Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 47 34 35 пн ш 34 13 12 сх д 47 57639 пн ш 34 22000 сх д 47 57639 34 22000 Чортомлицька Січ також Стара Січ За

Чортомлицька Січ

Чортомлицька Січ

Координати: 47°34′35″ пн. ш. 34°13′12″ сх. д. / 47.57639° пн. ш. 34.22000° сх. д. / 47.57639; 34.22000

Чортомлицька Січ (також Стара Січ) — Запорозька Січ заснована козаками на чолі з кошовим отаманом Федіром Лютаєм влітку 1652 року на правому березі Чортомлика — рукава Дніпра.

Чортомлицька Січ
Козацьке військо
image image
 1652 – 1709 image image
image image
Прапор Герб
Столиця о. Чортомлик
Мови Українська
Релігії Православне християнство
Форма правління Республіка
Кошовий отаман
 - 1652 Лутай Федір
Павло Гомін
Іван Сірко
 - ? - 1709 Гордієнко Кость
Історія
 - Заснування 1652
 - Ліквідація 1709
Валюта Всі європейські валюти

Проіснувала до 25 травня 1709 року, відколи була зруйнована за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком самостійницької політики гетьмана Івана Мазепи.

Розташування і зовнішній вигляд

image
Карта Запорозьких Січей у 1552—1775 роках
image
Реконструкція Чортомлицької січі В. Ленченка.

Чортомлицька Січ знаходилася на острові Чортомлик або Базавлук при впадінні в Дніпро приток: Чортомлик, Підпільна і Скарбна (тепер біля села Капулівки Нікопольського району).

Згідно з археологічними дослідженнями, це був військовий городок на Чортомлицькому Розі, що мав близько 2 км в окружності і був оточений сімома річками — Чортомлик, Скарбна, Скажена, Корівка, Прогній, Павлюк і Підпільна. Сама Січ знаходилась на північній частині півострова, що не затоплювалась весняною повінню і займала 1050 квадратних сажнів, височіючи на поверхневими водами на 8,5 м, в той час як південна, значно більша, частина Чортомлицького Рогу була полога й підтоплена, і являла собою плавню з гіллястими деревами поміж велетенських кам'яних брил та болотяного різнотрав'я. Довкола Січі було викопано рів і насипано земляний вал в 13 метрів заввишки, де влаштовано бійниці, набито дерев'яні палі й встановлено плетені, наповнені землею коші. Для виходу по воду на Чортомлик та Скарбну в земляному валу зроблено було вісім пролазів, через які могла пройти одна людина; біля кожної з них стояла бойова вежа, а всередині Січі була зведена висока вежа для стрільби. Крім цього, навколо січового майдану, за козацьким звичаєм, стояло 38 куренів для запорожців — військових підрозділів, що мали окрему будівлю, де постійно перебувало 150—200 козаків зі своїм курінним отаманом. Загалом на Січі перебувало від шести до десяти тисяч козаків.

Крім того, акти 1659, 1664 й 1673 років свідчать, що на Чортомлицькій Січі існувала церква Покрови Богородиці: 1664 року кошовий отаман Іван Щербина писав гетьману Івану Брюховецькому, що церква ця раптово згоріла, так що духовенство навіть не встигло вихопити церковного начиння.

Причина перенесення Січі з Микитиного Рога в гирло Чортомлика, на думку Яворницького, криється у більшій зручності місцевості біля Чортомлика порівняно з Микитиним Рогом. Річ у тому, що місцевість Микитиного Рога, досить висока і з трьох боків зовсім відкрита, мала досить значні недоліки у стратегічному розумінні: татари, кочуючи по лівому березі Дніпра, просто навпроти Січі, могли стежити за діями запорізьких козаків і передбачати всі їхні плани й задуми. Ця незручність могла бути причиною залишення козаками Січі на Микитиному Розі й перенесення її нижче, на річку Чортомлик.

Чортомлицька Січ вважалася січчю, яка переважала над іншими, тому папери, що виходили з цієї Січі, рідко підписувалися з означенням її місця: «Дано в Січі при Чортомлику», «Дано в Чортомлицькій Січі», а переважно взагалі не мали вказівок на місце: «З Січі запорізької», «Дано на Коші Січі запорізької», «Писано на Коші запорізькому», «З Коша запорізького», причому під Січчю розумілася саме Чортомлицька.

