Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорноко зинці село Кам янець Подільського району Хмельницької області Належить до Орининської сільської громади село Чор

Чорнокозинці

Чорнокозинці

Чорноко́зинці — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Належить до Орининської сільської громади.

село Чорнокозинці
image
Палац Чорнокозинці
Палац Чорнокозинці
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Орининська сільська громада
Основні дані
Населення 441
Площа 1,385 км²
Густота населення 318.410 осіб/км²
Поштовий індекс 32333
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°39′33″ пн. ш. 26°16′55″ сх. д. / 48.65917° пн. ш. 26.28194° сх. д. / 48.65917; 26.28194Координати: 48°39′33″ пн. ш. 26°16′55″ сх. д. / 48.65917° пн. ш. 26.28194° сх. д. / 48.65917; 26.28194
Середня висота
над рівнем моря 		173 м
Водойми річка Збруч
Місцева влада
Адреса ради 32335, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський район, с. Шустівці, вул. Соборна, 45
Карта
image
image
Чорнокозинці
image
image
Чорнокозинці
Мапа

image Чорнокозинці у Вікісховищі

Розташування

Чорноко́зинці лежать на лівому березі Збруча. На протилежному правому березі річки — село Збручанське Чортківського району Тернопільської області.

Біля Чорнокозинець знаходиться сірчане джерело. Поклади гіпсу, алебастру, мармуру.

Клімат

Чорнокозинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові масиви.

Історія

image
Чорнокозинський замок на мапі Зигмунда Герстмана
image
Залишки Чорнокозинського замку, липень 2004 року

Один з найдавніших замків на Поділлі.

Чорнокозинський замок був побудований наприкінці XIV — на початку XV століть.

Чорнокозинці вважаються заснованими 1367 року, відомі з XV століття. До кінця XVIII століття належало Кам'янецькій єпископській кафедрі та було літньою резиденцією єпископів.

30 жовтня 1467 року в Чорнокозинцях від чуми помер кам'янець-подільський католицький єпископ Миколай Лабунський.

1516 року замок здобули і знищили татари.

1519 Чорнокозинці грамотою короля перейменовано на місто з двома ярмарками в рік.

1573 року замок ще раз руйнується татарами.

1578 місто Чорнокозинці отримало Магдебурзьке право.

image
Картина Адама Хмельовського «Чорнокозинці», 1886 рік
image
Панорама Чорнокозинців, кінець XIX — початок XX століття. Фото Юхима Сіцінського

З середини XV-го і до кінця XVIII століття замок належав Кам'янецьким католицьким єпископам.

Замок мав давніший дитинець і новіший, які були розділені стіною з великою брамою. Замок був чотирикутний з чотирма башнями. Грубо збудований з мармурового каміння. Замок був оточений глибоким ровом.

1674 року замок був здобутий турками та знищений.

У 1608 році в Чорнокозинцях було завершено будівництво мурованого костелу, здійнене єпископом Павлом Волуцьким. А єпископ Ян Прухницький, який формально 1607 року, а фактично лише 1608 року став його наступником, пізніше добудував до святині каплицю Благовіщення Пресвятої Діви Марії. А єпископ Стефан Рупневський не тільки збудував літній палац, але й також 1719 року відновив та консекрував чорнокозинський храм після 27-річної окупації краю турками та профанації ними християнських культових споруд. 1772 року парафія була садибою одного із шести деканатів дієцезії. Проте 1830 року вона належала вже до деканату із садибою у Зіньківцях, а костел у Чорнокозинцях подано під титулом святих Станіслава і Мартина.

1780 року Чорнокозинці за люстрацією згадані вже як поселення з 119 оселями.

У 1795 році замок переходить у власність Російської казни.

Катерина II конфіскувала і подарувала племінниці Потьомкіна Скавронській.

У першій половині XIX століття настоятелем католицької парафії служив польський історик Вавжинець Марчинський, а в 70-х роках парафія нараховувала майже шість сотень вірян та мала філіальну каплицю у Підпилип'ї. У середині цього століття святиню було відремонтовано. Проте 1892 року царська влада ліквідувала парафію, а через кілька років костел перетворила на православну церкву. Тут при річці Збруч був водяний млин.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936—1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

У квітні 1945 року відбулась акція повстанського відділу на селі Чорнокозинці Орининського району за участі Білика. Тоді було реквізовано продукти, роззброєно групу «стрибків», захоплено документи правління колгоспу. У січні-лютому 1946 року було заарештовано 9 підпільників. Серед них підпільник Хапицький, який працював головою колгоспу й систематично надавав для УПА продукти харчування, зброю й боєприпаси. Також брав участь у акції в селі Чорнокозинці, зокрема віддав повстанцям 10 колгоспних коней, 10 центнерів зерна, документи колгоспу. Ще один заарештований представник місцевої адміністрації, голова сільської ради Луцик, використовуючи свої службове становище, повідомляв членам ОУН про заходи радянської влади, дезорганізовував роботу винищувального батальйону.

У 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

1967 року урочисто відзначено 600-річчя села.

З 1991 року в складі незалежної України.

1993 року надано статус четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю.

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Чорнокозинці увійшло до складу Орининської сільської громади. Об'єднання в громаду створило умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне середовище для проживання людей.

Населення

Згідно перепису 2001 року населення села становить 441 особа.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Пам'ятки

image Зовнішні відеофайли
image 1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності»
  • Чорнокозинський замок (руїни) — побудований наприкінці XIV — на початку XV ст.ст. (використовувався як родовий маєток аж до 1917 року), нині (2000-ні) в руїнах.
  • Костел Йосифа Обручника (1608 р.) (руїни на південному схилі замкового пагорба).
  • Церква Успіння (1867 р.)

Відомі люди

Народилися

Проживали, перебували

  • Вавжинець Марчинський (1778–1845) — польський історик, працював настоятелем костелу в селі.
  • Адам Хмельовський — польський художник, намалював картину «Чорнокозинці».
  • Григорій Голоскевич — працював учителем у двокласній церковно-вчительській школі один рік у селі у 1905–1906 роках.
  •  — заслужений вчитель Української РСР. Працювала Чорнокозинецькій середній школі у 1947–1985 роках.
  • Миколай Лабунський — кам'янецький католицький єпископ середини XV століття.

Світлини

  • image
    Замок
  • image
    Руїни костелу Святого Йосифа
  • image
    Палац

Панорама Чорнокозинського замку

image
Панорама Чорнокозинського замку
image
Вид на долину Збруча та руїни Чорнокозинського замку

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Література

  • Антонюк Є. І. На крутежах прикордоння, або Меридіан Чорнокозинці. — Чернівці: Букрек, 2013. — 640 с.
  • Антонюк Є. І. Екскурсант Кам'янеччини. Меридіан Чорнокозинці. — Чернівці: Видавництво "Буковина", 2015. — 224 с.
  • Іваненко Г. З днем народження Вас, Чорнокозинці // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 серпня. — С. 4.
  • Козлова Н. Замок у Чорнокозинцях: Скарби народні // Прапор Жовтня. — 1973. — 10 квітня. — С. 4.
  • Олійник М. Чорнокозинці: Вивчаймо історію рідного краю // Прапор Жовтня. — 1964. — 3 січня. — С. 4.
  • Сіцінський Ю. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: Історично-археологічні нариси. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 61—65.
  • Стояновський Станіслав, Гончарук Ігор. Чорнокозинці. Крізь горнило воєн і пожеж: Історично-публіцистичний нарис. — Кам'янець-Подільський, 2011. — 124 с.
  • Урядовець Центральної Ради // Мизак Нестор, Горбатюк Василь. За тебе, свята Україно. — Книга п'ята. — Чернівці — Київ — Торонто, 2006. — С. 13—14.
  • Dzieduszycki Maurycy. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — 303 s. (пол.)
  • Чернокозинцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 390—396. (рос.)
  • Чернокозинцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 394—395. (рос.)

Електронні джерела

  • Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
  • Замки та храми України. Чорнокозинці
  • Архітектурні та природні пам'ятки України. Чорнокозинці
  • Погода в Україні. Чорнокозинці
  • Czarnokozińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 758. (пол.) — S. 758—759. (пол.)

Примітки

  1. МДБ проти ОУН та УПА на Наддніпрянщині, рік 1946-й: Кам’янець-Подільська, Вінницька та Житомирська області
  2. ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chornoko zinci selo Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Nalezhit do Orininskoyi silskoyi gromadi selo Chornokozinci Palac ChornokozinciPalac Chornokozinci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij Gromada Orininska silska gromada Osnovni dani Naselennya 441 Plosha 1 385 km Gustota naselennya 318 410 osib km Poshtovij indeks 32333 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 33 pn sh 26 16 55 sh d 48 65917 pn sh 26 28194 sh d 48 65917 26 28194 Koordinati 48 39 33 pn sh 26 16 55 sh d 48 65917 pn sh 26 28194 sh d 48 65917 26 28194 Serednya visota nad rivnem morya 173 m Vodojmi richka Zbruch Misceva vlada Adresa radi 32335 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij rajon s Shustivci vul Soborna 45 Karta Chornokozinci Chornokozinci Mapa Chornokozinci u VikishovishiRoztashuvannyaChornoko zinci lezhat na livomu berezi Zbrucha Na protilezhnomu pravomu berezi richki selo Zbruchanske Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Bilya Chornokozinec znahoditsya sirchane dzherelo Pokladi gipsu alebastru marmuru Klimat Chornokozinci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi masivi IstoriyaChornokozinskij zamok na mapi Zigmunda Gerstmana Zalishki Chornokozinskogo zamku lipen 2004 roku Odin z najdavnishih zamkiv na Podilli Chornokozinskij zamok buv pobudovanij naprikinci XIV na pochatku XV stolit Chornokozinci vvazhayutsya zasnovanimi 1367 roku vidomi z XV stolittya Do kincya XVIII stolittya nalezhalo Kam yaneckij yepiskopskij kafedri ta bulo litnoyu rezidenciyeyu yepiskopiv 30 zhovtnya 1467 roku v Chornokozincyah vid chumi pomer kam yanec podilskij katolickij yepiskop Mikolaj Labunskij 1516 roku zamok zdobuli i znishili tatari 1519 Chornokozinci gramotoyu korolya perejmenovano na misto z dvoma yarmarkami v rik 1573 roku zamok she raz rujnuyetsya tatarami 1578 misto Chornokozinci otrimalo Magdeburzke pravo Kartina Adama Hmelovskogo Chornokozinci 1886 rik Panorama Chornokozinciv kinec XIX pochatok XX stolittya Foto Yuhima Sicinskogo Z seredini XV go i do kincya XVIII stolittya zamok nalezhav Kam yaneckim katolickim yepiskopam Zamok mav davnishij ditinec i novishij yaki buli rozdileni stinoyu z velikoyu bramoyu Zamok buv chotirikutnij z chotirma bashnyami Grubo zbudovanij z marmurovogo kaminnya Zamok buv otochenij glibokim rovom 1674 roku zamok buv zdobutij turkami ta znishenij U 1608 roci v Chornokozincyah bulo zaversheno budivnictvo murovanogo kostelu zdijnene yepiskopom Pavlom Voluckim A yepiskop Yan Pruhnickij yakij formalno 1607 roku a faktichno lishe 1608 roku stav jogo nastupnikom piznishe dobuduvav do svyatini kaplicyu Blagovishennya Presvyatoyi Divi Mariyi A yepiskop Stefan Rupnevskij ne tilki zbuduvav litnij palac ale j takozh 1719 roku vidnoviv ta konsekruvav chornokozinskij hram pislya 27 richnoyi okupaciyi krayu turkami ta profanaciyi nimi hristiyanskih kultovih sporud 1772 roku parafiya bula sadiboyu odnogo iz shesti dekanativ diyeceziyi Prote 1830 roku vona nalezhala vzhe do dekanatu iz sadiboyu u Zinkivcyah a kostel u Chornokozincyah podano pid titulom svyatih Stanislava i Martina 1780 roku Chornokozinci za lyustraciyeyu zgadani vzhe yak poselennya z 119 oselyami U 1795 roci zamok perehodit u vlasnist Rosijskoyi kazni Katerina II konfiskuvala i podaruvala pleminnici Potomkina Skavronskij U pershij polovini XIX stolittya nastoyatelem katolickoyi parafiyi sluzhiv polskij istorik Vavzhinec Marchinskij a v 70 h rokah parafiya narahovuvala majzhe shist soten viryan ta mala filialnu kaplicyu u Pidpilip yi U seredini cogo stolittya svyatinyu bulo vidremontovano Prote 1892 roku carska vlada likviduvala parafiyu a cherez kilka rokiv kostel peretvorila na pravoslavnu cerkvu Tut pri richci Zbruch buv vodyanij mlin Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu U kvitni 1945 roku vidbulas akciya povstanskogo viddilu na seli Chornokozinci Orininskogo rajonu za uchasti Bilika Todi bulo rekvizovano produkti rozzbroyeno grupu stribkiv zahopleno dokumenti pravlinnya kolgospu U sichni lyutomu 1946 roku bulo zaareshtovano 9 pidpilnikiv Sered nih pidpilnik Hapickij yakij pracyuvav golovoyu kolgospu j sistematichno nadavav dlya UPA produkti harchuvannya zbroyu j boyepripasi Takozh brav uchast u akciyi v seli Chornokozinci zokrema viddav povstancyam 10 kolgospnih konej 10 centneriv zerna dokumenti kolgospu She odin zaareshtovanij predstavnik miscevoyi administraciyi golova silskoyi radi Lucik vikoristovuyuchi svoyi sluzhbove stanovishe povidomlyav chlenam OUN pro zahodi radyanskoyi vladi dezorganizovuvav robotu vinishuvalnogo bataljonu U 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod 1967 roku urochisto vidznacheno 600 richchya sela Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 1993 roku nadano status chetvertoyi zoni posilenogo radioekologichnogo kontrolyu 24 grudnya 2019 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Kam yanec Podilskogo rajonu selo Chornokozinci uvijshlo do skladu Orininskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu stvorilo umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka maye zabezpechiti komfortne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZgidno perepisu 2001 roku naselennya sela stanovit 441 osoba Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Pam yatkiZovnishni videofajli 1 Chomu ukrayinci dosi buduyut rosijski hrami Oblichchya Nezalezhnosti Chornokozinskij zamok ruyini pobudovanij naprikinci XIV na pochatku XV st st vikoristovuvavsya yak rodovij mayetok azh do 1917 roku nini 2000 ni v ruyinah Kostel Josifa Obruchnika 1608 r ruyini na pivdennomu shili zamkovogo pagorba Cerkva Uspinnya 1867 r Vidomi lyudiNarodilisya Antin Oleksandrovich Postolovskij 1890 1991 aktivnij uchasnik vizvolnih zmagan 1917 1920 rokiv odin iz sekretariv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Yevdokiya Ivanivna Antonyuk 6 kvitnya 1944 ukrayinska poetesa muzeyeznavec Prozhivali perebuvali Vavzhinec Marchinskij 1778 1845 polskij istorik pracyuvav nastoyatelem kostelu v seli Adam Hmelovskij polskij hudozhnik namalyuvav kartinu Chornokozinci Grigorij Goloskevich pracyuvav uchitelem u dvoklasnij cerkovno vchitelskij shkoli odin rik u seli u 1905 1906 rokah zasluzhenij vchitel Ukrayinskoyi RSR Pracyuvala Chornokozineckij serednij shkoli u 1947 1985 rokah Mikolaj Labunskij kam yaneckij katolickij yepiskop seredini XV stolittya SvitliniZamok Ruyini kostelu Svyatogo Josifa PalacPanorama Chornokozinskogo zamkuPanorama Chornokozinskogo zamku Vid na dolinu Zbrucha ta ruyini Chornokozinskogo zamkuDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi LiteraturaAntonyuk Ye I Na krutezhah prikordonnya abo Meridian Chornokozinci Chernivci Bukrek 2013 640 s Antonyuk Ye I Ekskursant Kam yanechchini Meridian Chornokozinci Chernivci Vidavnictvo Bukovina 2015 224 s Ivanenko G Z dnem narodzhennya Vas Chornokozinci Prapor Zhovtnya 1967 15 serpnya S 4 Kozlova N Zamok u Chornokozincyah Skarbi narodni Prapor Zhovtnya 1973 10 kvitnya S 4 Olijnik M Chornokozinci Vivchajmo istoriyu ridnogo krayu Prapor Zhovtnya 1964 3 sichnya S 4 Sicinskij Yu Oboronni zamki Zahidnogo Podillya XIV XVII st Istorichno arheologichni narisi Kam yanec Podilskij 1994 S 61 65 Stoyanovskij Stanislav Goncharuk Igor Chornokozinci Kriz gornilo voyen i pozhezh Istorichno publicistichnij naris Kam yanec Podilskij 2011 124 s Uryadovec Centralnoyi Radi Mizak Nestor Gorbatyuk Vasil Za tebe svyata Ukrayino Kniga p yata Chernivci Kiyiv Toronto 2006 S 13 14 Dzieduszycki Maurycy Zywot Waclawa Hieronima Sierakowskiego arcybiskupa lwowskiego Krakow 1868 303 s pol Chernokozincy Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 390 396 ros Chernokozincy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 394 395 ros Elektronni dzherelaOblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Zamki ta hrami Ukrayini Chornokozinci Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Chornokozinci Pogoda v Ukrayini Chornokozinci Czarnokozince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 758 pol S 758 759 pol PrimitkiMDB proti OUN ta UPA na Naddnipryanshini rik 1946 j Kam yanec Podilska Vinnicka ta Zhitomirska oblasti VVRU 2020 11 stor 26

Дата публікації:
Топ