Арсе ній Па влович Чурі лін нар 1909 пом 1957 радянський військовий льотчик часів Другої світової війни підполковник аві

Арсе́ній Па́влович Чурі́лін (нар. 1909 — пом. 1957) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, підполковник авіації. Герой Радянського Союзу (1944).

Арсеній Павлович Чурілін

рос. Арсений Павлович Чурилин

Народження

16 травня 1909
Рига, Російська імперія

Смерть

10 лютого 1957 (47 років)
^d, Раменський район, Московська область, РРФСР, СРСР

Поховання

Країна

Роки служби

1932—1947

Партія

КПРС

Звання

Підполковник авіації

Формування

Війни / битви

Бої на Халхин-Голі
Німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чурілін.

Життєпис

Народився 16 травня 1909 року в місті Ризі (Латвія) в родині службовця. Росіянин. Під час Першої світової війни та німецької окупації Прибалтики у 1916 році разом з матір'ю переїхав до Калузької губернії. Мешкав у селі Песочня (нині — місто Кіров Калузької області РФ). У 1922 році закінчив школу, у 1926 році — професійно-технічну школу. Працював слюсарем на фаянсовій фабриці. Член ВКП(б) з 1931 року.

У лавах РСЧА з 1932 року. У 1933 році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків. Проходив військову службу у Воронежі, згодом — у Забайкальському військовому окрузі. У серпні 1937 року брав участь у пошуках зниклого літака Сигізмунда Леваневського. У 1939 році брав участь у боях біля річки Халхин-Гол у Монголії.

Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року у складі 432-го важкого бомбардувального авіаційного полку 81-ї авіаційної дивізії далекої дії. 10 серпня 1941 року як другий пілот літака Пе-8 брав участь у нальоті на Берлін. Протягом осені 1941 року також завдавав бомбових ударів по ворожих комунікаціях і залізничних вузлах Орша, Псков, Стара Руса, Смоленськ, бомбив мости через Волгу біля Калініна.

З 1942 року літав у складі екіпажу капітана . Здійснював бомбові удари по великих залізничних вузлах, аеродромах і штабах ворога в Курську, Львові, Орлі, Брянську, Харкові, Білгороді, Полтаві, а також протягом липня — вересня 1942 року здійснив 10 далеких вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів Берліна, Данцига, Кенігсберга, Бухареста, Варшави.

З березня 1943 року капітан А. П. Чурілін — командир корабля 746-го авіаційного полку далекої дії 45-ї авіаційної дивізії далекої дії.

До 28 жовтня 1943 року командир корабля 25-го гвардійського авіаційного полку далекої дії гвардії майор А. П. Чурілін здійснив 146 нічних бойових вильотів на літакові Пе-8 із загальним нальотом 630 год. 20 хв., у тому числі на бомбардування військово-промислових і політичних центрів Німеччини: Берлін (11.08.1942), Данциг (18.08.1942), Бухарест (13.09.1942), Варшаву (20.08.1942, 01.09.1942), Кенігсберг (19.07.1942, 23.07.1942, 25.07.1942, 29.07.1942, 09.09.1942, 28.04.1943). Виконував спецзавдання в перекидання десанту і вантажів на території Угорщини.

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У травні 1947 року призначений командиром ескадрильї одного з важких авіаційних полків. У вересні 1947 року підполковник А. П. Чурілін за станом здоров'я вийшов у запас.

Мешкав на станції Раменського району Московської області, де й помер 10 лютого 1957 року. Похований на Биковському кладовищі в місті Жуковський Московської області.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майорові Чуріліну Арсенію Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3342).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (17.11.1939, 20.08.1941), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (18.02.1943), Червоної Зірки і медалями.

Пам'ять

Ім'ям Арсенія Чуріліна названо вулиці в селищі Кратово Московської області і в місті Кірові Калузької області Росії.

Примітки

Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 3 січня 2016.

[1] Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 3 січня 2016.