Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шру́бків (до 1830 р. — Кам'янецькі Хутори) — село в Україні, в Меджибізькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Шрубків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Меджибізька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 655 |
| Площа | 3,189 км² |
| Густота населення | 205,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31513 |
| Телефонний код | +380 098-505-42-51 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′21″ пн. ш. 27°25′31″ сх. д. / 49.48917° пн. ш. 27.42528° сх. д.Координати: 49°29′21″ пн. ш. 27°25′31″ сх. д. / 49.48917° пн. ш. 27.42528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 339 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31530, Хмельницька обл. Хмельницький р-н, смт Меджибіж, вул. Святотроїцька 5 |
| Карта | |
  Шрубків | |
 Шрубків | |
| Мапа | |
Назва
До 1830 року село мало назву Камянецькі Хутори. Село було перейменовано на фамілію начальника гарнізону полковника Шрубківського.
Географія
Розташоване за 25 км від міста Деражня та за 30 км від залізничної станції Деражня на лінії Жмеринка—Хмельницький. Розкинулось на 4-х пагорбах, за 5 кілометрів на північ від Меджибожа.
Ґрунти чорноземи, місцями глинясті та піщані.
Історія села
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Січень 2011) |
Село Шрубків до 1830 року називалось Кам'янецькі Хутори.
Село потопає в садах, крім криниць в селі не було більше водойм, а тому під час військових навчань не вистачало води. Гігієнічні умови місцевості сприятливі для оздоровлення населення.
Основне зайняття населення — забезпечення військової бази постачанням, яка була розміщена на території Камянецьких Хуторів і підпорядковувалась гарнізону Меджибізького замку. Основні види культур, які тут вирощували це: зернові, льон, коноплі, капуста, редька, на території села було багато фруктових садів, знаходилось кілька сотень вуликів.
Через землі Кам'янецьких хуторів проходили шляхи на Стару Синяву, Пиляву та Старокостянтинів. Через ці землі проходив шлях між Меджибожем і торговим шляхом, який прозвали «Чорний шлях» (через те, що ним користувались татари коли нападали на західну Україну). Він проходив від перекопу через Умань між Пилявою і Староконстянтиновим, вище Тернополя сходився з Кучманським шляхом і йшов на Львів.
У XVI ст. польський король за військові заслуги перед Польщею, віддав землі Меджибізького ключа і право побудови міста з назвою Сенява руському князеві Миколі Сенявському. Рід Сенявських відзначався надзвичайною відданістю королям Речі Посполитої, а тому сам перед дбав про оборонність земель, які були прикордонною зоною Поділля. Сенявські протягом свого володіння укріплювали і перебудовували Меджибізький замок, утримували в ньому гарнізон і підтримували його боєздатність.
Кам'янецькі Хутори, як і решта сіл Меджибізького ключа, належали понад два століття князям Сенявським, а після смерті останнього князя Сенявського 1730 році, дочка Софія вийшла вдруге заміж за князя Чорторийського і землі Сенявських перейшли Чорторийськім. І ними вони володіли протягом 100 років.
Село виникло із хуторів, які називали Кам'янецькі Хутори. Кожний хутір мав крім землеробства ще й ремісничий профіль. Хутір Мельницький мав 2 вітряні млини, які знаходились на пагорбі урочищі «Довга» і знаходиться на північ від села. На Бондарському хуторі, що на півдні села, виготовляли бочки і вози.
Гончарський хутір знаходився в центрі села, а Чумацький на сході в сторону села Пронилова. Крім того, в селі займались ткацтвом, столярством, чоботарством.
Це все було використано коли князі Сенявські створили на території Камянецьких хуторів базу постачання гарнізону Меджибізького замку і полку, який був в підпорядкувані Сенявських. Пізніша назва хуторів трансформувалась в назві вулиць, які збереглись досі, вулиця Бондарська, вулиця Гончарська, Мельницька, на місці хутора Чумацького вулиця Сьомаки і Трояни, на цих вулицях знаходились складські приміщення. Після перенесення 1830 роках було утворено вулицю Грицайську, її заселили жителі села Пронилова, вулиця Чайки жителі Золоторенок, вулиця Кошилівка жителі села Банашок.
Під час визвольної війни 1648–1654 рр. в липні, в серпні 1648 року базу постачання і тренувальний центр князів Сенявських використовували повстанські війська наказного Гетьмана Максима Кривоноса. Під час його рейду по Польській землі в полк вливалось багато повсталих селян Поділля та Волині. І щоб підтримувати війська на належному рівні, повстанців навчали дисципліні на тренувальному центрі(Камянецькі Хутори).
У липні—серпні 1648 році, коли Богдан Хмельницький стояв на полях села Гончарихи (Синявщина), продовольчий обоз поповнювали на базі постачання Сенявського на Кам'янецьких хуторах.
На території села загинув полковник Омельян Купченко під час походу на обоз загону Яреми Вишневецького. До сьогоднішніх днів зберігся пам'ятний хрест на місці загибелі полковника О.Купченка в Ганзельські під Гаями. За народними переказами було названо іменем полковника Івана Золоторенка, брата жінки Б.Хмельницького, який знаходився під час походу 1648 р. при штабі гетьмана.
Можна зробити припущення, що Іван Золоторенко брав участь у сутичках в той період на цій землі.
За народними переказами, командир гарнізону з бази постачання полковник Могилевський з частиною гарнізону перейшов на сторону повстанських військ. Під час нападу Яреми Вишневецького на обоз Богдана Хмельницького і базу постачання загинув полковник Могилевський із своїм гарнізоном і полковник Омелян Купченко. Б.Хмельницький послав Івана Золоторенка очолити гарнізон замість загиблого Могилевського, який розмістився в селі, яке назвали Золоторенки. Пам'ятний знак Могилевському знаходився по дорозі на греблю Оноставського ставу. У наш час[] цей хрест знаходиться в Меджибізькому музеї.
Влітку 1649 року база постачання і тренувальний центр використовувався військами Данила Нечая. Проте що на території села Шрубкова проходили військові сутички козаків і повстанських військ, про що свідчать збережені пам'ятні хрести і знахідки ядер, козацьких люльок, наконечників списів тощо. Під час Турецького панування 1672–1699 років свідчень про село немає. У період коли дочка Сенявського вийшла за князя Чорторійського, а саме в 1728 році в Камянецьких Хуторах побудували дерев'яну церкву на честь Покрови Пресвятої Благородиці. Ймовірно з того року перетворилось в село.
В 1734 році московські війська захопили місто Меджибіж за те, що князь Чорторізький виступив проти короля Августа ІІІ, якого підтримував царський уряд. Останній поділ Польщі в 1793 році привів до конфіскації земель Меджибізького ключа, але вже у 1795 році імператриця Катерина II знову повернула Меджибізькі землі синам Чорторійським Адаму і Констянтину. У цей період на території села знаходився московський гарнізон для контролю за князями. За переказами в цей період очікували приїзду до Меджибожа імператриці Катерини ІІ. Не знаючи по яких дорогах вона буде їхати обладнали 3 шляхи: Пилявський, Волосівський, Митківський, обсадивши їх липами. Значна частина саджень збереглась і до сьогодні.
Коли виникло польське повстання в 1830 році в ньому брав участь і князь Чорторійський, за що був позбавлений княжого і дворянського роду в тому числі і земель Меджибізького ключа. Село Камянецькі Хутори було перейменовано іменем начальника гарнізону полковника Шрубківського і конфісковано в казну. Це було зроблено царським урядом для знищення культурних, історичних та економічних зв'язків. Крім того для знищення родинних зв'язків частину людей було виселено в Херсонську губернію, а в село Шрубків було переселено частину людей з сіл Золоторенки, Пронилів, Банашки, які було знищено.
Кам'яна церква села Банашки було розібрано і з її матеріалу було побудовано нову церкву у селі Лисанівці. На місці села Банашки зберігся лише фундамент церкви. У селі Золоторенки після його знищення лишився хутір, його кілька будинків збереглися до 60-х років XX ст. Сьогодні видно тільки сліди від вулиць і місця будинків.
В 30-х роках XIX ст. Військовим гарнізоном в урочищі Бичова був побудований цегельний завод. Остання піч заводу була розібрана у 80-х XX ст. Військовим гарнізоном було побудовано казарми і двох поверхову штаб-квартиру. У цих роках був викопаний став, який з'єднувався підвісною доріжкою з штаб-квартирою полковника гарнізону. Став досі зберіг свою назву «Панський».
Військовий гарнізон обслуговував гарматний полігон, який знаходився між Волосівським та Митківським шляхами. Крайня безпечна віха яка ставилась на полігоні під час стрільб була на липі на волосівському шляху. Ця липа до сьогодні називається «Спасенна липка», за нею була безпечна зона.
Військовий гарнізон бази постачання та обслуговування полігону був ліквідований у 1911 році.
Будинки, казарми і складські приміщення були продані, а із матеріалів штаб-квартири у 1912 році була побудована школа, частина якої збереглась до сьогодні, і яка пропрацювала до 1991 року. Плац, який знаходився по праву сторону при в'їзді в село, був розданий населенню під земельні ділянки, ця земля і до сьогодні називається «пляцами».
