Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чимішлі я рум Cimişlia місто в Молдові центр Чимішлійського району Чимішлія рум Cimişliaгерб прапорОсновні дані46 31 12

Чимішлія

Чимішлія

Чимішлі́я (рум. Cimişlia) — місто в Молдові, центр Чимішлійського району.

Чимішлія
рум. Cimişlia
image image
герб прапор
image
Основні дані
46°31′12″ пн. ш. 28°47′03″ сх. д. / 46.52000° пн. ш. 28.78417° сх. д. / 46.52000; 28.78417Координати: 46°31′12″ пн. ш. 28°47′03″ сх. д. / 46.52000° пн. ш. 28.78417° сх. д. / 46.52000; 28.78417
Країна Молдова
Регіон Чимішлійський район
Столиця для Чимішлійський район (район Молдови)
Засновано 1620
Перша згадка 1620[1]
Статус міста 1840
Площа 146,2 км²
Населення 12 800
Міста-побратими Хирлеу, Новоґруд-Бобжанський, Веленій-де-Мунте, Кимпіна, Гуші (2013)[2], Кимпія-Турзій (2013)[3]
Телефонний код (373) 241
Часовий пояс  (Молдова)
Номери автомобілів CM
GeoNames 618406
OSM ↑1211126 ·R (Чимішлійський район)
Поштові індекси MD-4100
Міська влада
Мер міста Георге Раіляну
Вебсайт cimislia.md
Мапа
image Чимішлія у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване за 12 км від залізничної станції Чимішлія в селі Михайлівка і за 69 км до півдня від Кишинева (64 км від кишинівського «Південного» автовокзалу) на перетині важливих транспортних маршрутів країни: Кишинів-Комрат-Болград і Тирасполь-Каушани-Леово. Через місто з північного заходу на південний схід протікає річка Когильник (рум. Cogilnic), що впадає в Чорне море. Основні будівлі поселення розташовані на трьох пагорбах, і воно умовно підрозділяється на кілька мікрорайонів: «Тайвань», Центр, Малина, Реча (колишнє село на виїзді убік Бессарабки), Когильник (розташований на лівому березі Когильника), «СПТУ» (мікрорайон на виїзді убік Хинчешт).

  • Площа володінь примарії (мерії) — 208,4 га
  • Площа всієї території — 14 612 га
  • Площа оброблюваних земель (сади, виноградники, ріллі) — 8 413 га

Населення

Чисельність населення — 12 800 чоловік (2006). В 1897 році тут проживало 4 350 чоловік, в 1970 — 10 892, в 1979 — 13 340, в 1989 — 16 071, в 1992 — 19 800, а в 2006 — 12800.

У 2005 році коефіцієнт смертності на 1000 чоловік становив — 12, а народжуваності — 10.

Абсолютна більшість населення за національністю — молдовани (більше 3/4), проживають також українці, росіяни, гагаузи, євреї, румуни, болгари і цигани. Раніше в місті було багато євреїв, в 1897 році — 750 з 4350 чоловік (17 %). [1]

Економіка

Річний (2009) міський бюджет — 18,068 млн лей.

Витрати (2009) — 18,068 млн лей (утримання мерії, 7 дитсадків, 1 початкова школа, 2 гімназія, 3 ліцеї, чимішлійський будинок культури, 2 будинки культури в селах примарії, 3 бібліотеки тощо):

  • Витрати в сфері дошкільної й середньої освіти — 14,581 млн лей.
  • Інші витрати — 3,5 млн лей.

Житловий сектор

image
«Панорама»

У місті 19 чотири- і п'ятиповерхових багатоквартирних житлових комплексів і близько 30 двоповерхових багатоквартирних будинків. У них проживає близько 35-40 % населення, що формують так називаний міський прошарок суспільства. За останні 4-5 років добудували 3 п'ятиповерхівки й з нуля спорудили новий шестиповерховий будинок. У 2005 році був добудований і зданий в експлуатацію 5-поверховий 60-квартирний будинок по дорозі на Хінчешти, будівництво якого почато в 1994 році. В 2005-08 рр. добудовували ще два 5-поверхових житлових комплекси, будівництво яких було заморожено в 1990-х роках (один у центрі, навпроти Будинку побуту, а другий у районі 3-ї школи). Також у цей період з нуля звели шестиповерхівку в районі 3-й школи. Силами колишнього МСО капітально відремонтували 3-поверховий гуртожиток у районі Малини. Вартість двокімнатної квартири в цьому будинку в 2007 році становила ледве більше 13000 євро, а трикімнатної — 18000 євро. На вторинному ринку в 2007 році вартість відремонтованої двокімнатної квартири в центрі міста досягає 28000 євро.

Історія

Назва Чимішлія вперше зустрічається в історичних літописах Молдавії першої половини XVII століття. Перше згадування, відповідно до історичних записів ученого , датується 4 липнем 1620 року: «…тут зупинилося татарське плем'я, які, будучи більшістю в окрузі, перемінили назву на Чимішлія (татарське слово, у перекладі на українську — багатство).»

image
Чимішлійська волость. Фрагмент етнографіч. карти 1907-24 р.

