Tsintaosaurus ящір з Циндао рід качконосих динозаврів скам янілі рештки якого були виявлені в Китаї у відкладах пізньої

Tsintaosaurus («ящір з Циндао») — рід качконосих динозаврів, скам'янілі рештки якого були виявлені в Китаї у відкладах пізньої крейди (75-68 млн років тому). Сягав 10 метрів завдовжки, 3,6 метра заввишки з масою в 3 тони. Типовий вид — Tsintaosaurus spinorhinus вперше був описаний в 1958 році.

Цинтаозавр Період існування: пізня крейда, 83.6–70 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N

Скелет в Палеозоологічному музеї Китаю
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	†Птахотазові (Ornithischia)
Підряд:	†Орнітоподи (Ornithopoda)
Родина:	†Гадрозаврові (Hadrosauridae)
Триба:	†Tsintaosaurini
Рід:	†Цинтаозавр (Tsintaosaurus) Young, 1958
Типовий вид
† Tsintaosaurus spinorhinus Young, 1958
Вікісховище: Tsintaosaurus

Tsintaosaurus мав характерний «качиний» дзьоб і численні зуби для пережовування їжі. Більшість часу ймовірно пересувався на чотирьох ногах, але при необхідності міг вставати на дві. Як і інші гадрозаври, можливо, жив стадно.

Гребінь

Tsintaosaurus зазвичай зображувався з одним гребнем-рогом, що стирчить з голови під невеликим кутом. У 1990-х роках деякі дослідження показали, що гребінь насправді є уламком носової кістки. Наступні відкриття показали, що це була частина більшого гребеня. У дослідженні також висловлювалася думка, що Tsintaosaurus є синонімом іншого качконосого динозавра . Проте зразок, знайдений пізніше, також мав гребінь, так що наразі Tsintaosaurus вважається окремим родом.

Класифікація

Tsintaosaurus міг входити в одну гілку підродини Ламбеозаврин, разом з європейськими динозаврами Pararhabdodon і Koutalisaurus (можливо є синонімом Pararhabdodon).

Кілька скелетів Tsintaosaurus були виявлені в Південно-Східній Азії, на території сучасної китайської провінції Шаньдун.

Історія досліджень

Кістки цинтаозавра знайшли в 1950 році в Лайяні. Це був неповний скелет, включаючи череп. Зачинатель китайської палеонтології сприйняв розташування кісток черепа за типове. В 1958 він виділив знахідку в представника виду Tsintaosaurus spinorhinus.

Ян Чжунцзянь вбачав у «розі» цинтаозавра своєрідну «дихальну трубку», якою динозавр користувався, ведучи напівводний спосіб життя. Проте дослідження Джона Острома наступних років показали, що цинтаозавр мав окремі ніздрі.

Незвичайний вигляд голови цинтаозавра, заснований на його неповних скам'янілостях, зумовив його характеристику як «динозавра-єдинорога». Деякі художники намагалися зробити його раціональнішим, додаючи шкірясті мішечки до основи «рога».

У 1990 році Девід Вейшампел і Джек Горнер поставили під сумнів наявність «рога», припустивши, що насправді це була зламана носова кістка від верхньої частини морди, деформована вгору внаслідок розчавлення скам'янілості. Їхнє дослідження також припустило, що цинтаозавр насправді був синонімом гадрозавра роду Tanius. Однак у 1993 році Ерік Бюффото, після повторного дослідження кісток, дійшов висновку, що гребінь не був ні спотвореним за життя тварини, ні в процесі скам'яніння. До того ж було виявлено другий екземпляр із вертикальною частиною гребеня.

У 2013 році один неідентифікований Яном скелет було ототожнено з цинтаозавром. Порівняння показало, що попередні знахідки були неповними: «ріг» виявився частиною гребеня-нароста, типового для Ламбертозаврин.

Примітки

(1958). The dinosaurian remains of Laiyang, Shantung. Palaeontologia Sinica, New Series C. Whole Number. 42 (16): 1—138.
Yang, Chung chien (1958). The dinosaurian remains of Laiyang, Shantung [engl. u. chines.] By C.C.Young (англ.).
Ostrom, John H. (1 жовтня 1964). . American Journal of Science (англ.). Т. 262, № 8. с. 975—997. doi:10.2475/ajs.262.8.975. ISSN 0002-9599. Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
Tsintaosaurus, Unicorn No More. Science (англ.). 26 листопада 2013. Процитовано 11 грудня 2022.
Buffetaut, E.; Tong, H. (1993). Tsintaosaurus spinorhinus Young and Tanius sinensis Wiman: a preliminary comparative study of two hadrosaurs (Dinosauria) from the Upper Cretaceous of China. 2. 317. C.R. Academy of Science Paris: 1255—1261.
Prieto-Márquez, Albert; Wagner, Jonathan R. (22 лист. 2013 р.). The ‘Unicorn’ Dinosaur That Wasn’t: A New Reconstruction of the Crest of Tsintaosaurus and the Early Evolution of the Lambeosaurine Crest and Rostrum. PLOS ONE (англ.). Т. 8, № 11. с. e82268. doi:10.1371/journal.pone.0082268. ISSN 1932-6203. PMC 3838384. PMID 24278478. Процитовано 11 грудня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

Це незавершена стаття про динозаврів.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Young1958-1] (1958). The dinosaurian remains of Laiyang, Shantung. Palaeontologia Sinica, New Series C. Whole Number. 42 (16): 1—138.

[2] Yang, Chung chien (1958). The dinosaurian remains of Laiyang, Shantung [engl. u. chines.] By C.C.Young (англ.).

[3] Ostrom, John H. (1 жовтня 1964). . American Journal of Science (англ.). Т. 262, № 8. с. 975—997. doi:10.2475/ajs.262.8.975. ISSN 0002-9599. Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.

[4] Tsintaosaurus, Unicorn No More. Science (англ.). 26 листопада 2013. Процитовано 11 грудня 2022.

[Buffetaut-5] Buffetaut, E.; Tong, H. (1993). Tsintaosaurus spinorhinus Young and Tanius sinensis Wiman: a preliminary comparative study of two hadrosaurs (Dinosauria) from the Upper Cretaceous of China. 2. 317. C.R. Academy of Science Paris: 1255—1261.

[6] Prieto-Márquez, Albert; Wagner, Jonathan R. (22 лист. 2013 р.). The ‘Unicorn’ Dinosaur That Wasn’t: A New Reconstruction of the Crest of Tsintaosaurus and the Early Evolution of the Lambeosaurine Crest and Rostrum. PLOS ONE (англ.). Т. 8, № 11. с. e82268. doi:10.1371/journal.pone.0082268. ISSN 1932-6203. PMC 3838384. PMID 24278478. Процитовано 11 грудня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()