Ширококолійна залізниця Чоп — Чєрна-над-Тисою — одноколійна залізнична лінія у східній частині Словаччини з шириною колії 1520 мм. Це одна з двох ліній шириною 1520 мм у Словаччині (друга і найдовша лінія від Ужгорода до Ганіски). Лінія починається у ширококолійній частині станційної колії на станції Чоп і веде через найзахідніше українське село Соломоново до залізничного перевантажувального пункту Чєрна-над-Тисою. Звідти вона продовжується в межах зони перевалки до контейнерного терміналу в селі Добра, де закінчується.
Чоп — Чєрна-над-Тисою Čierna nad Tisou - Čop | |
---|---|
Прикордонні стовпи №360 | |
Огляд | |
Країна | Україна, Словаччина |
Тип | пасажирський, вантажний рух |
Статус | діюча |
Кінцеві станції | Чоп, Чєрна-над-Тисою |
Кількість станцій | 2 + 1 роз'їзд |
Обслуговування | |
Рік відкриття | 1947 (77 років) |
Підпорядкування | Залізниці Словацької республіки |
Оператори | ZSSK Cargo |
Технічні дані | |
Протяжність | 10 км |
Ширина колії | 1520 мм |
Вид електрифікації | постійний струм (=3 кВ) |
Швидкість | 50 км/г |
Історія
Широка колія через державний кордон Чехословаччини та Радянського Союзу була включена в плани ще у 1940-х роках, особливо у зв'язку з запланованим будівництвом великого залізничного перевантажувального депо у Чєрна-над-Тисою. Ідея була негайно реалізована. У 1947 році була введена в експлуатацію лінія від Чопа до Чєрної-над-Тисою, як перша ширококолійна лінія в Чехословаччині. Лінію було побудовано за найкоротший період на майже рівнинній місцевості з мінімальними ухилами та необхідністю будівництва залізниці, паралельної існуючій ділянці звичайної колії. Після 1960 року електрифікацію проводили за допомогою стандартної системи постійного струму з метою підвищення пропускної здатності та ефективності транспорту. Обсяг перевезень досяг кульмінації в період найбільшого будівництва перевантажувального майданчика та торгівлі з СРСР — за цей час лінією щоденно мало змогу курсувати до 50 поїздів . Після цього кількість підключень зменшилася.
Опис лінії
На лінії досі працюють вантажні поїзди, які здійсюють перевезення вантажів та перевалки вантажів до терміналу Чєрна-над-Тисою. Вони продовжують прямувати головною лінією до станції Кошиці у вагонах європейської колії. Зворотно, в Україну перевозяться лише порожні вагони після розвантаження (за винятком деяких вагонів-контейнерів з терміналу у селі Добра) — перевантаження з вагонів звичайної колії в напрямку України здійснюється лише на станції Чоп. Проте інтенсивність руху не є високою; за добу державний кордон перетинають приблизно 3-5 пар поїздів.
З 2009 року лінією курсують також контейнерні поїзди з вантажами з Азії. Колія також лідирує за довжиною поїздів — завдяки нормі довжини поїздів 980 метрів тут курсують найдовші поїзди на території не лише Словаччини, а й усієї колишньої Чехословаччини. Поїзди міждержавного сполучення курсують під тягою виключно українських локомотивів ВЛ10 або ВЛ11 (Укрзалізниці). Ширококолійні зміни в Чєрній-над-Тисою займають локомотиви, а саме серії 770.8, 771.8 та 773.8 перевізника «Železničná spoločnosť Cargo Slovakia».
Маршрут
Маршрут ширококолійної залізниці через Чоп — Шкода Соломоново — роз'їзд 271 км — кордон — станція прикордонного контролю (0,262 km) — Чєрна-над-Тисою — Добра
Галерея
- Станція Чєрна-над-Тисою
- Сканер вантажних поїздів на кордоні (0,262 km)
- Державний кордон, 0,0 км
- Залишки радянської сигналізації С-175 «Гардина»
- Українська митна територія
- Роз'їзд 271 км
- Митний та прикордонний пункт
- Станція Чоп
Примітки
- TABUĽKY TRAŤOVÝCH POMEROV 101B. Bratislava: Železnice Slovenskej republiky, 2005-12-11
- KORCSMÁROS, Gabriel. ŠRT: Největší suchozemský přístav bývalé ČSSR [online]. Železničář, 2016-01-31
- ŠINDLAUER, Zdeněk. Česká Lípa-střelnice – Kursk. 1. vyd. Praha: Dopravní vydavatelství Malkus, 2007. 218 s. . S. 10.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 5 червня 2022.
- Vykonávacie nariadenie o prevádzke vlakov na hraničnom prechode Čop - Čierna nad Tisou [online]. Bratislava: Železnice Slovenskej republiky, 2013
- První přímý nákladní vlak z Číny přijel na Slovensko. ŽelPage, 2009-12-09
- Trať: Čierna nad Tisou - Čierna nad Tisou št. hr.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shirokokolijna zaliznicya Chop Chyerna nad Tisoyu odnokolijna zaliznichna liniya u shidnij chastini Slovachchini z shirinoyu koliyi 1520 mm Ce odna z dvoh linij shirinoyu 1520 mm u Slovachchini druga i najdovsha liniya vid Uzhgoroda do Ganiski Liniya pochinayetsya u shirokokolijnij chastini stancijnoyi koliyi na stanciyi Chop i vede cherez najzahidnishe ukrayinske selo Solomonovo do zaliznichnogo perevantazhuvalnogo punktu Chyerna nad Tisoyu Zvidti vona prodovzhuyetsya v mezhah zoni perevalki do kontejnernogo terminalu v seli Dobra de zakinchuyetsya Chop Chyerna nad Tisoyu Cierna nad Tisou CopPrikordonni stovpi 360Prikordonni stovpi 360OglyadKrayina Ukrayina SlovachchinaTip pasazhirskij vantazhnij ruhStatus diyuchaKincevi stanciyi Chop Chyerna nad TisoyuKilkist stancij 2 1 roz yizdObslugovuvannyaRik vidkrittya 1947 77 rokiv Pidporyadkuvannya Zaliznici Slovackoyi respublikiOperatori ZSSK CargoTehnichni daniProtyazhnist 10 kmShirina koliyi 1520 mmVid elektrifikaciyi postijnij strum 3 kV Shvidkist 50 km gIstoriyaShiroka koliya cherez derzhavnij kordon Chehoslovachchini ta Radyanskogo Soyuzu bula vklyuchena v plani she u 1940 h rokah osoblivo u zv yazku z zaplanovanim budivnictvom velikogo zaliznichnogo perevantazhuvalnogo depo u Chyerna nad Tisoyu Ideya bula negajno realizovana U 1947 roci bula vvedena v ekspluataciyu liniya vid Chopa do Chyernoyi nad Tisoyu yak persha shirokokolijna liniya v Chehoslovachchini Liniyu bulo pobudovano za najkorotshij period na majzhe rivninnij miscevosti z minimalnimi uhilami ta neobhidnistyu budivnictva zaliznici paralelnoyi isnuyuchij dilyanci zvichajnoyi koliyi Pislya 1960 roku elektrifikaciyu provodili za dopomogoyu standartnoyi sistemi postijnogo strumu z metoyu pidvishennya propusknoyi zdatnosti ta efektivnosti transportu Obsyag perevezen dosyag kulminaciyi v period najbilshogo budivnictva perevantazhuvalnogo majdanchika ta torgivli z SRSR za cej chas liniyeyu shodenno malo zmogu kursuvati do 50 poyizdiv Pislya cogo kilkist pidklyuchen zmenshilasya Opis liniyiKrayevid stanciyi Chyerna nad Tisoyu Na liniyi dosi pracyuyut vantazhni poyizdi yaki zdijsyuyut perevezennya vantazhiv ta perevalki vantazhiv do terminalu Chyerna nad Tisoyu Voni prodovzhuyut pryamuvati golovnoyu liniyeyu do stanciyi Koshici u vagonah yevropejskoyi koliyi Zvorotno v Ukrayinu perevozyatsya lishe porozhni vagoni pislya rozvantazhennya za vinyatkom deyakih vagoniv kontejneriv z terminalu u seli Dobra perevantazhennya z vagoniv zvichajnoyi koliyi v napryamku Ukrayini zdijsnyuyetsya lishe na stanciyi Chop Prote intensivnist ruhu ne ye visokoyu za dobu derzhavnij kordon peretinayut priblizno 3 5 par poyizdiv Z 2009 roku liniyeyu kursuyut takozh kontejnerni poyizdi z vantazhami z Aziyi Koliya takozh lidiruye za dovzhinoyu poyizdiv zavdyaki normi dovzhini poyizdiv 980 metriv tut kursuyut najdovshi poyizdi na teritoriyi ne lishe Slovachchini a j usiyeyi kolishnoyi Chehoslovachchini Poyizdi mizhderzhavnogo spoluchennya kursuyut pid tyagoyu viklyuchno ukrayinskih lokomotiviv VL10 abo VL11 Ukrzaliznici Shirokokolijni zmini v Chyernij nad Tisoyu zajmayut lokomotivi a same seriyi 770 8 771 8 ta 773 8 pereviznika Zeleznicna spolocnost Cargo Slovakia MarshrutMarshrut shirokokolijnoyi zaliznici cherez Chop Shkoda Solomonovo roz yizd 271 km kordon stanciya prikordonnogo kontrolyu 0 262 km Chyerna nad Tisoyu DobraGalereyaStanciya Chyerna nad Tisoyu Skaner vantazhnih poyizdiv na kordoni 0 262 km Derzhavnij kordon 0 0 km Zalishki radyanskoyi signalizaciyi S 175 Gardina Ukrayinska mitna teritoriya Roz yizd 271 km Mitnij ta prikordonnij punkt Stanciya ChopPrimitkiTABUĽKY TRATOVYCH POMEROV 101B Bratislava Zeleznice Slovenskej republiky 2005 12 11 KORCSMAROS Gabriel SRT Nejvetsi suchozemsky pristav byvale CSSR online Zeleznicar 2016 01 31 SINDLAUER Zdenek Ceska Lipa strelnice Kursk 1 vyd Praha Dopravni vydavatelstvi Malkus 2007 218 s ISBN 80 87047 03 6 S 10 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2022 Vykonavacie nariadenie o prevadzke vlakov na hranicnom prechode Cop Cierna nad Tisou online Bratislava Zeleznice Slovenskej republiky 2013 Prvni primy nakladni vlak z Ciny prijel na Slovensko ZelPage 2009 12 09 Trat Cierna nad Tisou Cierna nad Tisou st hr