Циркуль

Ци́ркуль (лат. circulus — «коло», «окружність») — креслярський інструмент для креслення кіл або дуг. Також застосовується для точного вимірювання відстаней, зокрема на картах. Використовують у геометрії, кресленні, для навігації та у інших цілях.

Циркуль
Продукція	дуга кола
Циркуль у Вікісховищі

Циркулі

Друлівник (замість писачка у торець вставлений свердел)

Конструкція

Зазвичай циркуль виготовляється з металу або пластику і складається з двох частин, сполучених шарніром, який дозволяє регулювати радіус кола, яке необхідно провести. Як правило, на кінці однієї з частин зазвичай міститься голка, на кінці іншої — предмет, що пише (наприклад, грифель чи олівець). У вимірювального циркуля можуть бути голки на обох ніжках.

Історія

Історія циркуля налічує близько трьох тисячоліть. Міфи Стародавньої Греції приписують його винахід майстру , племіннику Дедала. З античності відомі задачі на побудову за допомогою циркуля та лінійки, згадані в «Началах» Євкліда. Багато циркулів знайдено в Помпеях, сталевий циркуль знайдений на розкопках у Новгороді.

Гуцульські мосяжники для викреслювання кругових ліній на металі використовували схожий на циркуль інструмент — друлівни́к (від нім. Dreule). Він складався з циліндричного стрижня (била), у торець якого вставлявся сталевий стрижень (писачок) з розгалуженим кінцем. При прорізуванні круга одне з вістер (сердешник) знаходилося в центрі, а друге (околичник) окреслювало коло. Вище писачка на било надівався диск-маховик (кочало), а ще вище — поперечний вороток (валок), на кінцях якого був закріплений шнурок (мотузок), що проходив через отвір у верхньому кінці била. Обертанням валка мотузок намотувався на било, а далі порухами валка догори-донизу било з писачком приводилося в обертання.

Типи циркулів

• ^[en] (англ. beam compass; не плутати з штангенциркулем) — інструмент з дерев'яною або латунною основою-штангою і муфтою (курсором), використовується для креслення кіл більшого радіуса, ніж це можна зробити звичайним циркулем.
• Кронциркуль для внутрішніх вимірювань — використовується для вимірювання ширини отворів, пазів і заглиблень, які неможливо виміряти за допомогою лінійки;
• Кронциркуль для зовнішніх вимірювань — дозволяє робити виміри важкодоступних ділянок заготовок.
• Пропорційний циркуль — пристрій для зменшення або збільшення відрізка в певну кількість разів, а також поділу його на рівні частини.
• Штангенциркуль — призначений для вимірювань з високою точністю зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів.
• (косинець, кроківка) — прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох тонких тичок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою.

Галерея

• Циркуль, виготовлений з кованої сталі.
• Металевий циркуль. Середина XX століття.
• Циркуль. XVII століття.
• Кронциркуль
• Зображення циркуля на гербі НДР
• Кулон із зображенням масонського символу у вигляді циркуля

Див. також

• Циркуль пропорційний
• Штангенциркуль

Примітки

1. Кто и когда изобрел циркуль?
2. Друлівник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 30 червня 2014.
4. Циркуль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Косинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Кроківка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Циркуль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Циркуль // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 209. — .