Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тамара Савеліївна Чебан (уроджена Таратунська, молд./рум. Tamara Ciobanu; 22 листопада (5 грудня) 1914, Березлоджі, Оргеєвський повіт, Бессарабська губернія — 23 жовтня 1990, Кишинів, Молдавська РСР) — молдавська радянська співачка (сопрано), виконавиця молдавських народних пісень, педагог. Народна артистка СРСР (1960). Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1950). Сестра Валентини Савицької.
| Чебан Тамара Савеліївна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 грудня 1914 |
| Місце народження | Березлоджі, Оргіївський район, Оргеєвський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 23 жовтня 1990 (75 років) |
| Місце смерті | Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня, політична діячка |
| Вчителі | Липковська Лідія Яківна |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Тамара Чебан народилася 22 листопада (5 грудня) 1914 року у селі Березложи (нині в Оргіївському районі Республіки Молдова) в селянській родині. Батько — Сава Павлович Таратунский, на момент народження дочки проживав в Чорноморській губернії, мати — Олександра Петрівна.
У 1932 році закінчила жіночий ліцей «Принцеса Дадіані» у Кишиневі (за іншими джерелами — гімназію «Regina Maria»), потім Школу фельдшерів (1936—1938). Співала в якості співачки-сопрано в архієрейському хорі Кафедрального собору Кишинева під управлінням М. Березовського. Брала приватні уроки вокалу у Олександра Антоновського, А. Дическу, Р. Афанасіу. Протягом 1938—1940 років також вивчала музику в Кишинівській консерваторії «Municipal». В 1940 році, вже працюючи медсестрою, вступила до Кишинівської консерваторії (нині Академія музики, театру і образотворчих мистецтв) у клас Лідії Липковської.
Під час війни з мобілізацією поїхала до Саратова, де, працюючи в госпіталі, займалася по класу вокалу у Саратовській консерваторії імені Л. В. Собінова (1941—1944) у Р. Я. Білоцерківського та А. М. Пасхалової. У ці ж роки почала артистичну кар'єру солісткою на радіо міста, співала в концертах, виступала у військових частинах, перед пораненими, почала співпрацювати з українською хоровою капелою «Думка».
У 1946 році закінчила Кишинівську консерваторію по класу співу у Лідії Бабич.
У 1945—1951 роках співала у Кишинівській оперній студії, якою керував диригент Борис Мілютін, організованій композитором Давидом Гершфельдом при консерваторії. На сцені дебютувала в 1946 році в партії Чіо-Чіо-сан в опері «Мадам Батерфляй» Джакомо Пуччіні, яка разом з партією Тетяни в опері «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського стали найкращими ролями в її виконанні. У ці ж роки була солісткою Молдавського радіо.
У 1947 році на першому Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Празі завоювала званням лауреата та диплом I ступеня, виконавши пісні, які стали візитною карткою Молдови: «Дойна», «Мэріоара», «Ляна».
У 1949—1973 роках Тамара Чебан була солісткою оркестру народних інструментів Ансамблю пісні і танцю «Флуєраш» Молдавської філармонії (нині Національна філармонія імені Сергія Лункевича). Вела активну концертну діяльність. У її репертуарі понад 400 пісень, в тому числі «Ляна», «Моришка», «Лелице Марії», пісні інших народів СРСР, а також твори молдовських композиторів («Нова дойна» Євгенія Коки, «Святкова хору», «Кэнецуе» Георгице тощо).
Гастролювала за кордоном: Румунія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Югославія, Австрія, НДР, Фінляндія, Канада, Монголія, Індія тощо.
Протягом своєї кар'єри співпрацювала з музикантами Сергієм Лункевичем, Давидом Федовим, Г. Ешану, В. Поляковим та ін. У фонді звукових архівів Національного радіо зберігається багато народних пісень у виконанні співачки.
З 1973 по 1985 роки викладала вокал у Кишинівському інституті мистецтв імені Р. Музическу (нині Академія музики, театру і образотворчих мистецтв) (з 1976 року — доцент кафедри вокалу).
З 1972 року — почесний голова Музично-хорового товариства Молдавської РСР.
Член КПРС з 1953 року. Депутат Верховної Ради СРСР 3-5-го скликань (1950—1962).
Пішла з життя 23 жовтня 1990 року в Кишиневі. Похована на Центральному (Вірменському) кладовищі.
Родина
- Батько — Сава Павлович Таратунський, селянин
- Мати — Олександра Петрівна, селянка
- Сестра — Валентина Савеліївна Савицька (нар.. 1927), співачка, народна артистка Молдавської РСР (1964).
Нагороди та звання
- Заслужена артистка Молдавської РСР (1949)
- Народна артистка Молдавської РСР (1953)
- Народна артистка СРСР (1960)
- Сталінська премія третього ступеня (1950) — за виконання молдавських народних пісень
- Орден Леніна (1964)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1949)
- Орден Дружби народів (1974)
- Орден Жовтневої Революції.
Фільмографія
- 1955 — Молдавські наспіви — співачка
Пам'ять
- На честь Тамари Чебан названі вулиці в Кишиневі, Бєльцях, Дроіїи, Калараші, Оргіїві, Фалештах.
- У 1995 році була випущена поштова марка Молдови, присвячена Тамарі Чебан.
- У Кишиневі, на будинку по вулиці Штефан чел Маре, 132, де жила співачка останні роки життя, встановлена меморіальна дошка.
- З 1989 року, у пам'ять про Тамару Чебан проводиться Національний конкурс виконавців народної пісні, який є сьогодні одним з найпрестижніших у країні.
- У рідному селі співачки Березложі школа і музей носять ім'я Тамари Чебан.
Джерела
- Агин М. С. Вокально-энциклопедический словарь. — Москва, 1991—1994.
Примітки
- (рос.). Некоммерческая семейно-историческая организация FamilySearch International. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014.(рос.)
- . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 29 березня 2019.
Посилання
- Біографія на сайті КІНОТЕАТР [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Чебан Тамара Савеліївна — стаття з Великої радянської енциклопедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamara Saveliyivna Cheban urodzhena Taratunska mold rum Tamara Ciobanu 22 listopada 5 grudnya 1914 Berezlodzhi Orgeyevskij povit Bessarabska guberniya 23 zhovtnya 1990 Kishiniv Moldavska RSR moldavska radyanska spivachka soprano vikonavicya moldavskih narodnih pisen pedagog Narodna artistka SRSR 1960 Laureat Stalinskoyi premiyi tretogo stupenya 1950 Sestra Valentini Savickoyi Cheban Tamara SaveliyivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya5 grudnya 1914 1914 12 05 Misce narodzhennyaBerezlodzhi Orgiyivskij rajon Orgeyevskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaData smerti23 zhovtnya 1990 1990 10 23 75 rokiv Misce smertiKishiniv Moldavska RSR SRSRPohovannyaCentralnij cvintar KishinevaGromadyanstvoSRSRProfesiyioperna spivachka muzichna pedagoginya politichna diyachkaVchiteliLipkovska Lidiya YakivnaSpivackij golossopranoInstrumentivokal d Nagorodid 1949 Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cheban U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Poshtova marka Moldovi 1995 rik Poshtova marka Moldovi prisvyachena 100 richnomu yuvileyu spivachki 2014BiografiyaTamara Cheban narodilasya 22 listopada 5 grudnya 1914 roku u seli Berezlozhi nini v Orgiyivskomu rajoni Respubliki Moldova v selyanskij rodini Batko Sava Pavlovich Taratunskij na moment narodzhennya dochki prozhivav v Chornomorskij guberniyi mati Oleksandra Petrivna U 1932 roci zakinchila zhinochij licej Princesa Dadiani u Kishinevi za inshimi dzherelami gimnaziyu Regina Maria potim Shkolu feldsheriv 1936 1938 Spivala v yakosti spivachki soprano v arhiyerejskomu hori Kafedralnogo soboru Kishineva pid upravlinnyam M Berezovskogo Brala privatni uroki vokalu u Oleksandra Antonovskogo A Dichesku R Afanasiu Protyagom 1938 1940 rokiv takozh vivchala muziku v Kishinivskij konservatoriyi Municipal V 1940 roci vzhe pracyuyuchi medsestroyu vstupila do Kishinivskoyi konservatoriyi nini Akademiya muziki teatru i obrazotvorchih mistectv u klas Lidiyi Lipkovskoyi Pid chas vijni z mobilizaciyeyu poyihala do Saratova de pracyuyuchi v gospitali zajmalasya po klasu vokalu u Saratovskij konservatoriyi imeni L V Sobinova 1941 1944 u R Ya Bilocerkivskogo ta A M Pashalovoyi U ci zh roki pochala artistichnu kar yeru solistkoyu na radio mista spivala v koncertah vistupala u vijskovih chastinah pered poranenimi pochala spivpracyuvati z ukrayinskoyu horovoyu kapeloyu Dumka U 1946 roci zakinchila Kishinivsku konservatoriyu po klasu spivu u Lidiyi Babich U 1945 1951 rokah spivala u Kishinivskij opernij studiyi yakoyu keruvav dirigent Boris Milyutin organizovanij kompozitorom Davidom Gershfeldom pri konservatoriyi Na sceni debyutuvala v 1946 roci v partiyi Chio Chio san v operi Madam Baterflyaj Dzhakomo Puchchini yaka razom z partiyeyu Tetyani v operi Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo stali najkrashimi rolyami v yiyi vikonanni U ci zh roki bula solistkoyu Moldavskogo radio U 1947 roci na pershomu Vsesvitnomu festivali molodi i studentiv u Prazi zavoyuvala zvannyam laureata ta diplom I stupenya vikonavshi pisni yaki stali vizitnoyu kartkoyu Moldovi Dojna Merioara Lyana U 1949 1973 rokah Tamara Cheban bula solistkoyu orkestru narodnih instrumentiv Ansamblyu pisni i tancyu Fluyerash Moldavskoyi filarmoniyi nini Nacionalna filarmoniya imeni Sergiya Lunkevicha Vela aktivnu koncertnu diyalnist U yiyi repertuari ponad 400 pisen v tomu chisli Lyana Morishka Lelice Mariyi pisni inshih narodiv SRSR a takozh tvori moldovskih kompozitoriv Nova dojna Yevgeniya Koki Svyatkova horu Kenecue Georgice tosho Gastrolyuvala za kordonom Rumuniya Polsha Chehoslovachchina Ugorshina Yugoslaviya Avstriya NDR Finlyandiya Kanada Mongoliya Indiya tosho Protyagom svoyeyi kar yeri spivpracyuvala z muzikantami Sergiyem Lunkevichem Davidom Fedovim G Eshanu V Polyakovim ta in U fondi zvukovih arhiviv Nacionalnogo radio zberigayetsya bagato narodnih pisen u vikonanni spivachki Z 1973 po 1985 roki vikladala vokal u Kishinivskomu instituti mistectv imeni R Muzichesku nini Akademiya muziki teatru i obrazotvorchih mistectv z 1976 roku docent kafedri vokalu Z 1972 roku pochesnij golova Muzichno horovogo tovaristva Moldavskoyi RSR Chlen KPRS z 1953 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 5 go sklikan 1950 1962 Pishla z zhittya 23 zhovtnya 1990 roku v Kishinevi Pohovana na Centralnomu Virmenskomu kladovishi RodinaBatko Sava Pavlovich Taratunskij selyanin Mati Oleksandra Petrivna selyanka Sestra Valentina Saveliyivna Savicka nar 1927 spivachka narodna artistka Moldavskoyi RSR 1964 Nagorodi ta zvannyaZasluzhena artistka Moldavskoyi RSR 1949 Narodna artistka Moldavskoyi RSR 1953 Narodna artistka SRSR 1960 Stalinska premiya tretogo stupenya 1950 za vikonannya moldavskih narodnih pisen Orden Lenina 1964 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1949 Orden Druzhbi narodiv 1974 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Filmografiya1955 Moldavski naspivi spivachkaPam yatNa chest Tamari Cheban nazvani vulici v Kishinevi Byelcyah Droiyii Kalarashi Orgiyivi Faleshtah U 1995 roci bula vipushena poshtova marka Moldovi prisvyachena Tamari Cheban U Kishinevi na budinku po vulici Shtefan chel Mare 132 de zhila spivachka ostanni roki zhittya vstanovlena memorialna doshka Z 1989 roku u pam yat pro Tamaru Cheban provoditsya Nacionalnij konkurs vikonavciv narodnoyi pisni yakij ye sogodni odnim z najprestizhnishih u krayini U ridnomu seli spivachki Berezlozhi shkola i muzej nosyat im ya Tamari Cheban DzherelaAgin M S Vokalno enciklopedicheskij slovar Moskva 1991 1994 Primitki ros Nekommercheskaya semejno istoricheskaya organizaciya FamilySearch International Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 21 lipnya 2014 ros Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 29 bereznya 2019 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2019 PosilannyaBiografiya na sajti KINOTEATR 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Cheban Tamara Saveliyivna stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi