Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чжу Де (спрощ.: 朱德; піньїнь: Zhū Dé; 1 грудня 1886 — 6 липня 1976) — китайський військовий, державний і політичний діяч, лідер китайської революції 1930-1940-х років. Чжу Де був одним з найближчих соратників Мао Цзедуна. Маршал (1955).
| Чжу Де кит. 朱德 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 17 січня 1975 — 6 липня 1976 | |||
| Попередник: | Дун Біу | ||
| Наступник: | Сун Цінлін | ||
| Народження: | 1 грудня 1886[1] d, d, d | ||
| Смерть: | 6 липня 1976[2][3][…] (89 років) Пекін, КНР[3][4] | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | КНР | ||
| Освіта: | d, Геттінгенський університет, d і d | ||
| Партія: | КПК і Тунменхой | ||
| Шлюб: | d, d, d і d | ||
| Діти: | d | ||
| Нагороди: | d d | ||
| | |||
Життєпис
Народився в селянській родині, хоч деякі історики стверджують, що він був сином заможного поміщика. 1905 року Чжу Де виїхав до Шуньціна, де навчався у школі. Від 1907 до 1908 року здобував освіту у фізкультурному училищі в Ченду, після чого, повернувшись до рідного повіту, став учителем фізкультури. Однак невдовзі через свої погляди Чжу Де знову був змушений залишити дім.
Ще згодом у Куньміні він вступив до лав армії, кілька місяців прослужив ротним писарем, а потім вступив до Юньнаньського військового училища. Там він захопився ідеями Сунь Ятсена. Наприкінці 1909 року вступив до лав Тунменхою. 1911 року після закінчення навчання отримав посаду командира взводу в частинах Юньнаньської армії.
Під час Синьхайської революції брав участь у штурмі резиденції генерал-губернатора, а також був серед тих, кого відрядили на допомогу революціонерам Сичуані.
У серпні 1912 року Чжу Де вступив до лав новоствореного Гоміндану. Восени того ж року викладав військову справу в альма-матер, а за рік був призначений на посаду командира батальйону, що відповідав за охорону кордону з В'єтнамом і боротьбу з місцевими бандитами. Його дії на тому посту принесли йому значну популярність. На початку 1916 року, бувши вже командиром полку, Чжу Де брав участь у боях проти прихильників нової монархії Юань Шикая. Згодом, під час боротьби між різними мілітаристськими кліками, Чжу Де командував бригадою в складі Юньнаньської армії. После невдалої спроби втрутитись у політичне життя й припинити міжусобну боротьбу за владу, його бригада зазнала значних втрат і була розформована навесні 1921 року. Впродовж року Чжу Де очолював поліційне управління в Куньміні, а потім вирішив вийти у відставку. 1922 року він залишив Юньнань і переїхав до Шанхая.
У Шанхаї Чжу Де намагався вступити до лав компартії, втім відмовив йому, через те що Чжу Де впродовж тривалого часу командував мілітаристськими частинами. Пізніше в Німеччині Чжу Де познайомився з Чжоу Еньлаєм і в листопаді 1922 року вступив до лав КПК. 1925 року за активну участь у політичному житті китайських студентів був висланий з Німеччини, після чого виїхав до СРСР. Там він спочатку навчався в Комуністичному університеті трудящих Сходу. У травні 1926 року Чжу Де виїхав до Владивостока, а потім — до Шанхая.
На батьківщині Чжу Де став комісаром 20-го корпусу, сформованого Ян Сенем. Однак останній не схвалював те, що в результаті дій Чжу Де відбувалась «більшовизація» його частин, і в січні 1927 року Чжу Де отримав призначення в Ухань під приводом ознайомлення з досвідом роботи штабу НРА.
В Ухані Чжу Де продовжив проводити ідеологічне виховання військовиків, його зусилля були спрямовані на залучення курсантів до лав КПК.
На початку серпня 1927 року в Наньчані спалахнуло повстання. 5 серпня повстанська армія виступила на південь. Серед частин, що виступили в похід, була й 25-та дивізія під командуванням Чжу Де. Після кількох поразок Чжу Де запропонував вести в сільській місцевості партизанську війну. Після цього Чжу Де зумів захопити кілька повітових міст і збільшити чисельність своїх сил до десяти тисяч вояків, але зрештою був змушений відступити до гірського району на кордоні провінцій Хунань і Цзянсі — Цзінганшань, де об'єднався з загоном Мао Цзедуна. 4 травня 1928 року було створено 4-й корпус Червоної армії Китаю, командиром якої став Чжу Де, а пост комісара отримав Мао Цзедун.
28 серпня 1930 року Чжу Де став головнокомандувачем Червоної армії. Під його керівництвом було відбито чотири каральні походи Гоміндану. Через розбіжності в питаннях характеру ведення бойових дій у жовтні 1932 року Мао Цзедуна на посту політкомісара замінив Чжоу Еньлай.
1934 року під тиском військ Чан Кайші становище в Центральному районі стало критичним. Чжу Де розробив план прориву чотирьох укріплених ліній ворожого оточення, в результаті чого збройні сили КПК здійснили стратегічне перебазування на північний захід країни, що його надалі було названо «Великим походом».
1937 року, після початку війни з Японією й утворення єдиного фронту КПК та Гоміндану, комуністи погодились на включення своїх військ до складу Народно-революційної армії. 22 серпня 1937 року голова Військового комітету Національного уряду Чан Кайші видав наказ про переформування Червоної армії на 8-му армію Національно-революційної армії Китаю. Її командувачем був призначений Чжу Де, а його заступником — . 25 вересня війська під командуванням Чжу Де завдали удару японській бригаді в районі гірського проходу Пінсінгуань.
Під час боротьби проти Японії Чжу Де рішуче відстоював ідею єдиного фронту з Гомінданом замість автономної партизанської війни, за яку виступав Мао Цзедун, він відстоював тактику комбінованих операцій, тобто сполучення дій регулярних з'єднань і партизанських загонів у взаємодії з військовими частинами гомінданівського Національного уряду. Маючи величезний авторитет в армії, він упродовж тривалого часу обіймав найвищі командні посади, не втручаючись у внутрішньопартійне життя, управління яким перебрав у свої руки Мао Цзедун. Останнього подібний дуумвірат («Чжу — Мао») цілком влаштовував, однак із часом автократичному режиму Мао другий керівний центр в армії почав заважати — 12 квітня 1940 року Секретаріат ЦК КПК ухвалив рішення про відрядження Чжу Де з фронту для роботи в Яньані.
На початку 1940-х років Чжу Де перейшов на позиції прибічників Мао Цзедуна. Уже на VII з'їзді КПК 1945 року він приписав Мао всі успіхи партії в боротьбі проти Японії, провідну роль у розбудові збройних сил, підкреслив необхідність завжди додержуватись ідей лідера. Завдяки такій позиції Чжу Де на I пленумі ЦК КПК 7-го скликання його було обрано членом Політбюро й секретарем ЦК.
До роботи Секретаріату ЦК Чжу Де включився восени 1945 року, в той час, коли Мао Цзедун і Чжоу Еньлай проводили перемовини з Чан Кайші у Чунціні. Разом з ними Чжу Де брав участь у роботі Політичної консультативної конференції за участі представників Гоміндану й посередниками з американської сторони. Остання спроба уникнення конфронтації не виправдала поставлених перед собою цілей, і в червні 1946 року почався загальний наступ гомінданівських військ, що стало початком нового етапу громадянської війни. Саме тоді маршал, виявивши політичну інтуїцію, запропонував новий стратегічний курс: «розгортання на північ, оборони на південь». 100-те військове угрупування й 10 тисяч кадрових працівників, підготовлених до перекидання до Південного Китаю, за наполяганням Чжу Де, були відряджені до Маньчжурії для створення там військово-політичної й економічної бази партії у війні з Гомінданом. Окрім того, Чжу Де займався плануванням, підготовкою та здійсненням вирішальних битв тієї війни: Ляошеньської, Хуайхайської та Пекін-Тяньцзіньської. Під його керівництвом було успішно проведено форсування Янцзи, захоплено такі важливі міста Центрально-Південного Китаю, як Нанкін, Шанхай та Ухань.
