Бернгард Шмідт (ест. Bernhard Schmidt; 11 квітня 1879 — 1 грудня 1935) — естонський оптик, винахідник дзеркального телескопа великої світлосили, вільного від коми.
Бернгард Шмідт | |
---|---|
ест. Bernhard Woldemar Schmidt | |
Народився | 30 березня (11 квітня) 1879 або 1879[4] Найссаар, Естонія[5] |
Помер | 1 грудня 1935[1][2][3] або 1935[4] Гамбург-Бергедорф, Німеччина[6] |
Країна | Німеччина Естонія |
Діяльність | астроном, фізик |
Галузь | астрономія |
Alma mater | Технологічний університет Чалмерса |
Знання мов | німецька |
Заклад | Гамбурзька обсерваторія |
|
Родився на острові Найссаар (поблизу Таллінна). У 1896—1901 був телеграфістом, фотографом, робітником на заводі електричних машин. У 1901 вступив до Політехнічного інституту в Гетеборзі (Швеція), потім переїхав до Німеччини, де продовжував навчання в технікумі в . У 1904 через відсутність коштів змушений був залишити навчання. Обладнав у Мітвейді невелику оптичну майстерню з виготовлення параболічних дзеркал для любителів астрономії, а також побудував невелику обсерваторію. У 1916 почав співпрацювати з Бергедорфською обсерваторією (поблизу Гамбурга), в 1926 був зарахований до її штату. З 1928 постійно жив у .
Створена Шмідтом нова система телескопа — дзеркально-лінзова фотографічна камера, названа пізніше рефлектором системи Шмідта (або камерою Шмідта), і тепер вважається одним з видатних досягнень в області телескопобудування. У роботі «Світлосильна дзеркальна система, вільна від коми» (1932) вперше дав опис нової системи телескопа. Система Шмідта практично вільна від усіх аберацій (крім кривини поля) і тому дозволяє будувати телескопи з великою світлосилою при великому полі зору (до 25 при відносному отворі 1:1). Всесвітньо відомий телескоп системи Шмідта (корекційна пластина 122 см, сферичне дзеркало 183 см) встановлено в у Каліфорнії. При світлосилі 1:2,5 його корисне поле дорівнює 6. За 10 хвилин експонування на ньому можна отримати зображення зірок до 20-ї зоряної величини. Цей телескоп був використаний при складанні детальної карти неба, відомої під назвою Паломарського атласу. Один з найбільших і досконалих телескопів цього типу став до ладу в Бергедорфській обсерваторії в 20-ту річницю з дня смерті Шмідта. Найбільший телескоп системи Шмідта виготовлений в Єні народним підприємством «Карл Цейс» і встановлений в обсерваторії Таутенбурга (поблизу Єни). Діаметр корекційної пластини цього інструменту 134 см, діаметр дзеркала 2 м, фокусна відстань 4 м, корисне поле на фотопластинці розміром 24 × 24 см дорівнює приблизно 5.
Кратер Шмідт на Місяці названий на честь трьох однофамільців — Й. Ф. Ю. Шмідта, О. Ю. Шмідта і Б.Шмідта.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/s/schmidt_bernhart.htm
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/527756/Bernhard-Voldemar-Schmidt
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119444275 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література та джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шмидт Бернхард. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berngard Shmidt est Bernhard Schmidt 11 kvitnya 1879 18790411 1 grudnya 1935 estonskij optik vinahidnik dzerkalnogo teleskopa velikoyi svitlosili vilnogo vid komi Berngard Shmidtest Bernhard Woldemar SchmidtNarodivsya30 bereznya 11 kvitnya 1879 abo 1879 4 Najssaar Estoniya 5 Pomer1 grudnya 1935 1935 12 01 1 2 3 abo 1935 4 Gamburg Bergedorf Nimechchina 6 Krayina Nimechchina EstoniyaDiyalnistastronom fizikGaluzastronomiyaAlma materTehnologichnij universitet ChalmersaZnannya movnimeckaZakladGamburzka observatoriya Mediafajli u Vikishovishi Rodivsya na ostrovi Najssaar poblizu Tallinna U 1896 1901 buv telegrafistom fotografom robitnikom na zavodi elektrichnih mashin U 1901 vstupiv do Politehnichnogo institutu v Geteborzi Shveciya potim pereyihav do Nimechchini de prodovzhuvav navchannya v tehnikumi v U 1904 cherez vidsutnist koshtiv zmushenij buv zalishiti navchannya Obladnav u Mitvejdi neveliku optichnu majsternyu z vigotovlennya parabolichnih dzerkal dlya lyubiteliv astronomiyi a takozh pobuduvav neveliku observatoriyu U 1916 pochav spivpracyuvati z Bergedorfskoyu observatoriyeyu poblizu Gamburga v 1926 buv zarahovanij do yiyi shtatu Z 1928 postijno zhiv u Stvorena Shmidtom nova sistema teleskopa dzerkalno linzova fotografichna kamera nazvana piznishe reflektorom sistemi Shmidta abo kameroyu Shmidta i teper vvazhayetsya odnim z vidatnih dosyagnen v oblasti teleskopobuduvannya U roboti Svitlosilna dzerkalna sistema vilna vid komi 1932 vpershe dav opis novoyi sistemi teleskopa Sistema Shmidta praktichno vilna vid usih aberacij krim krivini polya i tomu dozvolyaye buduvati teleskopi z velikoyu svitlosiloyu pri velikomu poli zoru do 25 pri vidnosnomu otvori 1 1 Vsesvitno vidomij teleskop sistemi Shmidta korekcijna plastina 122 sm sferichne dzerkalo 183 sm vstanovleno v u Kaliforniyi Pri svitlosili 1 2 5 jogo korisne pole dorivnyuye 6 Za 10 hvilin eksponuvannya na nomu mozhna otrimati zobrazhennya zirok do 20 yi zoryanoyi velichini Cej teleskop buv vikoristanij pri skladanni detalnoyi karti neba vidomoyi pid nazvoyu Palomarskogo atlasu Odin z najbilshih i doskonalih teleskopiv cogo tipu stav do ladu v Bergedorfskij observatoriyi v 20 tu richnicyu z dnya smerti Shmidta Najbilshij teleskop sistemi Shmidta vigotovlenij v Yeni narodnim pidpriyemstvom Karl Cejs i vstanovlenij v observatoriyi Tautenburga poblizu Yeni Diametr korekcijnoyi plastini cogo instrumentu 134 sm diametr dzerkala 2 m fokusna vidstan 4 m korisne pole na fotoplastinci rozmirom 24 24 sm dorivnyuye priblizno 5 Krater Shmidt na Misyaci nazvanij na chest troh odnofamilciv J F Yu Shmidta O Yu Shmidta i B Shmidta PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 https www biografiasyvidas com biografia s schmidt bernhart htm http www britannica com EBchecked topic 527756 Bernhard Voldemar Schmidt Deutsche Nationalbibliothek Record 119444275 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570Literatura ta dzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Shmidt Bernhard Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros