Андрі́й Миха́йлович Шуля́р (15 грудня 1918, Майдан, Станиславівський повіт, ЗУНР — 20 липня 2010, Львів, Львівська область, Україна) — український архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1970).
Шуляр Андрій Михайлович | |
---|---|
Народження | 15 грудня 1918 |
Смерть | 20 липня 2010 (91 рік) |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна (підданство) | СРСР Україна |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | м. Львів |
Містобудівні проєкти | співавтор генпланів Львова, Сокаля, Червонограда, Трускавця. |
Членство | Національна спілка архітекторів України |
Нагороди | |
Звання |
Біографія
Народився 15 грудня 1918 року в родині Михайла та Катерини Шулярів у селі Майдан, тепер Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна. Батько працював керівником будівельно-експлуатаційної бригади на залізниці.
Наймолодший син Андрій Шуляр закінчив середню школу у Станіславові. 1936 року вступив на загальний відділ Державного інституту пластичних мистецтв у Кракові. Там же брав участь у діяльності українського студентського гуртка «Зарево». Із початком Другої світової війни перервав навчання і виїхав до Підляшшя, де працював сільським учителем, а пізніше — директором школи. До школи відносились села Полоски, Малашевичі, Стиренець, Заболоття. 1942 року вступив до Львівського політехнічного інституту. 1947 року закінчив інженерно-будівельний факультет, архітектурний факультет (в Івана Багенського). У 1947—1950 роках працював архітектором Львівського філіалу «Діпроцивільпромбуд». У 1950—1953 роках — архітектор, головний інженер Облпроекту. У 1953—1980 роках був начальником управління із справ будівництва та архітектури Львівського облвиконкому, головним архітектором Львівської області. Від 1953 року — член Спілки архітекторів УРСР, від 1980 — відповідальний секретар Львівського відділення. Член правління Спілки архітекторів України та спілки архітекторів УРСР. Заслужений архітектор УРСР, почесний член Української академії архітектури. Очолював дирекцію Будинку творчості «Свірж». Автор понад 50 робіт з благоустрою військових цвинтарів, спорудження обелісків, архітектури малих форм, архітектурно-скульптурних композицій на могилах визначних людей у Львівській області та за її межами.
Помер 20 липня 2010 року у Львові. Похований у родинному гробівці на 42 полі Личаківського цвинтаря.
Діяльність
- Автор проектів будівель у Львові, зокрема гуртожитку на вулиці Мечникова (1952, нині пологовий будинок), гуртожиток Гірничого технікуму на вулиці Тарнавського (1954), адмінкорпуси Електролампового заводу на вулиці Тургенєва (нині Героїв УПА).
- Корпуси Вагоноремонтного заводу в Стрию.
- За проекти в селі Вузлове Львівської області нагороджений 1986 року Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка.
- Архітектурна композиція пам'ятника Іванові Франку у Львові 1964 року.
- Провадив активну пам'яткоохоронну діяльність. Під його керівництвом у Львові відновлено Порохову вежу, Королівський арсенал, купол Домініканського костелу, дерев'яні конструкції та дах Єзуїтського костелу. Взяв участь у реставрації Олеського та Свірзького замків.
- Співавтор генеральних планів міст Львова, Сокаля, Червонограда, Трускавця.
- Пам'ятник на могилі Корнила Устияновича в селі Довге Дрогобицького району (1970, скульптор Степан Дзиндра).
- Пам'ятник на місці бою німецьких і радянських військ 1941 року в смт Великий Любінь Львівської області. Споруджений 1973 року, скульптори Степан Дзиндра і Євген Дзиндра.
- Пам'ятник «Слава праці» в селі Балучин (1967, скульптор Яків Чайка), пам'ятник на честь 50-ліття Жовтня в місті Сколе (1967, скульптор Яків Чайка), Володимирові Леніну в Куликові (1974, скульптор Іван Якунін), Великих Мостах (1975, скульптор Олександр Пилєв, є також версія про 1974 рік), Старому Самборі (1983, скульптор Петро Мазур).
- Пам'ятник на могилі радянських солдатів і Т. Сорокиної у Східниці (1969, скульптор Лука Біганич).