Після утворення КНР 1 жовтня 1949 року Чжу Де знову отримав пост головнокомандувача Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), а 19 жовтня став ще й заступником голови Народно-революційної військової ради. 1954 року Чжу Де був обраний заступником голови КНР. 1955 року, коли у НВАК було запроваджено військові звання, Чжу Де й дев'яти іншим воєначальникам надано звання маршала КНР, також його було нагороджено трьома найвищими орденами країни. На XX з'їзді КПРС Чжу Де очолював китайську делегацію.
Під час праці в уряді змінювалось ставлення Чжу Де до Мао Цзедуна. 1959 року після провалу «великого стрибка» Мао Цзедуну довелось піти з посту голови КНР, поступившись ним Лю Шаоці, а Чжу Де був обраний замість Лю Шаоці головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників. На тій посаді Чжу Де відстоював реалістичний курс у керівництві економікою та соціальними процесами, виступав з різкою критикою суб'єктивізму, командного стилю, кампаній у боротьбі з «ухилами».
Під час Культурної революції, коли багато керівників партії та держави, в тому числі Лю Шаоці й Ден Сяопін, а також відомі воєначальники — , , , , Є Цзяньїн — зазнали переслідувань, Чжу Де не змовчав. У відповідь дружина Мао Цзедуна Цзян Цін інспірувала травлю Чжу Де хунвейбінами. 18 жовтня 1969 року, за вказівкою Лінь Бяо, Чжу Де серед інших діячів КПК був висланий з Пекіна. 83-річного полководця заслали до Гуандуна, до невеликого містечка Цунхуа, де він перебував під суворим наглядом до липня 1970 року. Повернення Чжу Де до Пекіна із заслання було пов'язано з невдоволенням з боку Мао Цзедуна прагненням Лінь Бяо зайняти вакантний пост голови КНР.
На 1-й сесії Всекитайських зборів народних представників 4-го скликання в січні 1975 року Чжу Де знову був обраний головою Постійного комітету ВЗНП, попри всі інтриги Цзян Цін. До останніх днів свого життя Чжу Де продовжував активно працювати й у лікарню ліг лише за кілька днів до своєї смерті. Помер Чжу Де близько 15-ї години 6 липня 1976 року у віці 90 років.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Short P. Mao: A Life — Great Britain: Hodder & Stoughton, 1999. — P. 624. — 782 p. —
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/657001/Zhu-De
- http://www.chinadaily.com.cn/china/pla2010/2010-07/29/content_11068610.htm
- Lionel Max Chassin. The Communist conquest of China A history of the Civil War, 1945-1949. — Harvard University Press, 1965. — P. 11.
- Пожилов И.Е. Чжу Дэ // Вопросы истории. — 2006. — № 10. — С. 57 — 71.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chzhu Chzhu De sprosh 朱德 pinyin Zhu De 1 grudnya 1886 6 lipnya 1976 kitajskij vijskovij derzhavnij i politichnij diyach lider kitajskoyi revolyuciyi 1930 1940 h rokiv Chzhu De buv odnim z najblizhchih soratnikiv Mao Czeduna Marshal 1955 Chzhu De kit 朱德 Prapor v o Golovi Postijnogo komitetu Nacionalnogo narodnogo kongresu 17 sichnya 1975 6 lipnya 1976 Poperednik Dun Biu Nastupnik Sun Cinlin Narodzhennya 1 grudnya 1886 1886 12 01 1 d d dSmert 6 lipnya 1976 1976 07 06 2 3 89 rokiv Pekin KNR 3 4 Pohovannya dKrayina KNROsvita d Gettingenskij universitet d i dPartiya KPK i TunmenhojShlyub d d d i dDiti d Nagorodi d d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini hoch deyaki istoriki stverdzhuyut sho vin buv sinom zamozhnogo pomishika 1905 roku Chzhu De viyihav do Shuncina de navchavsya u shkoli Vid 1907 do 1908 roku zdobuvav osvitu u fizkulturnomu uchilishi v Chendu pislya chogo povernuvshis do ridnogo povitu stav uchitelem fizkulturi Odnak nevdovzi cherez svoyi poglyadi Chzhu De znovu buv zmushenij zalishiti dim She zgodom u Kunmini vin vstupiv do lav armiyi kilka misyaciv prosluzhiv rotnim pisarem a potim vstupiv do Yunnanskogo vijskovogo uchilisha Tam vin zahopivsya ideyami Sun Yatsena Naprikinci 1909 roku vstupiv do lav Tunmenhoyu 1911 roku pislya zakinchennya navchannya otrimav posadu komandira vzvodu v chastinah Yunnanskoyi armiyi Pid chas Sinhajskoyi revolyuciyi brav uchast u shturmi rezidenciyi general gubernatora a takozh buv sered tih kogo vidryadili na dopomogu revolyucioneram Sichuani U serpni 1912 roku Chzhu De vstupiv do lav novostvorenogo Gomindanu Voseni togo zh roku vikladav vijskovu spravu v alma mater a za rik buv priznachenij na posadu komandira bataljonu sho vidpovidav za ohoronu kordonu z V yetnamom i borotbu z miscevimi banditami Jogo diyi na tomu postu prinesli jomu znachnu populyarnist Na pochatku 1916 roku buvshi vzhe komandirom polku Chzhu De brav uchast u boyah proti prihilnikiv novoyi monarhiyi Yuan Shikaya Zgodom pid chas borotbi mizh riznimi militaristskimi klikami Chzhu De komanduvav brigadoyu v skladi Yunnanskoyi armiyi Posle nevdaloyi sprobi vtrutitis u politichne zhittya j pripiniti mizhusobnu borotbu za vladu jogo brigada zaznala znachnih vtrat i bula rozformovana navesni 1921 roku Vprodovzh roku Chzhu De ocholyuvav policijne upravlinnya v Kunmini a potim virishiv vijti u vidstavku 1922 roku vin zalishiv Yunnan i pereyihav do Shanhaya U Shanhayi Chzhu De namagavsya vstupiti do lav kompartiyi vtim vidmoviv jomu cherez te sho Chzhu De vprodovzh trivalogo chasu komanduvav militaristskimi chastinami Piznishe v Nimechchini Chzhu De poznajomivsya z Chzhou Enlayem i v listopadi 1922 roku vstupiv do lav KPK 1925 roku za aktivnu uchast u politichnomu zhitti kitajskih studentiv buv vislanij z Nimechchini pislya chogo viyihav do SRSR Tam vin spochatku navchavsya v Komunistichnomu universiteti trudyashih Shodu U travni 1926 roku Chzhu De viyihav do Vladivostoka a potim do Shanhaya Na batkivshini Chzhu De stav komisarom 20 go korpusu sformovanogo Yan Senem Odnak ostannij ne shvalyuvav te sho v rezultati dij Chzhu De vidbuvalas bilshovizaciya jogo chastin i v sichni 1927 roku Chzhu De otrimav priznachennya v Uhan pid privodom oznajomlennya z dosvidom roboti shtabu NRA V Uhani Chzhu De prodovzhiv provoditi ideologichne vihovannya vijskovikiv jogo zusillya buli spryamovani na zaluchennya kursantiv do lav KPK Na pochatku serpnya 1927 roku v Nanchani spalahnulo povstannya 5 serpnya povstanska armiya vistupila na pivden Sered chastin sho vistupili v pohid bula j 25 ta diviziya pid komanduvannyam Chzhu De Pislya kilkoh porazok Chzhu De zaproponuvav vesti v silskij miscevosti partizansku vijnu Pislya cogo Chzhu De zumiv zahopiti kilka povitovih mist i zbilshiti chiselnist svoyih sil do desyati tisyach voyakiv ale zreshtoyu buv zmushenij vidstupiti do girskogo rajonu na kordoni provincij Hunan i