Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт нім Johann Friedrich Julius Schmidt 26 жовтня 1825 18251026 Ойтин Німеччина 7 лютого 1884 Афі

Шмідт Йоганн Фрідрих Юліус

Шмідт Йоганн Фрідрих Юліус

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт (нім. Johann Friedrich Julius Schmidt; 26 жовтня 1825(18251026), Ойтин, Німеччина — 7 лютого 1884, Афіни, Греція) — німецький астроном і геофізик.

Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт
image
Народився26 жовтня 1825(1825-10-26)[1][2]
Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер7 лютого 1884(1884-02-07)[4][1][2] (58 років)
Афіни, Греція
ПохованняПерше афінське кладовище
Країнаimage Велике герцогство Ольденбург
Діяльністьастроном
ЗакладБоннський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
d[5]
image Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Ойтині. Захопився астрономією ще у шкільні роки. У 14 років прочитав книгу «Селенографчний фрагмент» Шретера, завдяки якій придбав довічний інтерес до селенографіі. У 1841—1845 працював у Гамбурзькій обсерваторії, де познайомився з відомою картою Місяця, зробленою Беєром і Медлером. Основам астрономічних спостережень його навчав директор Гамбурзької обсерваторії Рюмкер.

У 1846—1852 був асистентом Аргеландера в Боннській обсерваторії, брав участь в зонних спостереженнях для каталогу «Боннський огляд». У 1853—1858 керував приватною обсерваторією барона фон Ункрехцберга поблизу Оломоуца. У 1856 випустив книгу «Місяць» — перший опис місячної поверхні з геологічної точки зору.

У 1858 уряд Греції запросило його на посаду директора Національної обсерваторії в Афінах, яку він займав до своєї смерті в 1884.

Протягом усього життя Шмідт спостерігав Місяць, головною його працею був великий атлас Місяця на 25 аркушах, який вийшов в 1878 і повнотою і точністю перевершив знаменитий місячний атлас Беєра і Медлера. У місячному атласі Шмідта відзначено 32 856 кратерів. Протягом 40 років вів систематичні спостереження змінних зір, відкрив багато нових змінних, включаючи Нову Лебедя в 1876. Зробив кілька сотень замальовок Юпітера, визначив з високою точністю періоди обертання Юпітера та Марса. Виконав численні спостереження сонячних плям, зодіакального світла, комет, туманностей; систематично спостерігав метеори і метеорні потоки, визначив радіанти багатьох потоків. Описав 28 місячних затемнень, що спостерігалися ним впродовж 38 років.

Поряд з астрономією, займався геофізикою, зокрема, дослідженнями земного вулканізму і сейсмічності, іноді — з ризиком для життя. Першим використовував барометр-анероїд для вимірювання висоти. Опублікував роботу про фізичну географію Греції.

Кратер Шмідт на Місяці названий на честь трьох однофамільців — Й. Ф. Ю. Шмідта, О. Ю. Шмідта і Б.Шмідта. Кратер Шмідт на Марсі названий на честь Й. Ф. Ю. Шмідта та О. Ю. Шмідта.

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Schmidt, Johann Friedrich Julius // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 30. — S. 274.
    d:Track:Q665807d:Track:Q89757123
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
    d:Track:Q64d:Track:Q107642470d:Track:Q1729971

Література

(рос.)

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. «Астрономы. Биографический справочник» // Наукова думка, Киев, 1977 г.
  • Ньюкомб С., Энгельман Р., Астрономия в общепонятном изложении//Санкт-Петербург, 1896 г.
  • Паннекук А., История астрономии// М.,"Наука", 1966.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Jogann Fridrih Yulius Shmidt nim Johann Friedrich Julius Schmidt 26 zhovtnya 1825 18251026 Ojtin Nimechchina 7 lyutogo 1884 Afini Greciya nimeckij astronom i geofizik Jogann Fridrih Yulius ShmidtNarodivsya26 zhovtnya 1825 1825 10 26 1 2 Ojtin Shlezvig Golshtejn NimechchinaPomer7 lyutogo 1884 1884 02 07 4 1 2 58 rokiv Afini GreciyaPohovannyaPershe afinske kladovisheKrayina Velike gercogstvo OldenburgDiyalnistastronomZakladBonnskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk d 5 Jogann Fridrih Yulius Shmidt u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Ojtini Zahopivsya astronomiyeyu she u shkilni roki U 14 rokiv prochitav knigu Selenografchnij fragment Shretera zavdyaki yakij pridbav dovichnij interes do selenografii U 1841 1845 pracyuvav u Gamburzkij observatoriyi de poznajomivsya z vidomoyu kartoyu Misyacya zroblenoyu Beyerom i Medlerom Osnovam astronomichnih sposterezhen jogo navchav direktor Gamburzkoyi observatoriyi Ryumker U 1846 1852 buv asistentom Argelandera v Bonnskij observatoriyi brav uchast v zonnih sposterezhennyah dlya katalogu Bonnskij oglyad U 1853 1858 keruvav privatnoyu observatoriyeyu barona fon Unkrehcberga poblizu Olomouca U 1856 vipustiv knigu Misyac pershij opis misyachnoyi poverhni z geologichnoyi tochki zoru U 1858 uryad Greciyi zaprosilo jogo na posadu direktora Nacionalnoyi observatoriyi v Afinah yaku vin zajmav do svoyeyi smerti v 1884 Protyagom usogo zhittya Shmidt sposterigav Misyac golovnoyu jogo praceyu buv velikij atlas Misyacya na 25 arkushah yakij vijshov v 1878 i povnotoyu i tochnistyu perevershiv znamenitij misyachnij atlas Beyera i Medlera U misyachnomu atlasi Shmidta vidznacheno 32 856 krateriv Protyagom 40 rokiv viv sistematichni sposterezhennya zminnih zir vidkriv bagato novih zminnih vklyuchayuchi Novu Lebedya v 1876 Zrobiv kilka soten zamalovok Yupitera viznachiv z visokoyu tochnistyu periodi obertannya Yupitera ta Marsa Vikonav chislenni sposterezhennya sonyachnih plyam zodiakalnogo svitla komet tumannostej sistematichno sposterigav meteori i meteorni potoki viznachiv radianti bagatoh potokiv Opisav 28 misyachnih zatemnen sho sposterigalisya nim vprodovzh 38 rokiv Poryad z astronomiyeyu zajmavsya geofizikoyu zokrema doslidzhennyami zemnogo vulkanizmu i sejsmichnosti inodi z rizikom dlya zhittya Pershim vikoristovuvav barometr aneroyid dlya vimiryuvannya visoti Opublikuvav robotu pro fizichnu geografiyu Greciyi Krater Shmidt na Misyaci nazvanij na chest troh odnofamilciv J F Yu Shmidta O Yu Shmidta i B Shmidta Krater Shmidt na Marsi nazvanij na chest J F Yu Shmidta ta O Yu Shmidta PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dr Constant v Wurzbach Schmidt Johann Friedrich Julius Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 30 S 274 d Track Q665807d Track Q89757123 SNAC 2010 d Track Q29861311 Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971Literatura ros Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Naukova dumka Kiev 1977 g Nyukomb S Engelman R Astronomiya v obsheponyatnom izlozhenii Sankt Peterburg 1896 g Pannekuk A Istoriya astronomii M Nauka 1966

Дата публікації:
Топ