Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Чандра значення Космічна рентгенівська обсерваторія Чандра англ Cha

Чандра (телескоп)

Чандра (телескоп)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чандра (значення).

Космічна рентгенівська обсерваторія «Чандра» (англ. Chandra X-ray Observatory, космічний телескоп «Чандра») — космічна обсерваторія, запущена НАСА 23 липня 1999 (за допомогою шатла «Колумбія») для дослідження космосу у рентгенівському діапазоні. Названа на честь американського фізика та астрофізика індійського походження Чандрасекара, який викладав у університеті міста Чикаго з 1937 до своєї смерті 1995 року і був відомий, переважно, своїми роботами про білих карликів.

Рентгенівська орбітальна обсерваторія Чандра
image
обсерваторія Чандра
Загальна інформація
Інші назви Advanced X-ray Astrophysics Facility (AXAF)
Код NSSDC 1999-040B
Організація NASA, Смітсонівська астрофізична обсерваторія
Виготовлено з участю , Northrop Grumman
Дата запуску 23 липня 1999
Запущено з Космічний центр Кеннеді
Засіб запуску шатл Колумбія STS-93
Тривалість місії запланований час 5 років
Маса 4.8 тонн
Тип орбіти Висока еліптична орбіта
Орбітальний період 64,2:00
Розташування Геоцентрична орбіта
Довжина хвилі Рентгенівські промені
Інструменти
AXAF CCD Imaging Spectrometer ПЗС фотометр рентгенівського діапазону
High Energy Transmission Grating Дифракційна решітка для рентгенівських променів
High Resolution Camera мікроканальна камера високого просторового дозволу
Low Energy Transmission Grating дифракційні ґрати для м'яких рентгенівських променів
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінка Chandra X-ray Observatory Center

Станом на 2017 рік телескоп продовжував працювати.

Опис

Чандра — третя обсерваторія з чотирьох запущених НАСА наприкінці 20 початку 21 століття. Першою був телескоп Габбл, другою — Комптон, а четвертою — Спітцер.

Обсерваторія була задумана та запропонована 1976 року Ріккардо Джакконі та Гарві Тананбаумом як розвиток обсерваторії HEAO-2 (Ейнштейн), яка запускалася тоді. 1992 року, зважаючи на зменшення фінансування, дизайн обсерваторії був значно змінений — було прибрано 4 з 12 запланованих рентгенівських дзеркал і 2 з 6 запланованих фокальних приладів.

Злітна маса AXAF/Чандра становила 22 753 кг, що є абсолютним рекордом маси, коли-небудь виведеної в космос шатлами. Основну масу комплексу «Чандра» становила ракета, що дозволила вивести супутник на орбіту, апогей якої становить приблизно третину відстані до Місяця.

Станція проектувалася на період роботи у 5 років, проте 4 вересня 2001 року в НАСА було прийнято рішення продовжити термін служби на 10 років, завдяки видатним результатами роботи.

Інструменти

HRC

Камера високої роздільної здатності (HRC) має широке поле зору і високу роздільну здатність. Прилад є розвитком реєструючого детектора, що працює на обсерваторії HEAO-2. Кутова/просторова роздільна здатність інструменту становить близько 0,2 кутової секунди, що трохи краще, ніж якість зображення, створювана рентгенівськими дзеркалами обсерваторії (0,3 — 0,4 кутової секунди). Додатковою перевагою приймача HRC є його здатність реєструвати багато фотонів за секунду, що дуже важливо для спостереження неяскравих об'єктів, таких як чорні діри або нейтронні зорі в нашій Галактиці.

ACIS

Спектрометри (ACIS, AXAF CCD Imaging Spectrometer) призначені для побудови зображень рентгенівських об'єктів з одночасним визначенням енергії кожного фотона. Принцип роботи спектрометрів заснований на приладах із зарядним зв'язком (ПЗС, CCD). Прилади є розвитком ПЗС-фотометрів, розроблених у Массачусетському технологічному інституті та вперше запущених у японській обсерваторії ASCA.