Історія

Заснування Січі

Чортомлицька Січ була заснована запорозьким отаманом-гетьманом Федіром Лутаєм у 1652 році.

Діяльність Січі

Всенародне визнання і гучна слава Чортомлицької Січі поширились в часи отаманства Івана Сірка (1659—1680), який з 1663 року проживав виключно на Чортомлицькій Січі і більше 15 разів обирався кошовим отаманом, здобувши всенародне визнання своїми військовими заслугами. Зокрема прославився розгромом 60-тисячного османсько-татарського війська, що несподівано напало на Січ в новорічну ніч 1675—1676 року; а також Кримським походом 1676 року, коли запорожці під проводом Сірка вперше форсували Сиваш і розгромили ханську столицю Бахчисарай.

З часів Гетьманщини, збройними силами якої виступало Військо Запорозьке, утверджується термін «Низове Військо Запорозьке», військово-політичним центром якого стала Чортомлицька Січ. Як опозиційна військова сила, вона перебувала у скрутному становищі з першого дня свого заснування в часи Гетьманщини. А так зване Андрусівське перемир'я 1667 року, укладене між Річчю Посполитою та Московією, значно погіршило становище Запорозької Січі, яка потрапила у подвійну немилість обох держав. Чортомлицька Січ стала першої Січчю, що мала трьох ворогів: Річ Посполиту, Московію та Кримське ханство в союзі з Османською імперією. Тому січовики виступали у ролі союзників своїх ворогів, щоби за допомогою одного ворога побити іншого. Це пояснює їх об'єднання з Мазепою. Хоча вони й ворогували з гетьманом, проте разом з ним виступили проти Петра І.

Доба Хмельниччини

За часів Хмельниччини Січ надійно охороняла тодішні південні кордони України. Запорожці брали участь у походах гетьмана, відзначившись у битвах під Жванцем (1653 р.), Городком (1655 р.), під час другої облоги Львова (1655 р.) та ін., були активною силою в переможних битвах у Білорусі (Гомель, Бихів, тощо), Литві (взяття Вільно), Латвії (спільна з царськими військами облога Риги), Речі Посполитої (взяття Любліна), здійснювали походи проти Османської імперії, Кримського ханства та ногайських орд.

Доба Руїни

Після смерті Б. Хмельницького політика Чортомлицької Січі йшла врозріз з політичними намірами володарів Гетьманщини. Так, запорожці не підтримали намагань гетьмана І. Виговського перетворити Україну на складову Речі Посполитої, згідно Гадяцького договору 1658 р. Тодішній кошовий отаман Я. Барабаш надав збройну допомогу М. Пушкарю, який прагнув стати гетьманом. Наслідком цього стало розгортання громадянської війни на території Гетьманщини 1657—1658 рр., в якій Чортомлицька Січ за підтримки Москви намагалася позбавити І. Виговського гетьманської булави. Після зречення І. Виговським гетьманства й обрання гетьманом Ю. Хмельницького, Чортомлицька Січ почала відігравати провідну роль не лише на теренах Нижнього Подніпров'я, а й на Лівобережній Україні. Так, відбувалися часті обміни посольствами та листування Коша з Московією, визнання московським царем кошового отамана І. Брюховецького одним з кандидатів на гетьманську булаву Лівобережної України. Кульмінацією впливу Чортомлицької Січі на політичні події Лівобережжя стали вибори гетьмана на Чорній Раді неподалік Ніжина у червні 1663 р. Саме 40-тисячне військо І. Брюховецького, більшість якого становили запорожці, стало головним аргументом перемоги останнього в боротьбі за гетьманську булаву.

З 1663 — к. 1660-х рр.. Чортомлицька Січ, що раніше виступала опозиційною силою Гетьманату, визначала зовнішню та внутрішню політику козацької держави. Новий гетьман І. Брюховецький почав призначати запорожців на полковницько-сотницькі уряди Гетьманшини, тим самим відсторонивши від цих посад вихідців із місцевої старшини. Так, у 1663 р. замість багатого й впливового В. Золотаренка, полковником було призначено неписьменного запорожця Матвія Гвинтівку, якого пізніше у 1667 р., змінив інший неписьменний січовик А. Мартинович. Водночас, Переяславським полковником було призначено запорожця Д. Єрмолаєнка.

Участь в українсько-московській війні 1667—1668 рр.

Один із театрів війни розгорнувся на території Слобожанської України, де Іван Сірко, бувши харківським полковником, очолив побиття московських воєвод. Після поразки у війні, він повернувся на Січ. Відомо, що в ході військових дій на Лівобережжі, поряд з козаками гетьмана Івана Брюховецького, значних втрат московським військам було завдано запорозькими загонами. Так, у лютому 1668 р. кошовий отаман Олександр Урбанович на чолі запорозького полку звільнив Новгород-Сіверський, який обороняв московський воєвода Квашнін.

Будівництво фортець поблизу Січі

Московське царство, прагнучи більше контролювати дії запорозьких козаків та напрямки політики спорудило в 1688 р. на річці Самарі фортецю, названу пізніше Новобогородицькою, причому сам гетьман І. Мазепа з 20 000 гетьманських козаків та 10 000 московських стрільців, заступав нову будову від запорожців, щоб вони її не пошкодили. Підготовчі роботи й зведення фортеці здійснювалося з лютого по серпень, на будівництві було задіяно до 6 тис. осіб. Фортеця була земляним укріпленням у чотири версти навколо. У ній залишався московсько-український гарнізон з 1000 чоловік, через кілька місяців доповнений загоном із 700 донських козаків. Під час Другого Кримського походу було обрано місце для побудови Новосергіївської фортеці — ще однієї фортифікаційної споруди на р. Самарі, будівництво якої велося у період з 20 червня по 18 липня 1689 р. Протягом 1701—1703 рр. було збудовано ще одну фортецю на лівому березі Дніпра в урочищі Кам'яний Затон, поблизу річки Білозірки, навпроти Микитиного Рогу.

Участь у Північній війні

У 1701 р. запорожців вперше було залучено до бойових дій проти шведів. Так, 2 тис. січовиків, разом із козаками гадяцького полковника Бороховича, прийшли до Пскова. Наприкінці 1701 р., бувши відпущеними додому, запорожці, вочевидь, не діставши належної їм платні, проходячи теренами Великого князівства Литовського, пристали на службу до литовського гетьмана Сапєги, союзника Карла ХІІ.
12 березня 1709 р. на Січі відбулась козацька рада, на якій запорожці вирішили приєднатись до гетьмана І. Мазепи та Карла ХІІ у боротьбі проти Московії.

Зруйнування Січі

Докладніше: Знищення Запорозької Січі (1709)

Дізнавшись про допомогу запорожців Мазепі, царський уряд направив на Січ каральну експедицію під проводом полковника Яковлєва. Прямуючи на Січ, війська нищили козацькі містечка й села. Було спустошено й містечко Переволочне, де Ворскла зливається з Дніпром. Козацьку залогу, що стояла там, було вирізано, а флотилію козацьких човнів спалили. Проте захопити і зруйнувати Січ із першої спроби не вдалося, до того ж війська зазнали чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Гната Галагана, так як він добре знав Січ та її околиці, і облудно пообіцяв січовикам недоторканність. Оборону Січі очолив наказний отаман Яким Богуш, який наказав козакам відкопатися від берега, після чого в прокопаний рів потрапили води Чортомлика, а сама Січ опинилася на острові.

14 травня 1709 року Карл ХІІ відновив воєнні дії; того ж дня три полки московської армії обступили Чортомлик. Кількасот запорожців, що перебували в той час на Січі, оборонялись, застосовуючи січову артилерію; близько 350 нападників загинуло, понад 150 було поранено. Але запорожцям не вдалося утримати оборону і, сівши на човни, вони подалися вниз по Дніпру. Московські війська увірвалися в Січ, захопили 36 гармат та іншу зброю, в тому числі й козацькі човни. Виконуючи наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі, після чого спустилися по Дніпру і почали хапати й страчувати навіть тих козаків, які перебували на промислах і не брали участі у військових подіях.

26 червня 1709 року московський цар Петро видав грамоту-звернення до українського народу, де було сказано: «Віддавна відомо про постійні свавілля й непослух мінливих і непокірних запорожців. Як бунтівники й непослушники, вони підлягають знищенню і заслужили страти».

Відновлення Січі

Після 1709 року запорожці намагалися відновити Січ на річці Кам'янці, але при ворожому наставленні Петра І відступили на територію Кримського ханства і 1711 року заснували Олешківську Січ.

Джерела

Див. також

Примітки

  1. Щербак В. О. Чортомлицька Січ [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 574. — .
  2. Кривошея В. В. Генеалогія українського козацтва: Нариси історії козацьких полків. — К.: Вид. дім «Стилос», 2004. — с. 157
  3. . Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.

Література

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 47 34 35 pn sh 34 13 12 sh d 47 57639 pn sh 34 22000 sh d 47 57639 34 22000 Chortomlicka Sich takozh Stara Sich Zaporozka Sich zasnovana kozakami na choli z koshovim otamanom Fedirom Lyutayem vlitku 1652 roku na pravomu berezi Chortomlika rukava Dnipra Chortomlicka SichKozacke vijsko1652 1709Prapor GerbStolicya o ChortomlikMovi UkrayinskaReligiyi Pravoslavne hristiyanstvoForma pravlinnya RespublikaKoshovij otaman 1652 Lutaj FedirPavlo GominIvan Sirko 1709 Gordiyenko KostIstoriya Zasnuvannya 1652 Likvidaciya 1709Valyuta Vsi yevropejski valyuti Proisnuvala do 25 travnya 1709 roku vidkoli bula zrujnovana za pidtrimku zaporozhcyami na choli z Kostem Gordiyenkom samostijnickoyi politiki getmana Ivana Mazepi Roztashuvannya i zovnishnij viglyadKarta Zaporozkih Sichej u 1552 1775 rokahRekonstrukciya Chortomlickoyi sichi V Lenchenka Chortomlicka Sich znahodilasya na ostrovi Chortomlik abo Bazavluk pri vpadinni v Dnipro pritok Chortomlik Pidpilna i Skarbna teper bilya sela Kapulivki Nikopolskogo rajonu Zgidno z arheologichnimi doslidzhennyami ce buv vijskovij gorodok na Chortomlickomu Rozi sho mav blizko 2 km v okruzhnosti i buv otochenij simoma richkami Chortomlik Skarbna Skazhena Korivka Prognij Pavlyuk i Pidpilna Sama Sich znahodilas na pivnichnij chastini pivostrova sho ne zatoplyuvalas vesnyanoyu povinnyu i zajmala 1050 kvadratnih sazhniv visochiyuchi na poverhnevimi vodami na 8 5 m v toj chas yak pivdenna znachno bilsha chastina Chortomlickogo Rogu bula pologa j pidtoplena i yavlyala soboyu plavnyu z gillyastimi derevami pomizh veletenskih kam yanih bril ta bolotyanogo riznotrav ya Dovkola Sichi bulo vikopano riv i nasipano zemlyanij val v 13 metriv zavvishki de vlashtovano bijnici nabito derev yani pali j vstanovleno pleteni napovneni zemleyu koshi Dlya vihodu po vodu na Chortomlik ta Skarbnu v zemlyanomu valu zrobleno bulo visim prolaziv cherez yaki mogla projti odna lyudina bilya kozhnoyi z nih stoyala bojova vezha a vseredini Sichi bula zvedena visoka vezha dlya strilbi Krim cogo navkolo sichovogo majdanu za kozackim zvichayem stoyalo 38 kureniv dlya zaporozhciv vijskovih pidrozdiliv sho mali okremu budivlyu de postijno perebuvalo 150 200 kozakiv zi svoyim kurinnim otamanom Zagalom na Sichi perebuvalo vid shesti do desyati tisyach kozakiv Krim togo akti 1659 1664 j 1673 rokiv svidchat sho na Chortomlickij Sichi isnuvala cerkva Pokrovi Bogorodici 1664 roku koshovij otaman Ivan Sherbina pisav getmanu Ivanu Bryuhoveckomu sho cerkva cya raptovo zgorila tak sho duhovenstvo navit ne vstiglo vihopiti cerkovnogo nachinnya Prichina perenesennya Sichi z Mikitinogo Roga v girlo Chortomlika na dumku Yavornickogo kriyetsya u bilshij zruchnosti miscevosti bilya Chortomlika porivnyano z Mikitinim Rogom Rich u tomu sho miscevist Mikitinogo Roga dosit visoka i z troh bokiv zovsim vidkrita mala dosit znachni nedoliki u strategichnomu rozuminni tatari kochuyuchi po livomu berezi Dnipra prosto navproti Sichi mogli stezhiti za diyami zaporizkih kozakiv i peredbachati vsi yihni plani j zadumi Cya nezruchnist mogla buti prichinoyu zalishennya kozakami Sichi na Mikitinomu Rozi j perenesennya yiyi nizhche na richku Chortomlik Chortomlicka Sich vvazhalasya sichchyu yaka perevazhala nad inshimi tomu paperi sho vihodili z ciyeyi Sichi ridko pidpisuvalisya z oznachennyam yiyi miscya Dano v Sichi pri Chortomliku Dano v Chortomlickij Sichi a perevazhno vzagali ne mali vkazivok na misce Z Sichi zaporizkoyi Dano na Koshi Sichi zaporizkoyi Pisano na Koshi zaporizkomu Z Kosha zaporizkogo prichomu pid Sichchyu rozumilasya same Chortomlicka IstoriyaZasnuvannya Sichi Chortomlicka Sich bula zasnovana zaporozkim otamanom getmanom Fedirom Lutayem u 1652 roci Diyalnist Sichi Vsenarodne viznannya i guchna slava Chortomlickoyi Sichi poshirilis v chasi otamanstva Ivana Sirka 1659 1680 yakij z 1663 roku prozhivav viklyuchno na Chortomlickij Sichi i bilshe 15 raziv obiravsya koshovim otamanom zdobuvshi vsenarodne viznannya svoyimi vijskovimi zaslugami Zokrema proslavivsya rozgromom 60 tisyachnogo osmansko tatarskogo vijska sho nespodivano napalo na Sich v novorichnu nich 1675 1676 roku a takozh Krimskim pohodom 1676 roku koli zaporozhci pid provodom Sirka vpershe forsuvali Sivash i rozgromili hansku stolicyu Bahchisaraj Z chasiv Getmanshini zbrojnimi silami yakoyi vistupalo Vijsko Zaporozke utverdzhuyetsya termin Nizove Vijsko Zaporozke vijskovo politichnim centrom yakogo stala Chortomlicka Sich Yak opozicijna vijskova sila vona perebuvala u skrutnomu stanovishi z pershogo dnya svogo zasnuvannya v chasi Getmanshini A tak zvane Andrusivske peremir ya 1667 roku ukladene mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu znachno pogirshilo stanovishe Zaporozkoyi Sichi yaka potrapila u podvijnu nemilist oboh derzhav Chortomlicka Sich stala pershoyi Sichchyu sho mala troh vorogiv Rich Pospolitu Moskoviyu ta Krimske hanstvo v soyuzi z Osmanskoyu imperiyeyu Tomu sichoviki vistupali u roli soyuznikiv svoyih vorogiv shobi za dopomogoyu odnogo voroga pobiti inshogo Ce poyasnyuye yih ob yednannya z Mazepoyu Hocha voni j voroguvali z getmanom prote razom z nim vistupili proti Petra I Doba Hmelnichchini Za chasiv Hmelnichchini Sich nadijno ohoronyala todishni pivdenni kordoni Ukrayini Zaporozhci brali uchast u pohodah getmana vidznachivshis u bitvah pid Zhvancem 1653 r Gorodkom 1655 r pid chas drugoyi oblogi Lvova 1655 r ta in buli aktivnoyu siloyu v peremozhnih bitvah u Bilorusi Gomel Bihiv tosho Litvi vzyattya Vilno Latviyi spilna z carskimi vijskami obloga Rigi Rechi Pospolitoyi vzyattya Lyublina zdijsnyuvali pohodi proti Osmanskoyi imperiyi Krimskogo hanstva ta nogajskih ord Doba Ruyini Pislya smerti B Hmelnickogo politika Chortomlickoyi Sichi jshla vrozriz z politichnimi namirami volodariv Getmanshini Tak zaporozhci ne pidtrimali namagan getmana I Vigovskogo peretvoriti Ukrayinu na skladovu Rechi Pospolitoyi zgidno Gadyackogo dogovoru 1658 r Todishnij koshovij otaman Ya Barabash nadav zbrojnu dopomogu M Pushkaryu yakij pragnuv stati getmanom Naslidkom cogo stalo rozgortannya gromadyanskoyi vijni na teritoriyi Getmanshini 1657 1658 rr v yakij Chortomlicka Sich za pidtrimki Moskvi namagalasya pozbaviti I Vigovskogo getmanskoyi bulavi Pislya zrechennya I Vigovskim getmanstva j obrannya getmanom Yu Hmelnickogo Chortomlicka Sich pochala vidigravati providnu rol ne lishe na terenah Nizhnogo Podniprov ya a j na Livoberezhnij Ukrayini Tak vidbuvalisya chasti obmini posolstvami ta listuvannya Kosha z Moskoviyeyu viznannya moskovskim carem koshovogo otamana I Bryuhoveckogo odnim z kandidativ na getmansku bulavu Livoberezhnoyi Ukrayini Kulminaciyeyu vplivu Chortomlickoyi Sichi na politichni podiyi Livoberezhzhya stali vibori getmana na Chornij Radi nepodalik Nizhina u chervni 1663 r Same 40 tisyachne vijsko I Bryuhoveckogo bilshist yakogo stanovili zaporozhci stalo golovnim argumentom peremogi ostannogo v borotbi za getmansku bulavu Z 1663 k 1660 h rr Chortomlicka Sich sho ranishe vistupala opozicijnoyu siloyu Getmanatu viznachala zovnishnyu ta vnutrishnyu politiku kozackoyi derzhavi Novij getman I Bryuhoveckij pochav priznachati zaporozhciv na polkovnicko sotnicki uryadi Getmanshini tim samim vidstoronivshi vid cih posad vihidciv iz miscevoyi starshini Tak u 1663 r zamist bagatogo j vplivovogo V Zolotarenka polkovnikom bulo priznacheno nepismennogo zaporozhcya Matviya Gvintivku yakogo piznishe u 1667 r zminiv inshij nepismennij sichovik A Martinovich Vodnochas Pereyaslavskim polkovnikom bulo priznacheno zaporozhcya D Yermolayenka Uchast v ukrayinsko moskovskij vijni 1667 1668 rr Odin iz teatriv vijni rozgornuvsya na teritoriyi Slobozhanskoyi Ukrayini de Ivan Sirko buvshi harkivskim polkovnikom ocholiv pobittya moskovskih voyevod Pislya porazki u vijni vin povernuvsya na Sich Vidomo sho v hodi vijskovih dij na Livoberezhzhi poryad z kozakami getmana Ivana Bryuhoveckogo znachnih vtrat moskovskim vijskam bulo zavdano zaporozkimi zagonami Tak u lyutomu 1668 r koshovij otaman Oleksandr Urbanovich na choli zaporozkogo polku zvilniv Novgorod Siverskij yakij oboronyav moskovskij voyevoda Kvashnin Budivnictvo fortec poblizu Sichi Moskovske carstvo pragnuchi bilshe kontrolyuvati diyi zaporozkih kozakiv ta napryamki politiki sporudilo v 1688 r na richci Samari fortecyu nazvanu piznishe Novobogorodickoyu prichomu sam getman I Mazepa z 20 000 getmanskih kozakiv ta 10 000 moskovskih strilciv zastupav novu budovu vid zaporozhciv shob voni yiyi ne poshkodili Pidgotovchi roboti j zvedennya forteci zdijsnyuvalosya z lyutogo po serpen na budivnictvi bulo zadiyano do 6 tis osib Fortecya bula zemlyanim ukriplennyam u chotiri versti navkolo U nij zalishavsya moskovsko ukrayinskij garnizon z 1000 cholovik cherez kilka misyaciv dopovnenij zagonom iz 700 donskih kozakiv Pid chas Drugogo Krimskogo pohodu bulo obrano misce dlya pobudovi Novosergiyivskoyi forteci she odniyeyi fortifikacijnoyi sporudi na r Samari budivnictvo yakoyi velosya u period z 20 chervnya po 18 lipnya 1689 r Protyagom 1701 1703 rr bulo zbudovano she odnu fortecyu na livomu berezi Dnipra v urochishi Kam yanij Zaton poblizu richki Bilozirki navproti Mikitinogo Rogu Uchast u Pivnichnij vijni U 1701 r zaporozhciv vpershe bulo zalucheno do bojovih dij proti shvediv Tak 2 tis sichovikiv razom iz kozakami gadyackogo polkovnika Borohovicha prijshli do Pskova Naprikinci 1701 r buvshi vidpushenimi dodomu zaporozhci vochevid ne distavshi nalezhnoyi yim platni prohodyachi terenami Velikogo knyazivstva Litovskogo pristali na sluzhbu do litovskogo getmana Sapyegi soyuznika Karla HII 12 bereznya 1709 r na Sichi vidbulas kozacka rada na yakij zaporozhci virishili priyednatis do getmana I Mazepi ta Karla HII u borotbi proti Moskoviyi Zrujnuvannya Sichi Dokladnishe Znishennya Zaporozkoyi