- Пам'ятник на честь 50-річчя Жовтня в Буську (1973, скульптор І. Тітко).
- Пам'ятник загиблим у селі Соколівка Буського району (1974).
- Праці з питань містобудування та історії архітектури.
Примітки
- Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 177.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 326.
- Памятники истории… — С. 324.
- Памятники истории… — С. 323.
- Памятники истории… — С. 337.
- Памятники истории… — С. 332.
- Памятники истории… — С. 339.
- Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
- Памятники истории… — С. 340.
- Памятники истории… — С. 321.
Джерела
- Андрію Шуляру 85 // Архітектурний вісник. — 2003. — № 3 (19). — С. 20—21.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 662. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — С. 682. — .
Література
- Шуляр Андрій та його внесок у розвиток архітектури, містобудування, збереження архітектурної спадщини Львівщини : матер. конф.; Львів; 13 грудня 2018 р. : До 100-ліття з дня народження / [відп. за вип. М.В. Бевз; за ред. В.А. Шуляра]. – Львів : Львівська політехніка, 2018. – 88 с. – .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri j Miha jlovich Shulya r 15 grudnya 1918 1918 12 15 Majdan Stanislavivskij povit ZUNR 20 lipnya 2010 2010 07 20 Lviv Lvivska oblast Ukrayina ukrayinskij arhitektor Zasluzhenij arhitektor URSR 1970 Shulyar Andrij MihajlovichNarodzhennya 15 grudnya 1918 1918 12 15 Majdan Stanislavivskij povit ZUNRSmert 20 lipnya 2010 2010 07 20 91 rik Lviv Lvivska oblast UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina piddanstvo SRSR UkrayinaNavchannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnist arhitektorPracya v mistah m LvivMistobudivni proyekti spivavtor genplaniv Lvova Sokalya Chervonograda Truskavcya Chlenstvo Nacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodiZvannya Zasluzhenij arhitektor Ukrayinskoyi RSR Grobivec rodini Shulyariv na 42 poli Lichakivskogo cvintarya u LvoviBiografiyaNarodivsya 15 grudnya 1918 roku v rodini Mihajla ta Katerini Shulyariv u seli Majdan teper Tismenickij rajon Ivano Frankivska oblast Ukrayina Batko pracyuvav kerivnikom budivelno ekspluatacijnoyi brigadi na zaliznici Najmolodshij sin Andrij Shulyar zakinchiv serednyu shkolu u Stanislavovi 1936 roku vstupiv na zagalnij viddil Derzhavnogo institutu plastichnih mistectv u Krakovi Tam zhe brav uchast u diyalnosti ukrayinskogo studentskogo gurtka Zarevo Iz pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni perervav navchannya i viyihav do Pidlyashshya de pracyuvav silskim uchitelem a piznishe direktorom shkoli Do shkoli vidnosilis sela Poloski Malashevichi Stirenec Zabolottya 1942 roku vstupiv do Lvivskogo politehnichnogo institutu 1947 roku zakinchiv inzhenerno budivelnij fakultet arhitekturnij fakultet v Ivana Bagenskogo U 1947 1950 rokah pracyuvav arhitektorom Lvivskogo filialu Diprocivilprombud U 1950 1953 rokah arhitektor golovnij inzhener Oblproektu U 1953 1980 rokah buv nachalnikom upravlinnya iz sprav budivnictva ta arhitekturi Lvivskogo oblvikonkomu golovnim arhitektorom Lvivskoyi oblasti Vid 1953 roku chlen Spilki arhitektoriv URSR vid 1980 vidpovidalnij sekretar Lvivskogo viddilennya Chlen pravlinnya Spilki arhitektoriv Ukrayini ta spilki arhitektoriv URSR Zasluzhenij arhitektor URSR pochesnij chlen Ukrayinskoyi akademiyi arhitekturi Ocholyuvav direkciyu Budinku tvorchosti Svirzh Avtor ponad 50 robit z blagoustroyu vijskovih cvintariv sporudzhennya obeliskiv arhitekturi malih form arhitekturno skulpturnih kompozicij na mogilah viznachnih lyudej u Lvivskij oblasti ta za yiyi mezhami Pomer 20 lipnya 2010 roku u Lvovi Pohovanij u rodinnomu grobivci na 42 poli Lichakivskogo cvintarya DiyalnistAvtor proektiv budivel u Lvovi zokrema gurtozhitku na vulici Mechnikova 1952 nini pologovij budinok gurtozhitok Girnichogo tehnikumu na vulici Tarnavskogo 1954 adminkorpusi Elektrolampovogo zavodu na vulici Turgenyeva nini Geroyiv UPA Korpusi Vagonoremontnogo zavodu v Striyu Za proekti v seli Vuzlove Lvivskoyi oblasti nagorodzhenij 1986 roku Derzhavnoyu premiyeyu URSR imeni Tarasa Shevchenka Arhitekturna kompoziciya pam yatnika Ivanovi Franku u Lvovi 1964 roku Provadiv aktivnu pam yatkoohoronnu diyalnist Pid jogo kerivnictvom u Lvovi vidnovleno Porohovu vezhu Korolivskij arsenal kupol Dominikanskogo kostelu derev yani konstrukciyi ta dah Yezuyitskogo kostelu Vzyav uchast u restavraciyi Oleskogo ta Svirzkogo zamkiv Spivavtor generalnih planiv mist Lvova Sokalya Chervonograda Truskavcya Pam yatnik na mogili Kornila Ustiyanovicha v seli Dovge Drogobickogo rajonu 1970 skulptor Stepan Dzindra Pam yatnik na misci boyu nimeckih i radyanskih vijsk 1941 roku v smt Velikij Lyubin Lvivskoyi oblasti Sporudzhenij 1973 roku skulptori Stepan Dzindra i Yevgen Dzindra Pam yatnik Slava praci v seli Baluchin 1967 skulptor Yakiv Chajka pam yatnik na chest 50 littya Zhovtnya v misti Skole 1967 skulptor Yakiv Chajka Volodimirovi Leninu v Kulikovi 1974 skulptor Ivan Yakunin Velikih Mostah 1975 skulptor Oleksandr Pilyev ye takozh versiya pro 1974 rik Staromu Sambori 1983 skulptor Petro Mazur Pam yatnik na mogili radyanskih soldativ i T Sorokinoyi u Shidnici 1969 skulptor Luka Biganich Pam yatnik na chest 50 richchya Zhovtnya v Busku 1973 skulptor I Titko Pam yatnik zagiblim u seli Sokolivka Buskogo rajonu 1974 Praci z pitan mistobuduvannya ta istoriyi arhitekturi PrimitkiUkrainskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Ezhegodnik Bolshoj sovetskoj enciklopedii glavn red V G Panov M Sovetskaya enciklopediya 1987 Vyp 31 S 177 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR K Naukova dumka 1987 S 326 Pamyatniki istorii S 324 Pamyatniki istorii S 323 Pamyatniki istorii S 337 Pamyatniki istorii S 332 Pamyatniki istorii S 339 Vystavka proizvedenij hudozhnikov zapadnyh oblastej Ukrainy posvyashennaya 40 letiyu vossoedineniya ukrainskogo naroda M Sovetskij hudozhnik 1980 S 32 Pamyatniki istorii S 340 Pamyatniki istorii S 321 DzherelaAndriyu Shulyaru 85 Arhitekturnij visnik 2003 3 19 S 20 21 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 662 ISBN 5 88500 071 9 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s Shevchenkivski laureati 1962 2007 enciklopedichnij dovidnik avtor upor M G Labinskij vstup slova I M Dzyubi R M Lubkivskogo 2 ge vid zmin i dop K Krinicya 2007 S 682 ISBN 978 966 7575 81 6 LiteraturaShulyar Andrij ta jogo vnesok u rozvitok arhitekturi mistobuduvannya zberezhennya arhitekturnoyi spadshini Lvivshini mater konf Lviv 13 grudnya 2018 r Do 100 littya z dnya narodzhennya vidp za vip M V Bevz za red V A Shulyara Lviv Lvivska politehnika 2018 88 s ISBN 966 941 261 4