Чинпхьон (кор. 진평, 眞平, Jinpyeong, Chinp'yŏng; бл. 565 — 20 січня 632) — корейський правитель, двадцять шостий володар (ван) держави Сілла періоду Трьох держав.
Чинпхьон | ||
| ||
---|---|---|
579 — 20 січня 632 року | ||
Попередник: | Чинджі | |
Наступник: | Сондок | |
Народження: | 565 | |
Смерть: | 632 Сілла | |
Поховання: | Кьонджу | |
Батько: | d | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d і Q12603843? | |
Діти: | Сондок, d, d, Q28526819? і d |
Продовжував політику своїх попередників щодо реформування централізованої системи управління й адміністративного поділу країни. Через нарощування конфліктів з Пекче та Когурьо налагоджував відносини з китайськими династіями Суй і Тан. Підтримував розвиток буддизму в країні.
Біографія
Був онуком вана Чинхина. Зійшов на трон у малолітньому віці після зречення престолу ваном Чинджі. До досягнення повноліття правив під регентством своєї бабусі, панни Садо, яка, однак, і пізніше зберігала в своїх руках усю повноту влади.
Правління
594 року ван відрядив посольство до Суй задля встановлення дипломатичних відносин. За два роки він відрядив туди ж буддійського ченця з наказом вивчити китайський буддизм.
602 року Пекче захопила фортецю Амак. Чинпхьон відрядив кількатисячне військо для відбиття нападу та зведення нових фортець на кордоні. Ван Пекче, Му, в свою чергу кинув у бій багатотисячне військо. В одній із битв ледь не загинув сам Му, що надало сил і натхнення сілланцям, тому війська Пекче були змушені відступити.
603 року до меж Сілли з півночі вторглись сили вана Когурьо Йонянхо. Тоді Чинпхьон особисто очолив 10-тисячне військо й відбив напад. За два роки вже Сілла вдерлась до володінь Пекче, втім була змушена відступити, оскільки Когурьо, скориставшись цим, вторглась з іншого боку. 608 року ван попрохав про допомогу в боротьбі проти Когурьо в китайської династії Суй. Коли ван Йонянхо дізнався про це, він вторгся до Сілли й захопив фортецю Ву, взявши в полон 8 тисяч підданих Чинпхьона.
611 року Чинпхьон знову звернувся до Суй щодо здійснення спільної атаки на Когурьо. В липні того ж року Пекче захопила фортецю Каджам. Наступного року імператор Ян Гуан погодився аткувати Когурьо та відрядив для цього понад мільйон вояків. Попри такі значні сили той напад, а також інші кампанії, що їх намагався провести Ян Гуан протягом наступних трьох років проти Когурьо, зазнали невдачі.
616 року Пекче вдалась до нової атаки на сілланську фортецю Мосан, втім невдало.
618 року династія Суй припинила своє існування. Їй на зміну прийшла династія Тан. Того ж року ван Чинпхьон наказав відбити у Пекче фортецю Пхьон, однак та акція зазнала поразки. Після тієї невдачі ван відрядив посольство до Тан.
Впродовж наступних років Пекче регулярно завдавала ударів по прикордонних фортецях Сілли. 625 року Чинпхьон відрядив посланця до Тан і повідомив, що Когурьо заблокувала шляхи, якими Сілла надсилала данину до китайських володінь. Імператор Лі Шимінь звернувся до правителя Когурьо з вимогою припинення нападів на Сіллу, і той дослухався.
626 року сили Пекче захопили фортецю Чудже та вбили начальника її гарнізону. Натомість Чинпхьон наказав збудувати нову фортецю, готуючись до нових нападів. Наступного року Пекче захопила ще дві прикордонні фортеці. 628 року військам Сілли вдалось відвоювати фортецю Каджам. А вже наступного року сілланці захопили когурьоську фортецю Нанбі.
Через невпинні війни становище Сілли ставало все більш критичним, у країні запанував голод. Багато родин продавали свої землі та навіть дітей.
У травні 631 року дворяни Чильсок і Сокпум спробували підбурити повстання, однак їх було викрито і страчено. Того ж року ван Чинпхьон надіслав у дарунок до Тан двох гарних жінок, проте імператор не прийняв подарунок.
632 року ван помер. Він правив Сіллою впродовж 53 років. Трон після смерті Чинпхьона успадкувала його дочка Сондок, яка стала першою жінкою-правителькою в історії Кореї.
Примітки
- 진평왕 (кор.) . Doopedia. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
Джерела
- Park Eunbong (박은봉), Виправлені факти корейської історії (한국사 상식 바로잡기) стор. 23, Cum Libro Publishing Company, Сеул, 2007. (кор.)
- Lee Jeok (이적), Цариця Сондок (선덕여왕), AMH Book Linguistics & Literature, Сеул, 2009. (кор.)
- Park Young-gyu (박영규), Хроніки династії Сілла (신라왕조실록), Woongjin.com, Seoul, 2004. . стор. 265—287 (кор.)
- Lee Jongwook (이종욱), Хваран Секі (화랑세기), Sonamu Publishing, Сеул, 2005. (кор.)
- Lee Jongwook (이종욱), Хваран (화랑), Humanist, Сеул, 2003. (кор.)
- Ван Чинпхьон (кор.)
- Ilyon translated by Tae-Hung Ha and Grafton K. Mintz, Samguk Yusa: Legends and History of the Three Kingdoms of Ancient Korea. Yonsei University Press, 1997. (англ.)
- 삼국사기 신라 진평왕조 у Самгук Сагі (кор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chinphon kor 진평 眞平 Jinpyeong Chinp yŏng bl 565 20 sichnya 632 korejskij pravitel dvadcyat shostij volodar van derzhavi Silla periodu Troh derzhav Chinphon 26 j pravitel Silli 579 20 sichnya 632 roku Poperednik Chindzhi Nastupnik Sondok Narodzhennya 565Smert 632 SillaPohovannya KondzhuBatko Crown Prince DongnyundMati Manho buindShlyub Maya of Sillad i Q12603843 Diti Sondok Princess Cheonmyeong of Sillad Princess Seonhwa of Sillad Q28526819 i princesse ChonHwad Prodovzhuvav politiku svoyih poperednikiv shodo reformuvannya centralizovanoyi sistemi upravlinnya j administrativnogo podilu krayini Cherez naroshuvannya konfliktiv z Pekche ta Koguro nalagodzhuvav vidnosini z kitajskimi dinastiyami Suj i Tan Pidtrimuvav rozvitok buddizmu v krayini 1 Zmist 1 Biografiya 1 1 Pravlinnya 2 Primitki 3 DzherelaBiografiyared Buv onukom vana Chinhina Zijshov na tron u malolitnomu vici pislya zrechennya prestolu vanom Chindzhi Do dosyagnennya povnolittya praviv pid regentstvom svoyeyi babusi panni Sado yaka odnak i piznishe zberigala v svoyih rukah usyu povnotu vladi Pravlinnyared 594 roku van vidryadiv posolstvo do Suj zadlya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin Za dva roki vin vidryadiv tudi zh buddijskogo chencya z nakazom vivchiti kitajskij buddizm 602 roku Pekche zahopila fortecyu Amak Chinphon vidryadiv kilkatisyachne vijsko dlya vidbittya napadu ta zvedennya novih fortec na kordoni Van Pekche Mu v svoyu chergu kinuv u bij bagatotisyachne vijsko V odnij iz bitv led ne zaginuv sam Mu sho nadalo sil i nathnennya sillancyam tomu vijska Pekche buli zmusheni vidstupiti 603 roku do mezh Silli z pivnochi vtorglis sili vana Koguro Jonyanho Todi Chinphon osobisto ocholiv 10 tisyachne vijsko j vidbiv napad Za dva roki vzhe Silla vderlas do volodin Pekche vtim bula zmushena vidstupiti oskilki Koguro skoristavshis cim vtorglas z inshogo boku 608 roku van poprohav pro dopomogu v borotbi proti Koguro v kitajskoyi dinastiyi Suj Koli van Jonyanho diznavsya pro ce vin vtorgsya do Silli j zahopiv fortecyu Vu vzyavshi v polon 8 tisyach piddanih Chinphona 611 roku Chinphon znovu zvernuvsya do Suj shodo zdijsnennya spilnoyi ataki na Koguro V lipni togo zh roku Pekche zahopila fortecyu Kadzham Nastupnogo roku imperator Yan Guan pogodivsya atkuvati Koguro ta vidryadiv dlya cogo ponad miljon voyakiv Popri taki znachni sili toj napad a takozh inshi kampaniyi sho yih namagavsya provesti Yan Guan protyagom nastupnih troh rokiv proti Koguro zaznali nevdachi 616 roku Pekche vdalas do novoyi ataki na sillansku fortecyu Mosan vtim nevdalo 618 roku dinastiya Suj pripinila svoye isnuvannya Yij na zminu prijshla dinastiya Tan Togo zh roku van Chinphon nakazav vidbiti u Pekche fortecyu Phon odnak ta akciya zaznala porazki Pislya tiyeyi nevdachi van vidryadiv posolstvo do Tan Vprodovzh nastupnih rokiv Pekche regulyarno zavdavala udariv po prikordonnih fortecyah Silli 625 roku Chinphon vidryadiv poslancya do Tan i povidomiv sho Koguro zablokuvala shlyahi yakimi Silla nadsilala daninu do kitajskih volodin Imperator Li Shimin zvernuvsya do pravitelya Koguro z vimogoyu pripinennya napadiv na Sillu i toj dosluhavsya 626 roku sili Pekche zahopili fortecyu Chudzhe ta vbili nachalnika yiyi garnizonu Natomist Chinphon nakazav zbuduvati novu fortecyu gotuyuchis do novih napadiv Nastupnogo roku Pekche zahopila she dvi prikordonni forteci 628 roku vijskam Silli vdalos vidvoyuvati fortecyu Kadzham A vzhe nastupnogo roku sillanci zahopili kogurosku fortecyu Nanbi Cherez nevpinni vijni stanovishe Silli stavalo vse bilsh kritichnim u krayini zapanuvav golod Bagato rodin prodavali svoyi zemli ta navit ditej U travni 631 roku dvoryani Chilsok i Sokpum sprobuvali pidburiti povstannya odnak yih bulo vikrito i stracheno Togo zh roku van Chinphon nadislav u darunok do Tan dvoh garnih zhinok prote imperator ne prijnyav podarunok 632 roku van pomer Vin praviv Silloyu vprodovzh 53 rokiv Tron pislya smerti Chinphona uspadkuvala jogo dochka Sondok yaka stala pershoyu zhinkoyu pravitelkoyu v istoriyi Koreyi Primitkired 진평왕 kor Doopedia Arhiv originalu za 21 travnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Dzherelared Park Eunbong 박은봉 Vipravleni fakti korejskoyi istoriyi 한국사 상식 바로잡기 stor 23 Cum Libro Publishing Company Seul 2007 ISBN 978 89 91221 31 4 kor Lee Jeok 이적 Caricya Sondok 선덕여왕 AMH Book Linguistics amp Literature Seul 2009 ISBN 978 89 6184 077 4 kor Park Young gyu 박영규 Hroniki dinastiyi Silla 신라왕조실록 Woongjin com Seoul 2004 ISBN 89 01 04752 7 stor 265 287 kor Lee Jongwook 이종욱 Hvaran Seki 화랑세기 Sonamu Publishing Seul 2005 ISBN 89 7139 546 X kor Lee Jongwook 이종욱 Hvaran 화랑 Humanist Seul 2003 ISBN 89 89899 65 6 kor Van Chinphon kor Ilyon translated by Tae Hung Ha and Grafton K Mintz Samguk Yusa Legends and History of the Three Kingdoms of Ancient Korea Yonsei University Press 1997 ISBN 89 7141 017 5 angl 삼국사기 신라 진평왕조 u Samguk Sagi kor Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chinphon amp oldid 40431140