LETG/HETG

Для вирішення завдань спектроскопії високої роздільної здатності на обсерваторії використовуються дифракційні ґратки, які відхиляють рентгенівські промені на різні кути залежно від їх енергії. Відхилені рентгенівські промені потім реєструються детекторами HRC-S. Висока енергетична роздільна здатність, що досягається за допомогою дифракційних ґраток, дозволяє у деталях досліджувати, наприклад, властивості міжзоряного середовища у нашій та інших галактиках.

Відкриття

Галерея

Примітки

  1. Астрофотографи зафіксували залишок наднової Кассіопея А. 07.12.2023, 22:44
  2. (Пресреліз). NASA. 12 грудня 2000. Release 00-195. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.
  3. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чандра (телескоп)

  • Офіційний сайт обсерваторії [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chandra znachennya Kosmichna rentgenivska observatoriya Chandra angl Chandra X ray Observatory kosmichnij teleskop Chandra kosmichna observatoriya zapushena NASA 23 lipnya 1999 za dopomogoyu shatla Kolumbiya dlya doslidzhennya kosmosu u rentgenivskomu diapazoni Nazvana na chest amerikanskogo fizika ta astrofizika indijskogo pohodzhennya Chandrasekara yakij vikladav u universiteti mista Chikago z 1937 do svoyeyi smerti 1995 roku i buv vidomij perevazhno svoyimi robotami pro bilih karlikiv Rentgenivska orbitalna observatoriya Chandraobservatoriya ChandraZagalna informaciyaInshi nazvi Advanced X ray Astrophysics Facility AXAF Kod NSSDC 1999 040BOrganizaciya NASA Smitsonivska astrofizichna observatoriyaVigotovleno z uchastyu Northrop GrummanData zapusku 23 lipnya 1999Zapusheno z Kosmichnij centr KennediZasib zapusku shatl Kolumbiya STS 93Trivalist misiyi zaplanovanij chas 5 rokivMasa 4 8 tonnTip orbiti Visoka eliptichna orbitaOrbitalnij period 64 2 00Roztashuvannya Geocentrichna orbitaDovzhina hvili Rentgenivski promeniInstrumentiAXAF CCD Imaging Spectrometer PZS fotometr rentgenivskogo diapazonuHigh Energy Transmission Grating Difrakcijna reshitka dlya rentgenivskih promenivHigh Resolution Camera mikrokanalna kamera visokogo prostorovogo dozvoluLow Energy Transmission Grating difrakcijni grati dlya m yakih rentgenivskih promenivZovnishni posilannyaInternet storinka Chandra X ray Observatory Center Stanom na 2017 rik teleskop prodovzhuvav pracyuvati OpisChandra tretya observatoriya z chotiroh zapushenih NASA naprikinci 20 pochatku 21 stolittya Pershoyu buv teleskop Gabbl drugoyu Kompton a chetvertoyu Spitcer Observatoriya bula zadumana ta zaproponovana 1976 roku Rikkardo Dzhakkoni ta Garvi Tananbaumom yak rozvitok observatoriyi HEAO 2 Ejnshtejn yaka zapuskalasya todi 1992 roku zvazhayuchi na zmenshennya finansuvannya dizajn observatoriyi buv znachno zminenij bulo pribrano 4 z 12 zaplanovanih rentgenivskih dzerkal i 2 z 6 zaplanovanih fokalnih priladiv Zlitna masa AXAF Chandra stanovila 22 753 kg sho ye absolyutnim rekordom masi koli nebud vivedenoyi v kosmos shatlami Osnovnu masu kompleksu Chandra stanovila raketa sho dozvolila vivesti suputnik na orbitu apogej yakoyi stanovit priblizno tretinu vidstani do Misyacya Stanciya proektuvalasya na period roboti u 5 rokiv