Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чеські євреї, чеські жиди, або чеські юдеї (чеськ. české Židé, нім. Tschechische Juden) — єврейська діаспора в Чехії. Існує у Чеських землях, на теренах Богемії та Моравії з кінця ІХ ст. Перші місцеві євреї займалися работоргівлею і лихварством. Протягом ХІ — ХІІІ ст. виникли юдейські громади в Празі, Брно, Оломоуці тощо. У 1254 році отримали широкі права від богемського короля Отокара II, які залишалися чинними аж до 1848 року. Важливим центром юдейського життя була Старонова синагога — найстаріша уціліла синагога Європи, збудована за дозволом того ж короля в 1270 році.
Перші громади (ІХ — ХІ ст.)
Работоргівці
Згідно з переказами чеських юдеїв з містечок Іваниці, Ємниці, та перші єврейські громади на Чеських землях (Богемії та Моравії) виникли у перших століттях нашої ери. У IX — X ст. через ці землі проходив один із маршрутів юдеїв-работоргівців раданітів. Зокрема, в Рафлштеттенському митно-навігаційному статуті 903—906 років, який регулював торговельні відносини між слов'янською Великою Моравією і франкськими державами династії Каролінгів, згадуються богемські купці-юдеї.
У 960-х роках єврейський мандрівник Ібрагім ібн Якуб з Тортоси повідомляв про єврейських работоргівців у Празі. Про них також свідчить життєпис празького єпископа Адальберта, який намагався викуповувати рабів-християн, яких скупали юдеї.
У «Chronica Boemorum» Козьми Празького (ХІІ ст.) кілька разів згадується, що в Празі жили казково багаті євреї. Наймовірніше, це були лихварі, які надавали позики знаті. У тій же хроніці повідомляється, що 1067 року заможний єврей-вихрест Подіва побудував на півдні Моравії Подівінський замок, а 1091 року говориться про євреїв у Брно. У грамоті від 1066 року, яка очевидно була складена пізніше, фігурують купці-юдеї з Літомержице.
Хрестовий похід
Великого удару по юдейських громадах в Чеських землях завдав так званий Селянський хрестовий похід 1096 року. Багато богемських юдеїв були насильно охрещені або вбиті силами хрестоносців-простолюдинів під проводом лицаря Фолькмара.
| Оригінал | Переклад | |
|---|---|---|
Eodem anno tanta fuit commotio, immo divina compunctio in populo Hierosolimam proficiscendi, ut perpauci in Teutonicis partibus et maxime in orientali Francia perurbes et villas remanerent coloni. Qui quoniam propter multitudinem exercitus una via simul ire non poterant, quidam ex eis per hanc nostram terram dum transirent, permittente Deo irruerunt super Iudeos et eos invitos baptizabant, contradicentes vero trucidabant. Videns autem Cosmas episcopus contra statuta canonum haec ita fieri, zelo justitiae ductus frustra temptavit prohibere ne eos invitos baptizarent, qui non habuit qui eum adjuvarent | Того ж [1096] року почалося таке збудження, таке божественне натхнення в народі іти до Єрусалима, що в Тевтонських землях і особливо у Східній Франкії в містах і селах лишилося небагато мешканців. Оскільки [охочих] було так багато, що вони не могли іти усі разом однією дорогою, то деякі з них, проходячи через нашу країну, з призволення Божого, нападали на юдеїв і насильницьки хрестили й убивали тих, хто опирався. Єпископ Козьма, який вважав це противним канонічному праву, керуючись справедливістю, намагався протистояти їхньому насильницькому хрещенню, але марно, бо нікому було йому допомогти. |
Після відходу хрестоносців з Богемського королівства, юдеї повернулися до свої віри й почали покидати Богемію. У відповідь богемський король Вратислав ІІ наказав конфісковувати майно тих юдейських родин, які мали намір полишити країну. Як повідомляє «Chronica Boemorum», у них було забрано більше скарбів, ніж колись греки зібрали у Трої.
Незважаючи на еміграцію частини євреїв, продовжувала існувати.
Високе середньовіччя (ХІІ — ХІІІ)
Розквіт громад
У першій чверті ХІІ ст. в Празі була побудована синагога, де, за деякими повідомленнями, єврейські купці й фінансисти зберігали свої капітали.
«Chronica Boemorum» зазначає, що богемський князь Владислав І (1109 — 1117, 1120-1125) заборонив християнам найматися на служіння до євреїв. 1124 року це ж джерело розповідає про повернення в іудаїзм Якова Апелли, який був охрещений хрестоносцями і вітдоді обійняв високу посаду при дворі богемських правителів.
У творі Іцхака Дорбело середини 1140-х рр., згадується єврейська громада міста Оломоуц. Пізніше другої половини ХІІ ст. такі громади виникли також у богемських містах Хеб та Літомержице. Записки Біньяміна з Тудели (1160-70) також згадують чеських євреїв.
У ХІІІ ст. чеські євреї були в надзвичайно сприятливому становищі. Вони перебували під заступництвом самого короля Богемії, сплачували невелике подушне — до 1222 року тільки 1 пфенінг на рік, і займалися головним чином та торгівлею харчами, насамперед м'ясом.
Під час в 1241 році євреї, як і інші мешканці регіону, постраждали від неї. Проте невдовзі життя усіх юдейських громад було відновленно, особливо завдяки напливу біженців-переселенців із сусідніх країн. Чеські землі стали одним із найбільших центрів розселення євреїв-ашкеназів.
Політика Отокара ІІ і Венцеслава II
Особливою подією став привілей богемського короля Отокара II від 1254 року до юдеїв, який був виданий за зразком указу австрійського герцога Фрідріха II Бабенберзького 1244 року і юдейських статей угорського короля Бели IV 1251 року. Привілей надавав юдеям ряд прав, які інтегрували їх до станового суспільства Богемії. Зокрема, юдеї отримали і дозвіл на лихварювання, були зрівняні у правах з християнами у кримінальних справах; заборонялося зводити кривавий наклеп на юдеїв і оскверняти юдейський цвинтар; суперечки між самими юдеями вирішував особисто король або уповноважений намісник тощо.
1268 року Отокар ІІ підтвердив цей привілей. Його основні принципи залишалися чинними на території Чеських земель до 1848 року.
Того ж 1254 року король Отокар ІІ поширив у Богемії буллу папи Інокентія IV, яка забороняла охрещувати євреїв насильно, грабувати їх, шкодити їм, змушувати безоплатно працювати і звинувачувати в ритуальних вбивствах. Між 1273 і 1278 роками король на рік звільнив євреїв Брно від оподаткування.
Через юдофілію короля Отокара ІІ оломоуцький єпископ Бруно хилився в 1267 р. від участі у Віденському церковному соборі, де було прийнято кілька антиюдейський постанов; водночас 1273 року він звернувся до Папи зі скаргою на оломоуцьких юдеїв, які наймали годувальниць-християнок, брали у заставу церковне начиння і стягували за позиками непомірно високі відсотки.
Син Отокара ІІ, король Венцеслав II у 1283 і 1305 роках підтвердив батьківський привілей юдеям, а 1298 року заборонив прибувати до Богемії прихильникам лицаря Ріндфлейша, які винищили юдеїв у німецьких землях. За це юдейські громади сплатили до королівської скарбниці надзвичайно високий «внесок за заступництво».
Протягом ХІІ — ХІІІ ст. Богемія була важливим центром юдейської вченості. Тут жили [en] (Рібам), і його синн (Лаван — від Лаби), , , талмудист , коментатор літургічних текстів , граматик (більш відомий як Залман Накдан). У Богемії навчався , автор галахічної праці «Ор заруа» («Світло, що розсіюється»).
1270 року у Празі відкрилася Велика синагога, згодом названа Староновою, — найстаріша зі збережених у Європі.
-
![image]()
Отокар ІІ -
![image]()
Венцеслав ІІ -
![image]()
Єпископ, і рабин
Примітки
- Чехия // Электронная еврейская энциклопедия
- Mishin 1994/95, p. 184-199.
- Chronica Boemorum, Lib. ІІ, Cap. 45.
- Chronica Boemorum, Lib. ІІ, Cap. 21.
- Riley-Smith, Jonathan. The Crusades: A History (2nd ed.). Yale University Press, 2005, p. 24.
- Chronica Boemorum, Lib. ІІІ, Cap. 4. (Cosmae Pragensis chronica Boemorum, Hrsg. B. Bretzholz, MGH Ss rer. Germ. N.S, Bd. 2, Berolini 1923, lib. III, c. 4, s. 164).
- Sedlar 2013, p. 316.
Бібліографія
Джерела
Монографії. Статті
- The Jews of Czechoslovakia: Historical Studies and Surveys: in 3 vol. Philadelphia: Jewish Publication Society of America, 1968, 1971, 1984.
- Mishin, Dimitrij. Ibrahim Ibn-Ya'qub At-Turtushi's Account of the Slavs from the Middle of the Tenth Century // Annual of medieval studies at Central European University Budapest. 1994/95, p. 184-199. [1]
- Sedlar, Jean W. East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500. University of Washington Press, 2013.
Посилання
- Bohemia // Jewish Virtual Library
- Чехия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheski yevreyi cheski zhidi abo cheski yudeyi chesk ceske Zide nim Tschechische Juden yevrejska diaspora v Chehiyi Isnuye u Cheskih zemlyah na terenah Bogemiyi ta Moraviyi z kincya IH st Pershi miscevi yevreyi zajmalisya rabotorgivleyu i lihvarstvom Protyagom HI HIII st vinikli yudejski gromadi v Prazi Brno Olomouci tosho U 1254 roci otrimali shiroki prava vid bogemskogo korolya Otokara II yaki zalishalisya chinnimi azh do 1848 roku Vazhlivim centrom yudejskogo zhittya bula Staronova sinagoga najstarisha ucilila sinagoga Yevropi zbudovana za dozvolom togo zh korolya v 1270 roci Pershi gromadi IH HI st Rabotorgivci Svyatij Adalbert prosit Boleslava II zvilniti rabiv hristiyan vid hazyayiv yudeyiv Gneznenski vorota Zgidno z perekazami cheskih yudeyiv z mistechok Ivanici Yemnici ta pershi yevrejski gromadi na Cheskih zemlyah Bogemiyi ta Moraviyi vinikli u pershih stolittyah nashoyi eri U IX X st cherez ci zemli prohodiv odin iz marshrutiv yudeyiv rabotorgivciv radanitiv Zokrema v Raflshtettenskomu mitno navigacijnomu statuti 903 906 rokiv yakij regulyuvav torgovelni vidnosini mizh slov yanskoyu Velikoyu Moraviyeyu i frankskimi derzhavami dinastiyi Karolingiv zgaduyutsya bogemski kupci yudeyi U 960 h rokah yevrejskij mandrivnik Ibragim ibn Yakub z Tortosi povidomlyav pro yevrejskih rabotorgivciv u Prazi Pro nih takozh svidchit zhittyepis prazkogo yepiskopa Adalberta yakij namagavsya vikupovuvati rabiv hristiyan yakih skupali yudeyi U Chronica Boemorum Kozmi Prazkogo HII st kilka raziv zgaduyetsya sho v Prazi zhili kazkovo bagati yevreyi Najmovirnishe ce buli lihvari yaki nadavali poziki znati U tij zhe hronici povidomlyayetsya sho 1067 roku zamozhnij yevrej vihrest Podiva pobuduvav na pivdni Moraviyi Podivinskij zamok a 1091 roku govoritsya pro yevreyiv u Brno U gramoti vid 1066 roku yaka ochevidno bula skladena piznishe figuruyut kupci yudeyi z Litomerzhice Hrestovij pohid Velikogo udaru po yudejskih gromadah v Cheskih zemlyah zavdav tak zvanij Selyanskij hrestovij pohid 1096 roku Bagato bogemskih yudeyiv buli nasilno ohresheni abo vbiti silami hrestonosciv prostolyudiniv pid provodom licarya Folkmara Original Pereklad Eodem anno tanta fuit commotio immo divina compunctio in populo Hierosolimam proficiscendi ut perpauci in Teutonicis partibus et maxime in orientali Francia perurbes et villas remanerent coloni Qui quoniam propter multitudinem exercitus una via simul ire non poterant quidam ex eis per hanc nostram terram dum transirent permittente Deo irruerunt super Iudeos et eos invitos baptizabant contradicentes vero trucidabant Videns autem Cosmas episcopus contra statuta canonum haec ita fieri zelo justitiae ductus frustra temptavit prohibere ne eos invitos baptizarent qui non habuit qui eum adjuvarent Togo zh 1096 roku pochalosya take zbudzhennya take bozhestvenne nathnennya v narodi iti do Yerusalima sho v Tevtonskih zemlyah i osoblivo u Shidnij Frankiyi v mistah i selah lishilosya nebagato meshkanciv Oskilki ohochih bulo tak bagato sho voni ne mogli iti usi razom odniyeyu dorogoyu to deyaki z nih prohodyachi cherez nashu krayinu z prizvolennya Bozhogo napadali na yudeyiv i nasilnicki hrestili j ubivali tih hto opiravsya Yepiskop Kozma yakij vvazhav ce protivnim kanonichnomu pravu keruyuchis spravedlivistyu namagavsya protistoyati yihnomu nasilnickomu hreshennyu ale marno bo nikomu bulo jomu dopomogti Pislya vidhodu hrestonosciv z Bogemskogo korolivstva yudeyi povernulisya do svoyi viri j pochali pokidati Bogemiyu U vidpovid bogemskij korol Vratislav II nakazav konfiskovuvati majno tih yudejskih rodin yaki mali namir polishiti krayinu Yak povidomlyaye Chronica Boemorum u nih bulo zabrano bilshe skarbiv nizh kolis greki zibrali u Troyi Nezvazhayuchi na emigraciyu chastini yevreyiv prodovzhuvala isnuvati Visoke serednovichchya HII HIII Rozkvit gromad Zhidivska brama Olomouca HIII st U pershij chverti HII st v Prazi bula pobudovana sinagoga de za deyakimi povidomlennyami yevrejski kupci j finansisti zberigali svoyi kapitali Chronica Boemorum zaznachaye sho bogemskij knyaz Vladislav I 1109 1117 1120 1125 zaboroniv hristiyanam najmatisya na sluzhinnya do yevreyiv 1124 roku ce zh dzherelo rozpovidaye pro povernennya v iudayizm Yakova Apelli yakij buv ohreshenij hrestonoscyami i vitdodi obijnyav visoku posadu pri dvori bogemskih praviteliv U tvori Ichaka Dorbelo seredini 1140 h rr zgaduyetsya yevrejska gromada mista Olomouc Piznishe drugoyi polovini HII st taki gromadi vinikli takozh u bogemskih mistah Heb ta Litomerzhice Zapiski Binyamina z Tudeli 1160 70 takozh zgaduyut cheskih yevreyiv U HIII st cheski yevreyi buli v nadzvichajno spriyatlivomu stanovishi Voni perebuvali pid zastupnictvom samogo korolya Bogemiyi splachuvali nevelike podushne do 1222 roku tilki 1 pfening na rik i zajmalisya golovnim chinom ta torgivleyu harchami nasampered m yasom Pid chas v 1241 roci yevreyi yak i inshi meshkanci regionu postrazhdali vid neyi Prote nevdovzi zhittya usih yudejskih gromad bulo vidnovlenno osoblivo zavdyaki naplivu bizhenciv pereselenciv iz susidnih krayin Cheski zemli stali odnim iz najbilshih centriv rozselennya yevreyiv ashkenaziv Politika Otokara II i Venceslava II Dokladnishe Otokar II Zhidivskij privilej Otokara II Venceslav II ta Staronova sinagoga Lihvari yudeyi Staronova sinagoga 1270 Osoblivoyu podiyeyu stav privilej bogemskogo korolya Otokara II vid 1254 roku do yudeyiv yakij buv vidanij za zrazkom ukazu avstrijskogo gercoga Fridriha II Babenberzkogo 1244 roku i yudejskih statej ugorskogo korolya Beli IV 1251 roku Privilej nadavav yudeyam ryad prav yaki integruvali yih do stanovogo suspilstva Bogemiyi Zokrema yudeyi otrimali i dozvil na lihvaryuvannya buli zrivnyani u pravah z hristiyanami u kriminalnih spravah zaboronyalosya zvoditi krivavij naklep na yudeyiv i oskvernyati yudejskij cvintar superechki mizh samimi yudeyami virishuvav osobisto korol abo upovnovazhenij namisnik tosho 1268 roku Otokar II pidtverdiv cej privilej Jogo osnovni principi zalishalisya chinnimi na teritoriyi Cheskih zemel do 1848 roku Togo zh 1254 roku korol Otokar II poshiriv u Bogemiyi bullu papi Inokentiya IV yaka zaboronyala ohreshuvati yevreyiv nasilno grabuvati yih shkoditi yim zmushuvati bezoplatno pracyuvati i zvinuvachuvati v ritualnih vbivstvah Mizh 1273 i 1278 rokami korol na rik zvilniv yevreyiv Brno vid opodatkuvannya Cherez yudofiliyu korolya Otokara II olomouckij yepiskop Bruno hilivsya v 1267 r vid uchasti u Videnskomu cerkovnomu sobori de bulo prijnyato kilka antiyudejskij postanov vodnochas 1273 roku vin zvernuvsya do Papi zi skargoyu na olomouckih yudeyiv yaki najmali goduvalnic hristiyanok brali u zastavu cerkovne nachinnya i styaguvali za pozikami nepomirno visoki vidsotki Sin Otokara II korol Venceslav II u 1283 i 1305 rokah pidtverdiv batkivskij privilej yudeyam a 1298 roku zaboroniv pribuvati do Bogemiyi prihilnikam licarya Rindflejsha yaki vinishili yudeyiv u nimeckih zemlyah Za ce yudejski gromadi splatili do korolivskoyi skarbnici nadzvichajno visokij vnesok za zastupnictvo Protyagom HII HIII st Bogemiya bula vazhlivim centrom yudejskoyi vchenosti Tut zhili en Ribam i jogo sinn Lavan vid Labi talmudist komentator liturgichnih tekstiv gramatik bilsh vidomij yak Zalman Nakdan U Bogemiyi navchavsya avtor galahichnoyi praci Or zarua Svitlo sho rozsiyuyetsya 1270 roku u Prazi vidkrilasya Velika sinagoga zgodom nazvana Staronovoyu najstarisha zi zberezhenih u Yevropi Otokar II Venceslav II Yepiskop i rabinPrimitkiChehiya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya Mishin 1994 95 p 184 199 Chronica Boemorum Lib II Cap 45 Chronica Boemorum Lib II Cap 21 Riley Smith Jonathan The Crusades A History 2nd ed Yale University Press 2005 p 24 Chronica Boemorum Lib III Cap 4 Cosmae Pragensis chronica Boemorum Hrsg B Bretzholz MGH Ss rer Germ N S Bd 2 Berolini 1923 lib III c 4 s 164 Sedlar 2013 p 316 BibliografiyaDzherela Cosmas Pragensis Chronica Boemorum Monografiyi Statti The Jews of Czechoslovakia Historical Studies and Surveys in 3 vol Philadelphia Jewish Publication Society of America 1968 1971 1984 Mishin Dimitrij Ibrahim Ibn Ya qub At Turtushi s Account of the Slavs from the Middle of the Tenth Century Annual of medieval studies at Central European University Budapest 1994 95 p 184 199 1 Sedlar Jean W East Central Europe in the Middle Ages 1000 1500 University of Washington Press 2013 PosilannyaBohemia Jewish Virtual Library Chehiya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros