізерський Семен, Луцик Олександр Романович (1972—2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ЛУЦИК Олександр Романович. Тернопільщина (укр.). 12 травня 2022. Процитовано 17 квітня 2024.
Джерела
- Obycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 359. (пол.)
- Бесараб М., Кобернюк В. Обич // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 649. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya zastarila Bud laska dopomozhit Vikipediyi dodavshi do neyi informaciyu z enciklopedichnogo vidannya Ternopilshina Istoriya mist i sil lipen 2017 O bich selo v Ukrayini u Shumskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivnichnomu shodi rajonu Mezhuye selo z pivdennoyi storoni iz s Zalisci zi zahodu s Zholobki z shodu s Rohmaniv selo Obich Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Shumska miska gromada Oblikova kartka Obich Osnovni dani Zasnovane 20 veresnya 1441 r za inshimi danimi 1368 Naselennya 753 Teritoriya 3 520 km Poshtovij indeks 47105 Telefonnij kod 380 3558 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 08 29 pn sh 26 01 33 sh d 50 14139 pn sh 26 02583 sh d 50 14139 26 02583 Koordinati 50 08 29 pn sh 26 01 33 sh d 50 14139 pn sh 26 02583 sh d 50 14139 26 02583 Vidstan do rajonnogo centru 7 km Misceva vlada Adresa radi 47100 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Shumsk vul Ukrayinska 59 Karta Obich Obich Mapa Naselennya 753 osobi 2018 IstoriyaNazva Obich pohodit vid slova obich Dehto iz starozhiliv tverdit sho zvalos vono v davninu Obuch Tut obuchali soldativ yakih stavili na postij Persha zgadka pro selo datuyetsya 20 veresnyam 1441 rokom Prote na teritoriyi suchasnogo sela Obich 1368 roku knyaz Danilo Ostrozkij zasnovav monastir sho nazivavsya Tatarineckim Isnuye dumka sho monastir buv memorialom na chest peremogi vijska knyazya Danila Ostrozkogo nad tatarami v 60 ih rokah XIV stolittya Nadali monastir znahodivsya pid opikoyu knyazivskoyi dinastiyi nezvazhayuchi navit na te sho nalezhav do zemel rodu Mokosiyiv a piznishe Bogovitiniv Zokrema sin Danila Fedir Ostrozkij piznishe kanonizovanij yak svyatij postachav monastir cerkovnoyu literaturoyu Tatarineckij monastir v XVI stolitti zaznav utiskiv z boku miscevih feodaliv odnak igumen Miletij Dzhusa dobuv dlya monastirya ohoronnu gramotu korolya Sigizmunda II Avgusta adzhe v toj chas monastir buv potuzhnim oseredkom kulturi ta oboronnoyu sporudoyu U kinci XVI stolittya monastir vzhe mav Gennadiyivsku Bibliyu perepisanu v Novgorodi v 1489 99 rokah tvori pismennika polemista Meletiya Smotrickogo knigi z matematiki gramatiki ritoriki logiki slov yanskoyu greckoyu ta latinskoyu movami 1605 roku tatarski vijska spalili monastir Prote knigi ta arhiv buli vryatovani bo originalni gramoti XVI stolittya buli piznishe znajdeni v Zagayeckomu monastiri Yerema Vishneveckij jogo vidbuduvav shopravda na inshomu misci Cej monastir buv derev yanij i za legendami povtoriv dolyu svogo poperednika Pri monastiri bulo kladovishe yake zbereglos do cogo chasu razom z unikalnimi hrestami XVI XVIII stolittya U 1809 roci na comu zh misci selyani zbuduvali ceglyanij Mikolayivskij monastir Za svyashenikiv Vasilya Oteckogo ta Fadeya Livnevicha bilya monastirya v pribudovi bula biblioteka tut zberigalis knigi akti gramoti yaki vdalosya vryatuvati vid pozhezhi Piznishe za svyashenika Vinadiya monastir pribuduvali bilya cerkvi buv pritulok dlya vdiv ta sirit U 1920 rokah utvorivsya zhinochij monastir yakij isnuvav do 1950 roku Selo Obich skladayetsya z kilkoh poselen centr buv na shodi sela majdan z yakogo rozhodyatsya vsi dorogi Golovna chastina ta najbilsh zaselena prohodit serednim pivostrovom a zahidna togo zh samogo poselennya zvetsya Terebezhiki Cya nazva uspadkovana vid richki Terebihe sho bere pochatok u zahidnij chastini vulici Chastina sela na pivdennomu pivostrovi nazivayutsya Zarichka yaka prostyagayetsya na rivninu tak zvanij Progin Pivnichna chastina poselennya za shirokoyu rozlogoyu dolinoyu nazivayetsya Taradajka Na zahid vid Taradajki ye urochishe Zamchisko Za legendoyu tut buv zamok na krutij gori Koli zamok zrujnuvali grudi kaminnya porosli travoyu Kamin iz Zamchiska nihto ne mig vikoristati a hto osmilivsya tomu z yavlyavsya privid pani iz zamka yaka kalichila smilivciv Hutir Bilikiv yakij roztashovanij na pivnichnij shid vid sela pohodit svoyim pochatkom z 1890 roku Hutir buv roztashovanij na najvishij tochci sela Do 1939 roku vin zris do 14 rodin U legendah ta perekazah a takozh u Yeparhialnih cerkovnih vidomostyah zgaduyetsya urochishe na pivnich vid sela Guta U davni chasi tut vipalyuvali sklo vid togo i pohodit jogo nazva slidi gutnictva zbereglisya i do nashih dniv Cikavu istoriyu maye centr sela Magazinisko de teper pobudovanij klub ta medpunkt Tut stoyav gromadskij magazin kudi selyani zvozili lishki zbizhzhya yak strahovij fond na vipadok pozhezhi Bilya magazinu shonochi postijno stoyala varta miscevih selyan 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shumskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu Socialna sferaDiyut Obickij NVK cerkva Sv Mikolaya klub biblioteka magazini bari FAP Na teritoriyi sela ye stav zagalnoyu plosheyu 18 ga Zbudovano novij budinok yakij vikoristovuyetsya yak budinok kulturi za spriyannya V Anina Primishennya urochisto vidkrili 2 listopada 2013 roku Pam yatkiSporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1978 Na teritoriyi sela znahoditsya istorichna pam yatka Zamkova gora U mezhah sela znajdeno pryaslicya piznogo etapu tripilskoyi kulturi kinec IV tis do n e Vidomi lyudiU seli narodivsya Anin Viktor Ivanovich 2 grudnya 1956 ukrayinskij vchenij u galuzi budivnictva V Obichi prozhivali folkloristka M Pronchuk vidatnij vchitel muzikant ta kerivnik Narodnogo duhovogo orkestru Izerskij Semen Lucik Oleksandr Romanovich 1972 2022 vijskovosluzhbovec Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LUCIK Oleksandr Romanovich Ternopilshina ukr 12 travnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2024 DzherelaObycz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 359 pol Besarab M Kobernyuk V Obich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 649 ISBN 966 528 199 2 Portal Ternopilshina