prote 4 veresnya 2001 roku v NASA bulo prijnyato rishennya prodovzhiti termin sluzhbi na 10 rokiv zavdyaki vidatnim rezultatami roboti InstrumentiHRC Kamera visokoyi rozdilnoyi zdatnosti HRC maye shiroke pole zoru i visoku rozdilnu zdatnist Prilad ye rozvitkom reyestruyuchogo detektora sho pracyuye na observatoriyi HEAO 2 Kutova prostorova rozdilna zdatnist instrumentu stanovit blizko 0 2 kutovoyi sekundi sho trohi krashe nizh yakist zobrazhennya stvoryuvana rentgenivskimi dzerkalami observatoriyi 0 3 0 4 kutovoyi sekundi Dodatkovoyu perevagoyu prijmacha HRC ye jogo zdatnist reyestruvati bagato fotoniv za sekundu sho duzhe vazhlivo dlya sposterezhennya neyaskravih ob yektiv takih yak chorni diri abo nejtronni zori v nashij Galaktici ACIS Spektrometri ACIS AXAF CCD Imaging Spectrometer priznacheni dlya pobudovi zobrazhen rentgenivskih ob yektiv z odnochasnim viznachennyam energiyi kozhnogo fotona Princip roboti spektrometriv zasnovanij na priladah iz zaryadnim zv yazkom PZS CCD Priladi ye rozvitkom PZS fotometriv rozroblenih u Massachusetskomu tehnologichnomu instituti ta vpershe zapushenih u yaponskij observatoriyi ASCA LETG HETG Dlya virishennya zavdan spektroskopiyi visokoyi rozdilnoyi zdatnosti na observatoriyi vikoristovuyutsya difrakcijni gratki yaki vidhilyayut rentgenivski promeni na rizni kuti zalezhno vid yih energiyi Vidhileni rentgenivski promeni potim reyestruyutsya detektorami HRC S Visoka energetichna rozdilna zdatnist sho dosyagayetsya za dopomogoyu difrakcijnih gratok dozvolyaye u detalyah doslidzhuvati napriklad vlastivosti mizhzoryanogo seredovisha u nashij ta inshih galaktikah VidkrittyaPershim znimkom Chandri buv zalishok nadnovoyi Kassiopeya A sho nadalo astronomam mozhlivist pobachiti v centri utvorennya kompaktnij ob yekt imovirno nejtronnu zoryu abo chornu diru U Krabopodibnij tumannosti vdalosya rozrizniti udarni hvili navkolo centralnogo pulsara yaki do togo ne buli pomicheni inshimi teleskopami Vdalosya viyaviti rentgenivske viprominyuvannya nadmasivnoyi chornoyi diri u centri Chumackogo Shlyahu Viyavleno veliki obsyagi holodnogo gazu bilshe nizh ochikuvalosya u centri Tumannosti Andromedi Novij tip chornih dir bulo viyavleno v galaktici M82 Vcheni pidozryuyut sho ce promizhna lanka mizh chornimi dirami zoryanih mas i nadmasivnimi chornimi dirami Uchni serednoyi shkoli za dopomogoyu stanciyi viyavili nejtronnu zoryu v Tumannosti Meduzi Z yasovano sho majzhe vsi zori golovnoyi poslidovnosti ye dzherelami rentgenivskogo viprominyuvannya Utochneno stalu Gabbla U 2006 roci vidkrito dokazi isnuvannya temnoyi materiyi shlyahom sposterezhennya zitknen nadskupchen galaktik U 2021 roci bulo povidomleno sho u galaktici M51 za dopomogoyu rentgenivskogo teleskopa Chandra yakij nalezhit NASA viyaviti planetu velichinoyu z Saturn GalereyaSkupchennya Perseya Turbulentnist mozhe pereshkoditi oholodzhennyu skupchenPrimitkiAstrofotografi zafiksuvali zalishok nadnovoyi Kassiopeya A 07 12 2023 22 44 Presreliz NASA 12 grudnya 2000 Release 00 195 Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chandra teleskop Oficijnij sajt observatoriyi 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