Селянин Безручко розповідає про своє село Шрубків Меджибіжського району Вінницької області, що мало близько 200 дворів та про сусіднє село Митківці — понад 150 дворів.
У 1933 році в часи Голодомору селі вимерло, згідно з реєстрацією сільради 700 душ, яких поховано кагатами, себто в спільні ями. У селі Митківцях із 150 дворів не залишилося ні однієї живої душі: всі вимерли крім хіба тих, що порозбігалися.
В 1991 році відкрита нова школа в центрі села, а старе приміщення тепер використовується під гаражі. На території села є 2 ставки, і 3 за межами села, їхні назви «Кацапський», «Паньський».
2009 року село було газифіковано. За кошти селян, головний газопровід був прокладений за кошти компанії, а розводку по селу за кошти селян.
Населення
Населення становить 655 осіб на 2001 рік.
- 1412 осіб (1971)
- 655 осіб (2001)
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,17% |
| російська | 1,68% |
| румунська | 0,15% |
Примітки
Посилання
- Погода в селі Шрубків
- Шрубків, Летичівський район, Хмельницька область // Історія міст і сіл Української РСР
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shru bkiv do 1830 r Kam yanecki Hutori selo v Ukrayini v Medzhibizkij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Shrubkiv Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Medzhibizka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 655 Plosha 3 189 km Gustota naselennya 205 39 osib km Poshtovij indeks 31513 Telefonnij kod 380 098 505 42 51 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 29 21 pn sh 27 25 31 sh d 49 48917 pn sh 27 42528 sh d 49 48917 27 42528 Koordinati 49 29 21 pn sh 27 25 31 sh d 49 48917 pn sh 27 42528 sh d 49 48917 27 42528 Serednya visota nad rivnem morya 339 m Misceva vlada Adresa radi 31530 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Medzhibizh vul Svyatotroyicka 5 Karta Shrubkiv Shrubkiv MapaNazvaDo 1830 roku selo malo nazvu Kamyanecki Hutori Selo bulo perejmenovano na familiyu nachalnika garnizonu polkovnika Shrubkivskogo GeografiyaRoztashovane za 25 km vid mista Derazhnya ta za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Derazhnya na liniyi Zhmerinka Hmelnickij Rozkinulos na 4 h pagorbah za 5 kilometriv na pivnich vid Medzhibozha Grunti chornozemi miscyami glinyasti ta pishani Istoriya selaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Sichen 2011 Selo Shrubkiv do 1830 roku nazivalos Kam yanecki Hutori Selo potopaye v sadah krim krinic v seli ne bulo bilshe vodojm a tomu pid chas vijskovih navchan ne vistachalo vodi Gigiyenichni umovi miscevosti spriyatlivi dlya ozdorovlennya naselennya Osnovne zajnyattya naselennya zabezpechennya vijskovoyi bazi postachannyam yaka bula rozmishena na teritoriyi Kamyaneckih Hutoriv i pidporyadkovuvalas garnizonu Medzhibizkogo zamku Osnovni vidi kultur yaki tut viroshuvali ce zernovi lon konopli kapusta redka na teritoriyi sela bulo bagato fruktovih sadiv znahodilos kilka soten vulikiv Cherez zemli Kam yaneckih hutoriv prohodili shlyahi na Staru Sinyavu Pilyavu ta Starokostyantiniv Cherez ci zemli prohodiv shlyah mizh Medzhibozhem i torgovim shlyahom yakij prozvali Chornij shlyah cherez te sho nim koristuvalis tatari koli napadali na zahidnu Ukrayinu Vin prohodiv vid perekopu cherez Uman mizh Pilyavoyu i Starokonstyantinovim vishe Ternopolya shodivsya z Kuchmanskim shlyahom i jshov na Lviv U XVI st polskij korol za vijskovi zaslugi pered Polsheyu viddav zemli Medzhibizkogo klyucha i pravo pobudovi mista z nazvoyu Senyava ruskomu knyazevi Mikoli Senyavskomu Rid Senyavskih vidznachavsya nadzvichajnoyu viddanistyu korolyam Rechi Pospolitoyi a tomu sam pered dbav pro oboronnist zemel yaki buli prikordonnoyu zonoyu Podillya Senyavski protyagom svogo volodinnya ukriplyuvali i perebudovuvali