Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Найссаар (ест. Naissaar) — естонський острів, розташований за 10 км (по іншим даним за 8 км) на північний захід від Талліна, довжиною 9 км, шириною до 4 км і загальною площею 18,6 км2. Адміністративно підпорядковується повіту Хар'ю, що належить до волості Віймсі.
| Острів Найссаар | |
|---|---|
| ест. Naissaar | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 59°34′ пн. ш. 24°31′ сх. д. / 59.567° пн. ш. 24.517° сх. д.Координати: 59°34′ пн. ш. 24°31′ сх. д. / 59.567° пн. ш. 24.517° сх. д. | |
| Природоохоронна територія | d |
| Акваторія | Фінська затока |
| Площа | 18,6 км² |
| Довжина | 8 км |
| Ширина | 3,5 км |
| Найвища точка | 27 м |
| Країна | |
| Естонія | |
| (Адм. одиниця) | Віймси |
| Населення | 10 |
  Острів Найссаар Острів Найссаар (Естонія) | |
 Наїссаар у Вікісховищі | |
Історія острову до ХХ століття
Протягом століть острів неодноразово змінював назву. Так, у 1297 році ці землі згадуються під назвою Наргхетен (Nargheten), у 1509 році це вже Наргьон(Nargon), а з 1519 року вже відомий, як Нарген (Nargen).Перша ж історична згадка під назвою Земля жінок («Тегга feminarium») датована ХІ століттям в праці бременського монаха Адама. Під цією ж назвою острів згадує арабський георгаф Ідрісі в ХІІ столітті.
Сучасна назва вперше використана 1732 року, а з 1921 року з'явилася на мапі естонських територій.
Найбільш повну картину про життя на острові Найсаар до початку ХХ століття можна отримати з друкованого видання «Естляндські губернські відомості», датованого жовтнем 1869 року, де є замітка про цю територію.
В статті зазначено, що згідно переказів, перші мешканці були морськими розбійниками, але, після завоювання острову данцями та указу короля Данії Еріка V від 17 червня 1297 року про заборону вирубки лісів та спалювання вугілля на островах Нарген, Вульф, Грос та Клейн-Карлос для власних потреб, за виключенням замку та міста Ревеля (нинішній Таллін), інформація про постійне місцеве населення втрачається.
За часів Лівонського ордену острів входив до земель Ревельського вишгородського замку (замок Тоомпеа), а тому сюди заселялися естонці та німці, а після припинення існування Лівонського ордену в 1561 році територія потрапила під юрисдикцію шведів.
Під час російсько-шведської війни 1705—1710 років більшість шведського населення перебралась до материкової Швеції, і на острів почали переселятися естонці.
Згідно наведених 1869 року даних, на острові проживало 92 чоловіка та 91 жінка — переважна більшість шведського походження. Всього було 27 садиб в користуванні яких перебувало 143 десятини і 59 квадратних сажнів угідь.
Всі мешканці острову були протестантами і відвідували дві церкви, в залежності від національної ознаки — шведську
церкву св. Михайла в Ревелі та естонську церкву св. Іоанна. Також, в поселенні Аксель, що на узбережжі, була дерев'яна церква, де щонеділі проводилися служби двома мовами, та поруч з якою розташувалося шведсько-естонське кладовище (старовинна назва Kapelle) з похованнями 10 англійських офіцерів. Це загиблі в 1854—1855 роках моряки, що разом з французьким флотом перебували під Найсааром.
Основним заняттям місцевих мешканців у ХІХ столітті, як і в давні часи, залишалося море. Переважали риболовля та полювання на тюленів. Чоловіки також досить часто були матросами чи лоцманами на російських та іноземних суднах. Сільське господарство не було досить розвинене, оскільки з усіх овочів врожайною була тільки картопля. Хліб та зерно закуповували або обмінювали на солону рибу в Ревелі.
Продовживши традіції Петра Першого, який за часів свого правління почав будувати тут оборонні споруди для додаткової охорони тодішнього Ревеля, радянська влада перетворила острів на військову базу. Починаючи з 1944 і до 1994 року ця територія була закрита для цивільного населення.
Пам'ятки та визначні місця
Маяки Найссаара
Зважаючи на географічне розташування острів з давніх часів використовувався як путівник для морських кораблів. В 1788 році в північній та південній частинах побудовано два дерев'яні маяки висотою 45м (47 м над рівнем моря) для забезпечення навігації для кораблів, що прибували до Ревеля (Талліна).
Через деякий час, під дією зовнішніх природних чинників, маяки були майже зруйновані. 1849 року відновили північну будівлі, де замість деревини було використано каміння, а на висоті в 38 м обладнали сигнальні лампи — 1 звичайна освітлювальна, що оберталась та 12 ангардових. Після ремонту 1862 року маяк набув свого сучасного вигляду: будівля стала білою, з червоним дахом та комплексом допоміжних споруд для працівників. Зокрема збудували приміщення для наглядача, команди маяка, кладову та баню, обладнали великоваговим дзвоном, для подачі сигналу в туманну погоду, а в південній частині острову розмістили рятувальну станцію з швидкохідною шестивесловою шлюпкою. Через 28 років на маяку додатково встановлено дворозрядний френелівський апарат. В часи Другої світової війни, 1941 року будівля маяка була зруйнована, але вже після закінчення бойових дій, 1946 року її знову відбудували з дерева, надавши восьмигранної конічної форми. 1960 року дерев'яну споруду замінили на залізобетонну, висотою 45 м. 1999 року проведено часткову реконструкцію службових приміщень та освітлювального обладнання.
Природні пам'ятки
Пагорб Куніла — найвища точка острову, висотою від 27,7 до 29 м над рівнем моря. В «Естляндських губернських відомостях» згадується про те, що ліс саме з цієї точки острову, сам по собі слугував чудовим орієнтиром для моряків, але під час Кримської війни дуже постраждав від пожежі. Наразі серед дерев тут, як і по всьому острову, переважають сосни (найстаріша в цій місцевості сосна Куніла знаходиться на пагорбі — їй близько 300 років), але також є чорниця, брусниця, вереск.
Валун Пилендікуківі — обломок гірської породи в діаметрі 26,7 м з граніту рапаківі. Під час горіння лісу в середині ХІХ століття граніт валуна трохи розтріскався, тому отримав ще одну назву. Перебуває під охороною держави.
Сад данського короля — згідно місцевих легенд, це місце, куди данський король, за часів їх панування на острові, відправив свою доньку за неналежну поведінку. Наразі тут знаходиться листяний ліс та Лехтметсатський валун, що сягає в діаметрі 30,8 м та має розміри 10,3х7,4х3,3 м.
Сосновий ліс на дюнах — простягнувся вздовж узбережжя і характеризується великою кількістю мохів. Серед них ракомітріум сивіючий та лишайники типів Кладонія та Кладіна.
Воєнна спадщина
На території острова залишилася велика кількість об'єктів, які зараз поступово стають відкритими для відвідувачів.
Зокрема, близько 20 га Найссаару займають мінні склади, де 1950-х років радянська влада зберігала морські міни. На сьогодні для дотримання необхідних умов тут відновлено залізничне сполучення та систему обслуговування приміщень даного типу.
Цікавими об'єктами є оборонні батареї різного типу. Найкраще збереглися Батареї № 10А, 10Б та 9.
Батарея № 10А або ж Батарея Петра Першого — це дві двоповерхові будівлі, з'єднані піщаним валом в 200 м, Даний комплекс повністю не добудований.
Комплекс № 10Б має те ж планування, що й попередній. Окрім того, також є 3-
поверховий командний пункт висотою 15 м та найбільша на острові основа, що обертається, для артилерійської зброї розмірами до 14 м.
Батарея № 9 — бетонна будівля для зберігання боєприпасів з броньованою вежею та двома восьмидюймовими артилерійськими установками.
Також на острові є укрілення «Зірка», що отримало назву від своєї форми. Бастіон має численні вали та канави і раніше мав міст для зручного входу та виходу за межі оборонних споруд.
Флора і фауна Найссаару
Серед тваринного світу можна зустрітити чимало представників різних видів. Серед ссавців тут є кажани, білки, лісові куниці, їжаки, зайці, кабани, козулі, лісова куниця, миші, лисиці та навіть трапляються лосі. Нараховують 162 види птахів на острові та в прибережній території, а також серед земноводних і змій — трав'яну жабу, гадюку та вужа.
Рослинний світ представлено 273 видами лишайників, 464 видами грибів та 516 видами різноманітних рослин.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Najssaar est Naissaar estonskij ostriv roztashovanij za 10 km po inshim danim za 8 km na pivnichnij zahid vid Tallina dovzhinoyu 9 km shirinoyu do 4 km i zagalnoyu plosheyu 18 6 km2 Administrativno pidporyadkovuyetsya povitu Har yu sho nalezhit do volosti Vijmsi Ostriv Najssaarest NaissaarKartaGeografiya59 34 pn sh 24 31 sh d 59 567 pn sh 24 517 sh d 59 567 24 517 Koordinati 59 34 pn sh 24 31 sh d 59 567 pn sh 24 517 sh d 59 567 24 517Prirodoohoronna teritoriya dAkvatoriya Finska zatokaPlosha 18 6 km Dovzhina 8 kmShirina 3 5 kmNajvisha tochka 27 mKrayinaEstoniyaAdm odinicya VijmsiNaselennya 10Ostriv NajssaarOstriv Najssaar Estoniya Nayissaar u Vikishovishi Pejzazhi NajsaaruIstoriya ostrovu do HH stolittyaProtyagom stolit ostriv neodnorazovo zminyuvav nazvu Tak u 1297 roci ci zemli zgaduyutsya pid nazvoyu Nargheten Nargheten u 1509 roci ce vzhe Nargon Nargon a z 1519 roku vzhe vidomij yak Nargen Nargen Persha zh istorichna zgadka pid nazvoyu Zemlya zhinok Tegga feminarium datovana HI stolittyam v praci bremenskogo monaha Adama Pid ciyeyu zh nazvoyu ostriv zgaduye arabskij georgaf Idrisi v HII stolitti Suchasna nazva vpershe vikoristana 1732 roku a z 1921 roku z yavilasya na mapi estonskih teritorij Najbilsh povnu kartinu pro zhittya na ostrovi Najsaar do pochatku HH stolittya mozhna otrimati z drukovanogo vidannya Estlyandski gubernski vidomosti datovanogo zhovtnem 1869 roku de ye zamitka pro cyu teritoriyu V statti zaznacheno sho zgidno perekaziv pershi meshkanci buli morskimi rozbijnikami ale pislya zavoyuvannya ostrovu dancyami ta ukazu korolya Daniyi Erika V vid 17 chervnya 1297 roku pro zaboronu virubki lisiv ta spalyuvannya vugillya na ostrovah Nargen Vulf Gros ta Klejn Karlos dlya vlasnih potreb za viklyuchennyam zamku ta mista Revelya ninishnij Tallin informaciya pro postijne misceve naselennya vtrachayetsya Za chasiv Livonskogo ordenu ostriv vhodiv do zemel Revelskogo vishgorodskogo zamku zamok Toompea a tomu syudi zaselyalisya estonci ta nimci a pislya pripinennya isnuvannya Livonskogo ordenu v 1561 roci teritoriya potrapila pid yurisdikciyu shvediv Pid chas rosijsko shvedskoyi vijni 1705 1710 rokiv bilshist shvedskogo naselennya perebralas do materikovoyi Shveciyi i na ostriv pochali pereselyatisya estonci Zgidno navedenih 1869 roku danih na ostrovi prozhivalo 92 cholovika ta 91 zhinka perevazhna bilshist shvedskogo pohodzhennya Vsogo bulo 27 sadib v koristuvanni yakih perebuvalo 143 desyatini i 59 kvadratnih sazhniv ugid Vsi meshkanci ostrovu buli protestantami i vidviduvali dvi cerkvi v zalezhnosti vid nacionalnoyi oznaki shvedsku Pohovannya anglijskih moryakiv na o Najssaar cerkvu sv Mihajla v Reveli ta estonsku cerkvu sv Ioanna Takozh v poselenni Aksel sho na uzberezhzhi bula derev yana cerkva de shonedili provodilisya sluzhbi dvoma movami ta poruch z yakoyu roztashuvalosya shvedsko estonske kladovishe starovinna nazva Kapelle z pohovannyami 10 anglijskih oficeriv Ce zagibli v 1854 1855 rokah moryaki sho razom z francuzkim flotom perebuvali pid Najsaarom Osnovnim zanyattyam miscevih meshkanciv u HIH stolitti yak i v davni chasi zalishalosya more Perevazhali ribolovlya ta polyuvannya na tyuleniv Choloviki takozh dosit chasto buli matrosami chi locmanami na rosijskih ta inozemnih sudnah Silske gospodarstvo ne bulo dosit rozvinene oskilki z usih ovochiv vrozhajnoyu bula tilki kartoplya Hlib ta zerno zakupovuvali abo obminyuvali na solonu ribu v Reveli Prodovzhivshi tradiciyi Petra Pershogo yakij za chasiv svogo pravlinnya pochav buduvati tut oboronni sporudi dlya dodatkovoyi ohoroni todishnogo Revelya radyanska vlada peretvorila ostriv na vijskovu bazu Pochinayuchi z 1944 i do 1994 roku cya teritoriya bula zakrita dlya civilnogo naselennya Pam yatki ta viznachni miscyaMayaki Najssaara Mayak Zvazhayuchi na geografichne roztashuvannya ostriv z davnih chasiv vikoristovuvavsya yak putivnik dlya morskih korabliv V 1788 roci v pivnichnij ta pivdennij chastinah pobudovano dva derev yani mayaki visotoyu 45m 47 m nad rivnem morya dlya zabezpechennya navigaciyi dlya korabliv sho pribuvali do Revelya Tallina Cherez deyakij chas pid diyeyu zovnishnih prirodnih chinnikiv mayaki buli majzhe zrujnovani 1849 roku vidnovili pivnichnu budivli de zamist derevini bulo vikoristano kaminnya a na visoti v 38 m obladnali signalni lampi 1 zvichajna osvitlyuvalna sho obertalas ta 12 angardovih Pislya remontu 1862 roku mayak nabuv svogo suchasnogo viglyadu budivlya stala biloyu z chervonim dahom ta kompleksom dopomizhnih sporud dlya pracivnikiv Zokrema zbuduvali primishennya dlya naglyadacha komandi mayaka kladovu ta banyu obladnali velikovagovim dzvonom dlya podachi signalu v tumannu pogodu a v pivdennij chastini ostrovu rozmistili ryatuvalnu stanciyu z shvidkohidnoyu shestiveslovoyu shlyupkoyu Cherez 28 rokiv na mayaku dodatkovo vstanovleno dvorozryadnij frenelivskij aparat V chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1941 roku budivlya mayaka bula zrujnovana ale vzhe pislya zakinchennya bojovih dij 1946 roku yiyi znovu vidbuduvali z dereva nadavshi vosmigrannoyi konichnoyi formi 1960 roku derev yanu sporudu zaminili na zalizobetonnu visotoyu 45 m 1999 roku provedeno chastkovu rekonstrukciyu sluzhbovih primishen ta osvitlyuvalnogo obladnannya Prirodni pam yatki Pagorb Kunila najvisha tochka ostrovu visotoyu vid 27 7 do 29 m nad rivnem morya V Estlyandskih gubernskih vidomostyah zgaduyetsya pro te sho lis same z ciyeyi tochki ostrovu sam po sobi sluguvav chudovim oriyentirom dlya moryakiv ale pid chas Krimskoyi vijni duzhe postrazhdav vid pozhezhi Narazi sered derev tut yak i po vsomu ostrovu perevazhayut sosni najstarisha v cij miscevosti sosna Kunila znahoditsya na pagorbi yij blizko 300 rokiv ale takozh ye chornicya brusnicya veresk Valun Pilendikukivi Valun Pilendikukivi oblomok girskoyi porodi v diametri 26 7 m z granitu rapakivi Pid chas gorinnya lisu v seredini HIH stolittya granit valuna trohi roztriskavsya tomu otrimav she odnu nazvu Perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi Sad danskogo korolya zgidno miscevih legend ce misce kudi danskij korol za chasiv yih panuvannya na ostrovi vidpraviv svoyu donku za nenalezhnu povedinku Narazi tut znahoditsya listyanij lis ta Lehtmetsatskij valun sho syagaye v diametri 30 8 m ta maye rozmiri 10 3h7 4h3 3 m Sosnovij lis na dyunah prostyagnuvsya vzdovzh uzberezhzhya i harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu mohiv Sered nih rakomitrium siviyuchij ta lishajniki tipiv Kladoniya ta Kladina Voyenna spadshinaNa teritoriyi ostrova zalishilasya velika kilkist ob yektiv yaki zaraz postupovo stayut vidkritimi dlya vidviduvachiv Batareya 10A Zokrema blizko 20 ga Najssaaru zajmayut minni skladi de 1950 h rokiv radyanska vlada zberigala morski mini Na sogodni dlya dotrimannya neobhidnih umov tut vidnovleno zaliznichne spoluchennya ta sistemu obslugovuvannya primishen danogo tipu Cikavimi ob yektami ye oboronni batareyi riznogo tipu Najkrashe zbereglisya Batareyi 10A 10B ta 9 Batareya 10A abo zh Batareya Petra Pershogo ce dvi dvopoverhovi budivli z yednani pishanim valom v 200 m Danij kompleks povnistyu ne dobudovanij Kompleks 10B maye te zh planuvannya sho j poperednij Okrim togo takozh ye 3 Voyenna batareya 9 poverhovij komandnij punkt visotoyu 15 m ta najbilsha na ostrovi osnova sho obertayetsya dlya artilerijskoyi zbroyi rozmirami do 14 m Batareya 9 betonna budivlya dlya zberigannya boyepripasiv z bronovanoyu vezheyu ta dvoma vosmidyujmovimi artilerijskimi ustanovkami Takozh na ostrovi ye ukrilennya Zirka sho otrimalo nazvu vid svoyeyi formi Bastion maye chislenni vali ta kanavi i ranishe mav mist dlya zruchnogo vhodu ta vihodu za mezhi oboronnih sporud Flora i fauna NajssaaruSered tvarinnogo svitu mozhna zustrititi chimalo predstavnikiv riznih vidiv Sered ssavciv tut ye kazhani bilki lisovi kunici yizhaki zajci kabani kozuli lisova kunicya mishi lisici ta navit traplyayutsya losi Narahovuyut 162 vidi ptahiv na ostrovi ta v priberezhnij teritoriyi a takozh sered zemnovodnih i zmij trav yanu zhabu gadyuku ta vuzha Roslinnij svit predstavleno 273 vidami lishajnikiv 464 vidami gribiv ta 516 vidami riznomanitnih roslin Div takozhRadyanska respublika matrosiv ta budivelnikivPosilannya 1 2 3 http dea digar ee cgi bin dea a d amp d ekmteataja18691015 2 4 2 4