Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Є Цзяньїн (спрощ.: 叶剑英; кит. трад.: 葉劍英; піньїнь: Yè Jiànyīng; 28 квітня 1897 — 22 жовтня 1986) — китайський військовик і політик, маршал КНР (1955), голова Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (1978—1983), член ЦК КПК 7-8-го скликань, член Політбюро ЦК КПК 9-го скликання, член Постійного комітету Політбюро 10—12 скликань, заступник голови КПК 10-11 скликань, заступник голови Військової ради ЦК КПК (1967—1986).
| Є Цзяньїн кит. 叶剑英 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 5 березня 1978 — 18 червня 1983 | |||
| Попередник: | Сун Цінлін | ||
| Наступник: | Лі Сяньнянь | ||
| Народження: | 28 квітня 1897[1][2] d, Гуандун[d], Династія Цін | ||
| Смерть: | 22 жовтня 1986[1][2][3] (89 років) Пекін, КНР | ||
| Країна: | Династія Цін, Республіка Китай (1912—1949) і КНР | ||
| Освіта: | Академія Вампу[d] і d | ||
| Партія: | КПК | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d, d і d | ||
| Нагороди: | d | ||
| | |||
Життєпис
Народився в заможній родині, ранні роки провів у Сінгапурі та Ханої. 1919 року закінчив Юньнаньську військову академію та вступив до Гоміндану. Викладав у Військовій академії Вампу. 1927 року вступив до лав Компартії.
1927 року був учасником повстання в Наньчані й разом з двома іншими лідерами повстання, Чжоу Еньлаєм і , був змушений утікати до Гонконгу. Того ж року Є Цзяньїн брав участь у повстанні в Гуанчжоу, хоч і був проти його організації, й після поразки повстання знову був змушений утікати до Гонконгу. 1928 року був відряджений до Москви, де вивчав військову справу, навчався в Університеті імені Сунь Ятсена.
1932 року повернувся до Китаю. Служив у штабі 4-ї армії . Під час «Великого походу», після з'єднання військ Чжан Готао з колоною, яку очолював Мао Цзедун, між ними виник конфлікт під час обговорення плану подальших дій. Чжан Готао наполягав на тому, щоб повести війська на південь і закласти базу в районах, населених тибетцями й {нп{Цян (народ)||народністю цян||Qiang people}}. Чжан Готао втратив у тому поході три чверті своїх сил і повернувся до Яньаня. Згодом Цзяньїн почав виявляти симпатію до Мао та перейшов на його бік, пішов з табору Чжан Готао, захопивши із собою всі книги з кодами й карти, в результаті чого останній втратив зв'язок з Комінтерном. Мао Цзедун установив зв'язок з Комінтерном і невдовзі захопив лідерство в КПК. Мао ніколи не забував про заслуги Є Цзяньїна й казав: «Є Цзяньїн врятував партію, армію та революцію».
Після того Є Цзяньїн очолював червоноармійську школу. Пізніше, за часів японсько-китайської війни 1937—1945 років, був представником ЦК КПК в Чунціні при гомінданівському уряді Чан Кайші.
Від 1948 до 1949 року обіймав посаду мера Пекіна. Від листопада 1948 до вересня 1953 року займав пост губернатора провінції Гуандун. Після утворення КНР очолював партком провінції, й до грудня 1952 року був мером її столиці, міста Гуанчжоу. Через суперечності в економічній політиці центрального керівництва партії згодом всі пости у провінційному уряді зайняли ставленики Лінь Бяо.
Відтоді кар'єра Є Цзяньїна пішла на спад, однак Мао, не забувши про його колишні заслуги, усунув його лише від цивільних посад, залишивши військові. У 1954—1976 роках він був заступником голови Національної ради оборони. Після запровадження військових звань у Народно-визвольній армії Китаю йому було присвоєно звання маршала серед перших десяти маршалів КНР. У 1958—1972 роках був президентом Академії військових наук.
Використовуючи свій армійський вплив, Є Цзяньїн захищав і підтримував реформістів, таких як Чжао Цзиян, запобіг спробі вбивства Ден Сяопіна під час «Культурної революції». У 1975—1978 роках очолював міністерство оборони КНР. Від 1973 до 1982 року був одним із заступників голови КПК (10-11 скликань).
Після смерті Мао Цзедуна брав участь у поваленні «Банди чотирьох». Був одним з ініціаторів повернення Ден Сяопіна на керівні пости. У 1978—1983 роках — голова Постійного комітету ВРНП (формально на той час глава держави). 1982 року залишив пост заступника голови КПК, а 1985 року вийшов зі складу Політбюро. Того ж року вийшов на пенсію.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2014.
Джерела
- Colin Mackerras. The Cambridge Handbook of Contemporary China
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ye Ye Czyanyin sprosh 叶剑英 kit trad 葉劍英 pinyin Ye Jianying 28 kvitnya 1897 22 zhovtnya 1986 kitajskij vijskovik i politik marshal KNR 1955 golova Postijnogo komitetu Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv 1978 1983 chlen CK KPK 7 8 go sklikan chlen Politbyuro CK KPK 9 go sklikannya chlen Postijnogo komitetu Politbyuro 10 12 sklikan zastupnik golovi KPK 10 11 sklikan zastupnik golovi Vijskovoyi radi CK KPK 1967 1986 Ye Czyanyin kit 叶剑英 Prapor v o Golovi KNR 5 bereznya 1978 18 chervnya 1983 Poperednik Sun Cinlin Nastupnik Li Syannyan Narodzhennya 28 kvitnya 1897 1897 04 28 1 2 d Guandun d Dinastiya CinSmert 22 zhovtnya 1986 1986 10 22 1 2 3 89 rokiv Pekin KNRKrayina Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 i KNROsvita Akademiya Vampu d i dPartiya KPKShlyub dDiti d d i d Nagorodi d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v zamozhnij rodini ranni roki proviv u Singapuri ta Hanoyi 1919 roku zakinchiv Yunnansku vijskovu akademiyu ta vstupiv do Gomindanu Vikladav u Vijskovij akademiyi Vampu 1927 roku vstupiv do lav Kompartiyi 1927 roku buv uchasnikom povstannya v Nanchani j razom z dvoma inshimi liderami povstannya Chzhou Enlayem i buv zmushenij utikati do Gonkongu Togo zh roku Ye Czyanyin brav uchast u povstanni v Guanchzhou hoch i buv proti jogo organizaciyi j pislya porazki povstannya znovu buv zmushenij utikati do Gonkongu 1928 roku buv vidryadzhenij do Moskvi de vivchav vijskovu spravu navchavsya v Universiteti imeni Sun Yatsena 1932 roku povernuvsya do Kitayu Sluzhiv u shtabi 4 yi armiyi Pid chas Velikogo pohodu pislya z yednannya vijsk Chzhan Gotao z kolonoyu yaku ocholyuvav Mao Czedun mizh nimi vinik konflikt pid chas obgovorennya planu podalshih dij Chzhan Gotao napolyagav na tomu shob povesti vijska na pivden i zaklasti bazu v rajonah naselenih tibetcyami j np Cyan narod narodnistyu cyan Qiang people Chzhan Gotao vtrativ u tomu pohodi tri chverti svoyih sil i povernuvsya do Yananya Zgodom Czyanyin pochav viyavlyati simpatiyu do Mao ta perejshov na jogo bik pishov z taboru Chzhan Gotao zahopivshi iz soboyu vsi knigi z kodami j karti v rezultati chogo ostannij vtrativ zv yazok z Kominternom Mao Czedun ustanoviv zv yazok z Kominternom i nevdovzi zahopiv liderstvo v KPK Mao nikoli ne zabuvav pro zaslugi Ye Czyanyina j kazav Ye Czyanyin vryatuvav partiyu armiyu ta revolyuciyu Pislya togo Ye Czyanyin ocholyuvav chervonoarmijsku shkolu Piznishe za chasiv yaponsko kitajskoyi vijni 1937 1945 rokiv buv predstavnikom CK KPK v Chuncini pri gomindanivskomu uryadi Chan Kajshi Vid 1948 do 1949 roku obijmav posadu mera Pekina Vid listopada 1948 do veresnya 1953 roku zajmav post gubernatora provinciyi Guandun Pislya utvorennya KNR ocholyuvav partkom provinciyi j do grudnya 1952 roku buv merom yiyi stolici mista Guanchzhou Cherez superechnosti v ekonomichnij politici centralnogo kerivnictva partiyi zgodom vsi posti u provincijnomu uryadi zajnyali stavleniki Lin Byao Vidtodi kar yera Ye Czyanyina pishla na spad odnak Mao ne zabuvshi pro jogo kolishni zaslugi usunuv jogo lishe vid civilnih posad zalishivshi vijskovi U 1954 1976 rokah vin buv zastupnikom golovi Nacionalnoyi radi oboroni Pislya zaprovadzhennya vijskovih zvan u Narodno vizvolnij armiyi Kitayu jomu bulo prisvoyeno zvannya marshala sered pershih desyati marshaliv KNR U 1958 1972 rokah buv prezidentom Akademiyi vijskovih nauk Vikoristovuyuchi svij armijskij vpliv Ye Czyanyin zahishav i pidtrimuvav reformistiv takih yak Chzhao Cziyan zapobig sprobi vbivstva Den Syaopina pid chas Kulturnoyi revolyuciyi U 1975 1978 rokah ocholyuvav ministerstvo oboroni KNR Vid 1973 do 1982 roku buv odnim iz zastupnikiv golovi KPK 10 11 sklikan Pislya smerti Mao Czeduna brav uchast u povalenni Bandi chotiroh Buv odnim z iniciatoriv povernennya Den Syaopina na kerivni posti U 1978 1983 rokah golova Postijnogo komitetu VRNP formalno na toj chas glava derzhavi 1982 roku zalishiv post zastupnika golovi KPK a 1985 roku vijshov zi skladu Politbyuro Togo zh roku vijshov na pensiyu Pomer 22 zhovtnya 1986 roku v Pekini PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 DzherelaColin Mackerras The Cambridge Handbook of Contemporary China