Medzhibizkij zamok utrimuvali v nomu garnizon i pidtrimuvali jogo boyezdatnist Kam yanecki Hutori yak i reshta sil Medzhibizkogo klyucha nalezhali ponad dva stolittya knyazyam Senyavskim a pislya smerti ostannogo knyazya Senyavskogo 1730 roci dochka Sofiya vijshla vdruge zamizh za knyazya Chortorijskogo i zemli Senyavskih perejshli Chortorijskim I nimi voni volodili protyagom 100 rokiv Selo viniklo iz hutoriv yaki nazivali Kam yanecki Hutori Kozhnij hutir mav krim zemlerobstva she j remisnichij profil Hutir Melnickij mav 2 vitryani mlini yaki znahodilis na pagorbi urochishi Dovga i znahoditsya na pivnich vid sela Na Bondarskomu hutori sho na pivdni sela vigotovlyali bochki i vozi Goncharskij hutir znahodivsya v centri sela a Chumackij na shodi v storonu sela Pronilova Krim togo v seli zajmalis tkactvom stolyarstvom chobotarstvom Ce vse bulo vikoristano koli knyazi Senyavski stvorili na teritoriyi Kamyaneckih hutoriv bazu postachannya garnizonu Medzhibizkogo zamku i polku yakij buv v pidporyadkuvani Senyavskih Piznisha nazva hutoriv transformuvalas v nazvi vulic yaki zbereglis dosi vulicya Bondarska vulicya Goncharska Melnicka na misci hutora Chumackogo vulicya Somaki i Troyani na cih vulicyah znahodilis skladski primishennya Pislya perenesennya 1830 rokah bulo utvoreno vulicyu Gricajsku yiyi zaselili zhiteli sela Pronilova vulicya Chajki zhiteli Zolotorenok vulicya Koshilivka zhiteli sela Banashok Pid chas vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr v lipni v serpni 1648 roku bazu postachannya i trenuvalnij centr knyaziv Senyavskih vikoristovuvali povstanski vijska nakaznogo Getmana Maksima Krivonosa Pid chas jogo rejdu po Polskij zemli v polk vlivalos bagato povstalih selyan Podillya ta Volini I shob pidtrimuvati vijska na nalezhnomu rivni povstanciv navchali disciplini na trenuvalnomu centri Kamyanecki Hutori U lipni serpni 1648 roci koli Bogdan Hmelnickij stoyav na polyah sela Goncharihi Sinyavshina prodovolchij oboz popovnyuvali na bazi postachannya Senyavskogo na Kam yaneckih hutorah Na teritoriyi sela zaginuv polkovnik Omelyan Kupchenko pid chas pohodu na oboz zagonu Yaremi Vishneveckogo Do sogodnishnih dniv zberigsya pam yatnij hrest na misci zagibeli polkovnika O Kupchenka v Ganzelski pid Gayami Za narodnimi perekazami bulo nazvano imenem polkovnika Ivana Zolotorenka brata zhinki B Hmelnickogo yakij znahodivsya pid chas pohodu 1648 r pri shtabi getmana Mozhna zrobiti pripushennya sho Ivan Zolotorenko brav uchast u sutichkah v toj period na cij zemli Za narodnimi perekazami komandir garnizonu z bazi postachannya polkovnik Mogilevskij z chastinoyu garnizonu perejshov na storonu povstanskih vijsk Pid chas napadu Yaremi Vishneveckogo na oboz Bogdana Hmelnickogo i bazu postachannya zaginuv polkovnik Mogilevskij iz svoyim garnizonom i polkovnik Omelyan Kupchenko B Hmelnickij poslav Ivana Zolotorenka ocholiti garnizon zamist zagiblogo Mogilevskogo yakij rozmistivsya v seli yake nazvali Zolotorenki Pam yatnij znak Mogilevskomu znahodivsya po dorozi na greblyu Onostavskogo stavu U nash chas koli cej hrest znahoditsya v Medzhibizkomu muzeyi Vlitku 1649 roku baza postachannya i trenuvalnij centr vikoristovuvavsya vijskami Danila Nechaya Prote sho na teritoriyi sela Shrubkova prohodili vijskovi sutichki kozakiv i povstanskih vijsk pro sho svidchat zberezheni pam yatni hresti i znahidki yader kozackih lyulok nakonechnikiv spisiv tosho Pid chas Tureckogo panuvannya 1672 1699 rokiv svidchen pro selo nemaye U period koli dochka Senyavskogo vijshla za knyazya Chortorijskogo a same v 1728 roci v Kamyaneckih Hutorah pobuduvali derev yanu cerkvu na chest Pokrovi Presvyatoyi Blagorodici Jmovirno z togo roku peretvorilos v selo V 1734 roci moskovski vijska zahopili misto Medzhibizh za te sho knyaz Chortorizkij vistupiv proti korolya Avgusta III yakogo pidtrimuvav carskij uryad Ostannij podil Polshi v 1793 roci priviv do konfiskaciyi zemel Medzhibizkogo klyucha ale vzhe u 1795 roci imperatricya Katerina II znovu povernula Medzhibizki zemli sinam Chortorijskim Adamu i Konstyantinu U cej period na teritoriyi sela znahodivsya moskovskij garnizon dlya kontrolyu za knyazyami Za perekazami v cej period ochikuvali priyizdu do Medzhibozha imperatrici Katerini II Ne znayuchi po yakih dorogah vona bude yihati obladnali 3 shlyahi Pilyavskij Volosivskij Mitkivskij obsadivshi yih lipami Znachna chastina sadzhen zbereglas i do sogodni Koli viniklo polske povstannya v 1830 roci v nomu brav uchast i knyaz Chortorijskij za sho buv pozbavlenij knyazhogo i dvoryanskogo rodu v tomu chisli i zemel Medzhibizkogo klyucha Selo Kamyanecki Hutori bulo perejmenovano imenem nachalnika garnizonu polkovnika Shrubkivskogo i konfiskovano v kaznu Ce bulo zrobleno carskim uryadom dlya znishennya kulturnih istorichnih ta ekonomichnih zv yazkiv Krim togo dlya znishennya rodinnih zv yazkiv chastinu lyudej bulo viseleno v Hersonsku guberniyu a v selo Shrubkiv bulo pereseleno chastinu lyudej z sil Zolotorenki Proniliv Banashki yaki bulo znisheno Kam yana cerkva sela Banashki bulo rozibrano i z yiyi materialu bulo pobudovano novu cerkvu u seli Lisanivci Na misci sela Banashki zberigsya lishe fundament cerkvi U seli Zolotorenki pislya jogo znishennya lishivsya hutir jogo kilka budinkiv zbereglisya do 60 h rokiv XX st Sogodni vidno tilki slidi vid vulic i miscya budinkiv V 30 h rokah XIX st Vijskovim garnizonom v urochishi Bichova buv pobudovanij cegelnij zavod Ostannya pich zavodu bula rozibrana u 80 h XX st Vijskovim garnizonom bulo pobudovano kazarmi i dvoh poverhovu shtab kvartiru U cih rokah buv vikopanij stav yakij z yednuvavsya pidvisnoyu dorizhkoyu z shtab kvartiroyu polkovnika garnizonu Stav dosi zberig svoyu nazvu Panskij Vijskovij garnizon obslugovuvav garmatnij poligon yakij znahodivsya mizh Volosivskim ta Mitkivskim shlyahami Krajnya bezpechna viha yaka stavilas na poligoni pid chas strilb bula na lipi na volosivskomu shlyahu Cya lipa do sogodni nazivayetsya Spasenna lipka za neyu bula bezpechna zona Vijskovij garnizon bazi postachannya ta obslugovuvannya poligonu buv likvidovanij u 1911 roci Budinki kazarmi i skladski primishennya buli prodani a iz materialiv shtab kvartiri u 1912 roci bula pobudovana shkola chastina yakoyi zbereglas do sogodni i yaka propracyuvala do 1991 roku Plac yakij znahodivsya po pravu storonu pri v yizdi v selo buv rozdanij naselennyu pid zemelni dilyanki cya zemlya i do sogodni nazivayetsya plyacami Selyanin Bezruchko rozpovidaye pro svoye selo Shrubkiv Medzhibizhskogo rajonu Vinnickoyi oblasti sho malo blizko 200 dvoriv ta pro susidnye selo Mitkivci ponad 150 dvoriv U 1933 roci v chasi Golodomoru seli vimerlo zgidno z reyestraciyeyu silradi 700 dush yakih pohovano kagatami sebto v spilni yami U seli Mitkivcyah iz 150 dvoriv ne zalishilosya ni odniyeyi zhivoyi dushi vsi vimerli krim hiba tih sho porozbigalisya V 1991 roci vidkrita nova shkola v centri sela a stare primishennya teper vikoristovuyetsya pid garazhi Na teritoriyi sela ye 2 stavki i 3 za mezhami sela yihni nazvi Kacapskij Panskij 2009 roku selo bulo gazifikovano Za koshti selyan golovnij gazoprovid buv prokladenij za koshti kompaniyi a rozvodku po selu za koshti selyan NaselennyaNaselennya stanovit 655 osib na 2001 rik 1412 osib 1971 655 osib 2001 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 17 rosijska 1 68 rumunska 0 15 PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Shrubkiv Shrubkiv Letichivskij rajon Hmelnicka oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi