Швидкісний вагон-лабораторія (СВЛ, рос. Скоростной Вагон-Лаборатория) — експериментальний реактивний вагон-лабораторія (автомотриса), який був обладнаний із головного моторного вагона ЕР22 із видозміненою обтічною формою кузова зі встановленими на даху турбореактивними двигунами від пасажирського літака Як-40. Вагон був створений на Калінінському вагонобудівному заводі в 1970 році.
СВЛ | |
---|---|
Основні дані | |
Роки будування | 1970 |
Країна будування | СРСР |
Завод | КВЗ (модернізація), РВЗ (початковий вагон) |
Разом побудовано | 1 |
Країни експлуатації | СРСР |
Ширина колії | 1520 мм |
Рід служби | експериментальний |
Довжина | 28 м |
Робоча маса | 59,4 т |
Запас пального | 7,2 т |
Швидкісний вагон-лабораторія у Вікісховищі |
Вагон був призначений для проведення досліджень, пов’язаних з організацією новаторських реактивних швидкісних поїздів. У розробках брали участь співробітники ВНДІВ і ДКБ імені Яковлєва. Для зменшення опору повітря на вагон встановлювалися обтічники (головний і хвостовий), також закривалося підвагонне обладнання та автозчеплення. Під час випробувань вдалося досягнути швидкості 249 км/год.
Надалі експлуатація вагонів подібного типу планувалася у складі високошвидкісних поїздів .
Причиною створення вагона такого незвичайного типу були ідеї організації високошвидкісного залізничного сполучення і подальшого використання авіадвигунів АІ-25, що вичерпали свій авіаресурс, але все ще придатних до подальшої експлуатації «на землі». Після закінчення випробувань єдиний екземпляр СВЛ був покинутий на території КВЗ. Станом на сьогодні з передньої частини вагона зробили стелу перед входом КВЗ (нині ТВЗ) (м. Твер, пл. Конституції).
Технічні характеристики
- Виробник — Калінінський вагонобудівний завод.
- Ширина колії — 1520 мм.
- Довжина вагона — 28 м.
- Маса — 59,4 т (з них паливо — 7,2 т).
- Максимальна досягнута швидкість — 249 км/год.
Історія
Ідея створення дослідного вагона-лабораторії для відпрацювання конструкції візків і вивчення взаємодії в парі колесо/рейка на швидкостях руху вище 160 км/год з'явилася в СРСР після того, як було видано завдання на проектування вітчизняного електропоїзда з конструкційною швидкістю 200 км/год. Щоб позбутися від викривлень, що вносяться провідними колісними парами, передбачалося розробити такий вид приводу, щоб жоден із візків не був обмоторений. Аналогічно тому, як в 1960-х роках у США пройшов дослідну експлуатацію поїзд з реактивною тягою, в СРСР також вирішено було побудувати вагон з реактивними двигунами.
Варіантів вибору двигунів особливо не було — було потрібно використовувати щось серійне і вибір припав на двигуни АІ-25 від літака Як-40, що цілком підходять за характеристиками, і що важливо, що мали значно більший ресурс, ніж спочатку запропоновані двигуни від військових літаків-винищувачів МіГ-15.
Як основу спочатку передбачалося використовувати спеціально виготовлений кузов вагона на базі серійного головного вагона ЕР2, встановивши замість торцевої стінки другу кабіну. Але цей варіант вимагав виготовлення спеціального вагона, і до того ж через малу довжину кузова виникали проблеми з компонуванням обладнання. Тому було вирішено залучити кузов моторного вагона ЕР22 від так і не збудованого складу ЕР22-67. Вагон на технологічних візках перегнали з Ризького вагонобудівного заводу (РВЗ) на Калінінський вагонобудівний завод (КВЗ), де під нього підвели візки, аналогічні вживаним на причіпних вагонах ЕР22-09 з пневматичним підвішуванням в другому ступені, виготовили обтічники і змонтували в кузові обладнання для забезпечення роботи двигунів.
З 1971 по 1975 р швидкісний вагон-лабораторія СВЛ використовувався для випробувальних поїздок і проведення дослідницьких робіт.
Швидкісні випробування СВЛ проходили на магістральній ділянці залізничної колії між станціями Дніпродзержинськ та Придніпровської залізниці. У лютому 1972 р тут була досягнута рекордна для залізниць колії 1520 мм швидкість — 249 км/год.
Досліди з СВЛ підтвердили достовірність розрахунків, за якими критична швидкість цього поїзда становила близько 360 км/год. Для перевірки методів дослідження стійкості руху рейкових екіпажів, розроблених на основі теорії академіка В. А. Лазаряна, була проведена серія унікальних експериментів, для яких конструкція ходової частини СВЛ була змінена таким чином, що критична швидкість СВЛ повинна була знизитися і скласти за розрахунками 155–165 км/год. Для цього був змінений профіль поверхні катання коліс з робочим ухилом 1:10 замість 1:20.
Досягнутим узгодженням результатів теоретичних і експериментальних досліджень була підтверджена коректність розробленої розрахункової моделі. Надалі перевірена методика використовувалася при відпрацюванні конструкцій швидкісних рейкових екіпажів, у тому числі вагонів поїзда локомотивної тяги і електропоїзда ЕР200.
У 1975 році, після запуску ЕР200 і успішного використання більш компактних електричних двигунів, потреба у СВЛ відпала. Частково, причиною були його реактивні двигуни, що вимагали складних інженерних рішень і потребували багато пального, окрім того, вони мали високий рівень шуму. Використання реактивних поїздів вимагало перебудови колій через загрозу підняття в повітря реактивною тягою гравію із насипів під рейками, що становило ще одну проблему.
Вагон був повернутий за належністю на завод-виробник. Там він провів трохи понад 10 років на різних коліях, старів і був розграбований.
У 1986 р комітет ВЛКСМ КВЗ висунув ініціативу створення модного в ті роки кафе-відеосалону, під який мали намір використовувати кузов СВЛ з його незвичайними двигунами. Вагон з відстійника переїхав до цеху спецпродукції, де був очищений, з нього повністю було демонтовано все внутрішнє обладнання, замінені віконні рами (замість оригінальних рам ЕР22 були встановлені підігнані по розмірах опускні рами від пасажирського вагона), в колишній кабіні і першому тамбурі були облаштовані бар і посудомийка, а в салонах влаштовані кінозали. Зовні вагон був перефарбований і змінив забарвлення з червоно-жовтого на біло-блакитне. По ряду причин, від ідеї з кафе-відеосалоном відмовились, і вагон так і залишився в глухому куті біля цеху спецпродукції. З часом вікна вагона були вибиті, оздоблення вагона розкрадено.
У період 1999–2003 рр. розглядався варіант передачі СВЛ до музею залізничної техніки Санкт-Петербурга, але так і не вдалося вирішити питання перегонки вагона. Пневмокамери візків «зіпріли», судячи зі стану ходової частини швидкість транспортування вагона не могла перевищувати 25 км/год. В результаті вагон залишився на тому ж місці.
У 2008 році ніс вагона з реактивними двигунами був відрізаний, пофарбований і встановлений як пам'ятна стела на честь 110-річчя Тверського (колишнього Калінінського) вагонобудівного заводу.
Див. також
- M-497 «Black Beetle» — американський експериментальний реактивний самохідний вагон.