Хоча перша згадка датується 4 липня, «День міста» (Храм міста, церковне свято) святкується наприкінці літа, 28 серпня, у день зведення чимішлійської православної церкви ім. Святої Марії.

Священик Якоб Юсипеску (рум. Iacob Iusipescu), що вперше написав і опублікував історію Чимішлії в 1874 році, пише: «…Лія — з турецької це дівчина, а Чиміш'ами за давніх часів називали будівельників… і навіть якщо тут компактно проживали молдовани і татари, ніякої ворожості між ними не було…».

Витримка з Енциклопедичного словника Брокгауза й Ефрона[недоступне посилання з травня 2019] (1890—1907):
«Чимішлія — містечко Бессарабської губернії, Бендерського повіту, що було татарським селищем; заселене колоністами з північної частини Бессарабії. Ч. розкинуто на піднесеному березі річки Когильник, за 10 верст від станції Скиноси Південно-західної залізниці. 3989 жителів, православна церква, синагога, чоловіче 2-класне училище, багато крамниць, 2 ярмарки на рік. Затверджено містечком в 1840 р. Значний місцевий ринок, на який звозиться хліб із усіх сусідніх селищ; обороти торгівлі хлібом понад 500 тис. руб.»

В 1840 році селище затверджене містечком, а в 1844 році відкрита перша школа.

У середині XIX століття зводиться православна церква Святої Марії, приблизно в цей же час у містечку відбудовується синагога.

В 1885 році відкрита земська лікарня (один лікар і один фельдшер).

У період між двома світовими війнами (1918—1940) Чимішлія входила до складу Бендерського повіту (рум. judetul Tighina) Румунського королівства.

Після входження Молдавії в Радянський Союз, Чимішлія стала районним центром.

20 липня 1941 року, майже через місяць після початку Німецько-радянської війни, у Чимішлію входять німецько-румунські війська. На 3 роки відновилася влада Румунського королівства, союзника фашистської Німеччини. Це найтрагічніший час для чимішлійських євреїв, яких почали розстрілювати або вивозити в гетто. Говорячи про позитивний вплив «нової-старої» влади, можна відзначити продовження будівництва 4-поверхової школи, спроектованої ними ж наприкінці 1930-х років.

23 серпня 1944 у селище ввійшли радянські війська. У боях за місто загинув 701 боєць Червоної Армії.

image
поліклініка

У часи МРСР (1940-41, 1944—1991) у місті працювали виноробний, пивоварний, консервний, молочний, маслоробний заводи, радгосп-завод «Бурштиновий», хлібопекарня, інкубаторно-птахівницька станція. Краєзнавчий музей. Сорокатисячний винзавод, на момент будівництва, уважався найбільшим об'єктом такого типу в Європі. У місті зводиться Будинок культури, 6-поверхова поліклініка, 3 нові школи, 5 дитсадків, будівля ПТУ, кінотеатр, 4-поверховий Будинок побуту, будівля пошти й вузла зв'язку, універмаг і ресторан; будується стадіон.

image
дошка про здачу будинку

В 1972 році, до 50-річчю СРСР, ПМК-72 здало в експлуатацію один з перших 5-поверхових житлових будинків напроти мерії. На першому поверсі частина квартир використовувалася, як гуртожиток самого ПМК.

На рубежі 1980-90-х років, у часи Параду Суверенітетів, місто покидає багато російських і українських фахівців: лікарі, учителі, інженери. До середини 1990-х років звідси виїхали всі євреї, скориставшись можливістю, наданою державою Ізраїль. У цей складний час закриваються багато підприємств і організацій, у тому числі 2 дитсадки, новий універмаг, Будинок побуту, друга будівля поліклініки й кінотеатр. Містом перестають курсувати маршрутні автобуси.

На рубежі 1990-2000-х років багато жителів спрямовуються на заробітки в європейські країни, Ізраїль і Росію. До 25 % населення тимчасово або постійно працює за кордоном. На виручені кошти відбудовуються, викуповуються й ремонтуються частки будинків, відкриваються малі підприємства (в основному в сфері роздрібної торгівлі). Ростуть зарплати у всіх сферах міської економіки. У 2004 році починають курсувати 4 маршрутних автобуси.

image
«Нові будови»

Через більший приплив валюти, ціни на нерухомість ростуть швидкими темпами. У 2006 році ціна 1 м², у споруджуваному п'ятиповерховому будинку, дорівнює 400 євро, і це не межа!

До 2009 року в місті розташовуються такі великі установи й фірми, що з'явилися в останнє десятиліття:

  • 5 бензозаправок (дві Тірекс-Петрол, Петром, Парстар і Бемол). Остання здана в експлуатацію наприкінці 2007 року.
  • 6 філій і під філіалів столичних комерційних банків (Банку де Економий, Агроіндбанк, Банку Сочиале, Молдендконбанк, Інвестприватбанк і Фінкомбанк). На вході в будівлі перших двох банків розташовуються банкомати. У 2009 році перший поверх Будинку Побуту повністю перебудований під офіси для філії ще одного столичного банку — FinComBank.
  • філії великих комерційних роздрібних мереж (Аліна Електронік, Букурія, Франзелуца й ін.),
  • філії Пошти Молдови, Молдтелекома, ГП «Радіокоммунікації».

Освіта й культура

У Чимішлії 5 освітніх установ:

  • Молдавський ліцей ім. Іона Крянге (колишня с/ш № 1)
    • побудований в 1944 році,
    • близько 800 учнів,
image
ліцей ім. Єсеніна
  • Російський ліцей ім. Сергія Єсеніна (колишня. с/ш № 2),
    • побудований в 1965 році,
    • 12-літній освітній цикл,
    • близько 300 учнів (2006-07).
image
ліцей ім. Емінеску
  • Молдавський ліцей ім. Міхая Емінеску (колишня. с/ш № 3),
    • побудований в 1969 році (perviy director — Pavel Rosca),
    • 12-літній освітній цикл,
    • близько 1500 учнів,
    • director — Parascovia Colta (1999—2009).
  • Молдавська гімназія колишня. с/ш № 4),
    • 9-літній гімназичний освітній цикл (1-9 класи),
    • близько 250 учнів,
    • director — Veaceslav Hotnog (2008-09).
  • Молдавський ліцей ім.
    • заснований в 1994 році,
    • 3-літній ліцейний освітній цикл (10-12 класи),
    • близько 400 учнів.

У місті функціонує Професійне Технічне Училище (ПТУ), що готовить кадри для агрокультурного сектора й промисловості: трактористів, комбайнерів, зварників тощо

У ранній період радянської влади в селищі побудували Будинок Культури, одну з визначних пам'яток міста. Це установа дотепер функціонує, тут майстри народного мистецтва й молоді музичні групи проводять свої концерти. Деякий час тут проводили дискотеки, а на зорі 90-х показували відеофільми. Тепер же розважальну функцію перейняли Диско-бари. Однією з наймасовіших дискотек є «C'est La Vie», що розташовується в будівлі колишнього Кінотеатру.

Ефірний прийом телерадіоканалів

image
«Чимишлийская РРС. Станція РРЛ Кишинев-Кагул»

Мовлення телерадіоканалів здійснюється з Радіо- Телевізійної Передавальної Станції (SRTV Cimislia). Отже, із чимішлійської вежі ведуть мовлення:

  • «Прайм» (2 ТВК), ретраслюючий російський «Перший канал (Росія)»,
  • «ТВ3 Молдова» (9 ТВК),
  • «Молдова — 1» (33 ТВК),
  • «NIT» (50 ТВК),
  • «Euro-TV Chisinau» (56 ТВК),
  • «Хіт FM» (93,5 Мгц),
  • «Радіо Молдова» (103,5 Мгц).

Із чимішлійської вежі транслюється місцевий телеканал «Медіа-тв» колишній. «Чим-тв») на 43 ТВК і місцева радіостанція «Радіо-Медіа» (104,4 Мгц). Обоє регіональних каналів продовжили 7 і 8 травня 2008 року свої ліцензії на мовлення. Т.о. ліцензія Медіа-тв мине аж в 2015 році, коли в усій країні відключать ефірне аналогове телемовлення.

Обидва радіоканали (Радіо Медіа й Радіо Молдова) ведуть мовлення у стереорежимі. У Чимішлії стереотрансляцію на «Радіо Молдова» запустили 2 листопада 2007 року.

З 6 грудня 2006 м по 25 жовтня 2007 м на 9 ТВК вів мовлення «Стс-діксі», але, наприкінці вересня 2007 року, телекомпанія «Діксі» програла цю частоту на конкурсі КСТР, що привело до відключення цього популярного каналу (особливо серед жіночої половини населення). Дев'ятий Тв-канал повторно був виставлений на конкурс, і на нього було всього 2 претендента — «Стс-діксі» і «N4», і на грудневому їх теж було двоє — «Стс-діксі» і «ТВ-3». На жаль, у грудні 2007 КСТР не став оголошувати результати конкурсу на ТБ-частоти, скасувавши його, і лише 26 лютого 2008 всі частоти заново виставив на конкурс. До 28 квітня 2008 на цей канал претендували телекомпанії Діксі (СТС) і VDT (VeDeTe TV). 8 травня відбулося засідання КСТР, на якому оголосили результати конкурсу, оголошеного 26 лютого 2008 року. Переможцем став телеканал VDT.

12 червня 2008 року на 56 ТВК запущене мовлення мережного телеканалу «Euro-TV Chisinau».

17 вересня 2008 року в FM-діапазоні, на частоті 93,5Мгц, запущене мовлення радіостанції «Хіт FM».

Обоє радіо (EuTV і ХитFM) виграли ці частоти на конкурсі, результати якого оголосили наприкінці вересня 2007 року.

8 червня 2009 року на 9 ТВК запустили мовлення мережного телеканалу «ТВ3 Молдова» (VDT).

Крім того, на вежі встановлені антени операторів мобільного зв'язку Orange і Moldcell (GSM, 900 Мгц), а також антени національного оператора фіксованого телефонного зв'язку Moldtelecom (CDMA, 450 Мгц).

Історична довідка

Чимішлійська радіорелейна станція (79-метрова щогла й одноповерхова будівля) зведена у 1969-71 р. Станція служила ланкою в ланцюжку радіорелейок, по яких радіо- і телевізійний сигнал доставлявся до ретрансляторів на півдні Молдавії (Комрат, Кагул і т. д.). В 1976 рр. увели до ладу чимішлійську РТПС (двоповерхову будівлю й 208-метрову вежу), що спочатку дозволив мовлення в райцентрі Другу Програму Молдавського Телебачення, а дещо пізніше робити мовлення двох телепрограм у радіусі 35-50 км. В 1997 році в Чимішлії запустили мовлення «Радіо Молдова» в FM-діапазоні.

Друковані ЗМІ

  • Business Info — регіональна газета, що висвітлює події в Бессарабському, Чимішлійському, Хінчештському і Леовському районах. Тираж — 7500 екз.
  • «The Cimislia News» (на англ.), видається учнями молдавського ліцею ім. Міхая Емінеску.

Визначні пам'ятки

  • Монумент слави. Складається з пам'ятника солдатові й матері. По ліву й праву сторону вертикально покладені гранітні плити. На них вибиті імена семиста визволителів району, які в німецько-радянську війну (1941—1945) полягли на цій землі.
  • Пам'ятник молдавському господарю Стефану Великому. Розташований поруч із Районною радою, у центрі міста. Був урочисто відкритий 27 серпня 2007 року — у День Республіки.
  • Погруддя , румунському поетові. Перебуває в однойменному парку, поруч із однойменним ліцеєм.
image
єврейський цвинтар

* Погруддя Олексія Маресьєва, Героя Радянського Союзу. Перебуває у дворі російського ліцею ім. Єсеніна з боку центрального входу.

image
пам'ятник чорнобильцям
  • Єврейський цвинтар. Розташовується недалеко від правого берега Когильника. Перші поховання датуються початком XIX століття.
  • Пам'ятник чорнобильцям. Розташований поруч із російським ліцеєм. Був урочисто відкритий 26 квітня 2007 року.

Палеонтологія

В 1960-х роках в одному зі знаменитих чимішлійських ярів російські палеонтологи провели розкопки. За місяць було зібрано 3,5 тонни костей тварин, яким без малого 5-7 мільйонів років. Це були останки жирафів, , мастодонтів, антилоп. Частину із цих експонатів можна побачити в столичному .

Транспорт

image

На відміну від більшості районних центрів Молдови, Чимішлія не зв'язана прямим автобусним сполученням зі столицею. Дана ситуація обумовлена величезною кількістю транзитних автобусних рейсів, які зв'язують Чимішлію з Кишиневом, Одесою, Тирасполем, Бєльцями, Кагулом, Ізмаїлом, Рені й населеними пунктами району. Попри те що основна кількість рейсів у напрямку Чимішлії з Кишинева відправляються з Південного Автовокзалу й курсує через Хінчешти, з 2006 року діє єдиний маршрут Кишинів — Чимішлія — Батир, що відправляється щодня в 15.15 із Центрального Автовокзалу Кишинева й із Чимішлії в 06.50-07.00, що курсує новою дорогою через Градіште, Юріївку, Порумбрію, Резени.

Містом курсують автобуси за такими маршрутами:

  • «1» Когильник — центр — новий цвинтар на виїзді убік Ченака, і назад.
  • «2» СПТУ — центр — Тайвань — центр — Реча — центр — СПТУ.
  • «3»
  • «4» Малина — Тайвань: окраїна міста убік Комрата (Малина) — центр — поліклініка — центральний стадіон (Тайвань) — окраїна міста убік Ченака, і назад.

Уродженці

  •  — діяч компартії Румунії, підпільник.

Примітки

  1. Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — 508 с. —
    d:Track:Q21197d:Track:Q113254021d:Track:Q113253800d:Track:Q113253896d:Track:Q113253739
  2. http://cimislia.md/ro/page/cetateni-si-business/despre-oras/orase-infratite
  3. Cimișlia și Câmpia Turzii au semnat un Acord de înfrățire — 2021.

Посилання

  • [3] www.cimislia.md офіційний сайт мерії міста Чимішлія (проект у стадії розробки)
  • [4] Радіо Чимішлії (на молд. мові)
  • [5] Frocusat — Телебачення й радіо в Молдавії
  • неофіційний сайт міста (молд. мовою)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chimishli ya rum Cimislia misto v Moldovi centr Chimishlijskogo rajonu Chimishliya rum Cimisliagerb praporOsnovni dani46 31 12 pn sh 28 47 03 sh d 46 52000 pn sh 28 78417 sh d 46 52000 28 78417 Koordinati 46 31 12 pn sh 28 47 03 sh d 46 52000 pn sh 28 78417 sh d 46 52000 28 78417Krayina MoldovaRegion Chimishlijskij rajonStolicya dlya Chimishlijskij rajon rajon Moldovi Zasnovano 1620Persha zgadka 1620 1 Status mista 1840Plosha 146 2 km Naselennya 12 800Mista pobratimi Hirleu Novogrud Bobzhanskij Velenij de Munte Kimpina Gushi 2013 2 Kimpiya Turzij 2013 3 Telefonnij kod 373 241Chasovij poyas UTC 2 Moldova Nomeri avtomobiliv CMGeoNames 618406OSM 1211126 R Chimishlijskij rajon Poshtovi indeksi MD 4100Miska vladaMer mista George RailyanuVebsajt cimislia mdMapa Chimishliya u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Chimishliya v seli Mihajlivka i za 69 km do pivdnya vid Kishineva 64 km vid kishinivskogo Pivdennogo avtovokzalu na peretini vazhlivih transportnih marshrutiv krayini Kishiniv Komrat Bolgrad i Tiraspol Kaushani Leovo Cherez misto z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid protikaye richka Kogilnik rum Cogilnic sho vpadaye v Chorne more Osnovni budivli poselennya roztashovani na troh pagorbah i vono umovno pidrozdilyayetsya na kilka mikrorajoniv Tajvan Centr Malina Recha kolishnye selo na viyizdi ubik Bessarabki Kogilnik roztashovanij na livomu berezi Kogilnika SPTU mikrorajon na viyizdi ubik Hinchesht Plosha volodin primariyi meriyi 208 4 ga Plosha vsiyeyi teritoriyi 14 612 ga Plosha obroblyuvanih zemel sadi vinogradniki rilli 8 413 gaNaselennyaChiselnist naselennya 12 800 cholovik 2006 V 1897 roci tut prozhivalo 4 350 cholovik v 1970 10 892 v 1979 13 340 v 1989 16 071 v 1992 19 800 a v 2006 12800 U 2005 roci koeficiyent smertnosti na 1000 cholovik stanoviv 12 a narodzhuvanosti 10 Absolyutna bilshist naselennya za nacionalnistyu moldovani bilshe 3 4 prozhivayut takozh ukrayinci rosiyani gagauzi yevreyi rumuni bolgari i cigani Ranishe v misti bulo bagato yevreyiv v 1897 roci 750 z 4350 cholovik 17 1 EkonomikaRichnij 2009 miskij byudzhet 18 068 mln lej Vitrati 2009 18 068 mln lej utrimannya meriyi 7 ditsadkiv 1 pochatkova shkola 2 gimnaziya 3 liceyi chimishlijskij budinok kulturi 2 budinki kulturi v selah primariyi 3 biblioteki tosho Vitrati v sferi doshkilnoyi j serednoyi osviti 14 581 mln lej Inshi vitrati 3 5 mln lej Zhitlovij sektor Panorama U misti 19 chotiri i p yatipoverhovih bagatokvartirnih zhitlovih kompleksiv i blizko 30 dvopoverhovih bagatokvartirnih budinkiv U nih prozhivaye blizko 35 40 naselennya sho formuyut tak nazivanij miskij prosharok suspilstva Za ostanni 4 5 rokiv dobuduvali 3 p yatipoverhivki j z nulya sporudili novij shestipoverhovij budinok U 2005 roci buv dobudovanij i zdanij v ekspluataciyu 5 poverhovij 60 kvartirnij budinok po dorozi na Hincheshti budivnictvo yakogo pochato v 1994 roci V 2005 08 rr dobudovuvali she dva 5 poverhovih zhitlovih kompleksi budivnictvo yakih bulo zamorozheno v 1990 h rokah odin u centri navproti Budinku pobutu a drugij u rajoni 3 yi shkoli Takozh u cej period z nulya zveli shestipoverhivku v rajoni 3 j shkoli Silami kolishnogo MSO kapitalno vidremontuvali 3 poverhovij gurtozhitok u rajoni Malini Vartist dvokimnatnoyi kvartiri v comu budinku v 2007 roci stanovila ledve bilshe 13000 yevro a trikimnatnoyi 18000 yevro Na vtorinnomu rinku v 2007 roci vartist vidremontovanoyi dvokimnatnoyi kvartiri v centri mista dosyagaye 28000 yevro IstoriyaNazva Chimishliya vpershe zustrichayetsya v istorichnih litopisah Moldaviyi pershoyi polovini XVII stolittya Pershe zgaduvannya vidpovidno do istorichnih zapisiv uchenogo datuyetsya 4 lipnem 1620 roku tut zupinilosya tatarske plem ya yaki buduchi bilshistyu v okruzi pereminili nazvu na Chimishliya tatarske slovo u perekladi na ukrayinsku bagatstvo Chimishlijska volost Fragment etnografich karti 1907 24 r Hocha persha zgadka datuyetsya 4 lipnya Den mista Hram mista cerkovne svyato svyatkuyetsya naprikinci lita 28 serpnya u den zvedennya chimishlijskoyi pravoslavnoyi cerkvi im Svyatoyi Mariyi Svyashenik Yakob Yusipesku rum Iacob Iusipescu sho vpershe napisav i opublikuvav istoriyu Chimishliyi v 1874 roci pishe Liya z tureckoyi ce divchina a Chimish ami za davnih chasiv nazivali budivelnikiv i navit yaksho tut kompaktno prozhivali moldovani i tatari niyakoyi vorozhosti mizh nimi ne bulo Vitrimka z Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza j Efrona nedostupne posilannya z travnya 2019 1890 1907 Chimishliya mistechko Bessarabskoyi guberniyi Benderskogo povitu sho bulo tatarskim selishem zaselene kolonistami z pivnichnoyi chastini Bessarabiyi Ch rozkinuto na pidnesenomu berezi richki Kogilnik za 10 verst vid stanciyi Skinosi Pivdenno zahidnoyi zaliznici 3989 zhiteliv pravoslavna cerkva sinagoga choloviche 2 klasne uchilishe bagato kramnic 2 yarmarki na rik Zatverdzheno mistechkom v 1840 r Znachnij miscevij rinok na yakij zvozitsya hlib iz usih susidnih selish oboroti torgivli hlibom ponad 500 tis rub V 1840 roci selishe zatverdzhene mistechkom a v 1844 roci vidkrita persha shkola U seredini XIX stolittya zvoditsya pravoslavna cerkva Svyatoyi Mariyi priblizno v cej zhe chas u mistechku vidbudovuyetsya sinagoga V 1885 roci vidkrita zemska likarnya odin likar i odin feldsher U period mizh dvoma svitovimi vijnami 1918 1940 Chimishliya vhodila do skladu Benderskogo povitu rum judetul Tighina Rumunskogo korolivstva Pislya vhodzhennya Moldaviyi v Radyanskij Soyuz Chimishliya stala rajonnim centrom 20 lipnya 1941 roku majzhe cherez misyac pislya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni u Chimishliyu vhodyat nimecko rumunski vijska Na 3 roki vidnovilasya vlada Rumunskogo korolivstva soyuznika fashistskoyi Nimechchini Ce najtragichnishij chas dlya chimishlijskih yevreyiv yakih pochali rozstrilyuvati abo vivoziti v getto Govoryachi pro pozitivnij vpliv novoyi staroyi vladi mozhna vidznachiti prodovzhennya budivnictva 4 poverhovoyi shkoli sproektovanoyi nimi zh naprikinci 1930 h rokiv 23 serpnya 1944 u selishe vvijshli radyanski vijska U boyah za misto zaginuv 701 boyec Chervonoyi Armiyi poliklinika U chasi MRSR 1940 41 1944 1991 u misti pracyuvali vinorobnij pivovarnij konservnij molochnij maslorobnij zavodi radgosp zavod Burshtinovij hlibopekarnya inkubatorno ptahivnicka stanciya Krayeznavchij muzej Sorokatisyachnij vinzavod na moment budivnictva uvazhavsya najbilshim ob yektom takogo tipu v Yevropi U misti zvoditsya Budinok kulturi 6 poverhova poliklinika 3 novi shkoli 5 ditsadkiv budivlya PTU kinoteatr 4 poverhovij Budinok pobutu budivlya poshti j vuzla zv yazku univermag i restoran buduyetsya stadion doshka pro zdachu budinku V 1972 roci do 50 richchyu SRSR PMK 72 zdalo v ekspluataciyu odin z pershih 5 poverhovih zhitlovih budinkiv naproti meriyi Na pershomu poversi chastina kvartir vikoristovuvalasya yak gurtozhitok samogo PMK Na rubezhi 1980 90 h rokiv u chasi Paradu Suverenitetiv misto pokidaye bagato rosijskih i ukrayinskih fahivciv likari uchiteli inzheneri Do seredini 1990 h rokiv zvidsi viyihali vsi yevreyi skoristavshis mozhlivistyu nadanoyu derzhavoyu Izrayil U cej skladnij chas zakrivayutsya bagato pidpriyemstv i organizacij u tomu chisli 2 ditsadki novij univermag Budinok pobutu druga budivlya polikliniki j kinoteatr Mistom perestayut kursuvati marshrutni avtobusi Na rubezhi 1990 2000 h rokiv bagato zhiteliv spryamovuyutsya na zarobitki v yevropejski krayini Izrayil i Rosiyu Do 25 naselennya timchasovo abo postijno pracyuye za kordonom Na virucheni koshti vidbudovuyutsya vikupovuyutsya j remontuyutsya chastki budinkiv vidkrivayutsya mali pidpriyemstva v osnovnomu v sferi rozdribnoyi torgivli Rostut zarplati u vsih sferah miskoyi ekonomiki U 2004 roci pochinayut kursuvati 4 marshrutnih avtobusi Novi budovi Cherez bilshij pripliv valyuti cini na neruhomist rostut shvidkimi tempami U 2006 roci cina 1 m u sporudzhuvanomu p yatipoverhovomu budinku dorivnyuye 400 yevro i ce ne mezha Do 2009 roku v misti roztashovuyutsya taki veliki ustanovi j firmi sho z yavilisya v ostannye desyatilittya 5 benzozapravok dvi Tireks Petrol Petrom Parstar i Bemol Ostannya zdana v ekspluataciyu naprikinci 2007 roku 6 filij i pid filialiv stolichnih komercijnih bankiv Banku de Ekonomij Agroindbank Banku Sochiale Moldendkonbank Investprivatbank i Finkombank Na vhodi v budivli pershih dvoh bankiv roztashovuyutsya bankomati U 2009 roci pershij poverh Budinku Pobutu povnistyu perebudovanij pid ofisi dlya filiyi she odnogo stolichnogo banku FinComBank filiyi velikih komercijnih rozdribnih merezh Alina Elektronik Bukuriya Franzeluca j in filiyi Poshti Moldovi Moldtelekoma GP Radiokommunikaciyi Osvita j kulturaU Chimishliyi 5 osvitnih ustanov Moldavskij licej im Iona Kryange kolishnya s sh 1 pobudovanij v 1944 roci blizko 800 uchniv licej im YeseninaRosijskij licej im Sergiya Yesenina kolishnya s sh 2 pobudovanij v 1965 roci 12 litnij osvitnij cikl blizko 300 uchniv 2006 07 licej im EmineskuMoldavskij licej im Mihaya Eminesku kolishnya s sh 3 pobudovanij v 1969 roci perviy director Pavel Rosca 12 litnij osvitnij cikl blizko 1500 uchniv director Parascovia Colta 1999 2009 Moldavska gimnaziya kolishnya s sh 4 9 litnij gimnazichnij osvitnij cikl 1 9 klasi blizko 250 uchniv director Veaceslav Hotnog 2008 09 Moldavskij licej im zasnovanij v 1994 roci 3 litnij licejnij osvitnij cikl 10 12 klasi blizko 400 uchniv U misti funkcionuye Profesijne Tehnichne Uchilishe PTU sho gotovit kadri dlya agrokulturnogo sektora j promislovosti traktoristiv kombajneriv zvarnikiv tosho U rannij period radyanskoyi vladi v selishi pobuduvali Budinok Kulturi odnu z viznachnih pam yatok mista Ce ustanova doteper funkcionuye tut majstri narodnogo mistectva j molodi muzichni grupi provodyat svoyi koncerti Deyakij chas tut provodili diskoteki a na zori 90 h pokazuvali videofilmi Teper zhe rozvazhalnu funkciyu perejnyali Disko bari Odniyeyu z najmasovishih diskotek ye C est La Vie sho roztashovuyetsya v budivli kolishnogo Kinoteatru Efirnij prijom teleradiokanaliv Chimishlijskaya RRS Stanciya RRL Kishinev Kagul Movlennya teleradiokanaliv zdijsnyuyetsya z Radio Televizijnoyi Peredavalnoyi Stanciyi SRTV Cimislia Otzhe iz chimishlijskoyi vezhi vedut movlennya Prajm 2 TVK retraslyuyuchij rosijskij Pershij kanal Rosiya TV3 Moldova 9 TVK Moldova 1 33 TVK NIT 50 TVK Euro TV Chisinau 56 TVK Hit FM 93 5 Mgc Radio Moldova 103 5 Mgc Iz chimishlijskoyi vezhi translyuyetsya miscevij telekanal Media tv kolishnij Chim tv na 43 TVK i misceva radiostanciya Radio Media 104 4 Mgc Oboye regionalnih kanaliv prodovzhili 7 i 8 travnya 2008 roku svoyi licenziyi na movlennya T o licenziya Media tv mine azh v 2015 roci koli v usij krayini vidklyuchat efirne analogove telemovlennya Obidva radiokanali Radio Media j Radio Moldova vedut movlennya u stereorezhimi U Chimishliyi stereotranslyaciyu na Radio Moldova zapustili 2 listopada 2007 roku Z 6 grudnya 2006 m po 25 zhovtnya 2007 m na 9 TVK viv movlennya Sts diksi ale naprikinci veresnya 2007 roku telekompaniya Diksi prograla cyu chastotu na konkursi KSTR sho privelo do vidklyuchennya cogo populyarnogo kanalu osoblivo sered zhinochoyi polovini naselennya Dev yatij Tv kanal povtorno buv vistavlenij na konkurs i na nogo bulo vsogo 2 pretendenta Sts diksi i N4 i na grudnevomu yih tezh bulo dvoye Sts diksi i TV 3 Na zhal u grudni 2007 KSTR ne stav ogoloshuvati rezultati konkursu na TB chastoti skasuvavshi jogo i lishe 26 lyutogo 2008 vsi chastoti zanovo vistaviv na konkurs Do 28 kvitnya 2008 na cej kanal pretenduvali telekompaniyi Diksi STS i VDT VeDeTe TV 8 travnya vidbulosya zasidannya KSTR na yakomu ogolosili rezultati konkursu ogoloshenogo 26 lyutogo 2008 roku Peremozhcem stav telekanal VDT 12 chervnya 2008 roku na 56 TVK zapushene movlennya merezhnogo telekanalu Euro TV Chisinau 17 veresnya 2008 roku v FM diapazoni na chastoti 93 5Mgc zapushene movlennya radiostanciyi Hit FM Oboye radio EuTV i HitFM vigrali ci chastoti na konkursi rezultati yakogo ogolosili naprikinci veresnya 2007 roku 8 chervnya 2009 roku na 9 TVK zapustili movlennya merezhnogo telekanalu TV3 Moldova VDT Krim togo na vezhi vstanovleni anteni operatoriv mobilnogo zv yazku Orange i Moldcell GSM 900 Mgc a takozh anteni nacionalnogo operatora fiksovanogo telefonnogo zv yazku Moldtelecom CDMA 450 Mgc Istorichna dovidka Chimishlijska radiorelejna stanciya 79 metrova shogla j odnopoverhova budivlya zvedena u 1969 71 r Stanciya sluzhila lankoyu v lancyuzhku radiorelejok po yakih radio i televizijnij signal dostavlyavsya do retranslyatoriv na pivdni Moldaviyi Komrat Kagul i t d V 1976 rr uveli do ladu chimishlijsku RTPS dvopoverhovu budivlyu j 208 metrovu vezhu sho spochatku dozvoliv movlennya v rajcentri Drugu Programu Moldavskogo Telebachennya a desho piznishe robiti movlennya dvoh teleprogram u radiusi 35 50 km V 1997 roci v Chimishliyi zapustili movlennya Radio Moldova v FM diapazoni Drukovani ZMIBusiness Info regionalna gazeta sho visvitlyuye podiyi v Bessarabskomu Chimishlijskomu Hincheshtskomu i Leovskomu rajonah Tirazh 7500 ekz The Cimislia News na angl vidayetsya uchnyami moldavskogo liceyu im Mihaya Eminesku Viznachni pam yatkiMonument slavi Skladayetsya z pam yatnika soldatovi j materi Po livu j pravu storonu vertikalno pokladeni granitni pliti Na nih vibiti imena semista vizvoliteliv rajonu yaki v nimecko radyansku vijnu 1941 1945 polyagli na cij zemli Pam yatnik moldavskomu gospodaryu Stefanu Velikomu Roztashovanij poruch iz Rajonnoyu radoyu u centri mista Buv urochisto vidkritij 27 serpnya 2007 roku u Den Respubliki Pogruddya rumunskomu poetovi Perebuvaye v odnojmennomu parku poruch iz odnojmennim liceyem yevrejskij cvintar Pogruddya Oleksiya Maresyeva Geroya Radyanskogo Soyuzu Perebuvaye u dvori rosijskogo liceyu im Yesenina z boku centralnogo vhodu pam yatnik chornobilcyamYevrejskij cvintar Roztashovuyetsya nedaleko vid pravogo berega Kogilnika Pershi pohovannya datuyutsya pochatkom XIX stolittya Pam yatnik chornobilcyam Roztashovanij poruch iz rosijskim liceyem Buv urochisto vidkritij 26 kvitnya 2007 roku PaleontologiyaV 1960 h rokah v odnomu zi znamenitih chimishlijskih yariv rosijski paleontologi proveli rozkopki Za misyac bulo zibrano 3 5 tonni kostej tvarin yakim bez malogo 5 7 miljoniv rokiv Ce buli ostanki zhirafiv mastodontiv antilop Chastinu iz cih eksponativ mozhna pobachiti v stolichnomu TransportNa vidminu vid bilshosti rajonnih centriv Moldovi Chimishliya ne zv yazana pryamim avtobusnim spoluchennyam zi stoliceyu Dana situaciya obumovlena velicheznoyu kilkistyu tranzitnih avtobusnih rejsiv yaki zv yazuyut Chimishliyu z Kishinevom Odesoyu Tiraspolem Byelcyami Kagulom Izmayilom Reni j naselenimi punktami rajonu Popri te sho osnovna kilkist rejsiv u napryamku Chimishliyi z Kishineva vidpravlyayutsya z Pivdennogo Avtovokzalu j kursuye cherez Hincheshti z 2006 roku diye yedinij marshrut Kishiniv Chimishliya Batir sho vidpravlyayetsya shodnya v 15 15 iz Centralnogo Avtovokzalu Kishineva j iz Chimishliyi v 06 50 07 00 sho kursuye novoyu dorogoyu cherez Gradishte Yuriyivku Porumbriyu Rezeni Mistom kursuyut avtobusi za takimi marshrutami 1 Kogilnik centr novij cvintar na viyizdi ubik Chenaka i nazad 2 SPTU centr Tajvan centr Recha centr SPTU 3 4 Malina Tajvan okrayina mista ubik Komrata Malina centr poliklinika centralnij stadion Tajvan okrayina mista ubik Chenaka i nazad Urodzhenci diyach kompartiyi Rumuniyi pidpilnik PrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 http cimislia md ro page cetateni si business despre oras orase infratite Cimișlia și Campia Turzii au semnat un Acord de infrățire 2021 Posilannya 3 www cimislia md oficijnij sajt meriyi mista Chimishliya proekt u stadiyi rozrobki 4 Radio Chimishliyi na mold movi 5 Frocusat Telebachennya j radio v Moldaviyi neoficijnij sajt mista mold movoyu

Дата публікації:
Топ