Sichi 1709 Diznavshis pro dopomogu zaporozhciv Mazepi carskij uryad napraviv na Sich karalnu ekspediciyu pid provodom polkovnika Yakovlyeva Pryamuyuchi na Sich vijska nishili kozacki mistechka j sela Bulo spustosheno j mistechko Perevolochne de Vorskla zlivayetsya z Dniprom Kozacku zalogu sho stoyala tam bulo virizano a flotiliyu kozackih chovniv spalili Prote zahopiti i zrujnuvati Sich iz pershoyi sprobi ne vdalosya do togo zh vijska zaznali chimalih vtrat Na dopomogu Yakovlyevu prijshov zagin kompanijskogo polkovnika Gnata Galagana tak yak vin dobre znav Sich ta yiyi okolici i obludno poobicyav sichovikam nedotorkannist Oboronu Sichi ocholiv nakaznij otaman Yakim Bogush yakij nakazav kozakam vidkopatisya vid berega pislya chogo v prokopanij riv potrapili vodi Chortomlika a sama Sich opinilasya na ostrovi 14 travnya 1709 roku Karl HII vidnoviv voyenni diyi togo zh dnya tri polki moskovskoyi armiyi obstupili Chortomlik Kilkasot zaporozhciv sho perebuvali v toj chas na Sichi oboronyalis zastosovuyuchi sichovu artileriyu blizko 350 napadnikiv zaginulo ponad 150 bulo poraneno Ale zaporozhcyam ne vdalosya utrimati oboronu i sivshi na chovni voni podalisya vniz po Dnipru Moskovski vijska uvirvalisya v Sich zahopili 36 garmat ta inshu zbroyu v tomu chisli j kozacki chovni Vikonuyuchi nakaz moskovskij polkovnik strativ usih polonenih a potim zrujnuvav sichovu fortecyu spaliv kureni j vijskovi budivli pislya chogo spustilisya po Dnipru i pochali hapati j strachuvati navit tih kozakiv yaki perebuvali na promislah i ne brali uchasti u vijskovih podiyah 26 chervnya 1709 roku moskovskij car Petro vidav gramotu zvernennya do ukrayinskogo narodu de bulo skazano Viddavna vidomo pro postijni svavillya j neposluh minlivih i nepokirnih zaporozhciv Yak buntivniki j neposlushniki voni pidlyagayut znishennyu i zasluzhili strati Vidnovlennya Sichi Pislya 1709 roku zaporozhci namagalisya vidnoviti Sich na richci Kam yanci ale pri vorozhomu nastavlenni Petra I vidstupili na teritoriyu Krimskogo hanstva i 1711 roku zasnuvali Oleshkivsku Sich DzherelaYavornickij D I K Naukova dumka 1990 560 s Vitoki Kozactva 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Litopis Samovidcya vidannya pidgotuvav Ya I Dzira Kiyiv Naukova dumka 1971 208 s 8 kvitnya 2005 u Wayback Machine Div takozhBitva na Sichi 1674 Kam yanska SichPrimitkiSherbak V O Chortomlicka Sich 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 574 ISBN 978 966 00 1359 9 Krivosheya V V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Narisi istoriyi kozackih polkiv K Vid dim Stilos 2004 s 157 Arhiv originalu za 21 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2014 LiteraturaChortomlicka Sich Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chortomlicka Sich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Kiyiv Zaporizhzhya 2002 568 s Micik Yu Stanislavskij V Sherbak V Chortomlicka Sich 1652 1709 rr Kozacki sichi narisi z istoriyi ukrayinskogo kozactva XVI XIX st V Smolij vidp red V Sherbak nauk red T Chuhlib uporyadn O Gurzhij V Matyah A Sokulskij V Stepankov NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Naukovo doslidnij institut kozactva Kiyiv Zaporizhzhya 1998 S 86 108 Apanovich O M Chortomlicka Zaporozka Sich K Ukrayinske kozactvo 1998 80 s PosilannyaStara Sich Chortomlicka Sich 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0

Дата публікації:
Топ