Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ціцернаванк (вірм. Ծիծեռնավանք) — вірменський монастир, що розташований у однойменному селі Лачинського району Азербайджанської Республіки в Нагірному Карабасі. Монастир розташований в ущелині річки Ахавно, за 5 км від Сюніка.
| Ціцернаванк вірм. Ծիծեռնավանք | |
|---|---|
 | |
| 39°38′38″ пн. ш. 46°24′31″ сх. д. / 39.64389° пн. ш. 46.40861° сх. д.Координати: 39°38′38″ пн. ш. 46°24′31″ сх. д. / 39.64389° пн. ш. 46.40861° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Район | Лачинський район |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська єпархія |
| Тип | монастир і базиліка |
| Тип будівлі | базиліка |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Дата заснування | IV століття |
| Статус | діючий |
  Ціцернаванк Ціцернаванк (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Датується IV–VI століттями та визнаний вірменським прикладом східного архітектурного типу. Знаходився у області Ахаечк Сюніка. Церква Св. Георгія Змієборця відкрита після реставрації в 1999–2000 рр.
Історія
Коли побудували Ціцернаванк, він лежав у провінції Ахаечк, одному з 12 регіонів історичних вірменських провінцій і князівства Сюнік (Сівнік). До XV століття Ахаечк була розділена на два райони: північна частина називалася Хозораберд, а південна половина, що містить Ціцернаванк, називається Кашатаг.
Вважається, що базиліка Ціцернаванку містила мощі Святого Георгія Змієборця. В минулого монастир належав монастирю Татев і фігурує як помітний релігійний центр XIII століття — історик Степанос Орбелян і єпископ (1655).
У 1613 році фортечні стіни монастиря було відремонтовано та побудовано арочні ворота — будівля з написом вірменською мовою цього закону зникли в період між 1989 і 1992 роками, коли регіон знаходився під контролем Азербайджану. Церква та її дзвіниця були відремонтовані в 1779 році. Напис на будівлі вірменського запису цього оновлення, зник у 1967 році.
У XIX столітті він служив як парафіяльна церква для сусіднього поселення Зейва і став називатися Святий Стефанос. Жителі села Зейва втекли з країни в 1905 р., коли відбувалися . За радянських часів село було перейменовано на Гусулу і церква не використовувалася, але збереглася як історична пам'ятка.
Архітектура
Монастир не має ранніх написів на будівлі, але на основі його появи він, імовірно, був побудований в три основні етапи. Його ранні форми, як видається були простою прямокутною базилікою, без апсиди. На основі стилю дверних прорізів у її південній стіні, ця будівля датується до V–VI століття нашої ери. Однак, за альтернативною тезою, будівля була ще в III столітті н.е., і припускається, що це був дохристиянський храм. На другому етапі будівництва, були додані без вікон апсиди (збудовані всередині східної частини прямокутного інтер'єру) і верхньої частини зовнішньої стіни. Можливо, це сталося в VI столітті. У цей період, аркади, що відокремили внутрішню неф від проходів, ймовірно, ще були побудовані з деревини. У третьому періоді будівництва, кам'яні колони і арки замінили їх. На основі стилю столиць, це сталося в період з кінця VI столітті та на початку X століття.
Будучи на три нефа базиліки, як і більшість тих, хто у Вірменії V–VI століттях, Центральний неф Ціцернаванку є лише трохи вище бічних нефів, від яких він відокремлений від двох курсів пілястрами. Цей план схожий на серію вірменських базилік як Ерероуйк, Єгвард, Двін, Аштарак (Тіранавор), Текор — в тому, що її інтер'єр складається з трьох проходів і кораблів, центрального і найбільшого, один з яких був відділений від інших стовпів, які також допомагають підтримувати дах.
Етимологія
Існують дві різні думки щодо походження слова Ціцернаванк. Деякі автори стверджують, що назва походить від слова «ціцернак», що вірменською мовою означає птиця «ластівка», і вказують на колись рясні гнізда ластівок всередині зруйнованої церкви Св. Георгія. Інші вважають, що назва походить від слова «ціцерн», яка вірменською мовою означає «мізинець» — імовірно посилання до мощів Святого Георгія, що знаходилися в церкві.
Фотогалерея
Посилання
- (рос.)
- A Brief History of the Art and Architecture of Artsakh — Nagorno Karabakh(англ.)
- Бассейн реки Ахавнагет. Цицернаванк(рос.)
Примітки
- Цицернаванк [ 30 липень 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Thais.it — Architettura Armena [ 2010-01-28 у Wayback Machine.](італ.)
- В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003(рос.)
- Hewsen, Robert H. (2001). Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press. с. 100—104, 121—123. .
- Karapetian, Samvel. Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh. Yerevan: Gitutiun Publishing House, 2001, p. 145.(англ.)
- Hasratyan, Morus. Tsitsernavank. Yerevan: Vneshtorgizdat, 1990, p. 5.(англ.)
- В Цицернаванке праздновали день Святого Георгия Победоносца, Kavkaz.Memo.Ru, 29/9/2003.(рос.)
- Donabedian, Patrick and , Armenian Art. 1989, p. 509.(англ.)
- Hasratyan. Tsitsernavank, pp. 5-6.(англ.)
- Donabedian and Thierry. Armenian Art, p. 509.(англ.)
- Orthodox encyclopedia, ed. by the Patriarch of Moscow and all Russia Alexius II, article "Armenia"
- Kouymjian, Dickran. In Search of the History of the Ererouk Basilica [ 25 липень 2008 у Wayback Machine.]. Armenian Studies Program at . Retrieved , 2008.(англ.)
- Tzitzernavank. Documents of Armenian Art/Documenti di Architettura Armena Series. Polytechnique and the . vol. xxi Milan: OEMME Edizioni, 1989(англ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cicernavank znachennya Cicernavank virm Ծիծեռնավանք virmenskij monastir sho roztashovanij u odnojmennomu seli Lachinskogo rajonu Azerbajdzhanskoyi Respubliki v Nagirnomu Karabasi Monastir roztashovanij v ushelini richki Ahavno za 5 km vid Syunika lon sec lat dir region lon dir lat sec avtor proektu lat min CoordScale skasovanij lon min Cicernavank virm ԾիծեռնավանքViglyad na monastir Viglyad na monastir39 38 38 pn sh 46 24 31 sh d 39 64389 pn sh 46 40861 sh d 39 64389 46 40861 Koordinati 39 38 38 pn sh 46 24 31 sh d 39 64389 pn sh 46 40861 sh d 39 64389 46 40861Krayina AzerbajdzhanRajon Lachinskij rajonKonfesiya Virmenska apostolska cerkvaYepiskopstvo Arcaska yeparhiyaTip monastir i bazilikaTip budivli bazilikaStil virmenska arhitekturaData zasnuvannya IV stolittyaStatus diyuchijCicernavankCicernavank Azerbajdzhan Mediafajli u Vikishovishi Datuyetsya IV VI stolittyami ta viznanij virmenskim prikladom shidnogo arhitekturnogo tipu Znahodivsya u oblasti Ahaechk Syunika Cerkva Sv Georgiya Zmiyeborcya vidkrita pislya restavraciyi v 1999 2000 rr IstoriyaKoli pobuduvali Cicernavank vin lezhav u provinciyi Ahaechk odnomu z 12 regioniv istorichnih virmenskih provincij i knyazivstva Syunik Sivnik Do XV stolittya Ahaechk bula rozdilena na dva rajoni pivnichna chastina nazivalasya Hozoraberd a pivdenna polovina sho mistit Cicernavank nazivayetsya Kashatag Vvazhayetsya sho bazilika Cicernavanku mistila moshi Svyatogo Georgiya Zmiyeborcya V minulogo monastir nalezhav monastiryu Tatev i figuruye yak pomitnij religijnij centr XIII stolittya istorik Stepanos Orbelyan i yepiskop 1655 U 1613 roci fortechni stini monastirya bulo vidremontovano ta pobudovano arochni vorota budivlya z napisom virmenskoyu movoyu cogo zakonu znikli v period mizh 1989 i 1992 rokami koli region znahodivsya pid kontrolem Azerbajdzhanu Cerkva ta yiyi dzvinicya buli vidremontovani v 1779 roci Napis na budivli virmenskogo zapisu cogo onovlennya znik u 1967 roci U XIX stolitti vin sluzhiv yak parafiyalna cerkva dlya susidnogo poselennya Zejva i stav nazivatisya Svyatij Stefanos Zhiteli sela Zejva vtekli z krayini v 1905 r koli vidbuvalisya Za radyanskih chasiv selo bulo perejmenovano na Gusulu i cerkva ne vikoristovuvalasya ale zbereglasya yak istorichna pam yatka ArhitekturaMonastir ne maye rannih napisiv na budivli ale na osnovi jogo poyavi vin imovirno buv pobudovanij v tri osnovni etapi Jogo ranni formi yak vidayetsya buli prostoyu pryamokutnoyu bazilikoyu bez apsidi Na osnovi stilyu dvernih proriziv u yiyi pivdennij stini cya budivlya datuyetsya do V VI stolittya nashoyi eri Odnak za alternativnoyu tezoyu budivlya bula she v III stolitti n e i pripuskayetsya sho ce buv dohristiyanskij hram Na drugomu etapi budivnictva buli dodani bez vikon apsidi zbudovani vseredini shidnoyi chastini pryamokutnogo inter yeru i verhnoyi chastini zovnishnoyi stini Mozhlivo ce stalosya v VI stolitti U cej period arkadi sho vidokremili vnutrishnyu nef vid prohodiv jmovirno she buli pobudovani z derevini U tretomu periodi budivnictva kam yani koloni i arki zaminili yih Na osnovi stilyu stolic ce stalosya v period z kincya VI stolitti ta na pochatku X stolittya Buduchi na tri nefa baziliki yak i bilshist tih hto u Virmeniyi V VI stolittyah Centralnij nef Cicernavanku ye lishe trohi vishe bichnih nefiv vid yakih vin vidokremlenij vid dvoh kursiv pilyastrami Cej plan shozhij na seriyu virmenskih bazilik yak Ereroujk Yegvard Dvin Ashtarak Tiranavor Tekor v tomu sho yiyi inter yer skladayetsya z troh prohodiv i korabliv centralnogo i najbilshogo odin z yakih buv viddilenij vid inshih stovpiv yaki takozh dopomagayut pidtrimuvati dah EtimologiyaIsnuyut dvi rizni dumki shodo pohodzhennya slova Cicernavank Deyaki avtori stverdzhuyut sho nazva pohodit vid slova cicernak sho virmenskoyu movoyu oznachaye pticya lastivka i vkazuyut na kolis ryasni gnizda lastivok vseredini zrujnovanoyi cerkvi Sv Georgiya Inshi vvazhayut sho nazva pohodit vid slova cicern yaka virmenskoyu movoyu oznachaye mizinec imovirno posilannya do moshiv Svyatogo Georgiya sho znahodilisya v cerkvi FotogalereyaPosilannya ros A Brief History of the Art and Architecture of Artsakh Nagorno Karabakh angl Bassejn reki Ahavnaget Cicernavank ros PrimitkiCicernavank 30 lipen 2007 u Wayback Machine ros Thais it Architettura Armena 2010 01 28 u Wayback Machine ital V Cicernavanke prazdnovali den Svyatogo Georgiya Pobedonosca Kavkaz Memo Ru 29 9 2003 ros Hewsen Robert H 2001 Armenia A Historical Atlas The University of Chicago Press s 100 104 121 123 ISBN 0 226 33228 4 Karapetian Samvel Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh Yerevan Gitutiun Publishing House 2001 p 145 angl Hasratyan Morus Tsitsernavank Yerevan Vneshtorgizdat 1990 p 5 angl V Cicernavanke prazdnovali den Svyatogo Georgiya Pobedonosca Kavkaz Memo Ru 29 9 2003 ros Donabedian Patrick and Armenian Art 1989 p 509 angl Hasratyan Tsitsernavank pp 5 6 angl Donabedian and Thierry Armenian Art p 509 angl Orthodox encyclopedia ed by the Patriarch of Moscow and all Russia Alexius II article Armenia Kouymjian Dickran In Search of the History of the Ererouk Basilica 25 lipen 2008 u Wayback Machine Armenian Studies Program at Retrieved 2008 angl Tzitzernavank Documents of Armenian Art Documenti di Architettura Armena Series Polytechnique and the vol xxi Milan OEMME Edizioni 1989 angl Div takozhTurizm u Virmeniyi Kashatazkij rajon Nagirno Karabaska Respublika