Czyansi Czinganshan de ob yednavsya z zagonom Mao Czeduna 4 travnya 1928 roku bulo stvoreno 4 j korpus Chervonoyi armiyi Kitayu komandirom yakoyi stav Chzhu De a post komisara otrimav Mao Czedun 28 serpnya 1930 roku Chzhu De stav golovnokomanduvachem Chervonoyi armiyi Pid jogo kerivnictvom bulo vidbito chotiri karalni pohodi Gomindanu Cherez rozbizhnosti v pitannyah harakteru vedennya bojovih dij u zhovtni 1932 roku Mao Czeduna na postu politkomisara zaminiv Chzhou Enlaj 1934 roku pid tiskom vijsk Chan Kajshi stanovishe v Centralnomu rajoni stalo kritichnim Chzhu De rozrobiv plan prorivu chotiroh ukriplenih linij vorozhogo otochennya v rezultati chogo zbrojni sili KPK zdijsnili strategichne perebazuvannya na pivnichnij zahid krayini sho jogo nadali bulo nazvano Velikim pohodom Portret Chzhu De z yaponskogo albomu Hto ye hto v Kitayi 1941 1937 roku pislya pochatku vijni z Yaponiyeyu j utvorennya yedinogo frontu KPK ta Gomindanu komunisti pogodilis na vklyuchennya svoyih vijsk do skladu Narodno revolyucijnoyi armiyi 22 serpnya 1937 roku golova Vijskovogo komitetu Nacionalnogo uryadu Chan Kajshi vidav nakaz pro pereformuvannya Chervonoyi armiyi na 8 mu armiyu Nacionalno revolyucijnoyi armiyi Kitayu Yiyi komanduvachem buv priznachenij Chzhu De a jogo zastupnikom 25 veresnya vijska pid komanduvannyam Chzhu De zavdali udaru yaponskij brigadi v rajoni girskogo prohodu Pinsinguan Pid chas borotbi proti Yaponiyi Chzhu De rishuche vidstoyuvav ideyu yedinogo frontu z Gomindanom zamist avtonomnoyi partizanskoyi vijni za yaku vistupav Mao Czedun vin vidstoyuvav taktiku kombinovanih operacij tobto spoluchennya dij regulyarnih z yednan i partizanskih zagoniv u vzayemodiyi z vijskovimi chastinami gomindanivskogo Nacionalnogo uryadu Mayuchi velicheznij avtoritet v armiyi vin uprodovzh trivalogo chasu obijmav najvishi komandni posadi ne vtruchayuchis u vnutrishnopartijne zhittya upravlinnya yakim perebrav u svoyi ruki Mao Czedun Ostannogo podibnij duumvirat Chzhu Mao cilkom vlashtovuvav odnak iz chasom avtokratichnomu rezhimu Mao drugij kerivnij centr v armiyi pochav zavazhati 12 kvitnya 1940 roku Sekretariat CK KPK uhvaliv rishennya pro vidryadzhennya Chzhu De z frontu dlya roboti v Yanani Na pochatku 1940 h rokiv Chzhu De perejshov na poziciyi pribichnikiv Mao Czeduna Uzhe na VII z yizdi KPK 1945 roku vin pripisav Mao vsi uspihi partiyi v borotbi proti Yaponiyi providnu rol u rozbudovi zbrojnih sil pidkresliv neobhidnist zavzhdi doderzhuvatis idej lidera Zavdyaki takij poziciyi Chzhu De na I plenumi CK KPK 7 go sklikannya jogo bulo obrano chlenom Politbyuro j sekretarem CK Do roboti Sekretariatu CK Chzhu De vklyuchivsya voseni 1945 roku v toj chas koli Mao Czedun i Chzhou Enlaj provodili peremovini z Chan Kajshi u Chuncini Razom z nimi Chzhu De brav uchast u roboti Politichnoyi konsultativnoyi konferenciyi za uchasti predstavnikiv Gomindanu j poserednikami z amerikanskoyi storoni Ostannya sproba uniknennya konfrontaciyi ne vipravdala postavlenih pered soboyu cilej i v chervni 1946 roku pochavsya zagalnij nastup gomindanivskih vijsk sho stalo pochatkom novogo etapu gromadyanskoyi vijni Same todi marshal viyavivshi politichnu intuyiciyu zaproponuvav novij strategichnij kurs rozgortannya na pivnich oboroni na pivden 100 te vijskove ugrupuvannya j 10 tisyach kadrovih pracivnikiv pidgotovlenih do perekidannya do Pivdennogo Kitayu za napolyagannyam Chzhu De buli vidryadzheni do Manchzhuriyi dlya stvorennya tam vijskovo politichnoyi j ekonomichnoyi bazi partiyi u vijni z Gomindanom Okrim togo Chzhu De zajmavsya planuvannyam pidgotovkoyu ta zdijsnennyam virishalnih bitv tiyeyi vijni Lyaoshenskoyi Huajhajskoyi ta Pekin Tyanczinskoyi Pid jogo kerivnictvom bulo uspishno provedeno forsuvannya Yanczi zahopleno taki vazhlivi mista Centralno Pivdennogo Kitayu yak Nankin Shanhaj ta Uhan Pislya utvorennya KNR 1 zhovtnya 1949 roku Chzhu De znovu otrimav post golovnokomanduvacha Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu NVAK a 19 zhovtnya stav she j zastupnikom golovi Narodno revolyucijnoyi vijskovoyi radi 1954 roku Chzhu De buv obranij zastupnikom golovi KNR 1955 roku koli u NVAK bulo zaprovadzheno vijskovi zvannya Chzhu De j dev yati inshim voyenachalnikam nadano zvannya marshala KNR takozh jogo bulo nagorodzheno troma najvishimi ordenami krayini Na XX z yizdi KPRS Chzhu De ocholyuvav kitajsku delegaciyu Pid chas praci v uryadi zminyuvalos stavlennya Chzhu De do Mao Czeduna 1959 roku pislya provalu velikogo stribka Mao Czedunu dovelos piti z postu golovi KNR postupivshis nim Lyu Shaoci a Chzhu De buv obranij zamist Lyu Shaoci golovoyu Postijnogo komitetu Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv Na tij posadi Chzhu De vidstoyuvav realistichnij kurs u kerivnictvi ekonomikoyu ta socialnimi procesami vistupav z rizkoyu kritikoyu sub yektivizmu komandnogo stilyu kampanij u borotbi z uhilami Pid chas Kulturnoyi revolyuciyi koli bagato kerivnikiv partiyi ta derzhavi v tomu chisli Lyu Shaoci j Den Syaopin a takozh vidomi voyenachalniki Ye Czyanyin zaznali peresliduvan Chzhu De ne zmovchav U vidpovid druzhina Mao Czeduna Czyan Cin inspiruvala travlyu Chzhu De hunvejbinami 18 zhovtnya 1969 roku za vkazivkoyu Lin Byao Chzhu De sered inshih diyachiv KPK buv vislanij z Pekina 83 richnogo polkovodcya zaslali do Guanduna do nevelikogo mistechka Cunhua de vin perebuvav pid suvorim naglyadom do lipnya 1970 roku Povernennya Chzhu De do Pekina iz zaslannya bulo pov yazano z nevdovolennyam z boku Mao Czeduna pragnennyam Lin Byao zajnyati vakantnij post golovi KNR Na 1 j sesiyi Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv 4 go sklikannya v sichni 1975 roku Chzhu De znovu buv obranij golovoyu Postijnogo komitetu VZNP popri vsi intrigi Czyan Cin Do ostannih dniv svogo zhittya Chzhu De prodovzhuvav aktivno pracyuvati j u likarnyu lig lishe za kilka dniv do svoyeyi smerti Pomer Chzhu De blizko 15 yi godini 6 lipnya 1976 roku u vici 90 rokiv PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Short P Mao A Life Great Britain Hodder amp Stoughton 1999 P 624 782 p ISBN 978 0 340 60624 7 d Track Q15732482d Track Q23666d Track Q14175176d Track Q1796614 http www britannica com EBchecked topic 657001 Zhu De http www chinadaily com cn china pla2010 2010 07 29 content 11068610 htm Lionel Max Chassin The Communist conquest of China A history of the Civil War 1945 1949 Harvard University Press 1965 P 11 Pozhilov I E Chzhu De Voprosy istorii 2006 10 S 57 71