- Реактивний поїзд
Примітки
- Сайт "Забытые поезда России"
- . Архів оригіналу за 1 липня 2006. Процитовано 1 липня 2006.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 13 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 13 травня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvidkisnij vagon laboratoriya SVL ros Skorostnoj Vagon Laboratoriya eksperimentalnij reaktivnij vagon laboratoriya avtomotrisa yakij buv obladnanij iz golovnogo motornogo vagona ER22 iz vidozminenoyu obtichnoyu formoyu kuzova zi vstanovlenimi na dahu turboreaktivnimi dvigunami vid pasazhirskogo litaka Yak 40 Vagon buv stvorenij na Kalininskomu vagonobudivnomu zavodi v 1970 roci SVLOsnovni daniRoki buduvannya1970Krayina buduvannya SRSRZavodKVZ modernizaciya RVZ pochatkovij vagon Razom pobudovano1Krayini ekspluataciyi SRSRShirina koliyi1520 mmRid sluzhbieksperimentalnijDovzhina28 mRobocha masa59 4 tZapas palnogo7 2 tShvidkisnij vagon laboratoriya u Vikishovishi Vagon buv priznachenij dlya provedennya doslidzhen pov yazanih z organizaciyeyu novatorskih reaktivnih shvidkisnih poyizdiv U rozrobkah brali uchast spivrobitniki VNDIV i DKB imeni Yakovlyeva Dlya zmenshennya oporu povitrya na vagon vstanovlyuvalisya obtichniki golovnij i hvostovij takozh zakrivalosya pidvagonne obladnannya ta avtozcheplennya Pid chas viprobuvan vdalosya dosyagnuti shvidkosti 249 km god Nadali ekspluataciya vagoniv podibnogo tipu planuvalasya u skladi visokoshvidkisnih poyizdiv Prichinoyu stvorennya vagona takogo nezvichajnogo tipu buli ideyi organizaciyi visokoshvidkisnogo zaliznichnogo spoluchennya i podalshogo vikoristannya aviadviguniv AI 25 sho vicherpali svij aviaresurs ale vse she pridatnih do podalshoyi ekspluataciyi na zemli Pislya zakinchennya viprobuvan yedinij ekzemplyar SVL buv pokinutij na teritoriyi KVZ Stanom na sogodni z perednoyi chastini vagona zrobili stelu pered vhodom KVZ nini TVZ m Tver pl Konstituciyi Tehnichni harakteristikiVirobnik Kalininskij vagonobudivnij zavod Shirina koliyi 1520 mm Dovzhina vagona 28 m Masa 59 4 t z nih palivo 7 2 t Maksimalna dosyagnuta shvidkist 249 km god IstoriyaElektropoyizd ER22SVL pid chas viprobuvan Ideya stvorennya doslidnogo vagona laboratoriyi dlya vidpracyuvannya konstrukciyi vizkiv i vivchennya vzayemodiyi v pari koleso rejka na shvidkostyah ruhu vishe 160 km god z yavilasya v SRSR pislya togo yak bulo vidano zavdannya na proektuvannya vitchiznyanogo elektropoyizda z konstrukcijnoyu shvidkistyu 200 km god Shob pozbutisya vid vikrivlen sho vnosyatsya providnimi kolisnimi parami peredbachalosya rozrobiti takij vid privodu shob zhoden iz vizkiv ne buv obmotorenij Analogichno tomu yak v 1960 h rokah u SShA projshov doslidnu ekspluataciyu poyizd z reaktivnoyu tyagoyu v SRSR takozh virisheno bulo pobuduvati vagon z reaktivnimi dvigunami Variantiv viboru dviguniv osoblivo ne bulo bulo potribno vikoristovuvati shos serijne i vibir pripav na dviguni AI 25 vid litaka Yak 40 sho cilkom pidhodyat za harakteristikami i sho vazhlivo sho mali znachno bilshij resurs nizh spochatku zaproponovani dviguni vid vijskovih litakiv vinishuvachiv MiG 15 Yak osnovu spochatku peredbachalosya vikoristovuvati specialno vigotovlenij kuzov vagona na bazi serijnogo golovnogo vagona ER2 vstanovivshi zamist torcevoyi stinki drugu kabinu Ale cej variant vimagav vigotovlennya specialnogo vagona i do togo zh cherez malu dovzhinu kuzova vinikali problemi z komponuvannyam obladnannya Tomu bulo virisheno zaluchiti kuzov motornogo vagona ER22 vid tak i ne zbudovanogo skladu ER22 67 Vagon na tehnologichnih vizkah peregnali z Rizkogo vagonobudivnogo zavodu RVZ na Kalininskij vagonobudivnij zavod KVZ de pid nogo pidveli vizki analogichni vzhivanim na prichipnih vagonah ER22 09 z pnevmatichnim pidvishuvannyam v drugomu stupeni vigotovili obtichniki i zmontuvali v kuzovi obladnannya dlya zabezpechennya roboti dviguniv Z 1971 po 1975 r shvidkisnij vagon laboratoriya SVL vikoristovuvavsya dlya viprobuvalnih poyizdok i provedennya doslidnickih robit Shvidkisni viprobuvannya SVL prohodili na magistralnij dilyanci zaliznichnoyi koliyi mizh stanciyami Dniprodzerzhinsk ta Pridniprovskoyi zaliznici U lyutomu 1972 r tut bula dosyagnuta rekordna dlya zaliznic koliyi 1520 mm shvidkist 249 km god Doslidi z SVL pidtverdili dostovirnist rozrahunkiv za yakimi kritichna shvidkist cogo poyizda stanovila blizko 360 km god Dlya perevirki metodiv doslidzhennya stijkosti ruhu rejkovih ekipazhiv rozroblenih na osnovi teoriyi akademika V A Lazaryana bula provedena seriya unikalnih eksperimentiv dlya yakih konstrukciya hodovoyi chastini SVL bula zminena takim chinom sho kritichna shvidkist SVL povinna bula znizitisya i sklasti za rozrahunkami 155 165 km god Dlya cogo buv zminenij profil poverhni katannya kolis z robochim uhilom 1 10 zamist 1 20 Dosyagnutim uzgodzhennyam rezultativ teoretichnih i eksperimentalnih doslidzhen bula pidtverdzhena korektnist rozroblenoyi rozrahunkovoyi modeli Nadali perevirena metodika vikoristovuvalasya pri vidpracyuvanni konstrukcij shvidkisnih rejkovih ekipazhiv u tomu chisli vagoniv poyizda lokomotivnoyi tyagi i elektropoyizda ER200 Pam yatna stela iz nosovoyu chastinoyu SVL U 1975 roci pislya zapusku ER200 i uspishnogo vikoristannya bilsh kompaktnih elektrichnih dviguniv potreba u SVL vidpala Chastkovo prichinoyu buli jogo reaktivni dviguni sho vimagali skladnih inzhenernih rishen i potrebuvali bagato palnogo okrim togo voni mali visokij riven shumu Vikoristannya reaktivnih poyizdiv vimagalo perebudovi kolij cherez zagrozu pidnyattya v povitrya reaktivnoyu tyagoyu graviyu iz nasipiv pid rejkami sho stanovilo she odnu problemu Vagon buv povernutij za nalezhnistyu na zavod virobnik Tam vin proviv trohi ponad 10 rokiv na riznih koliyah stariv i buv rozgrabovanij U 1986 r komitet VLKSM KVZ visunuv iniciativu stvorennya modnogo v ti roki kafe videosalonu pid yakij mali namir vikoristovuvati kuzov SVL z jogo nezvichajnimi dvigunami Vagon z vidstijnika pereyihav do cehu specprodukciyi de buv ochishenij z nogo povnistyu bulo demontovano vse vnutrishnye obladnannya zamineni vikonni rami zamist originalnih ram ER22 buli vstanovleni pidignani po rozmirah opuskni rami vid pasazhirskogo vagona v kolishnij kabini i pershomu tamburi buli oblashtovani bar i posudomijka a v salonah vlashtovani kinozali Zovni vagon buv perefarbovanij i zminiv zabarvlennya z chervono zhovtogo na bilo blakitne Po ryadu prichin vid ideyi z kafe videosalonom vidmovilis i vagon tak i zalishivsya v gluhomu kuti bilya cehu specprodukciyi Z chasom vikna vagona buli vibiti ozdoblennya vagona rozkradeno U period 1999 2003 rr rozglyadavsya variant peredachi SVL do muzeyu zaliznichnoyi tehniki Sankt Peterburga ale tak i ne vdalosya virishiti pitannya peregonki vagona Pnevmokameri vizkiv ziprili sudyachi zi stanu hodovoyi chastini shvidkist transportuvannya vagona ne mogla perevishuvati 25 km god V rezultati vagon zalishivsya na tomu zh misci U 2008 roci nis vagona z reaktivnimi dvigunami buv vidrizanij pofarbovanij i vstanovlenij yak pam yatna stela na chest 110 richchya Tverskogo kolishnogo Kalininskogo vagonobudivnogo zavodu Div takozhM 497 Black Beetle amerikanskij eksperimentalnij reaktivnij samohidnij vagon Reaktivnij poyizdPrimitkiSajt Zabytye poezda Rossii Arhiv originalu za 1 lipnya 2006 Procitovano 1 lipnya 2006 Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 13 travnya 2013 Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 13 travnya 2013